Облік основних засобів

Отже, за П (С) БО 7 основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, для здавання в оренду іншим особам або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року, а об’єкт основних засобів – закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, у наслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно. Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання, то кожна з цих частин може обліковуватись в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт. Також зауважимо, що строк корисного використання – це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватись підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

З метою бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

земельні ділянки

капітальні витрати на культурно-технічні заходи поверхневого покращення земель для сільськогосподарського користування

будинки і споруди (включаючи передавальні пристрої)

машини і обладнання:

силові (генератори, двигуни)

робочі (верстати)

вимірювальні прилади та лабораторне обладнання

обчислювальна техніка

інші

транспортні засоби

інструменти, прилади, інвентар (напр., електродріль, робочі столи, стилажи, інвентарна тара тощо), господарський інвентар (конторське обладнання)

робоча і продуктивна худоба

багаторічні насадження

інші.

Також відповідно ст. 8. 2. 1 до Закону України “Про оподаткування прибутку підпримєств” №283/97 – ВР від 22. 05. 1997 року зі змінами та доповненнями під терміном “основні фонди (засоби) ” потрібно розуміти матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуататцію таких матеріальних цінностей, вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

Основні засоби (згідно ст. 8. 2. 2 вищевказаного закону) ділять на три групи (для нарахування амортизації) :

І група:

будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини.

ІІ група:

автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини (інші машини для обробки інформації), телефони, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.

ІІІ група:

фонди не включені до групи І і ІІ.

Основні засоби аудиторської фірми “Мрія-аудит” належать до другої групи (даної класифікації), які обліковуються на субрахунку 104 “Машини та обладнання”. До них належать:

офісні меблі;

комп’ютер з принтером;

копіювальний апарат;

друкарська машинка;

робоче крісло;

факс “Panaconic”;

тощо.

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю, тобто основні засоби оцінюються за первісною вартістю – це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первинна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків)

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів

суми ввізного мита

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству)

витрати зі стахування ризиків доставки основних засобів

витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів

інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведення основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Та зауважимо, що витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первинної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Оцінку основних засобів отриманих різними способами ми можемо простежити в таблиці1.

 

Таблиця 1

Оцінка основних засобів

Види надходжень Оцінка

Придбання або створення Оцінюються за первісною вартістю, яка складається з таких витрат:

суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків)

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів

суми ввізного мита

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються