Обґрунтування ринкової потреби у нових виробах і можливостях прискореної адаптації їх виготовлення на підприємствах

Широке впровадження системи автоматизованого проектування (САПР). Використання ЕОМ притехнічній підготовці виробництва зумовлює необхідність удосконалення організації автоматизованого проектування. 

За умов автоматизованого проектування удосконалюється структура органів підготовки виробництва з реорганізацією підрозділів, що орієнтовані на застосування обчислювальної техніки; спрощується процес створення конструкторської, технічної та економічної документації; раціоналізується документообіг системи створення і освоєння нової техніки; здійснюється удосконалення організації праці дослідників, конструкторів, технологів-постановників задач, математиків-програмістів, відповідного технічного персоналу на базі оснащення робочих місць сучасними персональними комп'ютерами, підвищення рівня планування їх праці; забезпечується раціональна послідовність виконання робіт зі створення нових видів виробів; підвищується як ефективність наукової і інженерної праці в результаті збільшення питомої частки творчої складової, так і обґрунтованість прийняття рішень.

Програмно-цільові методи організації підготовки виробництва дозволяють ув'язувати роботи, збалансовувати плани з ресурсами, ефективно управляти комплексом робіт по створенню конкретного виду продукції, зосереджувати зусилля колективу на вирішені важливих задач науково-технічного прогресу. В інформаційно-обчислювальному центрі доцільно зосереджувати усю інформацію щодо нового виробу, виконання інженерних і економічних розрахунків, розробки документів з організаційної підготовки виробництва, внутрішньозаводського планування і матеріально-технічного забезпечення нової продукції. Застосування морфологічного аналізу дозволяє досліджувати різні комбінації технічних рішень. 

 

 

Організаційна підготовка виробництва — це сукупність взаємопов’язаних організаційно-економічних та соціально-психологічних процесів на всіх стадіях та етапах комплексної підготовки виробництва, що забезпечують готовність підприємства до створення та освоєння необхідного обсягу продукції заданого рівня якості в установлені терміни з найменшими витратами

Стадія освоєння виробництва є початковим етапом виробництва нової продукції. У процесі освоєння досягаються заплановані обсяги виробництва, намічені економічні показники і проектні техніко-економічні параметри продукції, що випускається. Період освоєння нової продукції починається з виготовлення дослідного зразка і завершується серійним виробництвом продукції.

Cлід зазначити, що діяльність із організації створення нового продукту має комплексний та багаторівневий характер. Саме в здійсненні цієї роботи особливо помітна роль маркетингового опосередкування, забезпечення та підтримки стратегічного розвитку підприємства.

На підприємствах у конструкціях різних виробів і технологічних процесів використовуються як винаходи, так і раціоналізаторські пропозиції, які також є результатом творчого підходу до вирішення певного виробничо-технічного завдання, але на відміну від винаходу це рішення не вносить принципової новизни, не повторює раніше освоєних на даному підприємстві пропозицій, а його впровадження дає позитивний ефект. На підприємствах роботою з винахідництва і раціоналізації керує спеціальне бюро.

Отже, на основі проведеної роботи можемо підвести підсумок та зробити такі висновки щодо організаційної підготовки виробництва та освоєння нового продукту:

створення і освоєння виробництва нових виробів залежить від наявності ґрунтовної орієнтації розробників нового продукту уже на стадії технічної підготовки виробництва, яка повинна бути обґрунтована у спеціальній концепції нового виробу, де в систематизованій формі викладені потреби споживачів та досягнення конкурентів, показані переваги нових виробів порівняно з наявними аналогами, визначені основні аспекти раціонального організування їх виробництва і збуту;

особливо важливе значення у прискоренні освоєння виробництва нових виробів має формування пропорцій між структурою нових виробів і структурою системи їх роробки та її випуску;

витрати на підготовку та освоєння виробництва нової продукції − це одночасні комплексні витрати, понесені в процесі організування і здійснення сукупності взаємопов’язаних робіт зі створення виробництва нової чи значного вдосконалення існуючої продукції;

номенклатура витрат на підготовку та освоєння виробництва нової продукції часто залежить від галузевої належності суб’єкта господарювання, особливостей його інноваційної діяльності.

 

 

1. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 524 с.

2. Гнилицька Л. Удосконалення обліку витрат на освоєння і розробку нової продукції в приладобудуванні// Бухгалтерський облік і аудит. − 2000. − №10. 

3. Голубков Є.П. Маркетингові дослідження: теорія, методологія і практика / Є.П. Голубков. — М. : Вид-во «Фін прес», 2000. — 464 с. 

4. Запоточний І.В., Захарченко В.І. Державне регулювання регіональної економіки. - Харків: Одіссей. - 2003.- 592с.

5. Захарченко В.І., Меркулов Н.Н. Інноваційна система регіону. - Одеса: Наука та техніка. - 2005. -116с. 

6. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 528 с.

7. Кузьмінський Ю.А., Воронова М.О. Особливості обліку витрат на розробку і освоєння виробництва інноваційного продукту (продукції) // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. - 2006. - №3 (37). - С.52-56.

8. Монастирський Г.Л. Теорія організації: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 319 с.

9. Організація виробництва»: Конспект лекцій (для студентів 4 курсу денної і заочної форм навчання за напрямом підготовки 0501 – «Економіка і підприємництво», спеціальності 6.050100 – «Економіка підприємства») / Укл. Грецька Г.М. - Харків: ХНАМГ, 2009. – 197 с.

10. Організація виробництва: Навч. посіб. / В.О. Онищенко, О.В. Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Чевганова. – К.: Лібра, 2005. – 336 с. 

11. Петрович Й.М. Інноваційне наповнення продуктів та їх адаптація до умов виробництва // Вісн. Хмельницьк. нац. ун-ту. – 2006. – №6, ч. 2.46

12. Планування та реструктиризація підприємств: Конспект лекцій. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – 150 с. 196.

13. Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України / Жаліло Я.А., Архієреєв С.І., Базилюк Я.Б. та ін. / за ред. Я.А. Жаліло. – К. : Вид-во НІСД, 2006. – 120 с.

14. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 с. 

15. Свінцицька О.М. С 24 Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Вид- во Європ. ун-ту, 2004. – 232 с. Бібл.: с.226.

16. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №473 від 26.04.1996р

17. Череп А.В. Управління витратами суб'єкта господарювання. Монографія. Ч. І. - 2-ге вид., стереотип. - X.: ВД "Інжек", 2007. - 368 с.