Міграційні процеси України

Імміграція в Україну – прибуття в Україну чи залишення в Україні іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання. На території України станом на кінець 2014 року в державі постійно проживає близько 253 тис. осіб іммігрантів. Таким чином Україна є четвертою країною світу за кількістю мігрантів після США, Німеччини та Росії. Як правило, імміграція зумовлена економічними або політичними причинами, рідше релігійними чи родинними міркуваннями.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначається спеціальним Законом України «Про імміграцію».

Квота імміграції в Україну – це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року.

Значна частина іммігрантів прибуває в Україну з метою працевлаштування. Основним типом міграційного руху в країні залишається перерозподіл населення між сільською місцевістю та міськими поселеннями в межах свого регіону (області, територіальної автономії). Досить вагомою складовою міграційного руху в Україні є міжрегіональна міграція: обсяг територіальних пересувань населення з одного регіону до іншого в межах країни становив упродовж 2007-2009 рр. понад третину усієї валової міграції (36, 8%, 37, 4% та 38, 2% відповідно. Найменша частка міграційних потоків поєднує Україну з країнами СНД, Балтії та далекого зарубіжжя: міждержавний обмін мігрантами між ними забезпечив лише 5, 1%, 4, 3% та 4, 1% усієї валової міграції в країні в 2007-2009 рр. Для порівняння помітимо, що частка зовнішньої міграції становила в 1999-2000 рр. відповідно 11, 2% та 9, 4%. Підвищення рівня життя населення зробить Україну привабливою для мігрантів з різних регіонів світу, у першу чергу, з афроазійських держав. Сумарна кількість прибулих до України перевищить чисельність вибулих уже всередині цього десятиліття.

 

 

Інтеграція України до світової спільноти та зростання відкритості українського суспільства дедалі більшому втягненню України в міжнародний обмін робочою силою.

За межами України станом на 2010-2012рр. працюють близько 4, 5 млн громадян: 70% у країнах СНД і 30% – в інших країнах. Найбільшими центрами офіційного працевлаштування українців в Західній Європі є Німеччина, Франція, Велика Британія та Греція, які приймають до 30% всіх легальних емігрантів. Крім того, багато українців працюють у Польщі, Чехії, Італії, Португалії, Угорщині, Словаччині, Білорусі. За останні роки збільшився потік емігрантів до Росії, де працює близько 8, 7 млн. чол. (Додаток Г)

Основними чинниками, що спонукають до трудової міграції, є несприятлива економічна ситуація в Україні, політична нестабільність нестача робочих місць на ринку праці, низька мотивація легальної зайнятості і, як результат, проблема з адекватно оплачуваною роботою, низький рівень охорони здоров'я, географічні особливості прикордонних територій, реформування освіти, культури, спорту. Наслідком цього є високий рівень безробіття в окремих регіонах держави, незбалансована структура спеціальностей на вітчизняному ринку праці та зростання маятникової міграції.

Що стосується імміграції в Україну, За різними оцінками в Україні проживає близько 4 млн іноземців. В Україну приїздить дедалі більше мігрантів з країн СНД (77, 5%) Близького Сходу та інших частин світу (22, 5%).

Еміграція з України забезпечує певні економічні вигоди:

1. Знижується рівень безробіття та пом'якшується соціальна напруженість в суспільстві.

2. Працюючи за кордоном, українці підвищують свій життєвий рівень за рахунок ресурсів країни перебування.

3. Зовнішня трудова міграція є джерелом досвіду, знань, міжособистісних контактів, школою бізнесу та ринкової поведінки.

4. Зростають валютні надходження в Україну. За даними Міжнародної організації міграції українські трудові мігранти відправляють щорічно додому грошових переказів на суму від 5 до 7 млрд доларів.

Разом з тим, наслідки трудової міграції досить не однозначні. Поряд із позитивними результатами трудової міграції українського населення, можна виокремити і такі негативні тенденції:

- збільшення грошової маси призводить до зростання цін;

- орієнтовані на споживання гроші мігрантів лише незначною мірою мають інвестиційне чи кредитне використання. Вплив заробітків за кордоном на розвиток дрібного бізнесу є вкрай скромним унаслідок податкового тиску, відсутності дешевих кредитів, труднощів з реєстрацією підприємства, невіри громадян у перспективи малого бізнесу;

- зовнішня трудова міграція руйнує трудові колективи, здатна спричинити дефіцит робочої сили в певних галузях та регіонах;

- призводить до втрати кваліфікації, оскільки особи з високим рівнем професійної підготовки здебільшого виконують за кордоном малокваліфіковану роботу;

Міграційна політика України має забезпечити безпеку держави потоків нелегальної міграції з третіх країн, забезпечити захист прав українських громадян за кордоном. Для України як транзитної держави і разом з тим постачальника власних нелегальних мігрантів, важливим є питання про підписання з країнами перебування українських громадян двосторонніх угод про їх тимчасове працевлаштування.

 

 

Балабанова Г. П. Трудова міграція в Україні в умовах глобалізації / Балабанова Г. П. // Держава та регіони. – 2008. – № 2. – С. 9 – 13

Вишневська О. А. Сучасна міжнародна трудова міграція та державна міграційна політика / // Статистика України. – 2008. – № 2. – С. 87 – 91.

Державна статистична звітність “Звіт про чисельність та склад громадян України, які тимчасово працюють за кордоном за 2010 рік”

Державна статистична звітність “Звіт про чисельність та склад іноземних громадян, які тимчасово працюють в Україні за 2010рік”

Лахно С. Міграція: проблеми лишаються / С. Лахно //Політика і час. -2003. – №7. – С. 74-77.

Мельник С. Міграція населення України / С. Мельник // Економічний часопис. – 2004. – №4. – С. 46-52

Прибиткова І. Міграційний потенціал населення України // Громадськадумка. – К., 2004. – №1. – С. 20.

Прибиткова І. Сучасні міграційні процеси: теоретико-методологічні аспекти дослідження // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. -К., 2009. – №1. -С. 161-172.

Романюк М. Міграції населення України // Економіка України. – 2009. – № 9. – C. 38-44.

Стасюк М., Крюковський. Вплив міграційних процесів на основні демографічні показники в Україні // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 5. – C. 40-45.

Дронь Є. В. Трудова міграція в Україні: тенденції та наслідки /Дещинський Л. Є., Панюк А. В. Міжнародні відносини України: історія і сучасність. – Л. : Нац. унів. «Львівська політехніка», 2007. – 424 с.

Зовнішні трудові міграції населення України // Лiбанов Е. М., Позняк О. В., – К. РВПС України НАН України. – 2002.

Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Зернецька – К. : Освіта, 2006. – 352 с.

Заставецька О. В. Географія міграції населення України / О. В. Заставецька – Тернопіль, 2007. – 231 с.

Кизима І. С. Чинники зовнішньої міграції населення України / І. С. Кизима – К. : Знання, 2010 р. – 316с.

Комплексне демографічне дослідження в Україні / С. І. Пирожков, Е. М. Лібанова та ін. / за ред. чл. -кор. НАНУ, проф. Е. М. Лібанової. – К. : Український центр соціальних реформ, 2005 – 190 с.

Міжнародна міграція / О. Г. Пуригіна, С. Е. Сардак // навчальний посібник – К. : ВЦ «Академія», 2007 – С. 125.

Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: енциклопедія / упоряд. Ю. І. Римаренко; за ред. Ю. Римаренка. – К. : Довіра, 2008. – 912

Малиновська О. А. Мігранти, міграція та Українська держава: аналізуправління зовнішніми міграціями – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – 236 с.

Малиновська О. А. Україна, Європа, міграція: міграції населення Українив умовах розширення ЄС. / О. А. Малиновська – К. : Бланк-Прес, 2004. – 171 c.

Малиновська О. Україна і світ: Характер і напрямки еміграцій / О. А. Малиновська – К. : Бланк-Прес, 2005. – 215 c.

Міграційні процеси в Україні: сучасний стан і перспективи / За ред. О. В. Позняка. – Умань, 2007. – 276 с.

Пуригіна О. Г., Сардак С. Е. Міжнародна міграція: Навч. посіб. – К. : ВЦ“Академія”, 2007. – 312 с.

Романюк М. Д. Міграції населення України за умов перехідної економіки: Методологія і практика регулювання. – Львів: Світ, 2009. – 292с.

Рибановскій Л. Л. Міграція населення: прогнози, чинники, політика. -Х. : Ранок, 2004 р.

 

Загальна таблиця

Міграційний рух населення у січні-лютому 2015 року1

Області ОсібЗагальний коефіцієнт міграційного приросту, скорочення (-), на 10000 осіб наявного населення

усі потоки міграціїу т. ч. міждержавна міграція

кількість прибулих2кількість вибулих2міграційний приріст, скорочення (-) кількість прибулих2кількість вибулих2міграційний приріст, скорочення (-)

Україна614185677046485890246534256, 7

Вінницька2842273710511944754, 0

Волинська187817331456847218, 6

Дніпропетровська39753932433762491270, 8

Донецька329804664-1684854441-24, 3

Житомирська19731976-3764333-0, 2

Закарпатська811984-17314237-223-8, 5

Запорізька218520241612541371175, 7

Івано-Франківська2648156910792726221048, 3

Київська4524278317412316216962, 3

Кіровоградська15661539279449451, 7

Луганська37171941-1224413-34, 1

Львівська31223321-1991498762-4, 9

Миколаївська17881606182174661089, 7

Одеська293526462894962082887, 5

Полтавська251422512632254717811, 2

Рівненська19782011-335860-2-1, 7

Сумська16571708-51944252-2, 8

Тернопільська1640146417696306610, 2

Харківська4970337815921591241135036, 1

Херсонська13911341507139322, 9

Хмельницька23102281298030501, 4

Черкаська2320218713312130916, 6

Чернівецька1020987338036442, 2

Чернігівська185517491069522736, 2

м. Київ58193958186196755241539, 8

1 Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.

2 Інформація сформована на основі наявних адміністративних даних щодо зміни реєстрації постійного місця проживання.

3 Дані можуть бути уточнені.

 

 

Види міграції

 

 

Число трудових мігрантів з України – 4, 5 млн. осіб, данні наведені НАНУ-України за 2012р.

 

 

Імміграція в Україну, П. М. Ж., 2011р.