Методика викладання, педагогіка та психологія вищої освіти

Позитивна роль наочності забезпечується не стільки фактом її застосування, скільки чітким розумінням того, яке навчальне завдання має бути виконане засобами наочності.

До засобів подання інформації належать: 

          - аудиторна дошка;

          - плакати; 

          - проекційні пристрої із носіями інформації;

                    - телевізійна техніка;

          - підручники, посібники та інші навчально-методичні видання;

          - роздатковий матеріал.

Засоби лекційної демонстрації і натурного показу – це теж засоби подання інформації, але їх відмінність у тому, що вони можуть одночасно бути і засобами навчання, й об’єктами вивчення. Це дає можливість проводити експеримент, вивчати процеси в динаміці та взаємодії.

Навчальні комп’ютери і тренажери передбачають безпосередній контакт викладачів і студентів у процесі навчання. Комп’ютери необхідно використовувати як у лекційному викладі, так і в позааудиторній самостійній роботі. Крім того, комп’ютери і тренажери використовують для самопідготовки, самоконтролю та при підготовці до заліку, іспиту. Тренажери сприяють формуванню вмінь та навичок і найчастіше використовуються для індивідуальної позааудиторної роботи.

Засоби контролю знань виконують контролюючу функцію і використовуються для поточного, проміжного та підсумкового контролю.

Допоміжні засоби: обчислювальна техніка, довідкові й статистичні накопичувачі, які використовують для скорочення часу студента на допоміжні дії, операції.

Крім засобів навчання, у навчальному процесі використовуються комп’ютерні навчальні програми, електронні видання навчального призначення, аудіо- та відео-навчальні матеріали, комп’ютерні мережі, мережа Іnternet та ін.

Комп’ютерні навчальні програми – програмні засоби навчального призначення, які дають можливість:

-індивідуалізувати підхід і диференціювати процес навчання;

-контролювати того, хто навчається, діагностувати та виправляти помилки;

- забезпечувати самоконтроль і самокорекцію навчально-пізнавальної діяльності;

- скорочувати час навчання, виконуючи трудомісткі розрахунки на комп’ютері;

- демонструвати візуальну навчальну інформацію;

- моделювати й імітувати процеси та явища;

- проводити експерименти, досліди в умовах віртуальної реальності;

-  підвищувати мотивацію та цікавість до навчання, використовуючи  ігрові ситуації; допомагати в прийнятті оптимальних рішень.

Електронні видання навчального призначення відрізняються від інших варіантів навчальних видань тим, що передбачають дещо іншу організацію навчального матеріалу, наявність інтерфейсу, гіпертексту, мультимедіа тощо.

Переваги електронних видань:

- компактність зберігання інформації в пам’яті комп’ютера чи на дискеті;

- гіпертекстові можливості, мобільність, тиражованість;

- можливість оперативного внесення змін та доповнень; 

- зручність у пересиланні електронною поштою.

Це може бути автоматизована навчальна система, яка поєднує в собі дидактичні, методичні та інформаційно-довідкові матеріали з навчальної дисципліни, а також програмне забезпечення, яке можна комплексно використовувати для самостійного одержання та контролю знань.

Аудіо- та відеонавчальні матеріали записуються на магнітні носії, аудіо- та відеокасети й можуть бути надані тому, хто навчається, за допомогою магнітофона, відеомагнітофона чи лазерних компакт-дисків.

Комп’ютерні мережі − засоби навчання, які містять різну інформацію та сукупність комп’ютерів, з’єднаних між собою каналами зв’язку.

Глобальна мережа Internet є інтегральним засобом, який широко використовується в навчанні.

Інтернет-підручник має ті ж самі якості, що й електронний (комп’ютерний) підручник, та ще й надає можливість тиражування практично без носія; версія підручника є в мережі Іnternet, і доступ до неї можливий для бажаючих через свій браузер.

2. Принципи модульної технології.  Дистанційні технології навчання.

Принципи навчання виконують функцію побудови педагогічної системи і відображають дидактичні закономірності педагогічного процесу.

Модульне навчання базується на загальнодидактичних (науковості, системності й послідовності, доступності та ін.) і специфічних принципах в умовах модульної технології (модульності, індивідуалізації, диференціації, орієнтації на майбутню професію та ін.).

Принцип науковості − дидактичний принцип, який випливає із закономірного зв’язку між змістом науки й навчального предмета. У вищому навчальному закладі цей принцип означає, що викладач не має права давати псевдонаукову інформацію, передавати свої суб’єктивні думки як обов’язкові для студента. Обов’язок викладача − викладати предмет на підставі перевірених наукових даних.

Принцип системності й послідовності потребує від викладача подавати матеріал так, щоб у ньому відчувалася ґрунтовна система знань, умінь і навичок. Знання та вміння мають формуватися в певній послідовності, щоб кожен елемент навчального матеріалу логічно був пов’язаний з іншим. Цей принцип не є догматичним, він передбачає творчий підхід у навчанні, вибір найбільш раціональної системи й послідовності навчання.

Принцип доступності й дохідливості викладання спрямований на те, щоб складності змісту матеріалу компенсувалися майстерністю викладача. Принцип доступності залежить від правил послідовності: від простого − до складного, від нижчого − до вищого.

Принцип міцності знань, умінь та навичок вимагає, щоб знання, уміння та навички, набуті в процесі навчання, могли бути будь-коли відтворені й використані в професійній діяльності майбутнього фахівця.

Принцип модульності передбачає розподіл і структурування навчального матеріалу з дисципліни, контроль та оцінювання знань і вмінь залежно від рівня засвоєння та індивідуальних здібностей студентів.

Принцип індивідуалізації − принцип педагогіки, який ґрунтується на індивідуальному підході в навчанні, ураховує рівень підготовленості, особистісні здібності та якості. Цей