Обґрунтування ринкової потреби у нових виробах і можливостях прискореної адаптації їх виготовлення на підприємствах

Організаційна підготовка потребує збільшення витрат на матеріальне забезпечення нового виробництва, пов’язане з закупівлею спеціального устаткування, створенням запасу, переплануванням цехів, створенням транспортних систем і т. д. Завершення етапу (точка Г характеризується сумарними витратами на підготовку виробництва Вт.п.в).

У випадку повного і високоякісного проведення технічної підготовки виробництва освоєння починається (точка Г) з відносно невисокої початкової собівартості S продукції, що освоюється. Собівартість знижується відповідно до положистої кривої Кос і планова собівартість (точка Д) досягається відносно швидко. Період освоєння пропорційний відрізку Г—Д.

Передчасний початок освоєння (точка В) виникає, якщо підготовка ще цілком не довершена, оснащення та устаткування не готові, а конструкторська підготовка виконана на недостатньо високому рівні. 

Як наслідок початкова собівартість S1 виявляється вище S. Крім того, спостерігаються різкі коливання собівартості, що відповідають внесенню конструкторських змін. Крива освоєння характеризується лінією К ос. Планова собівартість у цьому випадку досягається не в точці Д, а пізніше. Період освоєння збільшується. Він пропорційний відрізку В—Е. [1, с. 467]

Тенденція зниження собівартості під час освоєння виробництва нової продукції має, як правило, стійкий характер, причому обсяг випуску є найважливішим чинником її зниження.

 

 

В умовах конкуренції товарна політика підприємства повинна бути направлена в майбутнє і враховувати, що всі товари не залежно від успіху з часом виходять з ринку і необхідно вести підготовку до випуску нової продукції. Новий товар в цьому змісті розуміють як модифікацію чи нововведення. Щоб товар завоював ринок він повинен мати бажані для споживача критерії, бути унікальними, а споживачі повинні мати інформацію про його характеристику.

Процес розробки і освоєння виробництва нової продукції на підприємстві сформувався як самостійна підготовча стадія процесу виробництва і отримав назву технічна підготовка виробництва нової продукції (товару нової ринкової новизни).

Під технічною підготовкою виробництва розуміють сукупність процесів наукового, технічного і організаційно – економічного характеру, які направлені на розробку, освоєння нових видів продукції, які здійснюються від початку наукових досліджень до введення виробу в експлуатацію і визначають технічний рівень, якіст і ефективність нової продукції як у виробництві (на підприємстві) так і в експлуатації (у споживача). [12, с. 125 ]

Основне завдання технологічної підготовки виробництва - розробка

технологічних процесів, що забезпечують мінімальні поточні й одноразові витрати на виробництво заданого обсягу продукції при її високій якості. Питома вага технологічної підготовки виробництва в загальній трудоємкості технічної підготовки виробництва виробу становить:

- в одиничному виробництві - 20-25 %;

- у серійному - 50-55 %;

- у масовому - 60-70%.

Конструкторська підготовка виробництва – це сукупність взаємозв’язаних процесів по створенню нових або вдосконаленню діючих конструкцій виробів. Цей етап ТПВ виконується відділом головного конструктора, в який входять технічна база для в-ва дослідного зразка і його випробовування (експерементальний цех). Виконується конструкторська підготовка з застосуванням вимог єдиної системи конструкторської документації, яка складається із таких статей:

Складання технічного завдання – складають спільно з представниками замовника і підприємства. В ньому відображаються тактико-технологічні вимоги замовника – умови і режим експлуатації товару, необхідні технічні параметри і характеристики, ресурси, обладнання, об’єм випуску, зовнішній ринок, умови зберігання, дизайн, тара, упаковка, секретність. Затверджує керівник підприємства.

Розрахунок технічної пропозиції – розрахунки технічних параметрів і економічної ефективності, які дають можливість розробити новий виріб. Розрахунки виконують по декількох варіантах, аналізується і відбирається оптимальний варіант по якому очікується економічний ефект.

Ескізний проект – виконується на в масштабі, але з використанням необхідних пропорцій в розмірах вибору. Він розробляється в декількох варіантах, виготовляється модель (макет) виробу, після цього обсуджується спеціальною комісією і затверджується прийнятий варіант, для нього виконуються всі кресленя основних збірних одиниць і загального виду, кінематична, гідравлічна і електрична схеми, а також інші конструктивні параметри. Виконаний ескіз повинен давати повну уяву про будову і принципи роботи нового виробу. Після закінчення обговорення, затверджується ескізний проект, який являється основою для розробки технічного проекту.

Технічний проект – розробляється строго в масштабах з вимогою до всіх стандартів і нормативів, в ньому виконуються всі види, проекцій, перерізи, розрізи з нанесенням відповідних розмірів для того, щоб мати повну уяву про склад і роботу нового виробу. В технічному проекті уточнюються всі креслення загального виду виробу, виконується креслення основних агрегатів і вузлів, їх специфіка, монтаж і збір схеми з розрахунками на міцність, стійкість і інші параметри, обговорення типів матеріалу. Складається інструкція по експлуатації виробу у споживанні (паспорт, формуляр, технічний опис) і пояснююча записка вцілому.

Підготовка робочої конструкторської документації, проведення нормоконтролю, патентної і метрологічної експертизи ця документація розробляється на основі технічного проекту. Це креслення всіх деталей, де вказані розміри, проекції, види, розрізи і зрізи, матеріал, чистота поверхні, допуски і посадки, технічні умови, термообробка. Всі робочі креслення проходять