Навчання читанню

Лінгвістичний метод

Лінгвістика – це наука про природу і будову мови. Частина її використовується при навчанні читання. Діти приходять до школи з невеликим запасом слів. Цей метод пропонує починати навчання читання з тих слів, які часто використовуються у рідній та інших іноземних мовах (фото-photo, футбол-football і т. д.), а також з тих, які читаються так, як пишуться (bed, pot, shelf, pen і т. д). Саме на прикладі останніх дитина засвоює відповідності між літерами і звуками.

Метод цілих слів

Під час роботи за цим методом дітей навчають розпізнавати слова як цілі одиниці, не розбиваючи їх на складові. У цьому методі не вчать ні самих букв, ні звуків. Дитині показують слово і вимовляють його. Після того як вивчено 50-100 слів, їй дають текст, в якому вже вивчені слова часто зустрічаються.

Метод цілого тексту

Цей метод чимось схожий на метод цілих слів, але більше апелює до мовного досвіду дитини. Наприклад, їй дають книгу з цікавим сюжетом. Дитина читає, зустрічає незнайомі слова, про зміст яких їй потрібно здогадатися за допомогою контексту або ілюстрацій. При цьому заохочують не тільки до читання, але і написання власних оповідань. Мета цього підходу – зробити процес читання приємним. Одна з особливостей – фонетичні правила взагалі не пояснюються. Зв'язок між літерами і звуками встановлюється у процесі читання. Якщо дитина читає слово неправильно, його не виправляють. Чільний аргумент: читання, як і навчання розмовної мови, природний процес, і діти здатні освоїти усі тонкощі цього процесу самостійно.

Прийоми подолання труднощів читання

- Необхідно формувати у дітей механізми прогнозування, здогадки, ідентифікації, вчити аналізувати, знаходити мовні опори в тексті, користуватися за необхідності словником.

– Слід продовжити розвивати навички усного читання, побудованого на процесах внутрішнього мовлення, що протікає з прихованою артикуляцією.

– Навчати саме техніці читання треба на добре засвоєному лексичному і граматичному матеріалі.

Добір текстів англійською мовою для учнів 1-4-х класів переслідує комплекс практичних, загальноосвітніх, розвиваючих і виховних цілей. Розвиток умінь читання текстів направлено на розуміння автентичних та частково адаптованих текстів різних жанрів з опорою на відповідні пояснення і коментарі, при необхідності з використанням двомовного словника. Тексти підбираються на основі Програми з іноземних мов і опрацьованої кількості лексичних одиниць до певного періоду навчання.

Для успішного оволодіння читанням необхідно підбирати тексти у відповідності з віковими особливостями, мовним і життєвим досвідом учнів, їхніми інтересами. Такі тексти повинні відрізнятися цікавістю і привабливістю сюжету, бути посильними з точки зору мовних труднощів, відрізнятися актуальністю з позицій загальнолюдських цінностей, містити проблему.

Як і під час навчання слуханню процес навчання читанню складається з трьох етапів реалізації: предтекстовий етап (інструктаж учителя), текстовий (саме читання тексту) і після текстовий етап, який має на меті виконання завдань (відповіді на запитання, визначення правильних і неправильних речень, складання плану, добір заголовку, тощо).

Тематика і проблематика текстів формують необхідні мовні та мовленнєві уміння й навички. У цьому випадку варто сказати про завдання, що стоять перед вчителем у процесі навчання школярів за трьома етапами роботи з текстом:

– на першому етапі треба створити необхідний рівень мотивації учнів, активізувати фонові знання мовного, мовленнєвого та соціокультурного характеру, підготувати учнів до адекватного сприйняття складних у мовному відношенні моментів тексту, звернути увагу учнів на важливі і значущі за змістом сторони тексту, використовувати завдання випереджаючого характеру;

– на етапі читання необхідно проконтролювати ступінь сформованості різних мовних навичок та мовленнєвих умінь учнів (вірна вимова слів, правильний наголос, інтонація, паузація), розвивати уміння інтерпретації тексту;

– на останньому етапі слід використовувати текст в якості мовної, мовленнєвої, або змістової основи для розвитку умінь усного і письмового мовлення; розвивати в учнів інформаційно-комунікативні вміння, пов'язані з умінням систематизувати та узагальнювати інформацію, а також навчити учнів інтерпретувати образно-схематичну інформацію, скорочувати текст і виділяти його основний зміст, використовувати отриману інформацію в проектній діяльності. (Цей етап здійснюється в тому випадку, коли текст використовується не тільки як засіб навчання читання іноземною мовою, а й для розвитку продуктивних умінь в усній або письмовій мові, тобто для навчання говорінню та письма).

Відповідно на уроці завдання можуть розподілятися індивідуально з урахуванням інтересів і побажань учнів, тобто учителеві доцільно здійснювати диференційований підхід в умовах спільної діяльності, що передбачає різні організаційні форми роботи: індивідуальну, парну, колективну, групову. Тут можуть відбуватися дискусії, задаватися питання у випадку неясностей, а також може здійснюватися обмін думками з приводу прочитаного і виявлятися ступінь розуміння змісту тексту.

Для самостійного читання вдома підбираються більш посильні тексти, або це може бути підготовчий текст до подальшого читання основного тексту на уроці.

Висновок. Як показує практика, інтерес до іноземної мови зростає в учнів з роками навчання. Однак учитель завжди повинен бути у пошуку додаткової мотивації. Це обумовлено специфічними віковими та соціально зумовленими індивідуальними особливостями школярів, а також незначною кількістю ситуацій реального спілкування у окремих школах, що необхідно заповнити залученням автентичних текстів і мовних автентичних матеріалів, комп'ютерних технологій, тощо.

Оскільки така робота задовільняє пізнавальні і освітні потреби школярів, навчальний процес необхідно орієнтувати на розвиток особистості кожного учня: його життєвого досвіду, мотивів, інтересів, світогляду, статусу в групі, мовних можливостей. Враховуючи індивідуальні особливості учнів необхідно розмежувати навчальні матеріали за обсягом, складністю, беручи до уваги особливості дитини. Згідно анкетування учнів у молодших класах, діти охоче і захоплено використовують комп'ютер і для читання, і для пошуку інформації, і для ігор.

Більшість дослідників розглядають сучасні технології навчання як один із способів реалізації на заняттях особистісно-орієнтованого підходу, де учні виступають як активні творчі суб'єкти навчальної діяльності. Необхідно додати, що до сучасних технологій навчання входять такі форми особистісно-орієнтованого підходу: навчання у співпраці, проектні технології, дистанційне навчання, тандем-метод, інтенсивні методи навчання, застосування технічних засобів. Технології навчання сприяють розвитку комунікативних особливостей особистості школяра, збагаченню знань з предмета і розкриттю творчих здібностей дитини, тобто створенню креативної середовища в процесі навчання.

Навчання читанню іноземної мови немислимо без широкого використання різних методів і засобів навчання, метою яких є формування знань, умінь і навичок учнів через особистісно-орієнтований підхід у навчанні, що дозволяє якісно підвищити рівень пізнавального інтересу у школярів.

Констатуємо, що читання є одним з найважливіших видів комунікативно-пізнавальної діяльності, яка спрямована на розуміння інформації письмового тексту. Оскільки читання здійснюється на письмово фіксованому тексті, це дає можливість повернутися до нього при нерозумінні і дозволяє приділити більше уваги розкриттю змісту. Рецептивний характер цього виду мовленнєвої діяльності зумовлює доступність і легкість виконання у порівнянні, наприклад, з говорінням, яке часто вимагає негайної реакції.

Читання розглядається у шкільній методиці як мета і як засіб навчання іноземної мови. Мета навчання читання: навчити отримувати інформацію з прочитаного. Під час оволодіння навичками читанням учні стикаються з цілою низкою психологічних, лінгвістичних, фонетичних і граматичних труднощів. Що стосується навчання техніки читання, то це в першу чергу читання вголос, читання для інших. Техніка читання – показник розуміння прочитаного. Існує спеціальна система вправ: читання окремих букв; читання окремих слів; читання мовних зразків; читання коротких текстів.

Виділяють різні підходи до навчання техніки читання. Існують також різні підходи класифікації читання за виокремленням інформації, тобто читання за виокремленням основної інформації, читання з розумінням основного змісту; є читання за виокремленням всієї інформації (повної або детальної). Виділяють основні види читання за ступенем проникнення у зміст, кожен з яких відповідає певній швидкості.

Труднощі у навчанні читання іноземною мовою це, в першу чергу, проблеми, пов'язані з тим, що у мовній пам'яті молодших учнів немає достатньо міцних образів лінгвістичного матеріалу, які є, наприклад, у школярів середньої чи старшої школи. Ускладнює процес читання необхідність оволодіння системою графічних знаків, відмінних від графічних знаків рідної мови, і формування навичок співвіднесення їх з іншомовними звуками. Значні труднощі виникають також тоді, коли в текстах зустрічаються незнайомі лексичні і окремі граматичні явища. Для подолання усіх зазначених перешкод учитель завжди знайде правильний вихід!