Науковий вісник «Асканія-Нова»

7. Імуногенетичний аналіз ліній жирномолочного типу української червоної молочної породи / [ В. І. Вороненко, В. Г. Назаренко, Ю. П. Полупан та ін. ] // Науковий вісник "Асканія-Нова". – 2005. – Вип.1. – С. 24-32.

8. Програма селекції української червоної молочної породи великої рогатої худоби на 2003-2012 роки / [ Д.М. Микитюк, В.П. Буркат, Ю.П. Полупан та ін. ]; під ред. Ю.П. Полупана, В.П. Бурката. – К.: "Атмосфера", 2004. – 216с.

9. И. Матоушек. Группы крови крупного рогатого скота / И. Матоушек. – К.: Урожай, 1964. – 170 с.

10. Л. А. Животовский. Популяционная биометрия / Л.А. Животовский. – М.: Наука, 1991. – 271 с.

11. K. Maijala. Freguencies of groups genes and factors in the Finnish cattle breeds vith special regard to breed comparisons / K. Maijala, G. Lindstrom // Am. Agric. Fennial. – 1996. - №5. – Р. 76-93.

12. M. Nei. Molecular population genetics and evolution / M. Nei // Amsterdam: North – Holland Publ. Comp., 1975. – 360 p.

13. Б. Є. Подоба. Використання імуногенетики в селекції тварин /       Б. Є. Подоба, Р. О. Стоянов // Вісник аграрної науки. – 2000. - №12. – С. 17-18.  

 

 

УДК 636.082.13/.083.5

 

ТАВРІЙСЬКИЙ ТИП ПІВДЕННОЇ М'ЯСНОЇ ПОРОДИ - ІННОВАЦІЙНЕ СЕЛЕКЦІЙНЕ ДОСЯГНЕННЯ В ЗООТЕХНІЧНІЙ НАУЦІ

 

    В.І. Вороненко – канд.с.-г. наук, Л.О. Омельченко –  

             канд.біол.наук, Н.М. Фурса, Р.М. Макарчук,

  В.О. Найдьонова, О.Л. Дубинський, А.М. Носкова

 

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова 

«Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

 

Наведені основні методичні прийоми створення таврійського типу південної м'ясної породи на основі міжвидової гібридизації, підсумки 50-річної роботи з розведення тварин типу. Викладені матеріали щодо характеристики генофонду, продуктивності та перспектив розведення тварин таврійського типу південної м'ясної породи – нового селекційного досягнення у м'ясному скотарстві України.

 

Ключові слова: таврійський тип, селекційне досягнення, міжвидова гібридизація, генотип, інтенсивність та енергія росту, коефіцієнт м'ясності та повном’ясності.

 

Інтеграція України до світового економічного співавторства вимагає значної інтенсифікації агропромислового виробництва, підвищення його ефективності та конкурентоспроможності на світових ринках. Одним з головних питань у вирішенні цієї глобальної проблеми є створення галузі м'ясного скотарства, виведення спеціалізованих порід і типів м'ясної худоби, які сприяли б інтенсифікації виробництва яловичини, забезпечення внутрішніх потреб та вихід України на світові ринки м'ясних ресурсів.

Вітчизняний та зарубіжний досвід ведення м'ясного скотарства свідчить про те, що для успішного розвитку цієї галузі необхідно мати спеціалізовані породи і типи м'ясної худоби, які добре пристосовані до природно-кліматичних умов регіону, сучасні маловитратні та енергоощадні технології, сталу кормову базу [1-5]. В сучасних умовах дефіциту енергоносіїв у південному регіоні з обробітку виведено значні площі орних земель, які зосереджені в прибережних зонах Чорного та Азовського морів, заплавах річок Дніпра, Дністра, Дунаю, Південного Бугу, тобто створені реальні умови для розвитку м'ясного скотарства.

Таврійський тип південної м'ясної породи створений колективом науковців інституту «Асканія-Нова», керівників та спеціалістів племзаводів «Асканія-Нова» та «Асканійське» Херсонської області, племрепродукторів «Токмацьке» Запорізької області, «Єрмак» Одеської області, «Сімферопольське» АР Крим. 25-26 вересня 2008 р. таврійський тип південної м'ясної породи апробовано Державною експертною комісією з апробації селекційних досягнень у тваринництві, а 16 грудня 2008 р. Науково-технічна Рада Мінагрополітики затвердила акт експертної комісії. Таврійський тип апробовано у складі південної м'ясної породи з 3 заводськими лініями Саніла 8, Ідеала 133, Сигнала 475 та 25 заводськими родинами.

Теоретичне обґрунтування, розробку і реалізацію програм створення та удосконалення типу здійснювали: доктори наук П.М. Буйна, Ю.С. Мусієнко, Г.Д.Каци, кандидати наук О.Ю. Мокєєв, М.А. Долгоброд, В.І. Вороненко, В.М. Бамбура, Г.М. Ахундов, В.Г. Назаренко, Ю.В. Вдовиченко, Л.О. Омельченко, Г.З. Кононенко, К.А. Власова, М.А. Колодій, В.П. Гребенщиков, наукові співробітники Р.Ф. Чуй, А.Д. Маханьков, Н.М. Фурса, Р.М. Макарчук, І.О. Мокєєв, а також керівники та спеціалісти племзаводів «Асканія-Нова» (Харченко А.П., Захарченко В.Я.) та «Асканійське» (В.О. Найдьонова, О.Л. Дубинський, А.М. Носкова), племрепродукторів «Єрмак» Одеської області (Дубовий О.І.), АТОВ «Сімфе-ропольське»  АР Крим (М.А. Сиротюк, В.О. Гапєєв), ВАТ «Токмацьке» Запорізької області (Гроздєв І.Д.).

Таврійський тип створено методом складного відтворного схрещування корів червоної степової породи з бугаями кращих світових порід м'ясної худоби шортгорн та санта-гертруда з послідуючою гібридизацією дво- та трипородних помісей з кубинським зебу.

Внаслідок проведеної гібридизації були отримані масиви тварин з полігетерозиготною будовою генотипу. Розведення їх «в собі» забезпечило стійку передачу ознак потомкам, оскільки при такій будові генотипу відбувається полігібридне розщеплення, яке зводить до мінімуму або усуває появу крайніх варіантів.

Таким чином, таврійський тип, створений на новій методологічній основі з застосуванням міжвидової гібридизації, являє собою інноваційний продукт, який не має аналогів в Україні та на Європейському континенті.

Генофонд типу характеризується оригінальністю та специфічністю, що зумовлено наявністю в стаді типу абсолютно всіх 52 еритроцитарних антигенів 9 систем груп крові з частотою від 0,0037 до 0,9609 та високою антигенонасиченістю (індекс антигенонасиченості 0,3974).Наявність великої кількості антигенів і