Експлуатація зрошувальної системи в ПСП ім. С. Крушельницької

 

 

1.1. Природно кліматичні умови зрошувального масиву

1.1.1. Географічне положення

1.1.2. Кліматичні умови 

1.2. Сільськогосподарське використання

1.3. Технічна характеристика зрошуваної системи

2. Організація служби експлуатації в ПСП ім. С. Крушельницької

2.1. Структура служби експлуатації зрошуваної системи

2.2. Штат служби експлуатації

2.3. Обов’язки основних працівників

 

 

В теперішній час в водогосподарських організаціях країни впевнено набирає силу докорінна перебудова управління економікою, яка примушує зосередитись на невирішених проблемах, зв’язаних з необхідністю підняти меліорацію земель на новий якісний рівень, краще використовувати її можливості в забезпеченні стійкого землеробства і збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Проводиться робота по удосконаленню господарською механізму, впровадженню повного госпрозрахунку і самофінансування, докорінному поліпшенню водокористування, бережливому відношенню до водних ресурсів і раціональному їх використанню.

Постановлена задача підвищити технічний рівень гідромеліоративних систем на основі найновіших досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду, впровадити нові організаційні форми експлуатації меліоративних систем та їх технічного обслуговування, розширити застосування високоефективних способів зрошення, використати при цьому системи автоматики і телемеханіки, добитися всебічного підвищення ефективності використання зрошуваних і осушених земель та скорочення строків досягнення на цих землях проектних урожаїв, поліпшити охорону природи, підсилити боротьбу з ерозією ґрунтів, забезпечити їх захист від засолення, заболочування, підтоплення і осушення; ввести режим економного витрачання води, енергетичних та інших ресурсів.

В світлі цих задач повинні плануватися і здійснюватися експлуатація гідромеліоративних систем. Слово “експлуатація” в даному випадку означає систематичне технічно вірне і екологічно грамотне використання гідромеліоративних систем з метою одержання високих і стійких урожаїв сільськогосподарських культур шляхом регулювання і підтримання оптимального водного режиму ґрунтів.

Експлуатація гідромеліоративних систем являє собою комплекс організаційно-господарських і інженерно-технічних заходів по регулюванню водного режиму ґрунтів, підтриманню всіх елементів систем в справному постійно діючому стані. Ці заходи в поєднанні з агротехнічними забезпечують добрий меліоративний стан земель, одержання високих і стійких урожаїв сільськогосподарських культур та охорону навколишнього середовища.

В курсовому проекті запроектовані заходи по експлуатації на зрошувальній системі, що розташована в межах Київської області в басейні річки Дніпро.

В проекті розроблено: загальну характеристику зрошуваної системи, а саме: природно-кліматичні умови (географічне положення та кліматичні умови), сільськогосподарське використання, технічну характеристику зрошуваної системи; організацію служби експлуатації в ПСП ім. С. Крушельницької: структуру служби експлуатації зрошуваної системи, штат служби експлуатації, обов’язки основних працівників; внутрішньогосподарський план водокористування; технічну експлуатацію зрошуваної системи.

 

 

 

 

Рівненська область розташована в західній частині Правобережного Полісся і Лісостепу України в басейні правих приток р. Прип’ять і простягається з півночі на південь від 51 56 до 50 02 північної широти і з заходу на схід від 2503 до 2747 східної довготи. На півночі вона межує з Білорусією, на заході – з волинською, на сході – з Житомирською, на півдні – з Львівською, Тернопільською і Хмельницькою областями. За фізико-географічними умовами територію області прийнято поділяти на дві частини: північну-Полісся і південну-Лісостеп.

Північна частина займає майже дві третини області, яка являє собою досить одноманітну низовину, що знижується на півночі, з великими масивами заболочених земель, лук, лісів, а також з піщаними бургами. Найбільш низинний район розташований вздовж кордону з Білорусією. Він характеризується поширенням моренних і алювіальних відкладень, невеликими абсолютними висотами – 140-170 м і дуже великою заболоченістю. Центральна і південна частина Рівненського Полісся мають більш різноманітний розчленований рельєф, що являє собою чергування окремих невеликих височин, бугрів із заболоченими низинами. Абсолютні висоти досягають 170-200 м. На рельєфі території помітно відбивається неглибоке залягання кристалічних порід.

 

 

Клімат області помірно теплий і вологий. Тут м’яка зима, тепле літо і достатя кількість опадів. За даними багаторічних спостережень середня річна температура повітря по області становить близько 7. Проте бувають роки, коли температура повітря значно відхиляється від середніх показників. Так, наприклад, у Дубному в 1888 році середня річна температура повітря дорівнювала 6, а в 1949 році – 8.

Максимальна температура повітря влітку досягає 36-37, а мінімальна – в найхолодніші зими – 36. Середній із абсолютних мінімумів температури повітря становить- 23, -25. Середня багаторічна температура повітря найтеплішого місяця (липня) -18, а найхолоднішого (січня) -5. Для характеристики середніх багаторічних температур повітря та сум опадів по місяцях і за рік нижче подається у вигляді таблиці.

Річна сума опадів на території області в середньому дорівнює 570-690 мм. В окремі роки кількість опадів за рік значно відхиляється від норми. Найбільша кількість опадів припадає на теплу пору року, коли переважають вітри західного напрямку, а найменша – на зимовий період. Посухи та суховії бувають рідко.

 

 

Грунтовий