Моделювання процесів використання виробничого обладнання на промислових підприємствах

Наукова новизна результатів дослідження. Основним науковим результатом є теоретичне обгрунтування і практичні рекомендації по вдосконаленню управлінських процесів використання виробничого обладнання на базі комплексного застосування економіко-математичних методів і сучасних інформаційних технологій. В дисертаційній роботі:

розглянуто основні аспекти управління з точки зору прийняття рішень і реалізації конкретних функцій управління використанням виробничого обладнання в умовах комплексної комп'ютеризації рішення економічних задач. При цьому проблема ефективного використання виробничого обладнання розглядається в контексті максимального завантаження верстатів в процесі оптимізації річних і поточних планів випуску виробів;

розглянуто моделі ресурсних можливостей підприємства, що дозволять здійснювати оптимізацію планів виробництва і завантаження обладнання в залежності від стану наявних ресурсів підприємства;

запропоновано методику визначення оптимальних термінів служби обладнання, використання якої на підприємстві дасть можливість встановити кількісні співвідношення між тривалістю роботи обладнання і результатами його використання;

запропоновано модель розвузлування виробів, які включено в програму випуску виробів підприємством, реалізація яких дозволяє прогнозувати завантаження основного обладнання практично на будь-який календарний період;

обгрунтовано необхідність і показано нову можливість використання оптимізаційного підходу при формуванні виробничої програми підприємства, що враховує кількісні і якісні параметри наявності і стану виробничих ресурсів, ринковий попит на конкретні вироби;

розроблено моделі і алгоритми оптимізації завантаження обладнання основних виробничих підрозділів підприємства, що реалізують процеси формування різноманітних варіантів планів випуску виробів;

сформульовано особливості проектування інформаційної системи управління використанням і ремонтом обладнання, що дозволить своєчасно приймати оперативні рішення і прогнозувати стан виробництва;

розроблено алгоритм формування графіків поточних і капітальних ремонтів обладнання, що враховує випуск виробів у відповідний плановий період;

запропоновано методику комплексного аналізу використання виробничого обладнання, на базі якого мається можливість, яка дозволяє приймати управлінські рішення по своєчасній заміні, ремонту обладнання і підвищенню ефективності його роботи.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення теоретичних положень підтверджується їхнім використанням в конкретних умовах промислових підприємств Донецького регіону. Найбільш істотними результатами є:

рекомендації по розробці інформаційної системи управління використанням обладнання;

модель визначення структури виробів і засоби їхнього розвузлування при формуванні планів виробництва;

рекомендації по розробці і використанню алгоритмів оптимізації завантаження основного обладнання;

алгоритми формування графіків поточних і капітальних ремонтів обладнання;

методика аналізу використання обладнання.

Результати дисертаційних досліджень впроваджено на ВАТ “Донецькгірмаш”, ВАТ «Новогорлівський машинобудівний завод» і ВАТ «Металургмодуль».

Річний економічний ефект складає 77. 3 тис. грн.

Апробація результатів дослідження.

Основні положення, висновки і рекомендації обговорювалися на наукових, теоретичних семінарах в Інституті економіки промисловості НАН України, Донецькому інституті економіки і господарського права. Положення, що захищаються знайшли відображення в монографії, брошурах і статтях, методичних матеріалах.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 4 роботи, в тому числі одна колективна монографія. Загальний обсяг – 20. 22 д. а., з яких 4. 3 д. а. належить особисто автору.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу з розділів, висновків по кожному розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Вона містить 175 сторінок друкарського тексту, 15 малюнків, 5 таблиць, список використаних джерел з 137 найменувань і 2 додатки на 18 сторінках.

 

 

В першому розділі “Теоретичні передумови вдосконалення процесів використання лвиробничого обладнання на промислових підприємствах” розглядаються основні теоретичні положення вдосконалення процесів використання виробничого обладнання. Дослідження стану використання обладнання показали динаміку показників фондовіддачі і фондомісткості на конкретних підприємствах. Аналіз дозволив визначити основні напрямки удосконалення процесів використання обладнання,

Перший напрям зумовлено ринковим попитом на продукцію, що випускається підприємством В цьому випадку головним є ефективність поточного планування виробництва, в результаті якого формується річна і квартальна програма випуску виробів. Результати розрахунку таких програм зумовлено наявним на підприємстві верстатним парком і визначають необхідність і можливість заміни фізично і морально застарілого обладнання. Найважливішим при реалізації першого напряму є ефективна система капітальних і поточних ремонтів.

Другий напрям обумовлюється кон'юнктурним попитом на нові вироби, розробка, проектування і випуск яких визначено підприємством на найближчу перспективу. В цьому випадку перспективний план розвитку виробництва припускає набуття нового обладнання, заміну наявного, в залежності від оптимального терміну служби кожного виду, розробку заходів по підвищенню ефективності ремонтних служб.

Третій напрям припускає забезпечення використання обладнання в оперативному режимі. Саме в оперативних виробничих програмах зосереджено ресурсні можливості підприємства, визначається завантаження обладнання по кожному виробу, виявляється якість поточних і капітальних ремонтів.

Загальну схему реалізації означених напрямків показано на рис. 1. Реалізація цих процесів досліджується в аспекті підвищення ефективності системи управління промисловим підприємством в цілому і реалізації її функцій.

Функції управління здійснюються суб'єктом управління. І, як це показано в роботі, самий процес управління має просторово-часові характеристики. Так функції управління використанням обладнання в залежності від тривалості часових періодів здійснюються на перспективному, поточному і оперативному рівнях управління. При цьому під перспективним рівнем розуміється управління використанням обладнання на довгострокових інтервалах часу (більш одного року), процес використання