Міжнародна економіка

 Ліц ензі я   -  ц е   доз віл,   ви да ний   дер жа вни ми   о рг анам и   на   експ ор т   чи   ім пор т 

 то вару  у  вста но влени х  кі лькостях  за  ви з на чений  п ром іжок  ча су  . Ліцензія видається державою через спеціальні уповноважені відомства.

Ліцензування може виступати у вигляді:

§ складової частини процесу квотування. У цьому випадку ліцензія є документом, що підтверджує право ввезти чи вивезти товар у рамках отриманої

квоти;

§ самостійного інструмента державного регулювання.

 Осно вні  ви ди  лі цензій : 

•        разова ліцензія - дозвіл на експорт чи імпорт терміном до 1 року, видана конкретній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної операції;

•        генеральна ліцензія - дозвіл на експорт чи імпорт того чи іншого товару протягом року без обмежень кількості угод;

•        глобальна ліцензія - дозвіл на безперешкодна ввезення чи вивіз даного товару  в  будь-яку  країну  світу  за  визначений  проміжок  часу  без  обмеження

кількості чи вартості;

•        автоматична ліцензія - дозвіл, який видається негайно після одержання від експортера чи імпортера заявки, що не може бути відхилена державним органом,

на безперешкодне ввезення чи вивезення товару.

Ліцензії  розподіляються  різними  способами.  Найефективнішим  є   ві дкр и тий 

 а укці о н  , що являє собою конкурсний продаж імпортних квот. Ліцензію одержує той експортер, який пропонує за неї найбільш високу ціну як за право  експортувати

товар у рамках імпортної  квоти. Конкурсний  продаж імпортних  квот приносить

високий доход державі і перешкоджає хабарництву й корупції.

Крім відкритих аукціонів, використовується:

§    си стема   явни х   п ер ева г ,   що  припускає  закріплення  урядом   ліцензій  за визначеними фірмами пропорційно розмірам їх імпорту за  попередній  період чи пропорційно  структурі  попиту  національних  імпортерів.   Цей  спосіб  дозволяє підтримувати   фірми,   що   скорочують   імпорт   товарів   у   результаті   введення імпортних квот;

 

§   си стем а  р оз по ді лу  лі ц ензі й  на  п о за ціно ві й  о сно ві  , що  грунтується на видачі урядом ліцензій тим фірмам, які показали свою здатність  здійснювати експортно- імпортні  операції  найбільш  ефективним  способом.  Цей  метод  потребує  великих витрат,  оскільки  припускає  утворення  експертної  комісії  і  проведення  добору  в кілька  етапів.  При  виборі  способу  розподілу   ліцензій  починають  з  найменш ринкового, що носить адміністративний характер (розподіл ліцензій на позаценовій основі) і послідовно переходять до найбільш ринкового (аукціонного).

"Добровільне"   обмеження   експорту   (ДОЕ)   -   це   кількісне   обмеження експорту, засноване на зобов'язанні одного з торгових партнерів обмежити (чи не розширювати) обсяг експорту, прийнятому в рамках міжурядової угоди про встановлення квот на експорт товару.

Такі угоди укладаються, коли імпортуюча країна .спонукає свого торгового партнера  "добровільно"  скоротити  свій  експорт.  Приводом  для  ДОЕ  звичайно

слугують заяви національних товаровиробників про те, що ввезення того чи іншого товару через кордон призводить до втрат на виробництві і дезорганізації місцевого ринку. Замість введення імпортних квот країна, що імпортує, робить політичний, тиск на країну, що експортує, вимагаючи від неї введення обмеження на вивезення певного товару. Угода підписується під тиском імпортера, і тому "добровільність" є поняттям відносним.

Засобом  тиску  на  торгового  партнера  виступає  погроза  введення  торгових

обмежень на такому високому рівні, що буде поставлена під сумнів сама можливість міжнародної торгівлі між країнами.

У  цілому економічний  ефект  від  введення  "добровільних"  експортних обмежень експортером є негативним для імпортера. Однак розмір його втрат зменшується завдяки збільшенню імпорту аналогічних товарів із країн, що не наклали "добровільних" обмежень на свій експорт.

 

 

 

4.Регулювання міжнародної торгівлі на наднаціональному рівні. ГАТТ/СОТ та їх роль у розвитку міжнародної торгівлі

Світова  організація  торгівлі  —  головний  міжнародний  регулятор  світової

торгівлі. Вона здійснює нагляд за багатосторонньою торговельною системою, підтримує    торговельні    потоки    шляхом    стиму-лювання    недискримінаційної,

прогнозуємої торговельної політики в країнах — членах СОТ, ліквідує торговельні бар’єри  за  допомогою  проведення  багатосторонніх  переговорів,  створює безсторонні  про-цедури  розв’язання торговельних конфліктів між  країнами- членами.

 Г о ло вно ю    мето ю    СОТ    є   лібералізація   міжнародної   торгівлі,    усунення дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів та по-слуг, вільний доступ до

національних ринків і джерел сировини. Досягнення цієї мети забезпечить зміцнення світової   економіки,   зростання   інвестицій,   розширення   торговельних   зв’язків,

підвищення рівня зайнятості й доходів в усьому світі.

 За вда ння  СОТ: 

•нагляд  за  станом  світової  торгівлі  й  надання  консультацій  з  пи-тань управління в галузі міжнародної торгівлі;

 

спорів;

•розробка й прийняття світових стандартів торгівлі;

•нагляд за торговельною політикою країн;

•обговорення нагальних проблем міжнародної торгівлі.

 Г о ло вні п ри нц ипи  міжнаро дної  тор го вельної  с и стем и  , які виокремлює СОТ:

недискримінація;

вільна торгівля;

передбачуваність;

справедлива конкуренція;

сприяння розвитку та економічним реформам.

Найважливіші проблеми