Новаторське трактування теми в поемі Лесі Українки «Роберт Брюс, король шотландський»

На ньому од’їхати хтів і Роберт

У тую далеку чужину.

Укупі з одважним лицарством бажав

Піти у хрестовім поході,

Щоб ділу святому останнім життям

І силою стати в пригоді. «

Вони описують останній (восьмий) хрестовий похід, який відбувся у 1270 р. В 1291 мусульмани захопили Акку – останню фортецю хрестоносців у Палестині. Отже, цей сюжет не можна вважати анахронізмом, бо за молодості Брюса цілком могли бути якісь плани відвоювання Палестини, і тільки з висоти століть стало ясно, що восьмий похід був останнім.

Та й сама засвідчує правдивість і вигаданість у поемі словами у «Заспіві»:

«Давня повість! і на байку схожа, -

Є в ній певні справи, єсть і мрії,

Але ж правда, наче зірка гожа,

Сипле скрізь проміння золотії. «

В епоху розквіту нової ідеології ірраціоналізму у філософії, психології та інших галузях науки і мистецтва, де на заміну всьому класичному, реальному і раціональному приходить нове бачення сучасності. У неоромантичній поемі Лесі Українки цей процес супроводжується такими рисами: заперечення повсякденності, підвищення значення особистої волі, потяг до таємничості, ідеалізація героя.

В Європі риси модернізму виникають на межі ХІХ – ХХ ст. у творах письменників Джозефа Конрада, Редьярда Кіплінга, Роберта Льюїса Стівенсона, Артура Конана Дойля та інших не маловідомих постатей зарубіжної літератури. Серед них виділяємо саме шотландських письменників А. К. Дойля (1859 – 1930 рр.) і Р. Л. Стівенсона (1850 – 1894 рр.). Нас цікавить саме Стівенсон, у якого основною темою більшості творів була Шотландія, її історія та герої. Професійним письменником він стає у 1872 році. У журналі 1881 і 1882 роках вперше друкують його роман «Острів скарбів», який вийшов 1883 року окремим тиражем і став відомим всьому світові.

Цілком ймовірно, що ознайомлення з модерністською творчістю цього письменника (можливо і інших модерністів світової літератури), могла вплинути на неоромантичну концепцію написання Лесею Українкою поеми.

У своїй поемі Леся Українка приділила значну роль народові, коли в історії основну силу опору завойовнику чинила та частина лицарства, яка не погодилася з його політикою. А також, письменниця застосувала ідеалізацію головного героя – непорушного в своїх інтересах, який категорично відмовився від умов, які запропонував йому король Англії. Звичайно, ця риса придає поемі романтизму. Тоді, як в історії, він приносив присягу йому, хоч і тимчасову.

Поему закінчено влітку 1893 року в Гадячі. Вперше надруковано у журналі «Хлібороб», Лювів, 1894, №8-9, одночасно поему надрукував журнал «Дзвінок», 1894, № 11, 12, 13 [19; 41].

Збереглися два автографи поеми. Перший належав редакції журналу «Дзвінок», і містив примітки Лесі Українки до двох слів: «Шотландія – Шкоція. Назва Шкоція єсть правішою, але для гармонічності вірша ми уживаємо «Шотландія»; «Герольд – слуга або лицар, що сповіщав волю королівську та витоки урядові». Цей автограф був переписаний двічі, без дати. Заголовок такий: «Роберт Брюс, король шотландський (Шотландська легенда). Посвята дядькові Михайлові». (Додаток А)

Другий автограф чорновий, має багато виправлень і закреслень, зазначена дата: «1893 літом в Гадячі». Містить значні зміни.

1994 року поема вийшла окремим виданням: Роберт Брюс, король шотландський. Шотландська легенда. Коломия. Вид. Михайло Павлик, 1894, 22 стор. Подальша історія видання вже засвідчена у збірці «Думи і мрії» (1899), альманасі «Дубове листя» (К. 1903).

Після смерті Маргарети у 1290 р., яка єдина мала право на успадкування шотландського престолу, англійський король Едвард І розпочав боротьбу за приєднання Шотландії до Англії і ліквідацію шотландського королівства. Шотландський лицар Роберт Брюс (Додаток Б) очолив боротьбу проти англійців і поступово витиснув їх із Шотландії. На 1313 рік, за винятком фортеці Стірлінг, уся Шотландія була визволена. 1314 року шотландці на чолі з Робертом Брюсом під Баннокберном розгромили загарбників. Роберт Брюс став королем Шотландії, а парламент у Кембускенеті 1314 року ухвалив конфіскувати майно кожного, хто не визнавав Брюса. У листі до папи римського 1320 року національні збори сповіщали про свою ухвалу: якщо Брюс надумає будь-коли передати Шотландію під владу англійської корони, вони відмовляться підкоритися цьому. 1328 року в Нортемптоні англійський король Едвард ІІІ підписав договір про визнання Шотландії незалежною державою. [8; Примітки]

 

 

Отже, спонукав до написання поеми Лесю Українку її дядько Михайло Петрович Драгоманов. Ознаки його світогляду відбились і у самому творі, оскільки чітко помітні сходження поглядів письменниці із його поглядами, а саме: спрямованість минулого у сучасність, основний засіб у боротьбі з будь-якими труднощами – народ.

Леся Українка ретельно вивчала історичні джерела, пов’язані з тією епохою і тими подіями, щоб у її рамках висвітлити питання сучасності. Вона була ознайомлена зі світовою літературою, що залишила відбиток у самій поемі.

Через брак інформації у пам’ятках (листах і щоденниках) письменниці, визначити конкретні джерела, які вона використовувала у написанні поеми неможливо. Залишається тільки припускати на що саме вона була спрямована у дослідженні своєї теми. Шляхом співставлення з іншими письменниками можна порівняти окремі риси творчості. Думка про ознайомлення Лесею Українкою із творчістю шотландських письменників є цілком логічною, оскільки дослідження історії будь-якої країни несе своє продовження у літературі цієї країни і безпосередньо стосується літературної спадщини.

 

 

Лесю Українку можна вважати основоположницею нового літературного напряму – модернізму, оскільки неоромантизм є перехідною течією між реалізмом і модернізмом. У своїй поемі вона намагається шляхом історичного минулого Шотландії висвітлити суспільно-політичні події, які відбуваються на теренах сучасної їй України, і показати читачу яким чином можна виправити подібну ситуацію. Головною зброєю проти будь-яких негараздів є об’єднаний під одним знаменом народ, який несе в собі могутність і велич, силу і відвагу. Не останнє місце належить і головному герою, що стає ідеалом народного ватажка, тоді, коли сам являється вихідцем панства. Простий люд і рицарство уособлює конфлікт українського селянства і панства.

Письменниця вводить у поему систему символів, які є реальними історичними постатями, але не дотримуються точної характеристики минувшини. Ситуація у Шотландії зводиться до подій в Україні, рицарство показник українського панства, Роберт Брюс – ідеал народного ватажка, а образ-символ павука – втілення наполегливості у досягненні своєї мети.

Поема «Роберт Брюс, король шотландський» має свій особливий мовний стиль, який характеризується своєрідною манерою висловлювання, що формує індивідуальну авторську мову, започатковану ще в ранній творчості письменниці. Всі перелічені стилістичні засоби зумовлені особливістю мовлення Лесі Українки, вони є характерними показниками приналежності певного твору конкретному авторові, і вирізняють авторську індивідуальність цієї поеми серед подібних літературних творів

У своїй поемі Леся Українка приділила значну роль народові, коли в історії основну силу опору завойовнику чинила та частина лицарства, яка не погодилася з його політикою. А також, письменниця застосувала ідеалізацію головного героя – непорушного в своїх інтересах, який категорично відмовився від умов, які запропонував йому король Англії. Звичайно, ця риса придає поемі романтизму.

Поема пройнята духом Середньовіччя, події описані в рамках історії. Понурюючись у дослідження джерел цієї епохи Леся Українка зверталася як до історичних, так і до літературних надбань.

Як окремий елемент творчості письменниці поема не розглядається у критичних джерелах, а була вміщена лише у контексті з іншими подібними до неї творами Лесі Українки, тому потребувала до себе уваги. Має багатоманітну систему стилістичних засобів, особливу завуальованість образів та, незвичне для більшості інших творів, введення образу-символу.

 

Українська літературна енциклопедія // Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Юрій Ковалів. – Т. 3. – К. : Академія, 1995. – 496 с.

Безпечний Іван. Теорія літератури. – Київ: Смолоскип, 2009. – 388 с.

3. Зеров М. Леся Українка // Зеров М. Твори: В 2-х т. – К., 1990. – Т. 2. – С. 359 – 401.

Костенко А. Як криниця, як буря: [про вплив М. П. Драгоманова на творчість Л. Українки] / А. Костенко // Вітчизна. – 1971 №2 – с. 155-160.

Леонова М. В. Взаємини Лесі Українки і Михайла Драгоманова / М. В. Леонова // Українська мова і література в школі. – 1991. – №8 – с. 76-79.

Ставицький О. Ф. Леся Українка (Етапи творчого шляху) К., «Дніпро», 1970 – 224 с.

Леся Українка і сучасність: Збірник наукових праць – Т. 2. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. – 598 с.

Українка Леся. Роберт Брюс, король шотландський: (Шотландська легенда) / В. Цаха. – Київ: Видавець Карпенко, 2002 – 30 с.

Журавська І. Є. Леся Українка та зарубіжні літератури. – К. : АН України 1963 – 229 с.

Мороз М. О. Літопис життя та творчості Л. Українки – К. : Наук. думка, 1992 – 630 с. : 1 л.

Марко В. П. Художній твір на перехресті жанрово-стильових тенденцій. Вісник. – Запоріжжя, 2001. – №1: Філологічні науки. – с. 58.

Матвіяс І. Г. Діалектна основа мови у творах Лесі Українки

Козак С. Неоромантична концепція слова Лесі Українки // Сучасність. – 1996. – № 2. – с. 138-144.

Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1997. – с. 51-58.

Історія української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст. / За ред. П. П. Хропка. – К., 1991. – С. 105-128.

Міщенко Л. І. Леся Українка. – К., 1986. – 303 с.

Вальтер Скотт. История Шотландии. Дедушкины рассказы / Издательство: Б. С. Г. -Пресс, Серия: История для юных, 2005 г.

Вальтер Скотт. Дедушкины рассказы. История Шотландии с древнейших времен до флодденского сражения 1513 года. [с иллюстрациями]. Издание 2005 г.

Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 53.

 

 

Роберт Брюс. Перша сторінка автографа, 1893 р.

 

 

Роберт І Брюс