Науково-методичні основи регулювання кон'юнктури споживчого ринку України

 

Таблиця 1

Розрахункові параметри точок Лаффера податкової системи України

та окремих податків за 1995-2000 рр.

податкова система в цілому прибутковий податок з громадян

Q, % Q* Q** Q, % Q* Q**

1995 37, 9 21, 6 28, 8 6, 0 3, 3 4, 3

1996 37, 1 19, 2 25, 6 6, 4 *** ***

1997 30, 1 21, 5 28, 6 6, 6 *** ***

1998 28, 2 26, 7 35, 6 6, 6 3, 4 4, 6

1999 25, 3 17, 0 22, 7 7, 1 *** ***

2000 27, 7 *** *** 7, 3 *** ***

податок на прибуток підприємств податок на додану вартість

Q, % Q* Q** Q, % Q* Q**

1995 27, 7 20, 9 27, 8 9, 2 5, 8 7, 8

1996 33, 3 *** *** 8, 6 4, 8 6, 3

1997 30, 1 18, 7 25, 0 10, 1 *** ***

1998 28, 7 *** *** 8, 6 *** ***

1999 23, 4 17, 0 22, 7 7, 5 5, 2 6, 9

2000 20, 3 14, 1 18, 7 6, 5 4, 8 6, 4

*** Відсутність точок Лаффера

 

Рівень прибуткового оподаткування громадян в період, що аналізувався теж перевищував обидві точки Лаффера і був виявом того, що державна фіскальна політика у сфері прибуткового оподаткування населення була надмірна, негативно впливала на розвиток народного господарства країни, оскільки така політика в своїй основі підриває базу відтворення, скорочуючи сукупний попит населення. Фактичне податкове навантаження на прибутки підприємств та на додану вартість в період з 1995 р. по 2000 р. теж виявилося більше за обидві точки Лаффера, що є сигналом виникнення серйозних проблем в податковій системі. А отже в роботі робиться висновок, що фіскальна політика держави не була направлена на довгострокове економічне зростання, а лише сприяла наповненню доходної частини бюджету за рахунок занепаду власного виробництва.

В третьому розділі “Умови формування та механізми забезпечення товаронасиченої кон’юнктури споживчого ринку” визначені необхідні умови формування ефективного попиту та пропозиції на споживчому ринку України з доведенням чіткої послідовності дій щодо її досягнення.

Основна ідея забезпечення товаронасиченої кон’юнктури споживчого ринку України полягає в розробці і реалізації комплексу заходів щодо збільшення попиту та його задоволення на основі розширення пропозиції товарів національного виробництва (рис. 2).

У забезпеченні такого завдання першим кроком повинно бути підвищення платоспроможного попиту населення. В Україні, яка впродовж останніх десяти років перебувала в стані депресії, необхідною умовою відновлення споживчого попиту є збільшення рівня реальної заробітної плати, причому на основі комплексу цілеспрямованих дій щодо підвищення мінімального її рівня, зменшення нарахувань на зарплату, та інших, що сприяють зростанню купівельної спроможності малозабезпечених верств населення. Якщо ж держава буде стимулювати розвиток виробництва без відповідного розширення споживчого попиту, це може привести до затовареності ринку, знищення стимулів подальшого розвитку. В роботі обґрунтовується положення стосовно того, що переважна частка доходів повинна створюватися на етапі первинного розподілу, тобто у сфері виробництва і незначна в процесі перерозподілу бюджетних коштів. Тому формування розміру заробітної плати та методів її забезпечення відносяться до основних питань формування платоспроможного попиту, що розкривають суть відповідних важелів нарощування фінансових ресурсів.

В роботі запропоновані механізми досягнення формування ефективного платоспроможного попиту населення, а саме: законодавче визнання реальної вартості робочої сили (підвищення мінімальної зарплати до рівня прожиткового мінімуму), регулювання доходів населення на основі зменшення його розшарування (зміна граничних рівнів та ставок, що застосовуються при оподаткуванні доходів населення), підвищення мінімальних соціальних гарантій, забезпечення матеріального заохочування зростання рівня оплати праці та фонду зарплати (поступове зменшення до 10% ставки відрахувань на соціальні заходи, введення спеціальних рахунків для забезпечення довгострокових потреб).

На основі проведених розрахунків мінімального споживчого бюджету людини (365 грн.) та визначення середньостатистичного параметру споживання товарів та послуг (550 грн.) були запропоновані рівні оподаткування: 365, 1 – 1100 грн. – за ставкою 10%; 1100, 1 – 3000 грн. – за ставкою 15%; понад 3000 грн. – за ставкою 20%. Але для того, щоб не допустити підвищення цін на продукцію на першому етапі зростання заробітної плати при одночасному зниженні ставки прибуткового податку з громадян та з метою їх спрямування, як необхідних інвестицій у розвиток виробництва та економіки України, необхідно на протязі перших 3-4 років реформ ввести обов’язкове 40% перераховування підвищеної заробітної плати на окремі рахунки з метою формування спеціальних фондів. Гроші з них громадяни могли б використовувати на оплату та придбання житла, на навчання, на лікування, як накопичувальні пенсійні рахунки і т. д.

Для недопущення інфляції в зв’язку з підвищенням рівня оплати праці та для досягнення товаронасиченої збалансованості кон’юнктури споживчого ринку на першому етапі формування необхідної пропозиції товарів, яка буде врівноважувати зростаючий попит, потрібна раціоналізація товарних потоків з комплексом протекціоністських