Модуль 2. Самостійна робота і поточний контроль. Змістовий модуль 2. Вексельні і валютні операції банків та результати їх комерційної діяльності

- перерахування планових платежів проводиться платіжними дорученнями;

- розрахунки основані на заліку взаємних вимог скорочують потребу в грошових коштах на суму зарахованих боргів;

- банк на власний розсуд здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнтів.

2. Підготуйте доповіді за наступними темами:

1. Принципи проведення безготівкових розрахунків.

2. Форми безготівкових розрахунків

3. Види міжбанківських розрахунків

4. Розрахунки через систему електронних платежів.

5. Міжнародна електронна мережа банківських розрахунків.

6. Касові операції банку.

 

 

1.Сутність і структура витрат банку. 

2.Банківський прибуток і його розподіл. 

3.Основні показники діяльності банків..

 

 

Витрати банку - це зменшення економічних вигод у звітному періоді у формі відпливу чи використання активів або виникнення заборгованості, що призводить до зменшення власного капіталу і не є результатом розподілу між власниками.

Витрати поділяють на банківські і небанківські (рис. 15).

Аналізуючи витрати, необхідно вивчати їхню динаміку, структуру, оцінювати виконання плану за витратами, проводити факторний аналіз витрат, вивчати стан грошового ринку і будувати оптимальну структуру ресурсної бази тощо (залучати найдешевші ресурси, знижувати витрати на персонал та обслуговування капіталу, однак потрібно бути обережним зі зниженням процентних ставок, адже це приведе до зниження як витрат, так і доходів).

На особливу увагу заслуговує оцінка двох груп статей: видатки, пов’язані з забезпеченням функціонування банку (особливо адміністративно-господарські), і видатки, пов’язані з підвищенням ризикованості банківської діяльності (створення обов’язкових та інших страхових резервів).

Зростання операційних видатків не тільки відображає несприятливий стан кон’юнктури ринку, на якому банк залучає ресурси, а й може свідчити про погіршення менеджменту.

Під зростанням ризику треба розуміти підвищення ймовірності втрат або недоотримання доходів через вплив конкретних чинників або їхнього поєднання. 

Рис. 15. Класифікація витрат банку

Класифікувати ризики за причиною виникнення дуже важко, адже зазвичай дія ризику провокується кількома факторами чи їх взаємодією. Проте можна виділити такі найбільше поширеніші види банківських ризиків:

- ризик ліквідності пов’язаний із втратою можливості швидко перетворювати свої активи в грошову форму або формувати додаткові ресурси для оплати власних поточних зобов’язань;

- процентний ризик зумовлений коливаннями процентних ставок на ринку. Наприклад, ставка на ринку щодо залучених ресурсів значно впала, а банк унаслідок укладення угоди без можливості зміни сплачує вищі відсотки за депозитами, отже, зазнає збитків у вигляді різниці ставки за депозитами та ринкової ставки, за якою можна залучити ресурси;

- кредитний ризик пов’язаний із можливістю погіршення платоспроможності позичальника та, з огляду на це, неповернення ним або повернення не в повному обсязі позиченої ним суми чи відсотків;

- ринковий ризик пов’язаний із можливим знеціненням цінних паперів. Може виникнути в результаті коливання норми позикового відсотка, зміни прибутковості й стабільності компаній-емітентів, а також інфляційного знецінення грошей;

-політичний ризик визначається нестабільністю політичного клімату в країні, можливістю різкої зміни пріоритетів і напряму розвитку країни, відносин із країнами - контрагентами клієнтів банків;

-валютний ризик виникає при проведенні валютних операцій і пов’язаний із можливістю втрат через непередбачувані коливання валютних курсів;

-ризик зміни кон’юнктури ринку пов’язаний із різкими та несприятливими змінами в окремих сегментах фінансового ринку і є найнебезпечнішим у випадку вузької спеціалізації, оскільки може значно підірвати надійність банку. Для універсальних банків втрата окремих ринків менш відчутна, але теж може бути причиною збоїв у роботі;

-ризик форс-мажорних обставин пояснюється настанням обставин непереборної сили, що виникають унаслідок надзвичайних інепередбачуваних подій (наприклад, стихійне лихо, введення ембарго чи валютних обмежень, страйки тощо).

Надійність банку визначається не величиною ризиків, яких зазнає банк, а здатністю управляти ними. До основних засобів управління ризиками можна зачислити використання принципу зважених ризиків; проведення систематичного аналізу фінансового стану клієнтів банку, їхньої платоспроможності і кредитоспроможності; застосування застави і гарантій; формування резервів; застосування принципу розподілу ризиків; диверсифікацію кредитної діяльності (широкий перерозподіл кредитів у дрібних сумах, наданих великійкількості клієнтів, при збереженні загального обсягу операцій банку) та всього спектра операцій банку; хеджування.

Ці заходи не дають змоги уникнути ризику, а лише мінімізують витрати, що можуть виникнути внаслідок його появи.

Скороченню загальних витрат банку сприятимуть:

1) покращення структури ресурсної бази,

2) оптимальне скорочення непроцентних витрат,

3) ґрунтовний аналіз та використання засобів зменшення впливу ризиків на діяльність банку,

4) налагодження тісних і довірливих стосунків з клієнтами та контрагентами,

5) розробка і використання засобів програмного забезпечення.

 

 

Банківський прибуток - це різниця між валовими доходами і витратами банку.

Валовий прибуток охоплює: прибуток від основної діяльності, прибуток, отриманий як різниця між небанківськими доходами і витратами, а також різниця між непередбачуваними доходами і витратами.

Чистий прибуток - прибуток, що залишається в розпорядженні банку після сплати податку на прибуток.

Нерозподілений прибуток - чистий прибуток після відрахувань до фондів та сплати дивідендів.

Метою аналізу прибутку є виявлення центрів прибутковості і факторів, що впливають на його збільшення.

Аналіз прибутку передбачає