Методика викладання, педагогіка та психологія вищої освіти

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ (ЗМ) 2. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.               

 

Тема 6.

1. Самостійна робота студентів (основні напрями): сутність, організація, контроль; основні функції самостійної роботи. 

2. Види самостійної роботи. Самостійна робота студента під час лекцій. Недоліки в організації самостійної роботи студентів. 

 

 

1. Самостійна робота студентів (основні напрями): сутність, організація, контроль; основні функції самостійної роботи. 

Самостійна робота − це форма управління та самоуправління самостійною діяльністю студентів. Роль самостійної роботи в умовах сучасних педагогічних технологій значно зростає.

Отже, прищеплення вмінь і навичок самостійної роботи майбутніх фахівців – найважливіше завдання вищої школи. Знання можуть застаріти. А вміння самостійно працювати, збагачувати себе новими знаннями залишається на все життя як постійний і необхідний духовний капітал. Самостійна робота – одна з головних умов глибокого і міцного оволодіння знаннями, формування переконань. Вона розвиває творчу активність студента, зв’язує його знання і вміння з практикою. Треба ураховувати різні сторони цього питання: створення потрібності в самостійній діяльності, засвоєння техніки самостійної роботи і прищеплення культури розумової праці, формування наукового мислення, тобто вміння вирішувати складні проблеми, які виникають під час навчання, за допомогою системи отриманих  самостійно знань. Як складне педагогічне явище самостійна робота студентів – це особлива форма навчальної діяльності, спрямована на формування самостійності студентів і засвоєння ними сукупності знань, умінь, навичок, що здійснюється за умови запровадження відповідної системи організації усіх видів навчальних занять. Як бачимо, мета самостійної роботи студентів двоєдина: формування самостійності як риси особистості й засвоєння знань, умінь, навичок. Це дає змогу сформувати основні функції самостійної роботи.

Засвоєння систематизованих знань із дисципліни визначають пізнавальну функцію самостійної роботи студентів. Не менш важливою є функція формування вмінь і навичок, самостійного їх оновлення й творчого застосування (самоосвітня функція). До того ж, працюючи самостійно, студент змушений повсякчас передбачати й оцінювати як можливий результат, так і саме виконання завдання (прогностична функція), а також за потреби вчасно коригувати свою діяльність (коригуюча функція). Окрім практичного спрямування, самостійна робота має велике виховне значення (виховна функція). І, нарешті, самостійна робота дає можливість наблизити навчальну діяльність до майбутньої професії через систему типових завдань зі спеціальності та з конкретної дисципліни, тобто реалізувати ранню професіоналізацію навчання.

Самостійна робота студентів − це одна з організаційних форм навчання, яка регламентується робочим навчальним планом. Зміст самостійної роботи визначається в робочій програмі кожної дисципліни з орієнтацією на вимоги освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця. 

Навчальний матеріал, передбачений для самостійного опрацювання та опанований студентом, підлягає підсумковому контролю нарівні з матеріалом, який опрацьовується під час навчальних занять.

Базуючись на рівнях засвоєння творчого досвіду (упізнавання, відтворення, застосування, творчість), можна виділити чотири рівні змістовної самостійності: 1) виконавча самостійність; 2) самостійність у типових ситуаціях; 3) самостійність у нетипових ситуаціях; 4) творча самостійність. 

 

 

 

Етапи самосійної роботи

 

І   етап (підготовчий) • нормування • планування • організація 

II  етап (теоретичний)       • навчально-методичне забезпечення 

III етап (навчально-практичний)       • аудиторна та поза аудиторна

        самостійна  робота студентів 

IV етап (контрольний)       •контроль•самоконтроль

      • самоперевірка 

 

V етап (корекційний)       • корекція навчального процесу

      (викладачем) • самокорекція 

 

Для ефективного виконання самостійної роботи студентів із боку навчального закладу необхідні:

* планування, організація і контроль;

* створення необхідних умов (бібліотека, читальний зал, комп’ютерні класи тощо);

* проведення консультацій із самостійної роботи;

* виконання норм бюджету часу студента; 

* навчально-методичне забезпечення;

* розробленням завдань і контроль за їх виконанням; 

* складання графіків самостійної роботи;

* розміщення стендів з інформацією про зміст завдань, контроль тощо.

Самостійна робота студентів – це органічна частина навчального процесу, отже, в організації цієї роботи важливим є принцип комплексного підходу. Самостійна робота студентів нерозривно пов’язана з розвитком мислення студентів.

Провідним принципом системи поступового навчання є навчання на високому рівні інтелектуальних труднощів. Самостійна робота ставить перед студентами високі інтелектуальні завдання, виконання яких вимагає певних зусиль. Вона повинна мати навчальний характер, тобто студента необхідно навчити раціональним методам самостійної роботи. На думку психологів і педагогів, для досягнення цієї мети найкраще використати письмові педагогічні вказівки стосовно організації самостійної роботи для вивчення конкретних дисциплін.

2. Види самостійної роботи 

Види самостійної роботи різноманітні: слухання лекцій та їх конспектування, робота з книгою (підручником, навчальним посібником, довідником тощо), підготовка доповідей, звітів, рефератів, розв’язування задач, виконання розрахунково-графічних і лабораторних робіт, переклади, підготовка і проведення різних експериментів, участь у роботі наукових гуртків і в дослідженнях кафедри, курсові й дипломні проекти тощо. 

У практиці вищих навчальних закладів склались такі форми цієї роботи:   

1) виступи провідних