Міграційні процеси України

 

Вступ 

Розділ І. Суть, види та чинники міграційних процесів 

1.1 Поняття «міграція населення» та її види

1.2. Характеристика факторів які впливають на міграційні процеси

Висновки до розділу 1

Розділ ІІ. Міграційні процеси України

2.1 Еміграція населення України

2.2 Імміграція населення України

2.3 Оцінка міграційних рухів населення в Україні

Висновки до розділу 2

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

 

 

Актуальність дослідження. Із розвитком міжнародних процесів глобалізації, зростання ролі транснаціональних корпорацій, розширенням міжнародної інвестиційної діяльності істотно активізувалися процеси трудової міграції. Майже у кожній країні тією чи іншою мірою відбуваються міграційні процеси, що включають міграцію висококваліфікованої робочої сили. Це є досить велика проблема, що може перерости для ряду країн у національну катастрофу.

Саме для нашої країни ця проблема становить особливий інтерес. З проголошенням незалежності України процеси трудової міграції українців істотно активізувались. Особливої актуальності набуває відсутність достатньої та однозначної інформації щодо масштабів і регіональних особливостей міграції українців за кордон та кількісних потоків міграційного капіталу, розміри яких становлять вагому частку соціального та інвестиційного фінансового ресурсу країни.

В першу чергу стрімкі міграційні потоки в Україні пояснюються складним соціально-економічним становищем, бідністю, неможливістю реалізувати себе на Батьківщині. Звідси випливає, що велика кількість чоловіків, а в більшості жінок неспроможні прогодувати та утримати сім'ю, надати дітям належну освіту, яка в нас теж потребує великих коштів, допомогти літнім батькам. Саме такі обставини змушують наших співвітчизників залишати свою країну, свою рідну домівку щоб заробити певні кошти, але не кожен замислюється, які труднощі очікують на чужині.

На сьогодні, за різними оцінками, понад 30% етнічних українців (понад 20 млн.) живуть за межами України, є громадянами інших держав[4; 63].

За останні 20 років, за даними різних джерел, за кордоном перебувало понад 7 млн. наших громадян. Основна їх кількість працює у країнах Європи та Америки: в Аргентині – 100 тис., Бразилії – 150, Великій Британії – 70. Греції 200, Ізраїлі – 150, Іспанії – 400, Італії – понад 500, Канаді – 150, Росії – 3 млн., Туреччині – 30, Чехії – 400 тис. чол. З усіх громадян України, які мешкають за кордоном, владою країн перебування легалізовано близько 500 тис. Решта перебувають там нелегально, що зменшує можливість їх підрахування.

Щодо нелегальної трудової міграції, то вона здійснюється під виглядом туристичних поїздок. До 85% всіх трудових мігрантів виїжджають за кордон саме туристичними візами (переважно короткостроковими). При цьому, як правило, необхідні для цього документи не оформляються, а гарантії працевлаштування є вельми сумнівними. Але навіть така перспектива не лякає наших громадян, заради заробітку.

Проблему міграції в Україні досліджували: Єчина Л. В., Звірід Н. В., Халак С. Г., Чайка Г. В., Жибак М. М. та ін. Статистичні дані Державного комітету статистики України.

Український дослідник С. Б. Чехович визначає міграційні процеси в Україні, як один з видів міграції, що здійснює фізична особа з метою пошуку роботи (позитивна міграційна установка на працю), тобто переміщення працездатного населення для працевлаштування, що може мати постійний чи тимчасовий характер.

Є. П. Плєтнєв, досліджуючи міграцію населення в Україні, виділяє економічні та матеріально-технічні передумови формування міжнародного ринку праці: до перших відносить включення все більшої кількості країн у світовий господарський обіг, а до останніх – зростання транспортної мережі та поліпшення зв'язку.

Це все вище сказане визначає актуальність даної теми.

Об'єктом дослідження є міграційні процеси України.

Предметом дослідження є просторово-часові особливості міграційних потоків України.

Метою роботи є вивчення, дослідження й обґрунтування особливостей міграційних потоків України і світу.

Виходячи з поставленої мети, в даній роботі поставлені наступні завдання:

Проаналізувати теоретико-методологічні особливості поняття «Міграції»

2. З'ясувати загальну суть міграційних процесів України;

Провести аналіз міграції населення України;

Дослідити розподіл Української діаспори по світу.

При написанні даної роботи було використано такі методи дослідження: теоретичні дослідження базуються на системному підході до розглянутої проблеми з використанням методів аналізу й синтезу.

Курсова робота має дану структуру: вступ, 2 розділи, що містять підрозділи, висновки, список використаних джерел та додатків.

 

 

 

Поняття «міграція населення», етимологічно означає переселення, переміщення. Проте сучасне значення цього терміна значно ширше. Він використовується для позначення різних соціальних явищ, неоднозначних за своїм характером, обумовлює чинниками і наслідками. У найбільш широкому трактуванні до міграції відносять всі види руху населення, що мають суспільну значимість, тобто не тільки просторові переміщення населення, але і плинність кадрів, професійний рух, різні соціальні переміщення. Згідно з іншим підходом, міграція населення – це «такий процес просторового руху населення, який, в кінцевому рахунку, веде до його територіального перерозподілу». Існуючі в наукових публікаціях розбіжності з цього приводу вказують на необхідність уточнити, які процеси та явища ховаються за терміном «міграція населення». [6, ст. 46]

У першу чергу, необхідно позначити, що міграція населення – це рух населення, яке володіє певними ознаками. Визначимо найбільш суттєві