Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
191
Мова:
Українська
мито і митні податки;
• кількісні обмеження;
• нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі;
• підтримка національного експорту;
• залучення іноземних інвестицій;
• зарубіжне інвестування;
• зовнішнє запозичення;
• економічна допомога іншим країнам;
• здійснення спільних економічних проектів.
Органічною складовою зовнішньоекономічної політики є політика зовнішньоторговельна, що можна визначити як певний курс дій урядових і владних
структур, використання таких принципів, методів та інструментів впливу на розвиток зовнішньої торгівлі країни, завдяки яким забезпечується досягнення визначених цілей та реалізація національних інтересів. Зміст, структура та напрями зовнішньоторговельної політики визначаються такими складовими:
• експорт та імпорт (товарна і регіональна структури, обсяги, співвідношення, динаміка);
• мито і митні податки (елементи митного тарифу — система товарної класифікації тарифу, структура тарифу, методи визначення країни походження товару, види та рівень ставок мита; склад та рівень митних податків);
• кількісні обмеження (види, контингенти, рівень);
• нетарифні методи регулювання (технічні бар’єри, адміністративні формальності, валютно-кредитне регулювання тощо);
• підтримка національного експорту (фінансова-кредитна, податкова, валютно-
кредитна, організаційно-технічна тощо)2.
2. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі. Економічна роль тарифів
Методи, що застосовують держави для регулювання міжнародної торгівлі,
можна поділити на тарифні, які базуються на використанні митного тарифу, та нетарифні, до яких відносять, перш за все, квоти, ліцензії, субсидії, антидемпінгове мито, технічні бар´єри тощо.
Та ри фні мето ди рег улюва ння . Найпоширенішим видом обмежень торгівлі є
м и то на ім пор т. Воно являє собою державний збір, що стягується під контролем митних органів з іноземних товарів, які ввозяться в країну.
Існує два осно вни х ви ди м и та : сп еци фі чне та адва лор не .
Сп ец ифі чне ми то — ц е ми то у вигляді фіксо ва но ї суми з о диниц і вимі р у (ва ги ,
п ло щі , об´єму то що).
Адва ло р не ми то вста новлюється як відсо ток ві д м и тної ва р то сті това р у .
Ставки мита фіксуються у митному тарифі. У вуз ькому р оз умі нні ві н являє
со бо ю п ерелік това рі в, з яки х стяг уєть ся м и то при ї хньом у вв ез ені до кра ї ни .
Митний тариф систематизовано відповідно товарній номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. В широко м у ро зум і нні м и тний та риф
р оз г ляда ється як о со бли ви й і нстр умент з овні шньо торго вельної по лі тики і як
ко нкретна став ка м и та .
Традиційно митний тариф вводиться для обмеження імпорту з метою захисту вітчизняних виробників від іноземної конкуренції, але інколи держава йде на обмеження експорту. Введення ми тно го тари фу на експо рт має бути доцільним в тому випадку, коли ціна на який-небудь продукт знаходиться під адміністративним контролем держави та підтримується на рівні нижче світового шляхом виплати відповідних субсидій виробникам. В даному випадку обмеження експорту розглядається державою як необхідний засіб для підтримання достатнього рівня пропозиції даних товарів на внутрішньому ринку та обмеження надлишкового експорту субсидованого продукту. Як правило, експортні тарифи використовуються країнами, що розвиваються, та державами з перехідною економікою. Промислово розвинуті країни використовують їх рідко, а у США оподаткування експорту взагалі заборонено конституцією.
Митні тарифи є важливим інструментом зовнішньоторговельної політики держави, але їх роль в останні десятиліття поступово зменшувалася. В ході багатосторонніх переговорів у рамках ГАТТ/СОТ було досягнуто значне скорочення тарифних бар´єрів. Зокрема, протягом останнього десятиліття середньозважений рівень імпортного тарифу зменшився в ЄС до 3,6%, США — 3,5%, Японії - 1,5%3.
Мита виконують такі функції:
§ фіскальну, коли вводяться для того, щоб добути гроші для держави. Ця функція стосується як імпортного, так і експортних мит;
§ протекціоністську, коли вводяться для скорочення чи усунення імпорту, тим
самим обгороджуючи вітчизняних виробників від іноземної конкуренції;
§ балансувальну, коли вводяться для запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які нижчі від світових.
Звичайно розрізняють такі види мит [23, с. 204-206; 52, с. 125-126; 82, с. 149—
157; 88, с. 299]:
Види мит
1. За спосо бо м ст ягуванн я :
§ а два лор не (вар ті сне ) (TAV), що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом (наприклад, 30% від митної вартості):
Як правило, ці