Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Науковий вісник «Асканія-Нова»

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
243
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">Така спрямованість тандемної селекції зумовила значне підвищення молочності у тварин і було сформовано інший внутріпородний тип української червоної молочної породи, а саме – голштинізований. Особливістю тварин, що належать до цього типу, було деяке зниження жирномолочності з попередніми поколіннями. Різниця склала від  0,29 до 0,32 % (Р > 0,999).

Поряд з цим відбувалася і перебудова корелятивних зв’язків між ознаками молочної продуктивності. Тандемна селекція на поліпшення величини надою зумовила зміну від’ємної низької кореляції (r = - 0,096) на від’ємну середню (r = - 0,422, Р > 0,999).
Вважаємо, що покращення молочності з використанням генофонду неспорідненої червоно-рябої голштинської породи викликає більшу напруженість в організації тварин, а тому й супроводжується суттєвою зміною корелятивних зв’язків. Це в свою чергу викликало зі збільшенням надою зниження жирномолочності у тварин. Так, надій корів восьмого покоління F8 за І лактацію склав 4969 кг молока з вмістом жиру 3,81%.
Результативність другого етапу тандемної селекції при виведенні української червоної молочної породи визначалася спрямованістю і ступенем співвідносної мінливості між ознаками молочної продуктивності.
Висновок. Ретроспективним аналізом доведено поетапне удосконалення червоної степової худоби з використанням генофонду спорідненої англерської та неспорідненої голштинської червоно-рябої порід і створення в перший етап тандемної селекції жирномолочного внутріпородного типу, а в другий етап – голштинізованого типу української червоної молочної породи.
 
Таблиця 1. Селекція на жирномолочність при виведенні української червоної молочної породи
 (І етап тандемної селекції),  
Покоління Поліпшуюча порода n
батьків Показники за кращу лактацію матерів бугаїв n
дочок Показники за 1 лактацію у дочок Кореляційна залежність у дочок : надій х жир
F роки надій, кг жир, % надій, кг жир, % r m r t r
F1 1965-1970 Англерська 2 5242 5,72 274 3370 ± 58,7 3,81 ± 0,01 -0,140 0,060 2,33
F2 1971-1975 Англерська 4 5882 ± 169,7 5,29 ± 0,299 196 3730 ± 50,1 3,91 ± 0,02 -0,020 0,072 0,28
F3 1976-1980 Англерська 13 6713 ± 371,3 5,05 ± 0,165 988 3982 ± 26,5 4,00 ± 0,01 +0,060 0,032 1,88
F4 1981-1985 Англерська 15 6924 ± 259,4 4,85 ± 0,114 988 4157 ± 27,5 4,13 ± 0,01 -0,070 0,032 2,19
F5 1986-1990 Англерська 10 7727 ± 303,8 4,63 ± 0,196 388 4295 ± 39,5 4,16 ± 0,02 -0,096 0,051 1,88
 
        
Таблиця 2. Селекція на молочність при виведенні української червоної молочної породи
 (ІІ етап тандемної селекції),  
Покоління Поліпшуюча порода n
батьків Показники за кращу лактацію матерів бугаїв n
дочок Показники за 1 лактацію у дочок Кореляційна залежність у дочок : надій  жир
F роки надій, кг жир, % надій, кг жир, % r m r t r
F6 1991-1995 Голштиська червоно-ряба 12 10504±293,7 4,36±0,07 388 4967±63,8 3,96±0,008 -0,178 0,050 3,56
F7 1996-2000 Голштинська червоно-ряба 11 11040±435,0 4,47±0,14 373 4703±54,0 3,85±0,005 -0,142 0,051 2,78
F8 2001-2005 Голштинська червоно-ряба 19 11225±694,9 4,24±0,094 290 4969±61,9 3,81±0,008 +0,422 0,053 7,96
 
Список використаної літератури
1. Горлов О.І. Розробка та удосконалення методів селекційно-генетичних досліджень у молочному скотарстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.02.01 “Розведення та селекція тварин” / О.І.Горлов. – Херсон, 2001. – 20 с.
2. Розведення сільськогосподарських тварин / [Басовський М.З., Буркат В.П., Вінничук Д.Т. та ін.]; за ред. М.З.Басовського. – Біла Церква: ВАТ “Білоцерківська книжкова фабрика”, 2001. – С. 201-204.
3. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії / [Засуха Т.В., Зубець М.В., Сірацький Й.З. та ін.]; за ред. М.В.Зубця. – К.: Аграрна наука, 1999. – 512 с.
4. Підпала Т.В. Селекція сільськогосподарських тварин: [навчальний посібник] / Т. В. Підпала. – Миколаїв: МДАУ, 2006. – С. 129-131.
5. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский. – М.: Колос, 1969. – 255 с.
 
УДК 636.2.034.082
 
ВПЛИВ СЕЗОНУ НАРОДЖЕННЯ ТА ПЕРШОГО ОТЕЛЕННЯ НА ОСНОВНІ СЕЛЕКЦІОНОВАНІ ОЗНАКИ МОЛОЧНИХ КОРІВ
 
Н.Л. Рєзникова, канд. с.-г. наук
 
Інститут розведення і генетики тварин, УААН
 
Виявлено незначний достовірний вплив сезонів народження та І отелення на молочну продуктивність, відтворну здатність та показники живої маси корів молочних порід. Сезон І отелення має дещо вищий вплив на надій, ніж сезон народження. Найвищим є вплив сезонів на продуктивність первісток. 
 
Ключові слова: сезон народження та І отелення, молочна продуктивність, відтворна здатність, жива маса та середньодобові прирости.
 
Молочна продуктивність корів – комплексна полігенна ознака, яка визначається рядом чинників паратипного та генотипного характеру. Серед чинників паратипного характеру особливе місце займають фактори „стадо-рік-сезон”, врахування яких за кордоном є необхідним для коригування молочної продуктивності та інших важливих селекційних ознак [10, 11]. Ю.П. Полупаном та ін. виявлено [4, 5], що вплив сезону першого отелення сягає навіть показників довічної продуктивності. Разом із тим встановлено [2, 3], що сезон народження і І отелення, хоч і справляє певний вплив на
Фото Капча