Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Модуль 2. Самостійна робота і поточний контроль. Змістовий модуль 2. Вексельні і валютні операції банків та результати їх комерційної діяльності

Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Модуль 2. Самостійна робота і поточний контроль
 
Змістовий модуль 2. Вексельні і валютні операції банків та результати їх комерційної діяльності 
 
ТЕМА 5. ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ
 
1.Суть та класифікація операцій  банків з цінними паперами.  
2.Підходи до формування портфеля цінних паперів. 
3.Регулювання інвестиційної діяльності банків. 
 
1. Суть та класифікація операцій банків з цінними паперами
 
Згідно  із законодавством України вітчизняні банки можуть здійснювати весь спектр операцій з цінними паперами:
-випускати власні цінні папери;
-формувати власний портфель цінних паперів  (здійснювати вклади в цінні папери та торгувати ними за власний рахунок);
-здійснювати посередницькі операції з цінними паперами (у процесі  емісії та їхнього обігу );
-проводити довірчі операції з цінними паперами;
-здійснювати інфраструктурні операції (депозитарний облік, професійні консультації).
Найбільш розроблена контрольована операція  комерційних банків – це емісія власних цінних паперів. Інвестиційна та посередницька діяльність менш регламентовані.
Банки регулюють інвестиційну діяльність внутрішніми документами, що затверджуються спостережною радою. Розроблений банком документ  про основні напрямки інвестиційної політики  повинен охоплювати  такі розділи  і положення: 
1)основні цілі інвестиційної політики ( орієнтація на  активні або пасивні інвестиції);
2)визначення лімітів інвестиційних операцій в активі балансу;
3)відповідальність керівників і виконавців за якість інвестиційних операцій;
4)зразковий склад і структура інвестицій; 
5)прийнятний рівень якості і терміни погашення цінних паперів;
6)основні вимоги до диверсифікації структури портфеля інвестицій;
7)механізм коригування складу портфеля;
8)механізм страхування;
9)розрахунок потенційних прибутків і збитків;
10)розробка комп’ютерного забезпечення.
Банківські інвестиції поділяються на прямі та портфельні. Під прямими розуміють безпосереднє вкладення у статутний фонд підприємств через купівлю паїв. Портфельні  - це придбання цінних паперів: як пайових  (акцій), так і боргових (облігацій).
У портфелі цінних паперів банків перебувають такі  боргові цінні папери: акції, державні цінні папери та цінні папери , які емітує НБУ.
Прибутковість інвестиційної діяльності банків прямо пов’язана з економічними чинниками й організаційними умовами, серед яких визначальну роль відіграють законодавче забезпечення та державне регулювання, стабільність економіки, розвиток ринку цінних паперів.
Дохід від інвестиційного портфеля складається з таких компонентів:
•надходження у формі процентних платежів;
•дохід від підвищення вартості цінних паперів;
•розмір спреду.
Інвестиційна діяльність пов’язана з ризиками, зокрема такими:
oкредитний ризик полягає в тому, що основний борг і відсотки за цінними паперами не буде погашено в належний строк;
oризик зміни курсу пов'язаний зі зворотною залежністю між нормою відсотка і курсом цінних паперів, що є оберненими величинами, тому що при зміні економічної кон’юнктури часто виникає потреба в мобілізації ліквідності й доводиться продавати цінні папери зі збитком;
oризик незбалансованої ліквідності пов'язаний з неможливістю швидкої конверсії деяких видів цінних паперів у готівку без втрат;
oризик дострокового погашення виникає через право емітентів на дострокове погашення цих інструментів. Погашення можливе якщо минув мінімально допустимий термін і ринкова ціна цінного папера не нижча від початкової;
oділовий ризик  - це ризик того, що в ринковій економіці можуть виникнути кризові явища , які швидко відобразяться на інвестиційному кредитному  портфелі банку, де зі зростання м фінансових проблем позичальників збільшується обсяг неповернення позичок.
 
2. Підходи до формування портфеля цінних паперів
 
Портфель цінних паперів – це сукупність придбаних чи отриманих банком цінних паперів, право володіти, користуватися та розпоряджатися якими належить банкові.
Портфель цінних паперів залежно від мети і терміну їх зберігання у банках поділяють y на:
-портфель на продаж (містить ЦП придбані для наступного перепродажу і отримання спекулятивного доходу);
-портфель на інвестування (містить ЦП, які банк придбав для подальшого утримання і отримання прибутку від володіння у вигляді відсотків за борговими цінними паперами чи дивідендів за акціями).
Залежно від рівня доходності та ризикованості розрізняють такі види портфеля ЦП:
1. Агресивний (є ризикованішим і зорієнтований на максимізацію прибутку. Формується переважно з акцій).  Ризик збитків високий;
2. Консервативний (передбачає мінімізацію ризику, максимізацію ліквідності і відмову від високих прибутків. Містить переважно облігації та короткострокові боргові ЦП). Ризик збитків помірний;
В світовій практиці використовують наступний розподіл портфеля ЦП:
1. Жорстко консервативний (кошти розміщуються тільки в найнадійніші державні ЦП основних економічно розвинених країн). Ризику отримання збитків немає; 
2. Консервативний (вкладення коштів у державні ЦП розвинених країн  та на депозити  міжнародних  банків). Є малий відсоток збитків;
3. Помірно консервативний (вкладення засобів у акції, що котируються на основних фондових біржах світу). Ризик отримання замість прибутку збитку;
4. Помірно агресивний (вкладення коштів у акції компаній, що працюють на науково-технічний прогрес, і тому як правило їхній курс зростає);
5. Агресивний (вкладення в акції компаній «чотирьох азійських драконів» (Гонконгу, Сінгапуру, Тайваню, Південної Кореї)). Можуть бути як дуже високі прибутки так і збитки.
Виділяють такі види інвестиційної політики банку:
  • політика сходів або рівномірного розподілу – вкладення у ЦП відбувається так, щоб протягом найближчих кількох років щорічно закінчувався термін погашення певної частини портфеля інвестицій, забезпечується простота контролю і регулювання,
Фото Капча