Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
142
Мова:
Українська
рівень засвоєння матеріалу кожного модуля.
Модульна технологія навчання − одна з найсучасніших технологій для реалізації мети та завдань професійної підготовки фахівців, яка надає викладачам такі можливості:
* персоналізування технології навчання;
* урахування міжпредметної інтеграції у викладанні дисциплін;
* урахування індивідуальних здібностей студентів, виявлення та розвиток їхніх творчих здатностей і якостей.
4. Діагностування й оцінювання знань, умінь та навичок студентів (різновиди контролю: модульний контроль, тестовий контроль: види тестів, технологія створення тестових завдань, вимоги до тестових завдань, переваги і недоліки тестового контролю. Класифікація тестів, організація тестового контролю). Контроль знань, умінь і навичок студентів – невід’ємна складова педагогічного процесу та форма зворотного зв’язку. Контроль сприяє більш глибокому засвоєнню знань, умінь і навичок. Перевірка та оцінювання дає викладачеві інформацію щодо рівня знань і вмінь студентів; дозволяє аналізувати наскільки ефективними є технології навчання, форми методи та засоби, які використовуються у викладанні.
Контроль дисциплінує студентів, сприяє формуванню відповідальності та самостійності в навчанні.
Поточний контроль − контроль рівня знань та вмінь у процесі навчання, який проводиться на лекціях, семінарах, лабораторних і практичних заняттях. Цей вид контролю дозволяє не лише визначити рівень оволодіння знаннями та вміннями, а й сприяє своєчасному коригуванню дій викладачів та студентів.
Періодичний контроль − це контроль, який здійснюється після вивчення розділу, теми; він сприяє аналізу певного важливого напряму навчального процесу, допомагає систематизувати та узагальнити знання, звести їх у певну систему. Проводиться в кінці семестру.
Підсумковий контроль − контроль, який проводиться в кінці вивчення курсу. Це семестровий контроль, іспити, ліцензовані та інтегровані іспити, державна атестація студента.
Види і форми контролю
ПоточнийПроміжнийПідсумковий
• вхідний контроль;
• експрес-опитування;
• опитування на засвоєння попередньої лекції;
• опитування під час лекції на лекції на розуміння її суті; на розуміння її змісту;
• контроль лекції або семінарського заняття• контрольні роботи;
• тестові опитування;
• колоквіум;
• контроль практичних умінь і навичок;
• комплексні контрольні завдання;
• курсові роботи та курсові проекти;
• заліки;
• семестрові іспити
Зворотній зв’язок є найбільш достовірним при вдалому поєднанні всіх форм контролю: поточного, проміжного, підсумкового, а також вхідного та заключного.
Модульний контроль.
Особливостями модульного контролю є:
– зацікавленість студентів в одержанні високої оцінки, особливо тих, у кого високий рейтинг із попередніх модулів;
– посилення мотивації в навчанні, самостійній роботі, самоконтролі й самокорекції знань та вмінь.
Модульний контроль проводиться в письмовій, письмово-усній, усній формах або автоматизованими навчальними комп’ютерними системами.
Тестовий контроль.
Тестовий контроль займає особливе місце серед способів перевірки знань, умінь і навичок. Тест у перекладі з англійської (tеst) − іспит, випробування.
Тестування − це визначення рівня підготовленості людини в певній галузі знань, психологічного, фізичного й розумового стану, професійної придатності, обдарованості та інших якостей особи за допомогою системи спеціально підготовлених завдань.
Тестування можна використовувати:
-для самостійного оцінювання студентом своїх знань;
-для вхідного (базового) контролю;
-при допущенні студента до нового модуля (теми);
-для поточного контролю;
-для рубіжного (підсумкового) контролю;
-контролю «виживаності» знань.
Тестове завдання − це завдання, запитання або задача, для яких може бути попередньо визначена (сформульована) єдино можлива правильна відповідь. Така відповідь є еталоном.
Види тестів, які використовуються в педагогічній практиці:
– тести досягнень призначені для з’ясування рівня засвоєння знань та вмінь;
– тести інтелекту – для з’ясування стану мислення, пам’яті, уваги та інших характеристик психологічного розвитку особи.
Педагогічні тести різних рівнів складності й форми дозволяють якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань та вмінь.
Технологія створення тестових завдань передбачає такі етапи:
1. Відбір навчального матеріалу дисципліни, який підлягає тестовому контролю з урахуванням належного рівня його засвоєння;
2. Створення завдань у тестовій формі за всією програмою дисципліни, ураховуючи належний рівень засвоєння знань та об’єднання їх у тематичні чи «рубіжні» тести;
3.Експертиза тестів, відбір та коригування нетактовних тестів;
4.Емпірична перевірка, апробація тестів;
5.Статистична обробка завдань, на які всі студенти дали правильну відповідь, не дав відповіді жоден студент та ін.; відбір валідних завдань;
6.Створення банку тестових завдань.
Вимоги до тестових завдань:
* Завдання мають бути сформульовані чітко, коротко й коректно, без двозначності.
* Дистрактори (неправильні відповіді) мають бути сформульовані так, щоб мало відрізнялись один від одного за суттю.
* Серед відповідей не повинно бути таких, що не узгоджені із запитанням.
* Не використовувати у відповідях невизначені терміни «рідко», «звичайно» тощо.
Переваги тестового контролю:
− об’єктивність та надійність наслідків перевірки;
– можливість автоматизації перевірки виконання завдань;
– скорочення часу виконання тестових завдань;
– посилення мотивації та зацікавленості в наслідках навчання;
– висока диференціююча здатність;
– виявлення індивідуального рівня підготовленості студента на певному етапі навчання.
Недоліки тестового контролю:
− відсутність можливості перевірки розвитку мислення;
− невеликий обсяг змісту навчального матеріалу, що перевіряється, порівняно з матеріалом усієї