Оцінювання ефективності діяльності загальноосвітніх навчальних закладів у контексті сучасного освітнього менеджменту

Реалізація методологічних положень теорії відкритих систем під час розгляду ЗНЗ дозволила виявити основні чинники і зв’язки, що дають можливість глибше пізнати, як відбувається дієвіше регулювання діяльності суб’єктів управління і навчально-виховного процесу, громадського самоврядування; виявити й урахувати фактори впливу зовнішнього оточення на ЗНЗ і результативність освітньої діяльності [5]; визначити ефективні засоби аналізу і прогнозування розвитку подій, процесів, моделей поведінки педагогічних працівників, учнів; пояснити застосування різних підходів і методів у викладанні навчальних предметів і взаємодії колективу закладу; виявити форми впливу (управлінські рішення, вказівки, розпорядження органів управління і звітність про їх виконання) зовнішнього середовища на ЗНЗ і впливу ЗНЗ на соціокультурний розвиток мікрорайону шляхом вивчення потреб замовників освіти і мешканців мікрорайону та суспільства в цілому. Таким чином, аналіз, виявлена специфіка та властивості ЗНЗ як соціально-педагогічної системи стали підґрунтям для розробки орієнтовних критеріїв оцінювання ефективності діяльності навчальних закладів і параметрів оцінювання якості результатів освітньої діяльності.

Розробку критеріїв (ознак, на підставі яких має відбуватися оцінювання) здійснено на підставі аналізу та синтезу показників, які характеризують ефективність діяльності ЗНЗ. Інтегративним критерієм ефективності, за твердженням професора Л. М. Калініної, виступає суспільна значущість і корисність кінцевих результатів об’єкта управління [4]. Іншими словами, під ефективністю діяльності ЗНЗ маємо розуміти результативність із позицій її функціональності, яка має досягатися за рахунок продуктивного використання людських та інших ресурсів, підвищення якісних характеристик процесів, сформованості особистісних якостей суб’єктів управління.

Критерії оцінювання ефективності діяльності ЗНЗ структуровані за факторами, що репрезентовані критеріальними показниками (параметрами), згрупованими за спорідненими ознаками, на підставі яких можна оцінювати стан реалізації критеріїв. Елементи показника співвідносяться з певною характерною ознакою (у цьому випадку – ознаки або індикатори діяльності учасників навчально-виховного процесу або процесів у ЗНЗ), що характеризує ефективність освітньої діяльності, і, як правило, передбачає безпосередню оцінку.

Під час розробки факторно-критеріальної моделі ефективності діяльності ЗНЗ із позицій системного, діяльнісного та інших наукових підходів враховано показники функціонування закладів, соціально-педагогічні аспекти (організація навчально-виховного процесу, його специфіка й закономірності), які не підлягають вартісним оцінкам, але певним чином визначають ефективність або неефективність витрат на освіту. Оскільки параметри показників ефективності управління ЗНЗ (наявність, ступінь виконання управлінських дій, відповідність нормативно-директивним показникам, ступінь реалізації функцій і посадових обов’язків, видів діяльності, ступінь виконання чинного законодавства з певного аспекту діяльності) та якості освітньої діяльності (наявність, якість, відповідність державним стандартам освіти) є багатомірними і багатокритеріальними, то пропонується оцінювати їх за двома шкалами – кількісною та якісною, які повинні співставлятися між собою. Поєднання якісного й кількісного підходів, розширення кваліметричної бази оцінювання ефективності діяльності ЗНЗ супроводжується варіативністю технологій оцінювання процесів у ЗНЗ, включаючи раціоналізацію та упорядкування існуючих процедур контролю згідно з чинним законодавством.

Для якісних оцінок показників факторів професором Л. М. Калініною розроблено механізм переводу отриманих результатів у кількісні показники, що дозволить їх статистично узагальнити. Із визначених показників оцінювання компонентів фактора, один із яких – наявність; з’ясовується достатньо просто у ході звичайної процедури самоконтролю або контролю завдяки виявленню наявності або відсутності освітнього, управлінського й інформаційного продуктів за визначеним переліком (наприклад, наявність статуту, штатного розпису, концепції розвитку, системи планів, програмного забезпечення тощо). Якість освітнього, управлінського й інформаційного продуктів визначається у межах значень відповідних коефіцієнтів. Найскладнішою є процедура визначення ступеня реалізації функцій, виконання дій, що оцінюється у частках від запланованих, спроектованих результатів. Оцінювання стану реалізації кожного параметра, як і коефіцієнта ефективності управління навчальним закладом, здійснюється в умовних одиницях (балах).

Максимальне значення за ефективну реалізацію відповідного параметра видів діяльності, функцій управління та посадових обов’язків учасниками ЗНЗ дорівнює 2 балам, часткову реалізацію – 1 бал. Якщо відповідний параметр дій, видів діяльності, функцій управління та посадових обов’язків не реалізовано учасниками ЗНЗ, то його оцінювання здійснюється за мінімальним значенням, тобто 0 балів. Окрім того, з метою отримання вірогідних результатів пропонується застосувати метод математичної обробки даних, здійснити співставлення шкали оцінювання параметрів – емпіричних показників процесу управління закладом, які характеризуються сукупністю значень числової системи від 0 до 2 балів і їхньою відповідністю до відсоткових значень: 0 балів – 0%; 0, 2 бала – 10, 0% відповідно; 0, 4 – 20, 0%; 0, 6 – 30, 0%; 0, 8 – 40, 0%; 1 бал – 50, 0%; 1, 2 – 60, 0%; 1, 4 – 70, 0%; 1, 6 – 80, 0%; 1, 8 – 90, 0%; 2 бали – 100, 0%. Якщо значення коефіцієнта ефективності діяльності ЗНЗ (Кед) лежать в інтервалі від 0 до 0, 39, то рівень ефективності діяльності ЗНЗ відповідає низькому рівню; від 0, 4 до 0, 6 –