Модуль 2. Самостійна робота і поточний контроль. Змістовий модуль 2. Вексельні і валютні операції банків та результати їх комерційної діяльності

- стредл - одночасна купівля опціонів кол і пут із однаковими термінами та ціною виконання.

До методів прямого страхування валютних ризиків належать:

• кредитування в іноземній валюті;

• маніпуляція термінами платежу за контрактом;

• дисконтування векселів;

• лімітування;

• вибір форм міжнародних розрахунків і мультивалютні застереження (вибір валюти платежу);

• створення страхових резервів у іноземній валюті.

Для своїх клієнтів банки разом зі страховими компаніями пропонують таку послугу, яка є страхуванням курсового ризику за угодою валютного кредитування (клієнт може застрахуватися від підвищення курсу валюти, в якій видано позику). Страховий випадок настає лише в разі різкого підвищення курсу (наприклад, понад 10 %). Для позичальника це означатиме, що він повинен повертати кредит за завищеним курсом, а страхова компанія компенсуватиме збитки позичальникові в тій частині, яка перевищуватиме 10 % зростання курсу.

Маніпуляція термінами платежу передбачає застосування дострокових виплат при очікуванні підвищення курсу валют і затримку платежів через очікування зниження курсу. Проте застосування цього методу обмежується умовами контракту.

Дисконтування векселів у іноземній валюті полягає в купівлі банком тратти (переказного векселя) та перебиранні ризику валютних коливань та ризику неплатоспроможності боржника. Клієнт може отримати суму боргу до настання терміну платежу, але з певною знижкою. Дисконтування подібне за змістом до форфетування - передача права вимоги боргу в іноземній валюті в обмін на негайну сплату банком відповідної суми в національній валюті.

Одним із поширених є метод управління валютними ризиками через лімітування. Лімітування передбачає обмеження обсягів валютних операцій із країнами, контрагентами, клієнтами за певними видами інструментів. Лімітування можна вважати своєрідним методом уникнення ризику, хоча дія його обмежена, проте, підсилена іншими інструментами, може позитивно впливати на рівень ризику.

Застосування методів управління валютними ризиками має ґрунтуватися на щоденному ретельному аналізі валютного ринку. Для цього використовується фундаментальний і технічний аналізи. Фундаментальний аналіз ґрунтується на відстежуванні макроекономічної ситуації в країнах-емітентах валют і здійсненні довгострокового прогнозування. Технічний аналіз ґрунтується на застосуванні новітніх програмних продуктів, що використовують математичні моделі випадкових величин. Технічний аналіз дає змогу передбачити короткострокові зміни курсу. Отже, необхідно застосовувати ці методи аналізу паралельно для отримання ліпшого результату.

Рекомендована література [3,4,6,7,8]

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Сутність валютних операцій.

2. Валютні курси та котирування.

3. Типові угоди валютного ринку.

4. Поняття валютного арбітражу.

5. Характеристика валютної позиції.

6. Ліміти валютних операцій.

7. Управління валютною позицією.

8. валютний ризик та способи його зниження.

9. Валютний своп.

10. Використання опціону для жеджування валютного ризику.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

1. Тестові завдання:

1.До поточних валютних операцій відносять операції з датою валютування в межах:

1) трьох днів;

2) п’яти днів;

3) одного тижня;

4) одного місяця.

2.Визначити спільні риси ф 'ючерсних і форвардних валютних угод:

1)курс і дата поставки валюти фіксуються в угоді;

2)реалізуються на міжбанківському ринку;

3)курс узгоджується між покупцем і продавцем;

4)курс визначається на аукціоні.

3.ТОД - це поточна операція з поставкою валюти…

1)   "сьогодні на сьогодні";

2)"сьогодні на завтра";

3)''сьогодні на післязавтра";

4)немає правильної відповіді.

4.Біржових  спекулянтів,   що  ведуть  ігри  на  підвищення валютного курсу, називають:

1) "ведмеді";

2) "бики";

3) "метелики";

4) "вівці".

5.Які з перелічених термінів використовуються для класифікації видів валютного арбітражу:

1) спекулятивний та конверсійний;

2) часовий та просторовий;

3) жодні;

4) всі відповіді вірні.

6.Валютна позиція вважається довгою відкритою, якщо..

1)вимоги банку в певній іноземній валюті дорівнюють зобов'язанням у тій же валюті;

2)вимоги банку в певній іноземній валюті менші від зобов'язань у тій же валюті;

3)вимоги банку в певній іноземній валюті більші від зобов'язань у тій же валюті;

4)немає правильної відповіді.

7.За наявності в банку короткої відкритої позиції ризик виникає у випадку...

1)   зростання курсу національної валюти;

2)зростання курсу іноземної валюти;

3)ризику в банку нема;

4)немає правильної відповіді.

8.Як називається валютна позиція, коли обсяг зобов'язань дорівнює обсягу вимог у певній валюті:

1)коротка відкрита валютна позиція;

2)закрита валютна позиція;

3)довга відкрита валютна позиція;

4)правильної відповіді немає.

9.Ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції (Л13-1) має становити:

1) не більше 25 %;

2) не менше 32 %;

3) не більше 20 %;

4) не менше 35 %.

10.Ліміт загальної відкритої валютної позиції (Л13) має становити:

1) не більше 30 %;

2) не менше 25 %;

3) не більше 33 %;

4) не менше 35 %.

2. Задачі.

Задача 1. Визначити крос–курси валют по відношенню до євро, якщо відомо:

1 євро = 1,322 дол. США

1 ф. ст. = 1,612 дол. США;

1 дол. США = 83.521 японські єни;

1 дол. США = 3.102 польських злотих;

1 дол. США =