Міжнародне економічне право

Слід підкреслити, що міжнародні неурядові організації економічного характеру самі безпосередньо операторами міжнародних економічних відносин не є, їх роль у МЕП пояснюється тим, що вони нерідко беруть участь прямо або опосередковано в процесі створення норм МЕП міжнародними міжурядовими організаціями. Ця участь набуває найрізноманітніших форм. Головне  що цим формам не властивий політичний характер, хоча інколи вони можуть мати правотворчий характер, як, наприклад, у випадках з Міжнародною асоціацією авіаперевізників (ІАТА) або з МТП, яка формує норми та звичаї міжнародної торгівлі. У зв'язку з цим у доктрині не без підстав зазначається, що немає жодних сумнівів стосовно того, що майбутній розвиток міжнародної правової системи спиратиметься не лише на діяльність держав, а також дедалі більше на міжнародні організації, що створюються для подолання обмежень спроможності національних урядів ефективно вирішувати транснаціональні проблеми1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА ЛЕКЦІЇ  № 4 .

 

ІНШІ УЧАСНИКИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

 

ПЛАН:

1. Транснаціональні корпорації

            1.1. Поняття, види, типи, структура ТНК.

            1.2. Діяльність ОЕСР в контексті регулювання діяльності ТНК

            1.3. Правове регулювання діяльності ТНК на універсальному рівні.

        2. Інші різновиди юридичних осіб, учасників МЕВ.

        3. Фізичні особи як учасники МЕВ.

 

            1.1. Поняття, види, типи, структура ТНК.

У МЕП усі юридичні особи прийнято поділяти на дві категорії — транснаціональні корпорації (ТНК) та інші різновиди юридичних осіб. 

Чинники для виокремлення ТНК в особливу категорію юридичних осіб:

1)За оцінками експертів ООН до категорії ТНК натепер належать до 45 тис. Головних (материнських) корпорацій і близько 200 тис. Їх закордонних відділень. Причому до половини всіх ТНК базуються в трьох державах: США (до 25%), Великій Британії та Японії.

2)В сучасному світі ТНК відіграють роль «двигунів світової економіки». 300 найбільших ТНК контролюють до чверті всіх світових виробничих активів. Щорічний обсяг продажів окремих ТНК перевищує річний валовий продукт (ВВП) багатьох країн світу. Наприклад, обсяг продажів компанії «Ройал Датч Шелл» дорівнює ВВП Ірану. Транскордонні торгівельні операції в рамках ТНК перевищують обсяг усього світового експорту1. Можна зауважити також, що дві третини платежів за передачу технології здійснюється в системі ТНК, а загалом ТНК контролюють до 40% промислового виробництва, сконцентрувавши свою увагу на таких важливих сферах, як електроніка, нафтопереробка, хімія та автомобілебудування2.

 

Сталого визначення поняття ТНК досі не вироблено.

              ТНК – це  являють собою інтегральні науково-промислові комплекси, в рамках яких відбуваються процеси технологічного створення товару, його виробництва, продажу та обслуговування, а також фінансове забезпечення всіх цих операцій. 

             Сконцентрувавши значні матеріальні та фінансові ресурси, ТНК сприяють швидкому розвитку передових галузей економіки, а також об'єднанню виробничих та науково-технічних потенціалів різних країн без уніфікації національних законодавств і внутрішніх систем господарських розрахунків. 

          Види ТНК: 

—великі національні компанії, трести, корпорації тощо, які мають за кордоном численні філії, які самі є самостійними юридичними особами. Інакше кажучи, це монополії, які є національними за капіталом, але міжнародними за сферою своєї діяльності (японська фірма «Соні», американські корпорації «Майк-рософт», «Ренк-Ксерокс» тощо);

—ТНК, які є міжнародними не тільки за сфероюсвоєї економічної діяльності, а й за своїм капіталом (англо-голландський концерн «роял-Датч-Шелл», «Данлоп-Піреллі»;

—Існують такі об»єднання виробничого та наукового характеру, які формально не визнані юридичними особами і зовні являють собою просту сукупність самостійних юридичних осіб. Проте вони економічно керуються з одного центру, хоча можуть мати будь-яку назву-картелі, синдикати тощо.

 Основні риси ТНК:

1)жорстка вертикальна підпорядкованість підприємств, які входять до складу відповідних «материнських»компаній;

2)інтернаціональна сфера їх діяльності.

 

 

Поява у світовому господарстві міжнародних корпорацій означала вихід підприємницьких структур на якісно новий рівень, визначальною рисою якого стала втрата капіталом своєї виключно національної природи. Цей процес відбувався двома шляхами: утворенням багатонаціональних корпорацій та  утворенням ТНК.

Багатонаціональні та міжнаціональні корпорації є інтернаціональними за принципами утворення капіталу та за сферами діяльності. Вони являють собою особливий випадок міжнародної корпорації, оскільки створювалися переважно в західноєвропейському регіоні. Перші такі компанії виникли на початку XX ст., а пік їх розвитку припав на 50-70-ті роки.

Загальним чинником появи ТНК був розвиток процесів інтернаціоналізації, в основі якого - поглиблення міжнародного поділу праці та міжнародної спеціалізації, що дають змогу поліпшити економічне становище господарюючих суб'єктів і країн, які беруть участь у цих процесах.

Як форма міжнародного бізнесу, ТНК мають низку незаперечних переваг перед національними компаніями, їх зарубіжні філії