Міжнародне економічне право

Міжнародні організації мають постійний або регулярний характер діяльності, вони проводять багатосторонні переговори, відкрите обговорення питань та прийняття рішень (які, як правило, не мають обов'язкової сили).

Міжнародні міжурядові організації бувають всесвітніми і регіональними. При деяких організаціях існують постійні представництва держав.

Отже, враховуючи вищенаведене міжнародні (міжурядові організації) як суб»єкт міжнародного економічного права можна охарактеризувати наступним чином:

1. Вони мають міжнародні права та обов»язки, можуть їх набувати, укладати договора, користуються імунітетами, несуть міжнародно - правову віжповідальність за свої дії.

2. Правосуб»єктність організацій та її об»єм заснована на статутї та не потребує визання її іншими державами. Можливим є розширення об»єму правосуб»єктності міжнародних організацій шляхом прийняття відповідних рішень її органів (також при умові відсутності заперечень з боку держав учасниць).

Під міжнародними економічними організаціями слід розуміти такі організації, які на основі міжнародно-договірних відносин провадять діяльність, пов'язану з організацією та здійсненням міжнародного економічного співробітництва.

Міжнародні економічні організації користуються імунітетом, що має важливе значення для їхньої діяльності. Відповідно до Конвенції про правовий статус, привілеї та імунітет міжнародних економічних організацій від 5 грудня 1980 р. (Будапешт), міжнародні організації користуються наступними імунітетами:

1. Недоторканість   приміщення   архівів   та   документів   -   приміщення організацій, а також архіви та документи Організації, в тому числі службова кореспонденція незалежно від місця їх знаходження являються недоторканими (ст.5);

2. Імунітети від юрисдикції - майно і активи цих організацій мають імунітет від будь-якої форми адміністративного та судового втручання, за винятком випадків, коли сама організація відмовляється від імунітету (ст. 5).

3. Звільнення від фінансового контролю - фінансова діяльність Організації не підлягає контролю центральними та місцевими органами влади держави її перебування.(ст. 8)

До інших імунітетів Організацій належать – 

-Звільнення від податків та зборів. Організації та займані нею приміщення звільняються від прямих податків та інших обов"язкових платежів, що мають податковий характер, за винятком платежів за комунальні та інший послуги, та іни види подібних послуг. 

-Організація звільняється від митних зборів та обмежень при ввозі та вивозі предметів, як призначені для службового використання, пільги щодо зв"язку, здіснення друку інформації. 

3.2. Міжнародні економічні організації

1. Як зазначається, здійснення світових економічних зв'язків вимагало адекватної інфраструктури. І міжнародні організації стали оптимальною формою співробітництва держав, яка дозволила поєднати повагу до суверенітету з певною інтернаціоналізацією діяльності, без чого нормальне функціонування механізмів світового ринку та формування відповідної системи господарювання було б вкрай обтяжливим.

Міжнародні організації, як зазначається, існують з 1815 p., якщо не раніше,, проте первісне процес їх створення відбувався досить-таки неквапливо. Однак після Другої світової війни він настільки активізувався, що кількість міжнародних організацій натепер визначенню не піддається. Вважають, наприклад, що їх існує більше 20 тис.

Торкаючись питання про правовий статус зазначених організацій, слід враховувати, що держави, незважаючи на їх фактичне розмаїття, з точки зору класичного міжнародного права за своїм положенням є подібними. Міжнародні організації, навпаки, є зовсім різними за їх компетенцією, функціями, правомочностями. Єдине, що їх поєднує,  це те, що жодна з них не має самостійних економічних інтересів і вся їх діяльність спрямована на розвиток економічного співробітництва держав. Унаслідок цього в міжнародному праві вироблено цілий ряд різних класифікацій міжнародних організацій, лише деякі з яких ми розглянемо.

Головною класифікацією міжнародних економічних організацій, яких нараховується близько 350і, вважається їх розподіл на неурядові та міжурядові (міждержавні). Залежно від мети створення та характеру міжнародних організацій їх спеціальна правосуб'єктність стає різною і зазвичай чітко визначається у відповідних установчих документах. Проте всі вони, між тим, користуються міжнародними привілеями та імунітетами, хоча, на відміну від держав, що їх створили, ці привілеї та імунітети мають суворо функціональний характер.

Міжнародні міжурядові економічні організації своєю чергою поділяються на організації універсального рівня та регіональні міжнародні економічні організації. Універсальною міжнародною економічною організацією можна вважати ту організацію, членство в якій є принципово відкритим для будь-якої держави світу, незважаючи на те, що фактично в ній можуть і не брати участі ті чи інші з цих держав. Навпаки, головною умовою членства в регіональній міжнародній економічній організації є приналежність держави до відповідного регіону.

Нарешті, універсальні міжнародні міжурядові економічні організації поділяються на організації системи ООН та ті, що до неї не входять.

2. Виникнення універсальних міжнародних економічних організацій системи               ООН пояснюється тим, що згідно зі Статутом цієї Організації на неї покладено завдання сприяти економічному і соціальному прогресу всіх націй та здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного характеру. За задумами засновників того міжнародного порядку, який створювався після Другої світової війни, ООН та її інституції повинні були подолати в економічній сфері негативні наслідки довоєнної протекціоністської системи та побудувати міжнародні економічні відносини на засадах відкритої ринкової економіки.

У Статуті ООН містяться дві глави  IX «Міжнародне економічне і соціальне співробітництво» та X «Економічна і Соціальна Рада» (ЕКОСОР),  які присвячені організації