Морально - психологічне забезпечення діяльності військ

Військовосоціальна робота — це дiяльнiсть щодо створення та забезпечення необхiдних соціальних і правових умов для виконання особовим складом миротворчих пiдроздiлiв завдань; реалiзації установлених законодавством України гарантiй i пiльг військовослужбовцям Збройних Сил України, членам їхніх сімей; вживання заходів щодо забезпечення сприятливого соціальнопсихологічного клімату, пiдтримання єдиноначальності, дисциплiни, організованості та правопорядку, забезпечення виконання особовим складом норм міжнародного гуманітарного права (права вiйни).

Культурновиховна робота — це дiяльністъ, спрямована на відновлення духовних, психiчних і фiзичних сил особового складу, його мобілізацiю на виконання миротворчих завдань, задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовцiв.

Iнформаційнопсихологічна протидія — це комплекс заходів щодо прогнозування, профілактики та зриву iнформаційнопсихологічного впливу зацiкавленої у зривi миротворчої операції сторони, нейтралізації її намагань дезінформувати та деморалiзувати особовий склад миротворчих підроздiлів і персонал, дезорганізувати його діяльність.

Спецiальнi соцiологiчнi дослiдження проводяться з метою виявлення об’єктивно існуючих настроїв, думок, потреб i запитів особового складу миротворчих підрозділів і персоналу, тенденції їх розвитку, а також факторів, які негативно впливають на МПС, знижують їх боєздатність i боєготовність.

МПЗ під час підготовки миротворчих підрозділів і персоналу організовується і здійснюється на підставі розпоряджень начальника Генерального штабу ЗСУ, вiдповідального за підготовку пiдрозділу командувача, рiшення командира миротворчого підрозділу. Безпосереднім його організатором є відповiдний начальник органу гуманітарної роботи (заступник командира миротворчого підрозділу з виховної та соціальнопсихологічної роботи), який розробляє план МПЗ та організує його виконання.

Ефективність МПЗ під час підготовки миротворчих підрозділів i персоналу та в ходi виконання ними завдань досягається:

своєчасною постановкою завдань щодо виконання заходiв МПЗ;

постійним аналiзом і прогнозуванням розвитку морально-психологічної обстановки, якiсним плануванням і проведенням заходів МПЗ, визначенням їх найбільш ефективних форм і способiв;

безпосередньою організаторською діяльнiстю з метою формування у військовослужбовців високої моральнопсихiчної стійкості та високої активності;

підтримуванням постійної взаємодії органів виховної роботи з вiдповідними штабами й iншими органами управління щодо організації МПЗ під час підготовки і в ході миротворчої операції;

стiйким і безперервним управлінням силами і засобами МПЗ.

Організація МПЗ безпосередньої підготовки пiдрозділів до участi в ММО (спеціальних діях) включає:

організацію і проведення професійнопсихологічного відбору особового складу;

збір інформації про воєннополітичну, моральнопсихологічну обстановку в зонi відповiдальності, в районах розташування підрозділів, в районі (пунктах) постійної дислокації, навколо пунктів контролю, контрольноперепускних пунктів, блокпостів і на маршрутах патрулювання;

оцiнку моральнопсихологiчної обстановки району (зони);

пiдготовку та доповiдь пропозицiй із МПЗ до рiшення командира на виконання миротворчих завдань;

розробку плану МПЗ мiжнародної миротворчої операції.

План МПЗ миротворчої операцiї розробляється текстуально. На робочiй картi заступника з гуманітарних питань мають бути нанесенi:

зона вiдповiдальностi (безпеки, буферна, демiлітаризована);

населенi пункти (райони) з нестабільною соцiальнополiтичною, моральнопсихологiчною, кримiногенною обстановкою;

населенi пункти, де спiльно мешкають представники ворогуючих сторін;

лiнiя протистояння сторiн;

положення пiдроздiлiв ворогуючих сторiн;

пункти розташування представникiв мiсiї ООН, її спостерiгачiв;

розташування штабiв i пiдрозділiв багатонацiональних сил, їхнi пункти управлiння;

маршрути висування миротворчих сил i гуманiтарних конвоїв;

маршрути патрулювання особовим складом контингенту;

пункти контролю;

небезпечнi об’єкти, мiннi поля та iн.

Отже, закінчуючи розгляд навчального питання, можна зробити висновок про те, що психологічний гарт миротворця потребує багато зусиль. Кожному командиру (начальнику) важливо витрачати час і зусилля на опанування деяких практичних аспектів організації та проведення морально-психологічного забезпечення в умовах миротворчої операції. Спеціалізовані знання, навички та вміння дають можливість своєчасно помітити, зняти та попередити негативні психічні явища серед підлеглих миротворців, глибше розуміти їх причини.

 

2. морально-психологічне забезпечення миротворчих завдань українськими військовослужбовцями у Республіці Ірак

 

Заходи морально-психологічного забезпечення виконання бойових завдань особовим складом українського контингенту в Іраку планувались і проводились згідно з вимогами Концепції морально-психологічного забезпечення у ЗС України.

Основними завданнями командування підрозділів з питань морально-психологічного забезпечення були:

–збереження життя і здоров’я особового складу;

–формування та підтримання психологічної готовності особового складу до виконання миротворчих завдань, його стійкості до психотравмуючих факторів;

–підтримання високого рівня військової дисципліни та правопорядку;

–формування та підтримання високого морально-психологічного стану військовослужбовців, згуртування військових колективів.

Основні зусилля морально-психологічного забезпечення зосереджувались у підрозділах, які щоденно виконували бойові завдання у відриві від базового табору.

Психологічне забезпечення. З метою забезпечення успішного виконання поставлених завдань, зниження психічної напруги, попередження нервових зривів, неадекватного реагування, відхилення у поведінці під час значних психічних і фізичних навантажень в агресивних кліматичних умовах проводився комплекс заходів психологічного забезпечення.

Підвищення психологічної стійкості особового складу досягалось:

ознайомленням військовослужбовців із психічними факторами екстремальної обстановки, перетворення багатьох факторів бойової обстановки на знайомі, звичні, очікувані;

озброєнням військовослужбовців необхідними знаннями і досвідом щодо виконання бойових завдань, у тому числі і подолання внутрішніх психічних і фізичних навантажень, що відповідають бойовим;

формуванням уявлень про можливі варіанти дій; розвитком в особового складу готовності до зустрічі з неочікуваним, загрозливим для життя і здатності швидко пристосовуватись до обставин;

формуванням віри у свою зброю, бойову техніку, товаришів і командирів;

формуванням і підтриманням позитивного психічного стану, внутрішньої готовності необхідного рівня.

Щоденно військовослужбовців докладно інформували про особливості й умови виконання завдань