Науково-методичні засади створення та використання навчального комплекту з оптики

Криворізький державний педагогічний університет

 

ГАЙДУК Станіслав Микитович

 

УДК 371. 3; 53: 681. 142 (021)

 

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНОГО КОМПЛЕКТУ З ОПТИКИ

 

13. 00. 02 – теорія і методика навчання фізики

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

 

Кривий Ріг – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор, Величко Степан Петрович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри фізики та методики її викладання.

Офіційні опоненти: – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник лабораторії професійного навчання у навчальних закладах профтехосвіти – доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АПН України, Шут Микола Іванович, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, завідувач кафедри загальної фізики.

Провідна установа – Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, кафедра педагогіки, психології та методик навчання природничо-математичних дисциплін, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя.

 

 

Актуальність дослідження. Серед основних завдань національної програми відродження освіти в Україні з метою забезпечення самовдосконалення особистості та формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації першочерговими окреслені такі:

- запровадження ефективних сучасних технологій та новітніх досягнень у методичному забезпеченні навчального процесу;

- підвищення професійного рівня вчителів відповідно до сучасних вимог суспільства;

- забезпечення та зміцнення матеріально-технічної бази освіти;

- органічне поєднання освіти і науки, широке запровадження у навчальний процес нових психолого-педагогічних розробок та передового педагогічного досвіду.

У вирішенні цих завдань в освіті провідну роль відіграє фізика, бо вона має велике значення в суспільному розвитку: розкриваючи закони природи, розширює знання людини про природу і одночасно є складовою частиною наукового світорозуміння та науково-технічного прогресу; надзвичайно багатогранне використання її досягнень у різних галузях діяльності людини.

Як навчальний предмет, фізика посідає провідне місце у вирішенні комплексних завдань навчання, виховання і розвитку школярів; вона сприяє формуванню у молоді наукових уявлень про навколишній світ і наукову картину світу, формує і розвиває у них науковий стиль мислення, розкриває тісний взаємозв’язок науки з життям, поліпшує практичну спрямованість навчання, формує активну життєву позицію кожного випускника школи.

Навчальний процес з фізики є складним педагогічним процесом спільної діяльності вчителів і учнів, у якому шкільний фізичний експеримент (ШФЕ) є обов’язковим його елементом і одночасно невід’ємною складовою частиною методики навчання фізики.

За цих обставин ШФЕ розвивається у зв’язку із загальним розвитком науки і техніки, з розширенням та становленням змісту шкільного курсу фізики (ШКФ), у зв’язку з поліпшенням методики його викладання та внаслідок модернізації й удосконалення засобів навчання і навчального обладнання.

Проблема навчального експерименту на сучасному етапі актуалізується внаслідок переходу до варіативного навчання фізики та внаслідок виникнення середніх навчальних закладів різного типу, бо школярі у них навчаються на основі рівневої та профільної диференціації, за різними програмами, що передбачають вивчення різного обсягу матеріалу курсу фізики.

Системний підхід до аналізу навчального процесу з фізики в сучасній середній школі дозволяє стверджувати, що сукупність ШФЕ слід розглядати як педагогічну систему, яка має зовнішні і внутрішні взаємозв’язки. В умовах різноваріантного проведення процесу навчання фізики система ШФЕ може бути представлена багатофункціональною ефективнодіючою і динамічною педагогічною системою.

Поряд з цим аналіз свідчить, що багато тем і розділів шкільного курсу фізики на сьогодні недостатньо забезпечені необхідною системою навчального експерименту, особливо це стосується оптики і будови атома.

Науково-методичними дослідженнями Л. І. Анциферова, О. Ф. Кабардіна, Л. Р. Калапуші, В. Ю. Кліха, Є. В. Коршака, Д. Я. Костюкевича, Б. Ю. Миргородського, М. Я. Молоткова, В. Ф. Савченка, М. М. Шахмаєва, а згодом С. П. Величка, В. П. Вовкотруба, С. О. Кононенка, В. Г. Нижника, В. І, Савченка, В. І. Тищука, а також Ю. М. Галатюка, І. В. Сальник, Н. Л. Сосницької та ін. виявлено основні тенденції розвитку шкільного фізичного експерименту, зокрема, з оптики, сформульовані основні напрямки його вдосконалення.

Серед сучасних, найбільш значущих, виокремлюється тенденція широкого запровадження комп’ютерної техніки та ЕОМ у навчально-виховний процес взагалі і, зокрема, у навчанні фізики. Досить вагомою в удосконаленні системи шкільного фізичного експерименту є тенденція розробки нового й поліпшення існуючого обладнання з урахуванням останніх наукових досягнень, а також тенденція створення на цій основі навчальних комплектів (комплексів навчально-методичного забезпечення), які дозволяють відтворювати серію різних видів та різних рівнів складності навчальних дослідів. Такі комплекти, на думку С. П. Величка, без зайвих витрат часу і зусиль з боку вчителя, мають ефективно сприяти організації різних видів діяльності школярів і запроваджувати наявні засоби навчання, включаючи різні види ШФЕ, ТЗН, ЕОМ тощо, що активізують пізнавальну діяльність учнів. Створювані універсальні навчальні комплекти мають узгоджуватися із робочим місцем учителя й учнів і можуть передбачати різний перелік елементів, блоків чи систем, що входять до їх складу, коли вони пропонуються для диференційованого вивчення курсу фізики за варіативними