Облік та аудит виробничих запасів

1. 2. Аудит складського господарства і забезпечення збереження запасів.

2. Аудит надходження запасів.

2. 1. Аудит формування первісної вартості запасів.

2. 2. Аудит правильності оцінки виробничих запасів в обліку.

2. 3. Аудит прибуткових документів.

2. 4. Аудит правильності відображення запасів на рахунках бухгалтерського обліку.

3. Аудит вибуття запасів.

3. 1. Аудит видаткових документів.

3. 2. Оцінка методу вибуття запасів.

3. 3. Аудит правильності віднесення запасів на витрати підприємства.

4. Аудит регістрів аналітичного обліку запасів.

4. 1. Звірка даних регістрів з руху запасів з даними Головної книги.

4. 2. Аудит фінансової звітності в частині відображення в ній матеріально-виробничих запасів.

Окрім послідовності проведення аудиту аудитор повинен визначитися з інформаційною базою аудиту.

До основних джерел інформації при проведенні аудиту запасів як на сільськогосподарських підприємствах відносять: наказ про облікову політику, первинні документи з обліку запасів, облікові регістри з обліку запасів, дані про проведення інвентаризації, документи з результатами та інформацією про проведення попередньої аудиторської перевірки, фінансову звітність та інші документи [42 с. 108-109].

Бондар М. І. виділяє такі джерела інформації для аудиту запасів сільськогосподарських підприємств: первинні документи з надходження запасів (М-1 журнал обліку вантажів, що надійшли, М-3 журнал реєстрації довіреностей, М – 2а акт списання бланків довіреностей, М-8-9, ВЗСГ-1, ВЗСГ-2 лімітно-забірні картки, Накладної (внутрігосподарського призначення) (форма № ВЗСГ-8), Книга складського обліку (форма № ВЗСГ-10), М-21 інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі матеріальних цінностей тощо.

У процесі фінансово – економічного аналізу виробничих запасів підприємства виникають питання, які пов’язанні з аналізом матеріального забезпечення підприємства та ефективності використання матеріальних ресурсів. Тому основними завданнями фінансово-економічного аналізу виробничих запасів є:

1. Аналіз якості розрахунків, які здійснюються на підприємстві для визначення потреби у матеріальних ресурсах та аналіз якості норм витрат

сировини на виробництво продукції.

2. Оцінка роботи служб матеріально-технічного забезпечення з точки зору забезпечення безперебійності постачання виробництва усіма необхідними видами матеріальних ресурсів.

3. Аналіз ефективності використання виробничих запасів.

4. Факторний аналіз ефективності використання виробничих запасів.

5. Виявлення резервів зниження матеріальних витрат.

6. Аналіз впливу запроваджених резервів.

Серед обов’язкових державних форм бухгалтерської та статистичної звітності, запроваджених в Україні, немає таких, які давали змогу оцінити стан використання предметів праці у суб’єктів підприємницької діяльності хоча б за узагальнюючими показниками. Тому основну інформаційну базу фінансово-економічного аналізу становлять дані бухгалтерського та управлінського обліку, планові та звітні калькуляції собівартості продукції, матеріали планових та фінансових служб та інших підрозділів підприємства, які беруть безпосередньо участь в організації безперебійного постачання підприємства всіма необхідними виробничими запасами та в пошуку резервів економії цих ресурсів. [18]

Згідно нормативу „Планування аудиту ” були закладені методичні рекомендації щодо планування діяльності аудиторської фірми, які спрямовані на якісне і своєчасне виконання аудиторських робіт.

В процесі планування складають два основних документи:

1. Загальний план.

2. Програму перевірки.

Найголовнішою вимогою до сучасного аудиту є його обов’язкове планування. Такі науковці як С. Ф. Голов, С. Я. Зубілевич зазначають, що планування – це визначення засобів для досягнення цілей аудиту.

Під час планування використовується наступна інформація:

- умови договору;

- складаються і заповняються анкети оцінки ризику;

- нормативно-правові документи, що регулюють аудит;

- наявність аудиторських доказів;

- рівень довіри до системи внутрішнього контролю;

- облікова інформація підприємства;

- визначений рівень ризику та суттєвості.

План розробляється таким чином, щоб у ньому визначався час проведення кожної конкретної аудиторської процедури. У плані відображається перелік і обсяг виконаних робіт, строки виконання, процедури, що здійснюється аудитором.

Одним із найважливіших моментів виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту – це документ, який містить завдання аудиту для конкретного об’єкту, процедури, необхідні для виконання поставлених завдань (обсяг та термін їх виконання). [33, с. 128-129]

 

 

Аудит виробничих запасів здійснюється за двома напрямами:

1. Перевірка їх фактичної наявності, яка здійснюється за допомогою інвентаризації.

2. Перевірка правильності оцінки запасів в обліку і звітності.

Розглянемо послідовність дій аудитора на всіх етапах аудиту запасів на ефіроолійних підприємствах і документи, які перевіряються.

1. Аудит наявності та стану збереження запасів.

На цьому етапі аудитор повинен виділити основні напрямки перевірки збереження запасів на підприємстві, а саме:

1. 1. Інвентаризація.

На першому етапі аудитору варто перевірити правильність проведення інвентаризацій на підприємстві і правильність відображення їх результатів в обліку (рис. 3. 1). Аудитор має бути присутнім на одній з інвентаризацій для найбільш ефективного контроль за процесом. При цьому він має звернути увагу на дорогі та застарілі запаси, вести паралельний підрахунок цінностей на складі.

 

Особливе місце серед запасів сільськогосподарських підприємств займає насіння. Аудитор повинен впевнитися, що насіння різних сортів рослин зберігається в окремих ящичках, на кожному є напис про вид рослин, рік збирання.

Після складання інвентаризаційного опису