Оцінка конкурентоздатності авіакомпаній на авіатранспортному ринку України

проведена оцінка конкурентноздатності авіакомпанії за допомогою розробленого інтегрального показника оцінки конкурентноздатності авіакомпанії. ;

вперше розроблена конкурентна карта авіаційного ринку України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні узагальнення і методичні положення для оцінки конкурентноздатності авіакомпанії можуть бути використані при опрацюванні стратегічних напрямів розвитку авіакомпаній України.

Результати дослідження використовуються студентами економічного факультету Національного авіаційного університету у процесі виконання курсових робіт по дисципліні “Комерційна експлуатація транспорту” та у дипломному проектуванні.

Особистий внесок здобувача. Матеріали, наведені у дисертаційній роботі й результати, що опубліковані в наукових працях за темою дисертації отримані автором одноосібно.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертації оприлюднені на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу факультету економіки й управління у 2000 і 2001 роках.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 4 наукових працях у фахових спеціальних виданнях ВАК України, загальним обсягом 1, 0 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Список використаної у дисертації літератури складає 119 найменувань. Допоміжна інформація і документальні та розрахункові дані наведені у додатках.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету й завдання дослідження, відображено новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні питання конкуренції і конкурентноздатність авіакомпаній України” – розкрита суть понять конкуренція і конкурентноздатність, розглянута еволюція теоретичних поглядів на конкуренцію, проаналізована ситуація з конкуренцією на попередніх етапах і сучасний період розвитку економічної ситуації на Україні.

У економічній науці нема іншої, такої відомої і фундаментальної економічної категорії, як конкуренція, яку можна розглядати на протязі всій історії розвитку людства. Історія людства, економічна або інша, це історія конкурентної боротьби, історія змін її форм і методів у зв'язку із змінами розвитку суспільства.

В останній чверті ХХ століття, коли умови конкуренції стали значно складнішими і почалися інтенсивні пошуки нових важелів ефективності виробництва, багато теоретиків бізнесу та менеджменту запропонували ряд концепцій як універсальні рецепти дії компаній для того, щоб вдержати конкурентні переваги. Багато з цих концепцій швидко знаходили своїх послідовників, а їх автори ставали відомими. Це стратегія конкуренції, яку розробив професор Гарвардської школи бізнесу М. Портер, який вважав що всі стратегії стійких конкурентних переваг так чи інакше вкладаються у три типових варіанти – мінімізація виробничих витрат, диференціація продукту або концентрація сегменту ринку. Вважаючи всі типові стратегії універсальними, Портер призивав менеджерів вибирати тільки одну, для того щоб не розпилювати ресурси. В 1995 році М. Тресі і Ф. Вирсема, представники консалтингової фірми SCS Index, виступили із пропозицією, близькою до М. Портера. Вони пропонували кожній компанії вивчити, чим вона приваблива для споживача і перетворити свою цінність у довгострокову стратегію. Тино Михальський (Німеччина) вважає, що сьогодні прямі інвестиції стали головним інструментом завоювання конкурентних переваг. Конкурентно-стратегічний підхід цієї стратегії базується на тому, що у зв'язку із ростом динамізації конкуренції, яку часто називають гіперконкуренцією, звеличується значення активного впливу і тому, інвестиції можна розуміти як спосіб зміцнення правил конкурентної боротьби.

Новаторську концепція розвитку бізнесу за умов конкуренції запропонували Г. Хемел (Лондонська школа бізнесу) і К. К. Прахалад (Мічиганський університет), які ввели ввели в теорію конкуренції поняття інтелектуального лідерства. Теорія галузевого лідирування і розробка конкурентних переваг на ринках майбутнього досить реалістичні і це підтверджується розробками і вітчизняних економістів.

Проблема підвищення конкурентноздатності у всьому різноманітті її аспектів, відображає практично всі сторони життя суспільства і тому незмінно знаходиться в центрі уваги державних діячів і ділових кіл у всіх країнах світу

Особливе значення надається проблемі конкуренції і оцінці конкурентноздатності в індустріально розвинених державах. Наприклад, в США, при президентові країни створена відповідна спеціальна рада, а в 1988 році Конгресом США був ухвалений “Комплексний закон про торгівлю й конкурентноздатність”.

Сьогодні в Україні проблема конкурентноздатності й участі в її рішенні держави стоїть набагато гостріше, ніж у зарубіжних розвинених країнах. Однак яких-небудь спеціальних заходів принципового характеру по підвищенню конкурентноздатності вітчизняної економіки всі ще не прийнято.

Тим часом, навіть в умовах економічної кризи, що переживається країною, й наявності інших несприятливих чинників, державні органи України і її господарюючі суб'єкти мають у своєму розпорядженні можливості розв'язання цієї проблеми.

Будь-який ринок авіатранспортних послуг формується під впливом безлічі чинників, тобто причин, які визначають виникнення й розвиток ринкового процесу. Ці чинники, як правило, надають один на одну прямий і непрямий вплив, часто тісно переплітаючись, доповнюючи й посилюючи або, навпаки, послабляючи один одну. Різноманіття діючих на ринку внутрішніх і зовнішніх чинників, їх, взаємозв'язок і взаємообумовленість приводять до того, що будь-яке угрупування чинників буде носити умовний характер. Чинники, що впливають на рівень конкурентноздатності авіапідприємства неоднакові за своїй природою, характеру й мірі впливу, механізму впливу на конкурентні позиція підприємства. У дисертації розроблена і пропонується класифікація основних чинників, що впливають на конкурентноздатність авіатранспортного підприємства. Виходячи із приведеної класифікації факторів конкурентноздатності авіатранспортних підприємств, в дисертаційній роботі розроблена ієрархічна структура системних взаємозв'язків факторів околишнього середовища (мал.. 1), яка включає в себе три рівні – галузевий,