Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Науково-методичні основи регулювання кон'юнктури споживчого ринку України

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
25
Мова: 
Українська
Оцінка: 

в доходи кінцевого споживання, а отже сприяє оптимізації розподілу доходів між суб’єктами, зростанню сукупної платоспроможності, яка визначає сукупний попит. Система оподаткування разом з іншими економічними механізмами формування доходів населення є каталізатором змін кон’юнктури ринку.

Оцінюючи структуру податкових надходжень до бюджету України було визначено, що основну частку бюджету формують три податки: ПДВ (близько 20%), податок з прибутку (16%) і прибутковий податок з громадян (13, 16%). Відносно висока питома вага ПДВ порівняно з часткою прибуткового податку з громадян у розмірі податкових надходжень пов’язана з високою ставкою і досить широкою базою оподаткування ПДВ. Таке становище до певної міри пояснюється тим, що в Україні рівень заробітної плати дуже низький і держава не може зібрати необхідну кількість податків, проте існує досить вагомий сектор тіньової економіки та тіньових доходів. А отже встановлюючи високі ставки ПДВ держава непрямими методами оподатковує тіньові доходи, хоча від цього і потерпають малозабезпечені верстви населення. Окрім цього порядок стягнення податку на додану вартість по суті спотворює саму сутність цієї категорії, адже як показує практика держава не повернула підприємствам податковий кредит у розмірі майже 6 млрд. грн., що робить цей податок оборотним, який сплачується з усієї ціни. Така практика стягнення ПДВ не тільки скорочує сукупну платоспроможність споживачів, оскільки значно зростає ціна споживання, а і підвищує дефіцит обігових коштів, звужуючи можливості розширення виробництва.
У більшості країн світу основну масу – понад 30% податкових надходжень формує прибутковий податок з громадян, що майже в 3 рази більше, ніж в Україні. Глибинною причиною такого положення є відмінності у структурі ВВП. У розвинутих країнах, наприклад у США, частка оплати праці в структурі ВВП складає 60, 6% і є значно вищою ніж в Україні – 44, 9%. Така ситуація склалася завдяки досить низькому рівню особистих доходів громадян та неефективному оподаткуванню доходів населення. Аналізуючи діючу шкалу ставок прибуткового податку з доходів фізичних осіб, зроблено висновок: шкала оподаткування є дестимулюючою і регресивною, тому що: по-перше, неоподатковуваний мінімум в державі становить 17 грн., а він повинен встановлюватися на рівні мінімальних споживчих запитів людини; по-друге, відносно високі ставки застосовуються для рівня доходів, які визначають нормальні умови життєдіяльності населення. Така шкала дозволяє обмеженому колу людей отримувати наддоходи і продукує збільшення реальної диференціації доходів для більшості населення і диспропорції у рівнях заробітної плати. Для порівняння в розвинутих країнах з прогресивною шкалою оподаткування ставка 30% береться з доходів, які визначають рівень заможності і багатства людини.
Діюче оподаткування досить негативно впливає на тенденції у розвитку сукупного попиту і пропозиції товарів та послуг на ринку України. Досить великі ставки оподаткування прибутку громадян та підприємств не дають змоги активно розвивати ні платоспроможний попит населення ні випуск конкурентноспроможної та доступної по ціні для громадян продукції. Саме тому ефективна оптимізація фіскальної системи є одним з головних напрямків державного регулювання економіки країни.
Для оцінки ефективності діючої системи оподаткування в роботі був використаний методичний апарат двопараметричного аналітичного методу оцінки точок Лаффера (Q – фактичного податкового навантаження), точок Лаффера першого роду (Q* – межа податкового навантаження, при якій виробнича система не переходить у режим рецесії) та другого роду (Q** – розмір податкового навантаження, за межами якого збільшення маси податкових надходжень призводить до зменшення ділової активності та скорочення обсягів виробництва). Розрахунки базуються на умові існування функціональної залежності між обсягом виробництва та рівнем податкового навантаження:
Q = Т: Х (1)
де: Т – сума податкових надходжень у бюджет країни;
X – база оподаткування.
Сума фіскальних надходжень та база оподаткування дорівнюють:
Х = β х Q + γ х Q2 (2)
Т = β х Q2 + γ х Q3 (3)
де: β – коефіцієнт, що враховує зростання (зниження) податкового навантаження на конкретний момент часу (рік) ;
γ – коефіцієнт, що враховує “інтервальне” зростання (зниження) податкового навантаження за період між поточним та наступним роками.
Звідси
β = 2 * Х: Q – DХ: DQ, (4)
γ = (DХ: DQ) : Q – Х: Q2 (5)
де: D Х – приріст (зменшення) бази оподаткування за певний проміжок часу (рік) між двома розрахунковими точками;
D Q – збільшення (зниження) податкового навантаження за певний проміжок часу (рік) між двома розрахунковими точками.
Q* = -1: 2 х β: γ, (6)
Q** = -2: 3 х β: γ (7)
Ситуація, коли Q*<Q<Q** означає, що фактичне податкове навантаження, із погляду фіскальних інтересів держави, має цілком прийнятний розмір. Однак при цьому воно стимулює спад виробництва і тим самим вступає в протиріччя з довгостроковими інтересами економічного розвитку країни. В ідеальному випадку фіскальна система повинна бути побудована таким чином, щоб виконувалася умова Q<Q*, тому що ніяке посилення податкового тиску не повинно підривати економічної активності господарських суб'єктів.
Отримані розрахунки показують, що в період з 1995 по 2000 рр. рівень фактичного податкового навантаження в Україні був більший за обидві точки Лаффера (табл. 1). Це означає: податкова система країни була побудована таким чином, що стимулювала спад виробництва з одночасним скороченням податкових надходжень держави. Відсутність точок Лаффера з економічної
Фото Капча