Науковий вісник «Асканія-Нова»

3. Sponenberg D.P. Champagne a dominante color dilution of horses./ D.P. Sponenberg, F.P. Bowling.//Genet.Sel.Evol.-1996.-28.-P.457-462.

4. Хатт Ф. Генетика жывотных./Ф. Хатт.- Москва,1969.-440 с.

5.Коновалов В.С. Феногенетическая консолидация голштинского скота по признаку масти./В.С. Коновалов, Н.П. Петренко, Н.С. Гавриленко// Генетика і розведення тварин. - Міжвід.наук.тем.зб. – Київ: «Аграрна наука».- 1999.-В.31-32.-С.108-110.

6. Меркурьева Е.К. Двухфакторный ортогональный комплекс для качественных признаков (при пропорциональном соотношении частот по градациям факторов). / Е.К. Меркурьева // Биометрия в селекции и генетике сельскохозяйственных животных.- Москва: Колос.-1970.-С.333-337.

 

УДК 636. 082. 22 : 636.034

 

ЕТАПИ ТАНДЕМНОЇ СЕЛЕКЦІЇ ПРИ ВИВЕДЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

 

Т.В. Підпала, д-р с.-г. наук

Миколаївський державний аграрний університет

 

Наведено результативність тандемної селекції при виведенні української червоної молочної породи та її внутріпородних жирномолочного і голштинізованого типів. Доведено, що тандемна селекція обмежена окремими ступенями або етапами, а зміна характеристик селекційних ознак визначається наявністю корелятивних зв’язків і дозволяє прогнозувати результати селекції в наступних поколіннях.

 

Ключові слова: типи, порода, ознака, продуктивність, корова, тварина, плідник.

 

Селекція молочної худоби завжди спрямована на поліпшення загальної племінної цінності тварин за бажаними властивостями. Проте її складність зумовлена полігенним характером успадкування господарськи корисних ознак, а також наявністю у деяких з них невисокого ступеня успадкування чи негативної кореляції.

На підставі генетичної кореляції та способів її визначення доведено, що селекція за комплексом ознак має ряд переваг перед тандемним добором [1]. Максимальний генетичний та економічний прогрес у тваринництві одержують, застосовуючи відбір за основною господарськи корисною ознакою з врахуванням стандартів за другорядними ознаками, а такий метод відбору, як тандемний не знайшов практичного застосування [2].

При тандемному відборі селекційний ефект важко реалізувати на практиці, оскільки між ознаками існує суттєва як позитивна, так і негативна залежність, внаслідок чого поліпшення однієї ознаки часто викликає погіршення іншої. До того ж, тандемна селекція вимагає багато часу і, крім того, передбачає, що між окремими ознаками, що поступово поліпшуються, немає суттєвої залежності [3]. Разом з тим, тандемна селекція є ефективним методом, хоча й виникають труднощі у випадку наявності негативних генетичних кореляцій [4].

Поліпшення порід сільськогосподарських тварин, зокрема молочної худоби, за комплексом ознак може здійснюватися методами тандемної селекції, за незалежними рівнями і селекційними індексами. Тому виявлення серед них найбільш ефективного методу селекції є актуальним і має як практичне, так і теоретичне значення.

Матеріали і методика досліджень. Вплив тандемної селекції в процесі виведення української червоної молочної породи досліджували в племзаводі “Зоря” Херсонської області. Матеріалом послужили дані молочної продуктивності корів-первісток восьми поколінь. Методом ретроспективного аналізу середніх величин [5] основних ознак молочної худоби визначали спрямованість та її етапи.

Результати досліджень. Встановлено, що спочатку протягом тривалого періоду червону степову худобу покращували в напрямку підвищення жирномолочності для чого й використовували плідників спорідненої англерської породи. Для заводського схрещування застосовувалися бугаї, які походили від жирномолочних матерів. Так, середня величина вмісту жиру в молоці у них становила від 4,63 до 5,72 % (табл. 1). Проте за рівнем молочності жіночі предки бугаїв англерської породи майже не переважали корів селекційної групи стада племзаводу. Тобто, в перший етап тандемної селекції здійснювався однорідний підбір за величиною надою і гетерогенний за жирномолочністю.

Поліпшення червоної степової худоби протягом п’яти поколінь за жирномолочністю сприяло підвищенню рівня прояву цієї ознаки у тварин стада порівняно з вихідним поголів’ям корів. Середній вміст жиру в молоці досліджуваних тварин покоління F1 склав 3,81%, а F5 – 4,16%, що більше на 0,35% (Р > 0,999). Покращення ознаки відбору відбулося завдяки послідовній селекції та використанню інбридингу для консолідації генетичного потенціалу високої жирномолочності поліпшуючої породи.

Така спрямованість селекції певним чином вплинула на характер і величину корелятивної залежності між ознаками. Встановлено, що однобічна селекція за жирномолочністю зумовила зміну слабої від’ємної кореляції (r = - 0,140 при Р > 0,95) до слабкої позитивної (r = + 0,060 при Р < 0,95). Тобто існує деяка узгодженість в розвитку основних ознак молочної продуктивності корів. Поліпшення рівня надою, як уже згадувалося, майже не відбувається або є, але досить незначне. Поряд з цим наявність низьких показників кореляційної залежності вказує на відбір переважно за жирномолочністю, а зміна рівня надою відбувається, головним чином, під впливом паратипових умов. Отже, вивчена тенденція зменшення від’ємної кореляції між величиною надою і вмістом жиру в молоці при тандемній селекції за жирномолочністю і стабілізуючому відборі за молочністю. Разом з тим було досягнуто бажаного рівня розвитку ознаки “вміст жиру в молоці” і селекційний тиск на неї було припинено.

В наступний (ІІ етап) тандемної селекції зосередили увагу на поліпшенні такої ознаки, як величина надою. Перевагу стали надавати  високій молочності тварин і для покращення цієї ознаки у червоної степової худоби використали генофонд голштинської червоно-рябої породи (табл. 2).

В результаті заводського схрещування протягом ряду поколінь одержали нащадків, які за величиною надою переважали тварин внутріпородного жирномолочного типу на 674-812 кг (Р > 0,999), а вихідне покоління червоної степової худоби на  – 1597-1599 кг              (Р > 0,999).