Облік та аудит необоротних активів

Необоротні активи бюджетних установ поділяються на такі групи:

1) основні засоби;

2) інші необоротні матеріальні активи;

3) нематеріальні активи;

4) незавершене капітальне будівництво.

Основну класифікаційну групу необоротних активів становить та, яку утворено за матеріально-речовою ознакою. Ця група має складну структуру, що охоплює матеріальні необоротні активи (ті, що мають фізичну і/або матеріальну форму) та нематеріальні необоротні активи (ті, що не мають фізичної і/або матеріальної форми). Група матеріальних необоротних активів поділяється, у свою чергу, на дві підгрупи – основні засоби та інші необоротні матеріальні активи [37]. Розглянемо, що належить до кожної групи необоротних активів.

У бухгалтерському обліку бюджетних установ засоби праці відокремлені в самостійний об'єкт обліку – «основні засоби».

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженій Державним казначейством України (надалі ДКУ) від 17. 07. 2000 р. № 64 [10].

До основних засобів згідно з вищевказаною інструкцією належать необоротні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект).

Під строком корисного використання розуміють очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися установою або з їх використанням будуть виконуватися основні функції та завдання бюджетних установ.

Строк корисної експлуатації основних засобів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або установою самостійно в момент придбання активу. На однотипні основні засоби встановлюється єдиний строк корисної експлуатації [31].

При визначенні строку корисної експлуатації основних засобів слід враховувати:

• очікуване використання об'єкта установою з урахуванням його потужності або продуктивності;
• фізичний та моральний знос, що передбачається;
• правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Відмінною рисою основних засобів є не їх довговічність з точки зору фізичної суті, а можливість багаторазово або безперервно використовувати протягом тривалого періоду часу.

Планом рахунків для обліку основних засобів передбачено рахунок 10 «Основні засоби», до якого відкриваються такі субрахунки:

101 «Земельні ділянки»;

102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»;

103 «Будинки та споруди»;

104 «Машини та обладнання»;

105 «Транспортні засоби»;

106 «Інструменти, прилади та інвентар»;

107 «Робочі і продуктивні тварини»;

108 «Багаторічні насадження»;

109 «Інші основні засоби» [17].

До інших необоротних матеріальних активів належать усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму й не увійшли до переліку основних засобів.

У бухгалтерському обліку для обліку необоротних активів, що мають матеріальну форму та не належать до рахунка 10 «Основні засоби», стосовно яких застосовується спрощений, груповий чи інший специфічний порядок обліку, використовується рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

До рахунка 11 відкриваються такі субрахунки:

111 «Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок»;

112 «Бібліотечні фонди»;

113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»;

114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття»;

115 «Тимчасові нетитульні споруди»;

116 «Природні ресурси»;

117 «Інвентарна тара»;

118 «Матеріали довготривалого використання для наукових цілей»;

119 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення»

До нематеріальних активів належать необоротні активи, що не мають фізичної чи матеріальної форми (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл та інші нематеріальні активи).

Планом рахунків для обліку нематеріальних активів призначено рахунок 12 «Нематеріальні активи», до якого відкриваються такі субрахунки:

121 «Авторські та суміжні з ним права»;

122 «Інші нематеріальні активи» [17].

Четверта група необоротних активів – незавершене капітальне будівництво – це обсяг фактично освоєних капітальних вкладень на незакінчених та не введених в експлуатацію будовах та об’єктах будівництва станом на певну дату. Облік незавершеного капітального будівництва здійснюється на рахунку 14 «Незавершене капітальне будівництво», що розподіляється на субрахунки:

141 «Капітальні видатки за не введеними в експлуатацію основними засобами»;

142 «Капітальні видатки за не введеними в експлуатацію іншими необоротними матеріальними активами»;

143 «Капітальні видатки за не введеними в експлуатацію нематеріальними активами» [17].

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання для наукових цілей та таких, що мають обмежене використання) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься одразу на видатки установи.

Необоротні активи, залучаючись до господарського процесу бюджетних установ, проходять у цьому процесі всі етапи руху (рис. 1. 1) [31]:

1) надходження необоротних активів;

2) наявність необоротних активів і їх використання;

3) вибуття необоротних активів.

 

Бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити правильне документальне