Методика викладання, педагогіка та психологія вищої освіти

Модульна технологія навчання − одна з найсучасніших технологій для реалізації мети та завдань професійної підготовки фахівців, яка надає викладачам такі можливості:

* персоналізування технології навчання;

* урахування міжпредметної інтеграції у викладанні дисциплін;

* урахування індивідуальних здібностей студентів, виявлення та розвиток їхніх творчих здатностей і якостей.

4. Діагностування й оцінювання знань, умінь та навичок студентів (різновиди контролю: модульний контроль, тестовий контроль: види тестів, технологія створення тестових завдань,  вимоги до тестових завдань, переваги і недоліки тестового контролю. Класифікація тестів, організація тестового контролю). Контроль знань, умінь і навичок студентів – невід’ємна складова педагогічного процесу та форма зворотного зв’язку. Контроль сприяє більш глибокому засвоєнню знань, умінь і навичок. Перевірка та оцінювання дає викладачеві інформацію щодо рівня знань і вмінь студентів; дозволяє аналізувати наскільки ефективними є технології навчання, форми методи та засоби, які використовуються у викладанні.

Контроль дисциплінує студентів, сприяє формуванню відповідальності та самостійності в навчанні.

Поточний контроль − контроль рівня знань та вмінь у процесі навчання, який проводиться на лекціях, семінарах, лабораторних і практичних заняттях. Цей вид контролю дозволяє не лише визначити рівень оволодіння знаннями та вміннями, а й сприяє своєчасному коригуванню дій викладачів та студентів.

Періодичний контроль − це контроль, який здійснюється після вивчення розділу, теми; він сприяє аналізу певного важливого напряму навчального процесу, допомагає систематизувати та узагальнити знання, звести їх у певну систему. Проводиться в кінці семестру.

Підсумковий контроль − контроль, який проводиться в кінці вивчення курсу. Це семестровий контроль, іспити, ліцензовані та інтегровані іспити, державна атестація студента.

 

Види і форми контролю

 

ПоточнийПроміжнийПідсумковий

• вхідний контроль; 

• експрес-опитування; 

• опитування на засвоєння попередньої лекції;

• опитування під час лекції на    лекції на розуміння її суті; на розуміння її змісту;

• контроль лекції або семінарського заняття• контрольні роботи; 

• тестові опитування; 

• колоквіум; 

• контроль практичних умінь і  навичок; 

 •  комплексні контрольні   завдання;

• курсові роботи   та курсові проекти; 

• заліки; 

• семестрові  іспити

 

Зворотній зв’язок є найбільш достовірним при вдалому поєднанні всіх форм контролю: поточного, проміжного, підсумкового, а також вхідного та заключного.

Модульний контроль.

Особливостями модульного контролю є:

– зацікавленість студентів в одержанні високої оцінки, особливо тих, у кого високий рейтинг із попередніх модулів;

– посилення мотивації в навчанні, самостійній роботі, самоконтролі й самокорекції знань та вмінь.

Модульний контроль проводиться в письмовій, письмово-усній, усній формах або автоматизованими навчальними комп’ютерними системами.

Тестовий контроль.

Тестовий контроль займає особливе місце серед способів перевірки знань, умінь і навичок. Тест у перекладі з англійської (tеst) − іспит, випробування.

Тестування − це визначення рівня підготовленості людини в певній галузі знань, психологічного, фізичного й розумового стану, професійної придатності, обдарованості та інших якостей особи за допомогою системи спеціально підготовлених завдань.

Тестування можна використовувати:

-для самостійного оцінювання студентом своїх знань;

-для вхідного (базового) контролю;

-при допущенні студента до нового модуля (теми);

-для поточного контролю;

-для рубіжного (підсумкового) контролю;

-контролю «виживаності» знань.

Тестове завдання − це завдання, запитання або задача, для яких може бути попередньо визначена (сформульована) єдино можлива правильна відповідь. Така відповідь є еталоном.

Види тестів, які використовуються в педагогічній практиці:

– тести досягнень призначені для з’ясування рівня засвоєння знань та вмінь;

– тести інтелекту – для з’ясування стану мислення, пам’яті, уваги та інших характеристик психологічного розвитку особи.

Педагогічні тести різних рівнів складності й форми дозволяють якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань та вмінь.

Технологія створення тестових завдань передбачає такі етапи:

1. Відбір навчального матеріалу дисципліни, який підлягає тестовому контролю з урахуванням належного рівня його засвоєння;

2. Створення завдань у тестовій формі за всією програмою дисципліни, ураховуючи належний рівень засвоєння знань та об’єднання їх у тематичні чи «рубіжні» тести;

3.Експертиза тестів, відбір та коригування нетактовних тестів;

4.Емпірична перевірка, апробація тестів;

5.Статистична обробка завдань, на які всі студенти дали правильну відповідь, не дав відповіді жоден студент та ін.; відбір валідних завдань;

6.Створення банку тестових завдань. 

Вимоги до тестових завдань:

* Завдання мають бути сформульовані чітко, коротко й коректно, без двозначності.

* Дистрактори (неправильні відповіді) мають бути сформульовані так, щоб мало відрізнялись один від одного за суттю.

* Серед відповідей не повинно бути таких, що не узгоджені із запитанням.

*  Не використовувати у відповідях невизначені терміни «рідко», «звичайно» тощо.

Переваги тестового контролю:

− об’єктивність та надійність наслідків перевірки;

– можливість автоматизації перевірки виконання завдань;

– скорочення часу виконання тестових завдань;

– посилення мотивації та зацікавленості в наслідках навчання;

– висока диференціююча здатність;

– виявлення індивідуального рівня підготовленості студента на певному етапі навчання.

   Недоліки тестового контролю:

− відсутність можливості перевірки розвитку мислення;

− невеликий обсяг змісту навчального матеріалу, що перевіряється, порівняно з матеріалом усієї