Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Моделювання процесів використання виробничого обладнання на промислових підприємствах

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

з використанням Мt). Формально загальну схему “складання” МПР представимо таким записом:

 
Мпр=мо[мrмsМt].
 
Вираз в квадратних дужках і є модель виробничих можливостей підприємства. Її отримано перетином множин, здійснених по ресурсах і прийнятних по структурних обмеженнях і цільових вимог альтернативних планових рішень.
В дослідженні виробничі можливості підприємства розглядаються через суть кожної з відповідних моделей. Групи лінійних обмежень, що досліджуються в дисертації є складовими частинами моделі ресурсних можливостей підприємства, кожна з яких відповідає конкретному виду ресурсів.
Можливості по ресурсах обладнання:
 
  (1)
 
де   – дійсний річний фонд часу роботи i-го обладнання;   – введення нового фонду у відповідності до приросту потужностей, що затверджуються, в тому числі за рахунок технічного переозброєння і капітального ремонту обладнання;   – дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання   – шукана кількість додаткових одиниць обладнання i. Суворі рівності необхідно дотримувати тільки для найважливішого унікального обладнання. Завантаження інших видів обладнання встановлюється у відповідності до оптимальних планових рішень, що формуються з використанням моделі оптимізації планових рішень.
Можливості по ресурсах площ для установлення додаткового обладнання:
 
  (2)
 
де   – норма площі на установлення одиниці обладнання   – загальна корисна вільна виробнича площа для додаткового обладнання.
Можливості по ресурсах капітальних вкладень:
 
  (3)
 
де  – капітальні затрати на покупку, транспортування і установлення одиниці обладнання   – реально можлива кількість одиниць обладнання i, яке підприємство може придбати в плановому році; К* – частина загального обсягу грошових коштів, що іде на придбання обладнання.
Аналогічно розглянуті і можливості підприємства по матеріальних і трудових ресурсах, фонду заробітної плати. Таким чином, модель ресурсних можливостей, наведена в роботі системою співвідношень, як змінні величини включає компоненти   (шуканий випуск виробів j; шукана кількість додаткових одиниць обладнання i; шукана додаткова необхідна кількість матеріалів l; шукана кількість додаткових робітників λ). Сукупність цих векторів і є принциповою моделлю планового рішення.
В другому розділі “Економіко-математичні методи і моделі процесів використання обладнання” розглянуто моделі визначення оптимального терміну служби обладнання, моделі визначення структури виробів, випуск яких передбачається включити в план виробництва, з урахуванням оптимізації завантаження основного виробничого обладнання.
Цілеспрямована робота по вишукуванню резервів поліпшення використання обладнання знаходиться в прямій залежності від зменшення його простоїв і передбачає скорочення запасів не встановленої і зайвої техніки, вдосконалення структури наявного парку машин і обладнання, зниження втрат робочого часу і підвищення коефіцієнту змінності. Рішення цих задач вимагає створення цілісної і гнучкої системи управління, яка дозволить повніше реалізувати функції планування, обліку, аналізу і регулювання використання основних фондів.
Для проектування такої системи визначальним є формування основних показників використання основного виробничого обладнання підприємства, найважливішим з яких служить визначення їхніх термінів служби в процесі експлуатації. Оскільки умови сучасного виробництва, що визначають терміни служби, істотно змінюються в часу, то цілком ясно, що економічно доцільний термін служби техніки – категорія динамічна, кількісно змінювальна в часу і об'єктивно існуюча для даних умов виробництва.
В дисертації відмічається, що економічно доцільні терміни служби відображають не індивідуальну тривалість використання конкретної групи обладнання, а середню тривалість функціонування у виробництві всієї сукупності обладнання даної конструкції. В зв'язку з цим не слідує ототожнювати поняття економічно доцільного терміну служби і оптимального терміну заміни зношеного обладнання, де перше визначає відтворення конкретного парку машин в нормальних умовах їхнього функціонування, друге – доцільну тривалість експлуатації обладнання в певних умовах. Оптимальний термін заміни зношеного обладнання як функція конкретних умов експлуатації описується кривою розподілу, де економічно доцільний термін служби визначає математичне очікування даного розподілу.
В дослідженні розглянуто математико-логічний алгоритм розрахунку завантаження верстатного обладнання і його структури по кожному виду. Сукупність запропонованих моделей дозволяє простежити основну методику і послідовність робіт, направлених на оптимізацію використання основного обладнання підприємства з урахуванням розробки раціональних виробничих програм практично на будь-який календарний період і дадуть можливість опробувати різноманітні варіанти виробничих програм по підприємству в цілому, не вдаваючись до експериментів на реальному об'єкті. При цьому необхідно відмітити, що оптимальне планування на основі економіко-математичних моделей є в деякому сенсі науковим передбаченням. Цілком очевидно, що вірогідність таких передбачень є прямим слідством адекватності моделей і об'єкту (в математичному сенсі), повноти і якісності інформаційної бази і програмного забезпечення.
Запропонований в роботі комплекс моделей планування завантаження обладнання функціонально поділяється на дві групи: моделі оптимального планування і моделі техніко-економічних розрахунків. Останні безпосередньо не включають елементів оптимізації і розуміються як математико-логічний апарат (комплекс відповідних алгоритмів), що забезпечує проведення аналізу з метою оптимального планування роботи виробничого обладнання. Моделі цієї групи можуть функціонувати як для підприємства в цілому, так і для його виробничих підрозділів.
Промислове підприємство (зокрема машинобудівне) володіє певним парком верстатного обладнання, об'єднаного за технологічними ознаками і технічними характеристиками в групи під певним шифром. Інформаційною вихідною базою для проведення розрахунків є виробнича програма (перелік номенклатури виробів, які підлягають виготовленню на підприємстві в конкретному часовому періоді; по кожній позиції номенклатури задано кількість виробів на випуск).
Інформаційною базою всіх подальших розрахунків служить матриця трудомісткості, елементи якої визначають
Фото Капча