Морально - психологічне забезпечення діяльності військ

Сильний вплив на психіку військовослужбовця в бою здійснює бойовий стрес, що випробовують усі військовослужбовці навіть у ході навчань у мирний час. Він, як правило, виявляється у людини, що усвідомлює складність чи небезпеку поставлених перед нею завдань, а також у ході їхнього виконання. Багато в чому такий стан залежить від ступеня психічної і фізичної втоми (перевтоми).

Тривалий стрес чи недостатня пристосованість можуть призвести до того, що організм людини перестане справлятися з негативними наслідками, викликаними сильним збудником чи перевтомою. Здатність військовослужбовця до активних і усвідомлених дій різко падає. Надалі, якщо не будуть вжиті визначені заходи (наприклад, вивід з бою, надання відпочинку, надання медичної допомоги), може наступити повне фізіологічне і морально-психологічне виснаження організму.

Реакція кожного військовослужбовця на психогенний фактор (розлади психічної діяльності, пов’язані з травмуючими психіку переживаннями, обумовленими військовими обставинами) індивідуальна. Проте ступінь її значною мірою залежить від сукупності реакції на цей фактор усього підрозділу (частини). Колективна реакція оказує сильний вплив на дисципліну й організованість частин і підрозділів.

Важливими факторами, що впливають на психіку військовослужбовця, є ступінь оволодіння зброєю i бойовою технікою, визначальний рівень професійної переваги над противником, а також повнота об'єктивного уявлення про майбутню бойову діяльність i способи її виконання.

У бойовій обстановці головні причини психологічного стресу – загроза життю, відповідальність за виконання завдання, недостатність i невизначеність отриманої інформації, дефіцит часу при прийнятті рішень i здійсненні бойових дій, невідповідність рівня вiйськовопрофесiйних навичок потребам, яких вимагають умови миротворчої діяльності від особистості, психологічна непідготовленість до виконання конкретного завдання, невпевненість у надійності зброї та військової техніки, відсутність довіри до командування i фактори ізоляції (при діях у відриві від основних сил, знаходження в засідці, патрулі, на блокпості) тощо.

Бойовий стрес – це сукупність психічних станів, що переживаються воїнами в процесі адаптації до умов бойової обстановки, несприятливих для їх життєдіяльності або тих, що загрожують їх здоров'ю і життю. Інтенсивність переживання бойового стресу залежить від взаємодії двох основних чинників:

1) сили і тривалості дії стресорів на психіку;

2) індивідуальних особливостей реагування воїна на їх дію.

Стресори підрозділяються на специфічні і неспецифічні для бойової обстановки. Специфічними стресорами є:

1) ситуації, що загрожують здоров'ю і життю;

2) поранення, контузії, каліцтва;

3) загибель близьких людей і товаришів по службі;

4) страхітливі картини смерті і людських мук;

5) ті випадки загибелі товаришів по службі, мирних громадян, відповідальність за яких воїн приписує собі;

6) події, внаслідок яких постраждали честь і гідність військовослужбовця.

Неспецифічні стресори властиві як бойовій обстановці, так і іншим видам стресових ситуацій. Наприклад:

1) високий рівень потенційної загрози для життя і здоров'я;

2) тривале виконання напруженої діяльності;

3) тривале незадоволення тих або інших біологічних і соціальних потреб;

4) різкі і раптові зміни умов служби;

5) важкі екологічні умови служби;

6) тривала відсутність контактів із близькими людьми;

7) інтенсивні і тривалі міжособові конфлікти;

8) підвищений ступінь відповідальності за свої дії й ін.

Серед чинників бойової діяльності, що впливають на інтенсивність бойового стресу, виділяють:

а) ступінь бойової активності конкретного воїна, що визначається, як правило, кількістю бойових операцій, в яких він брав участь, і які супроводжувалися реальною загрозою для його життя;

б) ступінь напруженості і характер бойових дій, в яких брав участь воїн;

в) кількість бойових втрат у частині (підрозділі), де проходив службу воїн, а також сприйняття цим воїном ступеня їх доцільності.

Особливо негативний вплив на рівень прояву бойового стресу у конкретного воїна здійснюють такі чинники, як перенесені ним поранення і контузії, отримані травми.

Разом із перерахованими чинниками психологи виділяють деякі соціальні, етнічні, релігійні, сімейні й інші обставини, що сприяють інтенсифікації проявів бойового стресу у військовослужбовців. До них можна віднести, наприклад:

а) непопулярність миротворчої місії в Україні;

б) наявність у воїна негативного досвіду переживання бойового стресу у минулому;

в) приналежність воїна до жіночої статі;

г) складна (з будьяких причин) ситуація в сім'ї воїна;

д) складне матеріальне і соціальне становище воїна і (або) близьких йому людей тощо.

Бойовий стрес низької інтенсивності (БСНІ), як правило, ефективно долає більшість військовослужбовців. На початковому етапі він навіть сприяє підвищенню їх бойової активності. Надалі, БСНІ або стає звичним для учасників бойових дій, або переходить у бойовий стрес високої інтенсивності.

Бойовий стрес високої інтенсивності (БСВІ) значно ускладнює діяльність як окремих воїнів, так і військових колективів. На індивідуальному рівні БСВІ виявляється в зовнішніх і внутрішніх формах.

Зовнішні:

•різке, неадекватне обстановці підвищення або, навпаки, зниження бойової активності;

•неадекватне бойовій ситуації підвищення емоційного збудження або, навпаки, емоційне заціпеніння („бездушність”);

•прояв