Методика викладання, педагогіка та психологія вищої освіти

Так, можна зазначити такі недоліки в організації самостійної роботи студентів: 

а) у багатьох студентів (особливо І та ІІ курсів) відсутні достатні вміння і навички самостійної роботи з книгою;

б) більшість студентів не вміють планувати свій робочий час, у зв’язку з чим їхнє навантаження нерівномірно розподіляється протягом року;

в) систематично в лабораторіях і кабінетах займається лише 37% студентів (серед причин указуються і такі, як відсутність у кабінетах навчальної літератури, невміння лаборантів допомогти студентам в організації їх роботи і т. ін.);

г) перевантаження студентів завданнями з конспектування літератури;

ґ) недотримання умов гігієни розумової праці. 

Природно, що самостійною роботою студентів треба керувати з перших днів перебування студентів у вищій школі, її неможна пускати на самоплив, маючи на увазі організаційний, методичний і виховний аспекти.

Зміна концептуальної основи й розширення функції самостійної роботи не тільки веде до збільшення її обсягу і важливості, а й викликає зміну у взаємовідносинах між викладачем і студентом як рівноправними суб’єктами навчальної діяльності, тобто коригує всі психолого-педагогічні (організаційні, методичні) засоби забезпечення самостійної роботи. Усе це ставить вимоги до пошуків таких форм самостійної навчальної роботи у вищих закладах освіти, коли допомога й контроль із боку викладача не пригнічуватимуть самостійності та ініціативи студента, а привчатимуть його самостійно вирішувати питання організації, планування, контролю за своєю навчальною діяльністю, виховуючи самостійність як особистісну рису характеру.

Найважливішою умовою ефективності самостійної роботи студентів є її планування. Тому бюджет часу студентів – одне з найгостріших питань, над рішенням якого треба працювати і педагогам, і психологам, і фізіологам, і гігієністам. Часто цей бюджет часу планують, не зважаючи на фізичні і психічні можливості студентів. Щоб упорядкувати систему завдань, у ряді ВНЗ стали складати і видавати на руки студентам графіки самостійної роботи, а також навчальні плани і програми на семестр зі вказівками щодо її організації і планування самостійної роботи студентів. 

На старших курсах часто вивільняється один день на тиждень для самостійної роботи студентів. Дійсно, цей день активної самостійної роботи, який треба ефективно використовувати за призначенням, для чого корисно проводити попередню роз’яснювальну роботу, дати пораду про краще використання цього часу студентів.

Але значення графіків (самостійної роботи) відбивається повною мірою лише тоді, коли за їх використанням, за суворим дотриманням строків подання робіт (рефератів, курсових робіт та проектів) ведеться систематичний і жорсткій контроль із боку деканату, кафедр і викладачів. Таким чином, керування самостійною роботою студентів повинна здійснюватися за чотирма  напрямками:

- керування з боку деканату, кафедр і комісій з наукової організації праці (відпрацювання і видача графіків, контроль за їх використанням);

- керування з боку кожного викладача, яке здійснюється у процесі різних видів навчальної і позанавчальної роботи (інструктаж, навчання. контроль);

- керування з боку суспільних організацій ВНЗ: профспілкової, навчальних комісій (проведення роз’яснювальної і виховної роботи, організація взаємодопомоги, обмін досвідом, звіти тощо);

- самоуправління, тобто індивідуальне планування студентом своєї роботи, її корегування згідно з даними різних видів контролю, порадами викладачів, даними засобів самоконтролю тощо.

Спеціальна програма навчання самостійної роботи має включати такі аспекти: 

*визначення власних інтелектуальних, особистісних і фізичних можливостей, зокрема об’єктивна оцінка вільного від відвідування навчального закладу часу;

*визначення мети самостійної роботи – найближчої і віддаленої;

*самостійний вибір тими, хто навчається, об’єкта вивчення і обґрунтування цього вибору для себе;

*розробка конкретного плану, довгострокової і найближчої програми самостійної роботи;

*визначення форми і часу самоконтролю. 

Методичний, виховний, організаційний аспекти організації самостійної роботи студенти тісно пов’язані між собою, і тільки при умові цілеспрямованої і систематичної роботи за всіма трьома напрямками „ коефіцієнт корисної дії ” її може бути достатньо високим. Цілком зрозуміло, що ефективність цієї роботи залежить не тільки від її кількості, але й від якості її організації, від методичної озброєності викладача, який займає провідну роль у навчальному процесі ВНЗ. Оскільки в основі самостійної роботи студентів лежить поняття самостійності, виділяють два види самостійності: змістовну й організаційну. 

Знання та пізнавальний досвід, здобуті в ході виконання самостійної роботи студентів, набувають дійового характеру, а отже, пізнавальна активність та самостійність студента неухильно зростатимуть.

Рівень самостійності та індивідуалізації навчально-творчої діяльності студентів є основною факторною ознакою, яка активно впливає на такі критерії якості підготовки спеціалістів, як сформованість творчого досвіду, міцність знань, продуктивність навчання, системність мислення, науковий рівень одержаних знань, рівень професійної адаптації тощо. 

 

Тема 7.

1. Виховання та навчання як єдиний цілісний педагогічний процес. 

2. Педагогічна техніка. Критерії майстерності використання педагогічної техніки.

3. Майстерність невербальної поведінки педагога.

 

1.Виховання та навчання як єдиний цілісний педагогічний процес.

 «Виховання» і «навчання» в сучасній педагогічній науці самостійні терміни, тому що розкривають різні сфери педагогічної діяльності. «...Методика виховної роботи має свою логіку, порівняно не залежну від логіки роботи освітньої. І те, й інше − методика виховання і методика освіти, – на