Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація бухгалтерського обліку та аналіз дебіторської заборгованості на ПАТ "Плазматек"

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
56
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Вступ
 
Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. В свою чергу, дебітори – це юридичні або фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.
Діяльність суб'єктів господарювання, потребує використання сучасних підходів до проблем платіжно-розрахункових взаємозв'язків між підприємствами, тому зростає роль правильного здійснення обліку та ефективного аналізу дебіторської заборгованості для прийняття управлінських рішень, яке є досить актуальним і потребує детального розгляду.
Саме ефективна організація розрахунків повинна активно сприяти зміцненню договірної дисципліни; підвищенню відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями; прискоренню обороту коштів; ефективному використанню тимчасово вільних коштів.
Актуальність даної теми зростає в умовах фінансово-економічної кризи, яка захопила увесь економічний світ. Фінансово-економічна діяльність суб'єктів господарювання в період світової економічної кризи, потребує використання сучасних підходів до проблем платіжно-розрахункових взаємозв'язків між підприємствами, тому зростає роль правильного здійснення обліку та ефективного аналізу дебіторської заборгованості для прийняття управлінських рішень, яке є досить актуальним і потребує детального розгляду.
Питання обліку дебіторської заборгованості та управління дебіторською заборгованість висвітлені у багатьох підручниках, посібниках, монографіях провідних вітчизняних і зарубіжних авторів, серед яких варто виділити Ф. Ф. Бутинець, І. О. Власова, Т. С. Гайдучок, Т. В. Давидюк, О. М. Кияшко, Г. Г. Кірейцев, С. О. Кучеркова, П. О. Лігоненко, Г. В. Нашкерська, тощо. Проте ця проблема потребує подальшого висвітлення.
Предметом роботи виступає сукупність теоретичних, методичних і практичних питань бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості.
Об'єктом дослідження обрано ПАТ «ПлазмаТек».
В дослідженні використовувалися наступні методи і прийоми. Теоретико-методичні основи дослідження ґрунтувались на загальнонаукових методах пізнання. При проведенні діагностики розвитку виробництва та оцінки його результативності використовувались абстрактно-логічні, конкретно-наукові методи: індукції – на етапі збору, систематизації й обробки інформації для проведення дослідження; дедукції – у процесі теоретичного осмислення ситуації та пошуку першопричин її виникнення і передумов вирішення; аналізу та синтезу, групування і порівняння.
Метою роботи є обґрунтування та вивчення теоретичних і методичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку дебіторської заборгованості на ПАТ «ПлазмаТек».
Інформаційною базою наукового дослідження стали законодавчі й нормативні документи з питань бухгалтерського дебіторської заборгованості, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з цих питань, періодичні видання з питань економіки, бухгалтерського обліку, матеріали науково-практичних конференцій і семінарів. Також була використана фінансова звітність та документи первинного, аналітичного і синтетичного обліку ПАТ «ПлазмаТек».
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ
 
1.1 Поняття і сутність дебіторської заборгованості
 
Основними нормативно-правовими документами, які регламентують відображення дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» та 13 «Фінансові інструменти». Однак, сутність дебіторської заборгованості тлумачиться у цих стандартах неоднозначно. Так, у П (С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованостей дебіторів підприємству на певну дату. При цьому, дебіторами є всі юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів. Під таке трактування підлягає як заборгованість дебіторів, яка утримується під приємством до дати погашення, так і заборгованість дебіторів, призначена для перепродажу. Заборгованість дебіторів, що призначена для перепродажу, придбавається, або створюється підприємством, з метою отримання прибутку, або у вигляді відсотків, дивідендів, тощо, або ж від короткотермінових змін ціни (суми) такої дебіторської заборгованості. Тому, така заборгованість, згідно п. 4 П (С) БО 13 «Фінансові інструменти», є фінансовим активом, призначеним для перепродажу, і повинна відображатися та оцінюватися в обліку відповідно до цього стандарту. Визначення, наведене в П (С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», є ширшим, оскільки охоплює усю заборгованість підприємству, зокрема і ту, яка по суті є фінансовими інвестиціями, тобто активами, які утримуються під- приємством з метою збільшення прибутку. У п. 4 П (С) БО 13 «Фінансові інструменти» надається визначення дебіторській заборгованості, що не призначена для продажу, – «дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для продажу». Отже, це тлумачення точніше розкриває сутність поняття «дебіторська заборгованість». Варто зауважити, що не існує окремого міжнародного стандарту, який регламентує питання відображення в обліку дебіторської заборгованості. Облік дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття», МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» та МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», тобто дебіторська заборгованість відноситься у міжнародній практиці до фінансових активів. При цьому, у названих міжнародних стандартах не дається чіткого визначення поняття дебіторської заборгованості. Пункт 9 МСБО 39 зазначає: «позики та дебіторська заборгованість – це непохідні фінансові активи з фіксованими платежами, які підлягають визначенню та не мають котирування на активному ринку». Таке тлумачення поняття дебіторської заборгованості є ширшим порівняно з тлумаченнями, наведеними у національних стандартах.
Таким чином, на основі аналізу чинних національних і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та підходів науковців можна дійти висновку, що дебіторська заборгованість за розрахунками з покупцями і замовниками, за своєю суттю, є сумою заборгованостей дебіторів підприємству на певну дату, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для продажу.
Розглянемо специфіку управління дебіторською заборгованістю за національними та американськими стандартами з урахуванням особливостей обліку даного активу підприємств з питань класифікації, методів оцінки реальної вартості, доцільності, можливості та об'єктів нарахування резерву сумнівних боргів. Валідність зіставлення та порівнянність інформації про дебіторську заборгованість за наведеними стандартами бухгалтерського обліку. За GAAP значна увага приділена такій статті балансу як зобов'язання, що є другим важливим елементом фінансової звітності після активів. Правильна оцінка і відображення зобов'язань принципово важливі, оскільки третій елемент фінансової звітності – власний капітал – визначається як різниця між активами і зобов'язаннями підприємства. Коректна класифікація зобов'язань також має велике значення для користувачів фінансової звітності. Згідно з GAAP дебіторська заборгованість розглядається в якості зобов'язання різних контрагентів перед підприємством, що значно ширше національного визначення конкретно заборгованості, що представляють собою наступні формулювання:
Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу;
Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Дебіторську заборгованість підприємства зазвичай поділяють на торгівельну, що виникла в результаті операцій з продажу продукції, товарів, послуг, і неторгівельну, що виникла в результаті інших 165 операцій. До першого типу дебіторської заборгованості належать рахунки до отримання – звичайна заборгованість покупців за придбану продукцію, і векселі до отримання – заборгованість покупців, оформлена письмовим зобов'язанням сплатити рахунок.
Прикладами другого типу дебіторської заборгованості є векселі до отримання, що виникли в результаті неторгових операцій, відсотки до отримання, дивіденди до отримання, аванси, видані працівникам підприємства, і т. п. У балансі торгова та неторгова дебіторська заборгованість мають бути представлені окремо. З точки зору зобов'язання дебіторська заборгованість класифікується за порядком її відображення у звітності як поточна (current liabilities) та непоточна (non-current liabilities). Зазвичай дебіторська заборгованість відноситься до поточних активів підприємства, погашення яких імовірно потребують використання поточних активів або створення нових короткострокових зобов'язань, однак, якщо період її погашення становить більше одного року (операційного циклу), вона класифікується як непоточні активи (всі інші).
Згідно з американськими стандартами можна виділити наступні групи поточних зобов'язань:  зобов'язання, пов'язані з веденням операцій протягом операційного циклу (заборгованість з оплати придбаної сировини, матеріалів або товарів для ведення господарської діяльності, отримані аванси, нарахування заробітної плати, орендної плати, податків тощо) ;  зобов'язання, погашення яких передбачається протягом 12 місяців з дати складання балансу (короткострокова заборгованість за необоротними активами, що здобувається, частина довгострокових зобов'язань, термін погашення яких настає протягом 12 місяців з дати складання балансу, і т. д.) ;  оціночні або нараховуються суми, які ймовірно будуть потрібні для погашення витрат протягом року по відомим зобов'язаннями (наприклад, що нараховується бонус, нарахування компенсації за відпустку та ін.). Як зазначалося раніше, у національних стандартах вся різноманіть даного виду заборгованостей зводиться до поточної та довгострокової з більш вузьким їх означенням.
В цьому місці співставлення балансів, складених за різними правилами складання звітності, виникає проблема через розрізненість класифікацій за 166 рівнями поглиблення та обширності, і як наслідок розміщення за розділами у головному звіті підприємства. Зважаючи на відсутність єдиного встановленого плану рахунків в США різні компанії використовують різні уніфіковані системи рахівництва або складають їх самостійно для внутрішнього використання.
Як приклад, для обліку дебіторської заборгованості виділимо рахунки професійного плану рахунків обліку однієї з компаній:
0020. Рахунки до отримання
0040. Інші дебітори
0060. Резерви безнадійних боргів покупців
0150. Внутрішньогрупові рахунки до отримання.
Проблема оцінки дебіторської заборгованості по рахунках виникає при складанні фінансової звітності. Через невизначеність, пов'язану з оплатою дебіторської заборгованості, в балансі вона оцінюється з певною мірою обережності – за чистою вартістю реалізації, формування якої досягається зменшенням на суму створеного резерву сумнівних боргів, що співпадає з П (С) БО як за необхідністю та наявністю такого поняття, так і за змістовністю визначення чистої реалізаційної вартості – сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів[7].
Для визначення чистої вартості реалізації величина дебіторської заборгованості повинна бути зменшена на суму резерву (знижки) за сумнівними (безнадійними) боргами. Відзначимо, що рахунок резерву по сумнівних боргах є контррахунком до рахунку «Рахунки до отримання» і служить для коректної оцінки дебіторської заборгованості по рахунках. Величина резерву визначається на кінець звітного періоду, і його відображення в обліку являє собою коригувальну проводку (оціночне коригування). У балансі резерв віднімається від величини рахунків до отримання, таким чином, у валюту балансу включається тільки чиста вартість реалізації дебіторської заборгованості.
Принцип визначення величини резерву та його використання в цілях занесення достовірної інформації до головного фінансового звіту підприємства прийнятий і в національних стандартах. Кількість методів визначення величини резерву сумнівних боргів співпадає за аналізованими стандартами – їх є два. Згідно з 167 американською практикою обліку величина резерву по сумнівних боргах може бути розрахована двома методами: на базі величини продажів за звітний період, на базі величини дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду (далі 1. 1 та 1. 2 відповідно), за національною – метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості та метод застосування коефіцієнта сумнівності (далі 2. 1 та 2. 2 відповідно).
Основоположною відмінністю в виявленні розміру резерву сумнівних боргів за GAAP та П (С) БО є широта застосування коригувальних коефіцієнтів, що проявляється в його використанні у першому випадку в усіх способах розрахунку, а в другому – лише в одному – 2. 1. За способом визначення резерву сумнівних боргів методи 1. 2 та 2. 2 співпадають: розрахунок виконується шляхом множення залишку дебіторської заборгованості на кінець поточного періоду на корегувальний коефіцієнт, проте в GAAP такою величиною є відсоток можливої несплати, а в П (С) БО – коефіцієнт сумнівності, що розраховується за методом визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході та методом класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення. При чому це не єдина відмінність, оскільки базою застосування коефіцієнту сумнівності є поточна дебіторська заборгованість кожної групи класифікації за строками непогашення, а для відсотків можливої несплати – сумнівна та поточна в розрізі покупців на базах величини продажів за звітний період та величини дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду відповідно. Спільним є принцип класифікації дебіторської заборгованості та встановлення відповідних розмірів корегувальних коефіцієнтів для кожної групи, але відмінність заключається в тому, що в рамках GAAP для застосування відсотка можливої несплати її поділяють за продажами окремим покупцям, а в П (С) БО – за строками її непогашення для визначення коефіцієнта сумнівності за однойменною класифікаційною ознакою[14]. Відсоток можливої несплати являє собою найкращу оцінку менеджерами підприємства можливої величини рахунків, які не будуть оплачені покупцями, виходячи з минулого досвіду (частка неоплачених рахунків у загальній величині дебіторської заборгованості покупців минулих періодів, у аналогічних підприємств 168 галузі тощо). На отриману величину витрат по сумнівних боргах робиться проводка по нарахування резерву. Сальдо рахунку резерву по сумнівних боргах в даному випадку не має значення, оскільки йдеться про розрахунок та нарахування витрат, що відповідають доходам даного період згідно з принципом відповідності. Однак, американські стандарти обліку пропонують ширше використання такого поняття як резерв, про що свідчить можливість створення резервів на вірогідне повернення товарів та знижки, якщо їх величина істотна.
Платоспроможність підприємства та його ліквідність залежить, насамперед, від рівня дебіторської заборгованості, наслідком якої є кредиторська заборгованість. Тому зменшення дебіторської заборгованості підприємства включає в себе заходи поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства. Зменшення дебіторської заборгованості підприємства тягне за собою збільшення грошових коштів, що, у свою чергу, сприяє зменшенню кредитної заборгованості підприємства. Зокрема, одним із шляхів забезпечення платоспроможності є зменшення дебіторської заборгованості та використання частки вивільнених коштів на зменшення кредиторської заборгованості. Більшість вітчизняних підприємств приймають рішення щодо утворення і погашення дебіторської заборгованості на інтуїтивній основі, відсутня більш-менш обгрунтована, постійна планово – аналітична та фінансова робота. Це може призвести до прямих фінансових втрат або до недоотримання частини прибутку. Тому політика управління дебіторською заборгованістю, насамперед, повинна бути спрямована на розширення обсягів реалізації продукції, оптимізацію її розміру і своєчасне погашення цієї заборгованості. Досягнення більших прибутків за рахунок регулювання товарообороту підприємства визначається не тільки політикою ціноутворення, а й політикою реалізації товарів у кредит [27]. При цьому оборотність товарних запасів підвищується, але водночас збільшується й обсяг інвестицій у дебіторську заборгованість, що затримує повернення коштів. Тому обгрунтоване управлінське рішення щодо доцільності надання товарного кредиту та його розміру повинно грунтуватися на визначенні оптимального розміру дебіторської заборгованості як в абсолютному вимірі, так і у визначенні частки продажів у кредит в загальному товарообороті.
Дебіторська заборгованість визначається як сума боргів, які належать підприємству, і свідчить про вилучення коштів з його обігу дебіторами – юридичними чи фізичними особами, котрі мають відповідну фінансову заборгованість даному підприємству. Тобто дебіторська заборгованість з погляду цього визначення є формою існування обігових активів. Необхідно зауважити, що дебіторська заборгованість певним чином є вигідною для підприємств. Разом з тим, вона за суттю є тимчасовим виведенням з господарського обігу обігових коштів підприємства, яке супроводжується непрямими втратами його доходів. Позитивні і негативні наслідки дебіторської заборгованості подані в табл 1. 1
 
Таблиця 1.1
Позитивні й негативні наслідки дебіторської заборгованості
Наслідки впливу дебіторської заборгованості на діяльність підприємства
Позитивні наслідки впливуНегативні наслідки впливу
зростає товарооборот, а отже, маса валового доходу та прибутку (за інших незмінних умов) чим довшим є період погашення заборгованості, тим менший дохід від коштів, вкладених у дебіторів; дебіторська заборгованість як актив повинна давати прибуток, який за інших однакових умов тим вищий, чим більшою є її оборотність
швидше реалізуються запаси, що дає змогу скоротити частку змінних витрат на нихкошти у дебіторській заборгованості знецінюються через інфляцію в окремих випадках існує можливість зробити заборгованість дохідним активом, тобто брати відсотки за надання товарного кредитудля фінансування дебіторської заборгованості необхідним є відповідне джерело, яке також має свою ціну
На рівень дебіторської заборгованості впливає значна кількість внутрішніх і зовнішніх чинників. Управлінський вплив на дебіторську заборгованість може бути сформований завдяки заходам, які здатні змінити ці чинники. Однак окремі зовнішні чинники є незалежними від підприємства, інші – маловпливовими. Система управління суттєвими чинниками впливу формується у понятті категорії «кредитна політика», яка складається з наступних елементів:
– розробка стандартів кредитування (критеріїв відбору потенційних дебіторів та відповідних кредитних лімітів), які відображають максимальний ступінь ризику, прийнятний для кредитних рахунків;
– визначення кредитного періоду, тобто строку оп- лати заборгованості дебіторами або нормативної трива- лості надання кредиту;
- дисконти та інші методи стимулювання достроко- вої оплати заборгованості; визначення оптимальних термінів погашення заборгованості;
– політика інкасації фірми, яка має враховувати ви- моги до пасивно оплачуваних рахунків і пов'язана з про- цедурами отримання прострочених рахунків;
- упровадження системи моніторингу погашення дебіторської заборгованості, яка забезпечує управління достовірною й оперативною інформацією. Зазначимо, що подовження кредитного періоду збільшує дебіторську заборгованість: частково за рахунок умов кредиту, частково за рахунок збільшення обсягу продажів. Якщо приріст прибутку (ціна продажів мінус прямі витрати на виробництво, продаж і кредитні витрати, пов'язані з додатковими продажами) перевищує граничну вартість подовження кредитного періоду (на практиці використовується вартість капіталу для фінансування дебіторської заборгованості), то зміна кредитної політики є вигідною. Відповідно, оптимальним кредитним періодом є такий період, коли граничні прибутки дорівнюють граничним витратам на зберігання більшої суми для розрахунків з дебіторами. Із загальних міркувань можна приблизно вважати, що реалізація оптимальної кредитної політики можлива, якщо граничні витрати від кредиту врівноважуються граничними прибутками від зростаючого обсягу продажів. Для досягнення максимального економічного ефекту від кредитної політики необхідно співвідносити результат цієї політики з певним інтегрованим показником, яким, на нашу думку, повинен бути рівень дебіторської заборгованості підприємства. Однак, слід підкреслити, що багатофакторність системи управління дебіторською заборгованістю потребує застосування багатокритеріальної оптимізації, заснованої на взаємодії сукупності відносно незалежних критеріїв. За методологічну основу багатокритеріальної оптимізації у цьому випадку доцільно взяти «принцип Парето»: рішення є оптимальним, якщо поліпшення стану за одним з критеріїв не спричиняє погіршення за іншим. Це означає, що всі складові політики управління дебіторською заборгованістю потрібно змінювати комплексно до досягнення такого оптимального стану, коли будь-які зміни в них тільки погіршать кінцевий результат. При розробці кредитної політики підприємства як низки чинників, які контролюються і визначають середню тривалість часу між продажем і поданням платіжних документів, слід враховувати припущення, що на цей момент часу вже визначено частку реалізації товарів у кредит в загальній структурі товарообороту. Політика управління дебіторською заборгованістю формується з врахуванням результатів аналізу відповідних даних. При цьому доцільно застосовувати здебільшого статичний порівняльний аналіз, який можна подати у наступній послідовності:
1) на підставі даних господарського та управлінського обліку визначається коло показників, які відображають стан активів підприємства у певному періоді, зокрема абсолютний розмір заборгованості, її частку в структурі активів, оборотність тощо;
2) враховуючи прогнозні показники розвитку підприємства, можна оцінити ступінь впливу обраної політики управління заборгованістю і кредитної політики, зокрема, на ефективність операційної діяльності підприємства. Однак, навіть методика динамічного аналізу впливу окремих чинників (табл 1. 2) не може забезпечити правильної відповіді на питання, яким чином обгрунтувати оптимальний рівень заборгованості за продані у кредит товари.
 
Таблиця 1. 2
Внутрішні і зовнішні чинники впливу на дебіторську заборгованість
Чинники впливу на дебіторську заборгованість 
Внутрішні чинники впливуЗовнішні чинники впливу
вид та специфіка товарумісткість ринку
ефективність стимулювання попитуступінь насиченості ринку
система розрахунків на підприємствідії конкурентів на ринку
фінансовий стан підприємства
кредитна політика підприємства
 
Такий рівень існує, але його визначення пов'язане з невизначеністю та непропорційністю впливу чинників внутрішнього і зовнішнього середовища. Водночас для окремих складових оборотних активів, наприклад, товарних запасів, існують і широко використовуються на практиці різні моделі оптимізації, з яких найвідомішою є модель оптимального розміру замовлення (EOQ). Для визначення потенційної можливості розробки подібної моделі для строків та розмірів дебіторської заборгованості розглянемо взаємодію окремих чинників. Рівень товарообороту можна відобразити за допомогою функції, яка зростає залежно від кредитної політики. Якщо відповідні кредитні умови стають сприятливішими, тобто подовжується кредитний період та зростають цінові дисконти, то це сприяє й збільшенню товарообороту. Така тенденція з позицій потенційних дебіторів аналогічна зниженню ціни, тому зростає як кількість споживачів продукції, які використовують нові умови, так і обсяг товару, який купує окремий споживач. Крім того, кредитна політика може бути важливою складовою конкурентної стратегії підприємства. Також доцільно зазначити, що ефективність приросту товарообороту від поліпшення кредитних умов, як свідчить досвід, поступово зменшуєтьсяь[18]. Це визначається тим, що збільшення товарообігу обмежено потенціалом товарного ринку, тому для споживачів поліпшення кредитних умов поступово стає менш важливим. У нашому випадку зростання товарообороту підприємства зумовлене зростанням продажів у кредит, тобто залежить від дебіторської заборгованості. Реальне співвідношення між товарооборотом та дебіторською заборгованістю може бути іншим, тому що воно також залежить від особливостей обліку цих категорій на підприємстві. Але за умов, що дебіторська заборгованість обліковується у цінах продажу товарів, а датою продажу товару є момент його відвантаження покупцеві, вказана пропорція є справедливою. При цьому зростання заборгованості хоча і пропорційне товарообороту, але випереджає його за рахунок того, що кредитні умови спонукають певну частку споживачів, які раніше купували за готівку, користуватися товарним кредитом. Ця тенденція виявляється тією ж мірою, що й загальне збільшення обсягів продажу. Зростання дебіторської заборгованості призводить до збільшення пов'язаних з нею витрат. По-перше, це витрати на її утримання, головним чином, недоотриманий прибуток від активів. По-друге, це витрати, пов'язані з негативним впливом кредитної політики – зростають ризики несвоєчасного повернення грошей, які фактично тимчасово вилучені з обігу. Зрозуміло, що чим більш ризиковою є кредитна політика, тим більше вона вимагає витрат на заходи щодо уникнення цих ризиків. Ці витрати умовно можна поділити на дві групи. Витрати першої групи будуть пропорційні сумі заборгованості й часу її утримання, а витрати другої групи – залежати від кредитних умов. Додатково зазначимо, що до витрат, залежних від кредитної політики, можна віднести витрати на підтримку ліквідності, коли швидке зростання товарообороту за нестачею власних фінансових ресурсів може призвести до кризи ліквідності. Наступною дією в удосконаленні розрахунку оптимального розміру дебіторської заборгованості підприємства є формалізація сукупної дії чинників у результаті реалізації політики управління дебіторською заборгованістю. Для цього формалізуємо гіпотезу щодо існування оптимальних умов дебіторської заборгованості за продані товари на підставі оцінки співвідношення надходжень від дії цієї заборгованості та витрат на її утримання. Основними вимогами при цьому є простота оптимізаційної моделі та мінімум чинників впливу. Для цього вважатимемо, що реально існує певний максимальний рівень дебіторської заборгованості DZmax, якого можна досягти за певних ринкових умов, якщо кредитна політика є ліберальною. Можна вважати, що нормативи кредитування на окремому підприємстві є умовно сталою величиною, оскільки вони визначають тільки частину потенційних дебіторів, яким надаватиметься товарний кредит. Чинники, які пов'язані з інкасацією дебіторської заборгованості, при цьому матимуть вирішальне значення в процесі оперативного управління заборгованістю в частині поліпшення платіжної дисципліни дебіторів. Але, з іншого боку, вони не мають першочергового значення для формування структури активів і абсолютного розміру заборгованості. Проведений аналіз стану і розміру дебіторської заборгованості дозволяє зробити висновок про зростання її часки у складі оборотних активів підприємств, що негативно впливає на їх платоспроможність, ліквідність і загальний фінансовий стан.
Використання принципу нарахування забезпечує відображення у фінансовій звітності операцій і подій в момент їх здійснення (або зразу після нього) незалежно від отримання або вибуття грошових коштів або їх еквівалентів. Іншими словами визнаємо виникнення дебіторської заборгованості при передачі права власності на реалізовані товари з умовою відстрочення оплати і одночасно визнаємо дохід від реалізації товарів, робіт, послуг. Вітчизняні законодавчі акти та нормативно правові документи не вимагають повної гарантії отримання грошових коштів (фізичного підтвердження визнаного раніше доходу), як передумови отримання частини власного капіталу – прибутку. Існують дві концепції збереження капіталу: фінансова і фізична. Відповідно до положень «Концептуальної основи» концепція збереження капіталу забезпечує зв'язок між концепціями капіталу і концепціями прибутку, оскільки дає перелік ознак, як відправну точку визнання доходу від реалізації товарів (робіт, послуг).
Більшість науковців вважають, що стан розробки теорії щодо визначення доходів у бухгалтерському обліку є сформованим. Зазначений факт викликає сумнів, оскільки співставлення підходів до визначення поняття доходу і його відображення у бухгалтерському обліку згідно з принципом нарахування суперечать один одному. Якщо принцип нарахування доходів і витрат допускає відображення доходу в обліку і фінансовій звітності незалежно від надходження грошових коштів, то тлумачення поняття «дохід – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до збільшення власного капіталу».
 
1.2 Особливості визнання та класифікація дебіторської заборгованості
 
Думка фахівців щодо класифікації і поділу дебіторської заборгованості не є однозначною. З точки зору одних фахівців, поділ на довготермінову і поточну є важливим інструментом фінансового аналізу, з точки зору інших – класифікація дебіторської заборгованості, як і будь-яка інша класифікація, є умовною, а отже, не є необхідною. Економіст-вчена М. Д. Білик[3], запропонувала класифікувати дебіторську заборгованість за рівнем ліквідності, а саме: «…поділяти дебіторську заборгованість у балансі на довготермінову і короткотермінову залежно від терміну погашення, що повністю відповідає класифікації статей дебіторської заборгованості в балансі. Водночас, Т. М. Малькова вважала, що у структурі короткотермінових активів «дебіторську заборгованість без обмеження строком» відносити до фінансових інструментів (financial investments), при цьому передбачається, що короткотермінові (поточні) активи (short – term/current assets) використовуються протягом одного року від звітної дати або одного операційного циклу [10]. Операційний цикл за її поясненням – це період часу між придбанням активів і їхнім оберненням у грошові кошти або грошові еквіваленти. Розглянуте трактування операційного циклу в даному випадку можна відносити не лише до операційної діяльності, а до фінансової та інвестиційної діяльності теж. Учений-економіст І. О. Бланк у господарській діяльності виділяє такі види дебіторської заборгованості: за товари, роботи, послуги, строк оплати яких не настав; за товари, роботи, послуги, неоплачені в строк; по векселях отриманих; по розрахунках з бюджетом; по розрахунках з персоналом; інші види дебіторської заборгованості. Вважаємо, що така класифікація статей дебіторсь кої заборгованості в балансі враховує рівень ліквідності статей, корисніша для користувачів фінансової звітності щодо оцінки фінансового стану підприє ства, надає повнішу інформацію про рівень дебіторської заборгованості й можливість перетворення фінансових зобов'язань у гроші. З викладеного вище, класифікацію дебіторської заборгованості можна відобразити на рис1. 1
 
Рисунок 1. 1 Класифікація дебіторської заборгованості
 
Така класифікація розкриває економічну природу різних видів дебіторської заборгованості й дасть змогу глибше провести фінансовий аналіз. Втручання держави у здійснення бухгалтерського обліку нормативним способом є необхідним, тому що ринкова економіка не може самостійно саморегулюватись. З метою недопущення хаосу у здійснення бухгалтерського обліку, а також пристосування його до міжнародних стандартів породжує втручання державних органів. Незважаючи на значний вплив дебіторської заборгованості на фінансовий стан підприємств, більшість з них виявляються неспроможними ефективно управляти дебіторською заборгованістю, яка займає вагому частку в оборотних активах, що, у свою чергу, спричиняє кризу неплатежів. Саме тому сьогодні великого значення й особливої актуальності набувають питання розробки шляхів ефективного управління дебіторською заборгованістю. Управління дебіторською заборгованістю – це інтегрований процес планування, організації, координації, мотивації та контролю за станом дебіторської заборгованості, який необхідний для досягнення цілей підприємства. Здійснюючи підприємницьку діяльність підприємства стикаються з досить типовими проблемами: немає достовірної інформації про терміни погашення зобов'язань компаніями-дебіторами; не регламентована робота з простроченою дебіторською заборгованістю; відсутні дані про зростання витрат, пов'язаних зі збільшенням розміру дебіторської заборгованості і часу її оборотності; не проводиться оцінка кредитоспроможності покупців і ефективності комерційного кредитування; функції збору грошових коштів, аналізу дебіторської заборгованості й ухвалення рішення про надання кредиту розподіленні між різними підрозділами. Таким чином, можна зробити висновок, що вміле управління дебіторською заборгованістю дасть змогу раціонально використовувати наявні фінансові ресурси та зміцнити економічну безпеку підприємства.
 
1.3 Нормативно-правова база, що регулює облік розрахунків з дебіторами
 
Правові засади організації документального оформлення дебіторської заборгованості чітко регламентуються законами України, постановами Кабінету Міністрів, наказами міністерств, відомств, державної податкової адміністрації, Національного банку України (табл 1. 3). Оскільки дебіторська заборгованість відноситься до складу активів підприємства і впливає на визначення реального фінансового стану підприємства, то управління нею, як складовою оборотних і необоротних активів, є одним з найважливіших і складних елементів. Що стосується першого рівня регламентації, то дані нормативні документи мають досить вагоме значення адже їм надається першочергова перевага при розгляді спірних питань, бо вони домінують над іншими нормативними документами. При регулюванні відносин, що складаються в процесі взаємодії підприємства з його клієнтами основна роль відводиться Цивільному кодексу України в якому міститься спеціальна глава, присвячена загальним положенням про надання послуг, де закріплено положення щодо договорів такого типу. Сторонами за договором про надання послуг є виконавець та замовник. Виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Виконавець повинен надати послугу особисто, має право залучати до договору іншу особу тільки тоді, коли це передбачено договором. Особливістю договору є те, що виконавець відшкодовує збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг.
Також питання регулювання відносин між покупцями та замовниками висвітлено в Законі України «Про захист прав споживачів».
 
Таблиця 1. 3
Нормативні документи, що регулюють облік та аналіз дебіторської заборгованості
Рівень регламентаціїНазва нормативного документа
Перший рівеньПодатковий кодекс України
Цивільний кодекс України
Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»
Закон України «Про захист прав споживачів»
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
Другий рівеньПостанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службов- ців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»
Постанова КМУ «Про результати суцільної інвентаризації дебіторська та креди- торської заборгованості і заходи щодо її скорочення»
Третій рівеньП (С) БО 10 «Дебіторська заборгованість»
Четвертий рівеньІнструкція про службові відрядження у межах України та за кордон
Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капі- талу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій
П'ятий рівеньНаказ про облікову політику підприємства
 
Він регулює відносини між споживачами товарів, робіт, послуг і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів і визначає механізм реалізації державного захисту їх прав. У цьому законі наводяться визначення таких термінів:
– споживач – громадянин, який набуває, замовляє, використовує або хоче набути, або замовити товари (роботи, послуги) для власних потреб;
– виконавець – підприємство, установа, організація або підприємець, що реалізують товари згід- но договору купівлі-продажу;
- договір – усна або письмова домовленість між споживачем та продавцем про якість, термін, ціну і інші умови, за якими здійснюється купівля-продаж, роботи або послуги;
– термін дії – термін, встановлений виробником товару, під час якого органолептичні, фізико-хімічні, медико-біологічні та інші показники товару при дотриманні певних умов зберігання повинні відповідати вимогам нормативних документів. Фундаментом здійснення всіх видів операцій є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Він визначає правові принципи регулювання, організації та ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні. У даному законі також визначене таке поняття як «зобов'язання». Відповідно до даного закону підприємство самостійно визначає облікову політику, де відображає основні засади ведення обліку відповідних об'єктів. Досить складним питанням в обліку дебітор- ської заборгованості займає питання безнадійної дебіторської заборгованості, що може виникнути внаслідок погіршення фінансового стану дебітора, що є досить актуальним в сучасних умовах. Даному питанню приділена пп. «г» пп. 138. 10. 6 Податкового кодексу України (далі ПКУ), де надається визначення безнадійної дебіторської заборгованості, вказує особливості покриття даного виду заборгованості банками і небанківськими фінансовими установами. П (С) БО та ПКУ дають різні визн чення терміна «безнадійна дебіторська заборгованість але його суть полягає в самій назві: немає надії на погашення. Також дане питання розглядається в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В даному законі передбачено, що мирова угода – це домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочення та розстрочення, а також списання боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін. Окрім того, обумовлено, що мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Акти другого рівня регламентації регулюють питання відрядження, відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, про форму статистичної звітності з дебіторської заборгованості. А саме в Постанові КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» зазначений порядок фінансування відрядження, норми відшкодування витрат, порядок забезпечення коштами працівників, термін відрядження. Наступними документами є План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція № 291 про його застосування встановлюють позначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу зобов'язань і фактів фінансово-господарської діяльності підприємств. Згідно до Інструкції № 291 для обліку дебіторської заборгованості призначені рахунки 1, 3 класів.
Основним фундаментом обліку дебіторської заборгованості є П (С) БО 10. Згідно до нього дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Тобто в стандарті висвітлена інформація про порядок визнання, оцінки, класифікації дебіторської заборгованості, наведено визначення безнадійної дебіторської заборгованості, запропоновані альтернативні варіанти розрахунку резерву сумнівних боргів. На відміну від українських стандартів в міжнародній практиці не передбачено єдиного МСФЗ, який би регулював облік дебіторської заборгованості. Питання щодо обліку дебіторської заборгованості регулюються декількома міжнародними стандартами, серед яких МСФЗ 1 «Подання фінансових звітів», МСФЗ 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання», МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». Однак жоден з цих стандартів не дає визначення дебіторської заборгованості. В МСФЗ 32 вказано, що дебіторська заборгованість визнається фінансовим активом (це будь-який актив, який є контрактним правом отримувати грошові кошти чи інший фінансовий актив від іншого підприємства. У МСФЗ 39 вказано порядок визнання, оцінки, наведено класифікацію дебіторської заборгованості, порядок визнання безнадійної дебіторської заборгованості. А розкриття інформації у примітках до річної фінансової звітності наведено в МСФЗ 1. П (С) БО 15 висвітлює умови визнання доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; доходу від надання послуг. Вказано, що дохід від реалізації продукції не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства.
Методичні засади формування в бухгалтерськьму обліку інформації про витрати підприємства зазначено в П (С) БО 16. В даному стандарті вказано, що до інших операційних витрат включається сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів, витрати на відрядження. Досить важливого значення в обліку та аналізі дебіторської заборгованості набуває Наказ «Про облікову політику підприємства», адже саме в ньому висвітлені всі елементи щодо її обліку, які є специфічними для даного підприємства, тобто в обліковій політиці вказано, який з альтернативних варіантів запропонованих П (С) БО було обрано і має бути застосовано на практиці [2].
На рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться інформація про облік розрахунків з різними дебіторами за авансами виданими, за нарахованими доходами, за претензіями. По дебету відображається виникнення заборгованості, по кредиту погашення.
По дебету субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» відображаються суми виданих авансів під поставку матеріальних цінностей, виконання робіт, по кредиту – суми, погашені при розрахунках за ТМЦ, виконані послуги, та суми повернені постачальниками або підрядниками як невикористані.
Підзвітними особами називають працівників, які отримали в касі грошові кошти авансом і зобов'язані за них відрахуватись. Підзвітні суми використовують на оплату витрат по відрядженням, на адміністративно-господарські та операційні потреби.
На операційні, господарські та на відрядні потреби під звіт видаються кошти на встановлений строк та цілі. Підзвітна особа по кінці встановленого строку повинно пред'явити звіт про витрати грошей по призначенню та пред'явити оправдуючі документи, а також внести в касу невикористану суму[23]. На операційні та господарські потреби гроші видаються на 3 робочих дня та в розмірі не перевищуючу дводобову потрібність в них. На ті ж витрати які знаходяться за межами місця знаходження підприємства, кошти видаються на 15 діб в розмірі десятидобовій потрібності в них. Строк відрядження встановлюється керівництвом, але не може перевищувати: в межах України – 30 календарних діб, за кордон – 60 календарних діб.
По дебету рахунку 372 відображаються суми, видані під звіт з каси. По кредиту відображають суми підтверджені звітами та документами. Аналітичний облік ведеться в розрізі фізичних осіб, отримавши грошові кошти під звіт.
При пред'явлені авансового звіту виконується бухгалтерський запис по кредиту рахунка 372 і дебету відповідних рахунків виробничих затрат (23, 91, 92, 93, 94) та матеріальних цінностей.
На субрахунку 373 «розрахунки за нарахованими доходами» ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, і т. д., які потребують отриманню.
На субрахунку 374 «розрахунки за претензіями» ведеться облік розрахунків за претензіями, пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також по пред'явленими ним та признаними штрафами, пенями та інше. Основою для записів операцій по цьому рахунку служать: акти приймання вантажу, рішення арбітражних органів, письмова згода постачальників на задоволення претензій, а також виписки банку на суми які поступили в порядку задоволення претензій.
На субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків» ведеться облік розрахунків по відшкодуванню підприємству завданих збитків в результаті недостач та збитків в результаті псування цінностей, недостач та крадіжок грошових засобів, якщо винна особа виявлена. Суми збитків виключають в розмірі вартості недостаючи цінностей, підлягаючих до зняття з винних осіб. Ці суми відносять в дебет рахунку 375, в кредит рахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Аналітичний облік по відшкодуванню матеріального збитку ведуть окремо по кожній винній особі.
На субрахунку 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок» ведеться облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок в кредитних спілках. Для діяльності кредитних спілок їх члени вносять членські внески. На суму внесків формується запис: Дебет 30 «Каса», 31 «Рахунок в банку», Кредит 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок». При виході з кредитної спілки формується запис: Дебет «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок», Кредит 30 «Каса», 31 «Рахунок в банку».
На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік по операціям, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунка 37, а саме, розрахунки по операціям, пов'язаних з початком спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з робітниками (окрім розрахунків з оплати праці та с підзвітними особами), інші розрахунки. Аналітичний облік ведеться по кожному дебітору, по видам заборгованості, строкам її виникнення та погашення.
 
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ НА ПАТ»ПлазмаТек»
 
2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства
 
Компанія – ПАТ «ПлазмаТек» є виробником зварювальних електродів, виробничий випуск яких складає понад 2000 тон на місяць. Компанія «ПлазмаТек» займає більше третини українського ринку зварювальних електродів. Висока якість продукції дозволяє успішно здійснювати поставки продукції на експортні ринки Росії, Білорусії, Молдавії, Румунії, Польщі, Латвії, Чехії.
Офіційна адреса компанії Вінницька обл., Піщанський р-н, смт. Рудниця, вул. Шевченка 81. Головний офіс розташований в місті Вінниця, вул. Максимовича 18.
Основними видами діяльності є виробництво:
Гранітних блоків
Слябів
Виробів з граніту
Зварювальних матеріалів
Електродів
Основними споживачами продукції «ПлазмаТек» є:
будівельні компанії;
нафто- і газодобувні галузі;
металургія;
машинобудування;
сільськогосподарські підприємства;
приватний покупець.
Виробництво компанії успішно пройшло сертифікацію за системою управління якістю в сфері виготовлення зварювальних електродів і надання лабораторних послуг по ISO 9001: 2008
За підсумками 2011 року «ПлазмаТек» займає 1 місце за кількістю вироблених і проданих електродів в Україні. Більш ніж 800 фахівців працюють на виробництві, виготовляючи більше 17000 тон зварювальних електродів в рік. Основні техніко-економічні показники розраховані на підставі фінансової звітності за 2012-2014 рр (Додаток А, Б, В) представлені в табл 2. 1.
 
Таблиця 2.1
Основні техніко-економічні показники ПАТ «ПлазмаТек»
 
 
Основні показники
 
Роки
201220132014
1. Виручка від реалізації продукції, тис. грн. 301709300096319451
в% до 2012 року10099, 5105, 9
2. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 205706207314196889
в% до 2012 року100100, 895, 71
3. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, тис. грн. 0, 680, 690, 62
в% до 2012 року100101, 591, 17
4. Кількість працівників, осіб645723714
в% до 2012 року100112, 1110, 7
5. Фонд оплати праці, тис. грн. 11670145009810
в% до 2012 року100124, 2584, 06
6. Середньорічна заробітна плата, тис. грн. 18, 120, 113, 7
в% до 2012 року100111, 0575, 69
7. Продуктивність праці, тис. грн. 467, 77415, 07447, 41
в% до 2012 року10088, 7395, 64
8. Середньорічна вартість основних засобів, тис грн. 66688, 590980122901, 5
в% до 2012 року100136, 42184, 29
9. Середньорічна вартість оборотних активів, тис грн. 112240136744, 5179304
в% до 2012 року100121, 83159, 75
10. Чистий прибуток (збиток), тис грн. 227114173118507
11. Рентабельність (збитковість), % 11, 0420, 139, 40
 
За три роки виручка від реалізації продукції зросла на 17742 тис. грн., що у відсотковому співвідношенні складає майже 6%, за рахунок переоснащення цехів та придбання ового обладнання. З цим пов'язана і кількість збільшеня працівників, їх збільшилось на 69 чоловік, що на 10, 7% більше ніж у 2012 році. Фонд оплати праці зменшився на 186 тис. грн, тобто на 15, 94%. Так як значно зменшилась кількість ручного труда. З цим також звязано те, що середньо-річна заробіта плата зменшилась на 440 грн. Продуктивність праці зменшилась на 20, 36 тис. грн (на 4, 36%). Собівартість реалізованої продукції зменшилась на 8817 тис. грн, тобто на 4, 29%. Витрати на 1 грн реалізованої продукції зменшилися на 0, 06 тис. грн (8, 83%). Оборотні активи та вартість основних засобів стала більша на 56213 тис. грн (84, 29%), також в зв'язку з повним переоснащенням виробничих цехів та закупкою нового автоматизованого обладнання. Чистий прибуток зменшився а 4204 тис. грн. А рентабельність підприємства зменшилась на 1, 64%.
2. 2 Аналіз дебіторської заборгованості на ПАТ «ПлазмаТек»
Аналіз дебіторської заборгованості дозволяє оцінити можливу величину доходів, які можуть бути отримані у вигляді штрафів, пені, неустойок від дебіторів, які прострочили оплату. Для цього спочатку аналізується динаміка дебіторської заборгованості.
Так протягом звітного періоду на ПАТ «ПлазмаТек» здійснювались операції, за якими виникла дебіторська заборгованість (табл. 2. 3). Структура оборотних активів за 2012-2014 рр представлена в табл. 2. 2. Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяємо статті «Дебіторська заборгованість за товари», яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Питома вага дебіторської заборгованості показує, яка частина оборотних засобів підприємства зосереджена в розрахунках. Для зручнішого проведення аналізу дебіторської заборгованості, доцільно розділити його на етапи (рис 2. 1)
 
 
 
Рисунок 2. 1 Етапи проведення аналізу дебіторської заборгованості
 
Табл 2. 2
Структура оборотних активів на ПАТ «ПлазмаТек»
Обротні активи
(середньорічні) 2012Питома вага, % 2013Питома вага, % 2014Питома вага, % 
Запаси--31346, 519, 675694025, 05
Виробничі запаси 2062019, 7619596, 512, 32305810, 14
Готова продукція76797, 35114637, 193356914, 8
Товари22502, 162870, 18312, 50, 14
Дебіторська заборгованість 72481
69, 469392258, 9310655546, 87
Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті6430, 6227601, 7368903, 03
В іноземній валюті681, 50, 65----
Всього оборотних активів104354, 5100159375100227324, 5100
 
По даним таблиці 2. 2 чітко видно, що оборотність обротних активів за три роки значно збільшились, що є позитивним показником і свідчит про рух грошових коштів і нормальне функціонування підприємства. Але найбільшу долю обротних активів займає дебіторська заборгованість, більше 50%. Що є негативним показником. Структіру дебіторського заборгування за 2012-2014 рр відображаю в табл. 2. 3
 
Таблиця 2. 3
Склад і структура дебіторської заборгованості на ПАТ «ПлазмаТек» за 2012-1014 рр
Обротні активи
(середньорічні) 201220132014
Первісна вартість, тис. грн% Первісна вартість, тис. грн% Первісна вартість, тис. грн% 
Дебіторська заборгованість за товари:
2727437, 632520626, 842601924, 42
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
З бюджетом
104
0, 14
80, 5
0, 09
6609
6, 2
За виданими авансами2759438, 0752755, 556, 174548342, 68
Інша поточна дебіторська заборгованість1750924, 161588016, 912844426, 7
Всього7248110093922100106555100
 
Найбільшу долю дебіторської заборгованості займає дебіторська заборгованість по виданим авансам. По даним таблиці ми можемо спостерігати ріст дебіторської заборгованості в 2013 році по всім активам, але по значне зменшення в 2014 році дає можливість зробити позитивний висновок про стан активів за даних три роки. Для більшої наглядності ситуації по отриманим даним з табл. 2. 2 будую кругову діаграму за 2012 р, 2013 та 2014 рр (рис 2. 2).
 
Рисунок 2. 2 Структура оборотних активів на ПАТ «ПлазмаТек» за 2012-2014рр
 
Судячи з рис 2. 2 можна зробити висновок, що на підприємстві ПАТ «ПлазмаТек « дебіторська заборгованість по трьом рокам складає більше 50% всіх оборотних активів. Така велика частка дебіторської заборгованості у структурі активів свідчить про потенційну можливість зменшення вільних обігових коштів підприємства через несвоєчасні розрахунки за зобов'язаннями його дебіторів. І хоч за три роки ми сспостерігаємо тенденцію до зменшення дебіторської заборгованості, але підприємству необхідно використовувати політику для прискорення оборотності оборотних активів. Для цього необхідно вживати всі можливі заходи, які ведуть до скорочення тривалості операційного і фінансового циклів підприємства, а саме:
- скорочувати час перебування капіталу в запасах за рахунок раціонального управління ними;
- удосконалювати організацію матеріально-технічного постачання, не допускати виникнення надмірних запасів матеріальних оборотних активів, а особливо запасів товарів, які не користуються попитом;
- удосконалювати торговельно-технологічні процеси впровадженням інновацій, інтенсифікацією використання матеріальних і трудових ресурсів;
- прискорювати процеси відвантаження товарів і тари, оформлення розрахункових документів, здавання виручки;
-не допускати причин і умов, що ведуть до виникнення простроченої дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги та іншої простроченої заборгованості, а особливо виникнення нестач, розтрат, крадіжок;
- зміцнювати розрахункову дисципліну та забезпечити умови, які усунуть можливість відпуску товарів неплатоспроможним покупцям у борг без попередньої оплати;
- скорочувати час перебування капіталу у дебіторській заборгованості використанням факторингу, обліком векселів та застосуванням інших фінансових інструментів;
- удосконалювати презентаційно-позовну роботу з утримання боргів і відшкодування втрат.
 
2.3 Особливості системи обліку дебіторської заборгованості на підприємстві
 
Облік діяльності на підприємстві ПАТ «ПлазмаТек» ведеться згідно чинного законодавства, інструкціям, нормативно-правовим актам органів державної влади і місцевого самоврядування, керівним матеріалам фінансових, контрольно-ревізійних та податкових органів з організації бухгалтерського обліку та складання звітності, а також інших документів, які регулюють господарсько-фінансову діяльність товариства.
В процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, воно, як правило, не отримує оплату одразу, тобто, відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.
Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на ПАТ «ПлазмаТек», визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг і оцінюється за первинною вартістю. У разі відстрочення платежу з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів (їх еквівалентів), що підлягають отриманню за товари, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) в період її нарахування.
У балансі поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість.
Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).
Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.
Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем на ПАТ «ПлазмаТек» визначаються у господарських договорах. Бухгалтер звертає увагу на відповідальність істотних умов договору вимогам чинного законодавства.
Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками слугують первинні документи з обліку розрахунків. Перелік первинних документів з обліку розрахунків на ПАТ «ПлазмаТек»: накладні, рахунки-фактури, рахунки, акт прийнятих робіт, послуг.
На ПАТ»ПлазмаТек» бартерні операції не проводяться і не мають місце в господарській діяльності.
Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку.
При складанні управлінської звітності слід враховувати, що на будь-якій стадії процесів продажу та придбання неминучі різні відхилення від виконання умов договорів, для вчасно виявлення яких необхідний оперативний контроль та своєчасна проінформованість управлінського персоналу про причини таких відхилень.
У ряді випадків підприємства під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт (послуг), а також при оплаті продукції і робіт, прийнятих від замовників за частковою готовністю, можуть видавати аванси.
Аванс є грошовою сумою або іншою майновою цінністю, яка передається в рахунок виконання договірного зобов'язання. Це повний або частковий платіж. Здійснюючи авансовий платіж, покупець фінансує продаж за деякий час до надходження товару.
Для обліку розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а також з оплати продукції та робіт, прийнятих замовником за частковою готовністю, передбачено рахунок 371 «Розрахунки за авансами виданими».
Авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам оформлюють платіжними дорученнями, в яких міститься посилання на укладений договір. Підтвердженням проведених платежів є виписка банку. Зарахування оформлюється розрахунком (довідкою) бухгалтерії.
Аналітичний облік за рахунком 371 «Розрахунки за авансами виданими» ведеться в розрізі окремих одержувачів грошових коштів у вигляді авансових платежів (за кожним дебітором).
Операцій за авансами виданими не відображені у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів.
Можна зробити висновок, що аванс є грошовою сумою або іншою майновою цінністю, яка передається в рахунок виконання договірного зобов'язання. На рахунку 371 «Розрахунки за авансами виданими» ведеться облік розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а також з оплати продукції та робіт, прийнятих замовником за частковою готовністю. А також було розглянуто загальну схему обліку розрахунків за авансами виданими. У процесі підприємницької діяльності у ПАТ «ПлазмаТек» виникає необхідність видачі з каси готівки працівникам підприємства під звіт на господарські витрати та службові відрядження. У цьому випадку виникають розрахункові відносини з підзвітними особами.
Підзвітні особи – це працівники даного підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
На ПАТ «ПлазмаТек» є складений і затверджений наказом керівника список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби.
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Суму авансу на відрядження, що видається в підзвіт, визначають на підставі попереднього розрахунку. При цьому аванс на закордонне відрядження видається у валюті тієї країни, до якої працівник відряджається, або у вільноконвертованій валюті в розмірах, зумовлених реальними потребами в країні перебування з дотриманням вимог НБУ щодо вивезення іноземної валюти за кордон.
Направлення працівників ПАТ «ПлазмаТек» у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому зазначається: пункт призначення, назва підприємства або організації, куди відряджається працівник, термін й мета відрядження.
Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому посвідчення про відрядження.
Посвідчення про відрядження – документ, який видається працівнику підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи.
На ПАТ «ПлазмаТек» ведуться спеціальні журнали обліку працівників, які вибувають у відрядження, і працівників які прибувають з відрядження.
Працівники, які одержали готівку в підзвіт, зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витрачені суми, до якого повинні бути додані всі виправдовуючи документи.
Авансовий звіт – документ типової форми, що подається підзвітними особами, в якому зазначаються отримані в підзвіт суми, фактично здійснені витрати, залишок підзвітних сум, або їх перевитрачання.
Обов'язковим реквізитом авансового звіту є резолюція керівника підприємства або уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат і його підпис.
Бухгалтер опрацьовує авансовий звіт, проставляючи на документах і на звіті кореспондуючі рахунки, які відповідають призначенню авансу.
Після складання авансового звіту визначається різниця між сумою отриманого авансу та фактичними витратами. Якщо працівник здійснив перевитрату авансової суми, то кошти повинні бути відшкодовані йому з каси підприємства без його заяви. Винятки складають випадки, коли перевитрати були здійснені на цілі, не передбачені наказом. У такому випадку можливі наступні варіанти:
• суму перевитрат відшкодовують за рішенням керівника з наступним приєднанням цієї суми до сукупного оподатковуваного доходу працівника;
• суму перевитрат за авансовим звітом не відшкодовують і на авансовому звіті пишуть тільки суму, затверджену керівником.
Видані під звіт суми повинні витрачатися тільки за призначенням. Передача їх однією особою іншій забороняється. Видача готівки під звіт проводиться за умови повного від звітування конкретної підзвітної особи за раніше виданий їй аванс. Залишок коштів понад суму, використану згідно з авансовим звітом, підлягає поверненню працівником до каси підприємства в наступні строки:
- за відрядженнями – протягом трьох днів після повернення з відрядження (при закордонних відрядженнях у випадку застосування корпоративних пластикових карток міжнародних платіжних систем – не пізніше 10, а з дозволу керівника (за наявності поважних причин) – 20 робочих днів) ;
- на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, – протягом 10 робочих днів з дня видачі готівки під звіт;
- на всі інші виробничі (господарські) потреби – наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.
Якщо підзвітна особа не надала звіт та необхідні виправдовуючи документи у встановлені строки або не повернула в касу залишки невикористаних сум авансів, бухгалтерія має право утримати таку заборгованість із нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством. До того ж, без подачі та підтвердження авансового звіту за попереднє відрядження, працівник не може отримати гроші з каси підприємства за наступне.
На ПАТ «ПлазмаТек» видача грошей працівнику на відрядження або на господарські потреби проводиться в касі підприємства згідно з видатковим касовим ордером, а повернення невикористаних коштів працівником оформляється прибутковим касовим ордером.
Надходження ж товарно-матеріальних цінностей від підзвітної особи, тобто їх оприбуткування, підтверджує прибуткова накладна. В прибутковій накладній зазначається синтетичний рахунок на якому обліковується даний вид ТМЦ їх найменування, одиниця виміру, кількість отриманих цінностей, їх ціна та загальна сума; а також зазначається, куди були вони оприбутковані.
 
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ НА ПАТ «ПЛАЗМАТЕК»
 
3.1 Облік господарських операцій на ПАТ «ПлазмаТек» по дебіторській заборгованості
 
Для обліку дебіторської заборгованості покупців і замовників використовується рахунок 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». На ПАТ «ПлазмаТек» облік з покупцями і замовниками ведеться на рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», дохід відображається на рахунку 701 «Дохід від реалізації продукції», податок на рахунку 641 «Розрахунки за податками». Відображення бухгалтерських…
 
Таблиця 3. 1
Бухгалтерські записи з відображення реалізації товарів на умовах відстрочення оплати
№Зміст господарської операціїДебетКредитСума
1Реалізовано товар з відстрочкою оплати361701Сума з ПДВ
2Списано собівартість реалізованих товарів90228собівартість
3Отримано грошові кошти від покупців311, 312361Сума з ПДВ
4Визнано дохід від реалізації товарів706702Сума з ПДВ
5Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ702641Сума ПДВ
 
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками на ПАТ «ПлазмаТек» ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком, за кожною операцією. З цією метою підприємство може вести картки аналітичного обліку на кожного дебітора або накопичувальну відомість довільної форми.
ПАТ»ПлазмаТек» реалізував товар Державному навчальному закладу «Крижопільський будівельний ліцей « підтвердженням цього є документи: договір купівлі-продажу (Додаток Г), рахунок-фактура (Додаток Д), Специфікація №1 (Додаток Ж). Відобразимо в бухгалтерському обліку розрахунки з замовником наступними бухгалтерськими проведеннями, які відображаються в табл. 3. 2
 
Таблиця 3. 2
Бухгалтерські проведення з «Крижопільський будівельний ліцей»
№Зміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума
ДтКт
1Відображено доход від реалізації продукції. 361701
4379, 31
2НараховуємоПДВ
701641729, 89
3Списано собівартіть 269011134, 2
4Списано дохід на фінансовий результат9017913649, 42
 
В зв'язку з тим, що за відвантажену продукцію заборгованість була погашена не одразу, виникла поточна дебіторська заборгованість
В цьому питанні було розглянуто порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем, перелік первинних документів, а також бухгалтерські проведення.
Підзвітна особа підприємства одержала з каси кошти в сумі 200, 00 грн. для придбання за готівку матеріалів. Використовши на зазначені цілі 120, 00 грн. підзвітна особа 60, 00 грн. повернула в касу, а 20, 00 грн. було утримано з її заробітної плати. У бухгалтерському і податковому обліку ці операції будуть відображені наступним чином (табл 3. 3)
Таблиця 3. 3
Бухгалтерські проведення по розрахункам з підзвітними особами
№Зміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн
ДтКт
1Видано кошти з каси в підзвіт працівнику підприємства372301200
2Вартість придбаних і переданих на склад підприємства матеріалів списується з підзвіту працівника підприємства
201372100
3Відображається сума податкового кредиту по придбаних підзвітною особою матеріалах 64137220
4Внесені в касу підзвітною особою невикористані за призначенням кошти30137260
5Утримано із заробітної плати підзвітної особи суму невикористаних за призначенням і не повернутих в касу підзвітних коштів66137220
 
Отриманий від постачальників товар у сумі 4800, 00 грн. виявився з простроченим терміном придатності, в зв'язку з чим постачальникам виставлена претензія на повну вартість поставки. Постачальник визнав свою провину і через кілька днів поставив якісний товар на суму пред'явлених претензій (табл 3. 4)
 
Таблиця 3. 4
Бухгалтерські проведення по заміні товару від постачальників, в зв'язку з браком
№Зміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума
ДтКт
1Пред'явлено претензії постачальникам за поставлений неякісний товар3746314800
2Отримано від постачальника якісний товар у погашення пред'явлених претензій283744000
3Відображається сума податкового кредиту по поставленому, в рахунок погашення, пред'явлених претензій товару641374800
 
Підприємство «ПлазмаТек», придбало комплектуючі запчастини (5 моторів) до пресу для виготовлення електродів за ціною 240, 00 грн. за 1 шт. (у т. ч. ПДВ 40, 00 грн.). Транспортні витрати по доставці моторів склали 120, 00 грн. (у т. ч. ПДВ 20, 00 грн.). Виходячи з цього, первісна вартість 5 моторів становить 1100, 00 грн., при цьому, відповідно до облікової політики підприємства, ТЗР враховується у вартості комплектуючих, тобто на тому ж рахунку (субрахунку), де й облік комплектуючих. Надалі підприємством на ремонт було використано 3 мотори. Проводки по даному прикладу наведені в табл 3. 6
 
Таблиця 3.6
Бухгалтерські проведення по придбанні та доставці комплектуючих запчастин для обладнання
№Зміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума
ДтКт
1Здійснена предоплата постачальнику3713111200
2Нарахований податковий кредит по ПДВ641644200
3Одержані комплектуючі (мотори) від постачальника: - вартість товарів - ПДВ2021
644631
6311000
200
4 Здійснений залік заборгованостей
6313711200
5Транспортні витрати, що занесені до вартості одержаних моторів2021631100
6Транспортні витрати, що занесені до вартості одержаних моторів64163120
7Здійснена доплата транспортній організаціїї за постачання моторів 631311120
8Списані три мотори на ремонт пресових установок232021660
 
Таблиця 3. 7
Бухгалтерські проведення по розрахункам з довіритеною собою
№Зміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума
ДтКт
1Підписано з довірителем акт наданих послуг377703480
2Збільшено суму податкових зобов'язань з ПДВ70364180
3Отримано оплату311377460
4Списано дохід на фінансовий результат
791701400
 
Списано 1150 грн визнаної безнадійної дебіторської заборгованості ПАТ «ПлазмаТек», за рахунок створеного резерву (Табл 3. 8)
 
Таблиця 3. 8
Бухгалтерські проведення списанню безнадійної дебіторської заборгованості
№Зміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума
ДтКт
1Списано частину безнадійної дебіторської забоогованості383611150
Відображено на позабалансовому рахунку суму списаної заборгованості0711150
3.2 Шляхи удосконалення обліку розрахунків з дебіторами
 
Організація обліку дебіторської заборгованості на підприємстві будь- якої форми власності має важливе значення, оскільки сприяє упорядкуванню інформації, прозорості та достовірності даних із розрахункових операцій за борговими правами (з дебіторами). Для нормального функціонування всіх ланок народного господарства необхідно, щоб підприємці, ухвалюючи рішення, мали достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства, в частковості, про стан дебіторської заборгованості, про законність і підтверження господарських операцій, в результаті яких вона виникла. Для прийняття управлінських рішень важливе значення має повнота і об'єктивність інформації, пов'язаної з дебіторською заборгованістю.
Враховуючи вищенаведені факти організації обліку дебіторської заборгованості, пропоную на підприємстві ПАТ «ПлазмаТек» впровадити наступні вдосконалення (табл. 3. 9)
 
Таблиця 3. 9
Шляхи вдосконалення обліку дебіторської заборгованості
ІЩодо змісту наказу про облікову політику: визначити порядок визнання дебіторської заборгованості; вказати обраний альтернативний 120 метод розрахунку резерву сумнівних боргів; фіксувати значення коефіцієнта сумнівності, порядок визначення величини резерву сумнівних боргів. 
ІІЩодо документообігу:
– пропонується виділити основні етапи системи управління
- документообігом на підприємстві;
– розробити та впровадити зведений графік документообігу, а – також індивідуальні у вигляді схем та оперограм. 
ІІІЩодо організації праці бухгалтерів:
– пропонується сформувати графік індивідуальної роботи для бухгалтера-фінансиста;
– внести зміни до структури та змісту посадової інструкції: виділити додатково розділи «Функції», «Права», в розділі «Загальні положення» вказати кваліфікаційні вимоги до працівника, те, що він повинен знати. 
 
Варто зазначити, що вплив на процеси зростання дебіторської заборгованості здійснює політика підприємства у розрахунках з покупцями: неправильне встановлення строків і умов надання товарних кредитів, невраховані ризики, ненадання знижок при достроковій оплаті покупцями рахунків, що також призводить до різкого зростання дебіторської заборгованості. А несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості призводить до платіжної кризи;
зростання заборгованості по комерційному кредиту обумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозиції і зростання їх вартості.
Для сплати боргів організації повинні перетворювати високоліквідні активи в грошові кошти, у протилежному випадку їм загрожує банкрутство.
Саме тому, за результатами проведеного дослідження дебіторської заборгованості я пропоную удосконалити методичний підхід до обліку дебіторської заборгованості як інструменту покращення фінансового стану в умовах інфляції. Для цього потрібно:
- використовувати метод нарахування резерву сумнівних боргів на підставі класифікації дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги по строкам непогашення (до 3-х місяців, до 6-и місяців, до 12-и місяців) ;
- використовувати метод розрахунку з покупцями, що широко використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами, – метод надання знижок за дострокової оплати;
- створювати резерв сумнівних боргів за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості в кінці року перед складанням звітності, а використовувати його протягом звітного року.
- необхідно внести зміни у П (С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», в яких чітко були б розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті. Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова – необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.
Слід також зазначити, що класифікація дебіторської заборгованості, яка запропонована діючим в Україні Планом рахунків та П (С) БО №10 “Дебіторська заборгованість” є суперечливою та не задовольняє в повному обсязі потребам користувачів при складанні фінансової звітності. Для вирішення даної проблеми пропоную декілька альтернативних варіантів. Зокрема, внесення змін до П (С) БО №10 “Дебіторська заборгованість” стосовно віднесення до поточних активів дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги, внесення змін до Плану рахунків, що діє в Україні, які забезпечать окремий облік довгострокової та поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги.
Потребують розробки також моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%. При проведенні такого аналізу потрібно враховувати специфіку підприємств і організацій, сезонність їх роботи, зв'язки з покупцями та постачальниками тощо. Варто також зважати на принцип «Вимагай оплати якомога швидше та оплачуй якомога пізніше», який дозволяє довший період володіти певними активами й отримувати від них вигоду. Крім цього наявність великих обсягів дебіторської заборгованості, спричиняє низьку платоспроможність підприємства. Відзначимо, що значна сума кредиторської заборгованості не завжди є негативним явищем; зокрема, коли підприємство володіє такою кількістю високоліквідних активів, при погашенні заборгованості ними це суттєво не вплине на подальшу його діяльність.
Таким чином, можна сказати, що саме політика управління дебіторською заборгованістю, яка представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, спрямованої на розширення обсягів реалізації продукції, визначає ефективність роботи підприємства.
 
Висновок
 
Процес здійснення розрахунків в ході діяльності вітчизняних підприємств нерозривно пов'язаний з виникненням значних проблем. Так, не всі контрагенти є платоспроможними, а відповідно і не всі вчасно розраховуються за своїми боргами, або ж, якщо і погашають, то тільки частину заборгованості. З метою уникнення таких ситуацій необхідно вдало організувати облік дебіторської заборгованості таким чином, аби не допустити її перетворення на безнадійні борги.
Проведений аналіз загальних економічних показників ПАТ «ПлазмаТек» дозволив зробити наступні висновки:
- за 2012-2014 роки спостерігається зростання виручки від реалізації (товарів, робіт, послуг). Це пов'язано зі збільшенням об'ємів реалізації товарів та послуг, яке викликано зростанням попиту;
- Собівартість продукції зменшилась, за рахунок обновлення обладнання
- на підприємстві відбулося збільшення кількості працівників, у зв'язку з цим зріс фонд оплати праці. Відбулося підвищення продуктивності праці, що обумовлює ефективне використання трудових ресурсів на підприємстві;
- відбулося значне збільшення оборотних засобів так в 2014 році в порівнянні з 2012 роком вартість оборотних засобів виросла;
- середньорічна вартість основних засобів виробництва на протязі 3-х років збільшилася, за рахунок переоснащення цехів та нового обладнання.
Показник рентабельності характеризує прибутковість, дохідність підприємства. Даний показник мав позитивне значення лише у 2012 році становив 11, 04% в 2013 році – 20, 13, а в 2014 становив 9, 40%.
Виробництво електродів є основним напрямом діяльності підприємства та замає майже 80% в загальній структурі реалізації продукції, товарів та послуг. Друге місце в структурі реалізації займає оптова торгівля виробами з граніту та складає в 2012 році 15%.
Аналіз структури дебіторської заборгованості показав, що найбільша питома вага в загальній дебіторській заборгованості належить такій статті балансу як «Дебіторська заборгованість по виданим авансам» та складає в 2013 році 56, 17%. Друге місце в структурі дебіторської заборгованості ПАТ»ПлазмаТек» належить дебіторській заборгованості за товарами, в 201 році вона складає 26, 84%.
Підприємство ПАТ «ПлазмаТек» на загальній системі оподаткування, веде бухгалтерській та податковий облік. Облік виробничої діяльності автоматизовано, та ведеться за допомогою програми 1С.
Досліджуючи організацію обліку дебіторської заборгованості на ПАТ»ПлазмаТек», можна виділити основні недоліки як недосконалість змісту Наказу про облікову політику на підприємстві в якому не визначено порядок визнання дебіторської заборгованості та метод розрахунку резерву сумнівних боргів. не достовірно відображено в обліку дебіторська заборгованість; не визнані доходи від реалізації товарів та від безоплатно отриманих товарів.
Для удосконалення організації обліку дебіторської заборгованості пропонуємо використовувати розрахунковий метод резерву сумнівних боргів (метод застосування коефіцієнта сумнівності). Що стосується методики розрахунку коефіцієнту сумнівності, то для досліджуваного підприємства є найбільш ефективним метод класифікації.
Я вважаю, що для вдосконалення системи обліку дебіторської заборгованості ПАТ «ПлазмаТек» можна рекомендувати:
1. Розробити заходи, щодо пошуку можливостей збільшення кількості покупців і замовників підприємства з тим, щоб зменшити масштаб ризику несплати боргів.
2. Своєчасно здійснювати контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості.
3. Лімітувати дебіторську заборгованість як у загальних обсягах, так і у розрахунку на одного дебітора (існуючого чи потенційного) і періодично переглядати граничні суми.
4. Контролювати стан розрахунків з дебіторами, зокрема за протермінованими заборгованостями, своєчасно виявляючи такі види дебіторської заборгованості, які є недопустимими для підприємства (наприклад, протермінована заборгованість контрагентів понад три місяці).
 
Список використаних джерел
 
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16. 07. 1999 р. № 996-14 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / – Режим доступу:
http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/996-14.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20. 10. 99 р. N 246, [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/z0751-99.
Бернар М. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві / Н. Алпато // Все про бухгалтерський облік. – 2011. − № 109. – С. 69- 73.
Белоусов, А. Внутренний аудит: перспективы развития и методика организации на предприятиях Украины / А. Белоусов // Бухгалтерский учёт и аудит. – 2011. − № 2. – С. 54-58.
Білик, М. Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємств / М. Д. Білик // Фінанси України. – 2009. − № 12. – С. 24-37.
Білуха, Н. А. Курс аудита Підручник / Н. А Білуха. − 2-ге вид, перероб. − К: Вища школа. : КОО Т-во «Знання», 2009. − 574с. − ISBN 966-365-72-5
Бокун, О. Розвиток внутрішнього аудиту в Україні / О. Бокун // Вісник НБУ. – 2012. − № 1. – С. 11-14.
Боліцька, В. В. Борги підприємств України: проблеми не розв'язуються / В. В. Боліцька // Актуальні проблеми економіки. – 2009. − № 2. – С. 48-60.
Бондарева, О. Експорт товарів / О. Бондарева // Бухгалтерія. – 2009. − № 8. – С. 31-36.
Бондарева, О. Резерв сумнівних боргів: зміни чи без змін/ О. Бондарева // Бухгалтерія. – 2010. − № 10. – С. 33-35.
Борисов, А. Б. Большой экономический словарь / А. В. Борисов. – М. : Книжный мир. – 2008. – 860 c. – ISBN 978-5-8041-0337-9
Малькова, Т. М. Организация внутреннего аудита / В. В. Бурцев // Финансовый менеджмент. – 2009. − № 6. – С. 99-113.
Бутинець, Ф. Ф. Контроль і ревізія: підручник для студентів вузів спеціальності 7. 050106 «Облік і аудит» / Ф. Ф. Бутинець, С. В. Бардаш, Н. М. Малюга, Н. І. Петренко. – Житомир: ЖІТІ, 2009. – 512 с. – ISBN 966-7570-44-4 123
Бутинець, Ф. Ф. Організація бухгалтерського обліку: навч. посіб. / Ф. Ф. Бутинець, С. М. Лайчук, О. В. Олійник, М. М. Шигун. – Житомир: ПП «Рута», 2009. – 472 с. – ISBN 966-7570-64-9
Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність: навчальний посібник для студентів вузів. / проф. Ф. Ф. Бутинець, доц. Н. М. Малюга – Житомир: ЖІТІ, 2011. – 480 с. − ISBN 966-7570-14-2
Бухгалтерський фінансовий облік: підручник / ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. − Житомир: ЖІТІ, 2009. – 608 с. − ISBN 966-7570-63-0
Вишневський, М. Інвентаризація розрахунків / М. Вишневський // Податки та бухгалтерський облік (укр.). – 2009. − №88 – С. 12-13.
Войналович, О. М. Організація бухгалтерського обліку: загальні основи / О. М. Войналович // Податки та бухгалтерський облік. – 2012. − №55. – С. 5-12.
Гольцова, С. М. Бухгалтерський облік: навч. посіб. / С. М. Гольцова, І. Й. Плікус. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2009. – 255 с. – ISBN 966-680-231-7.
Городянська, Л. Особливості організації обліку дебіторської заборгованості на підприємстві / Л. Городянська. Бухгалтерський облік і аудит. − 2009. − № 6. – С. 9-17.
Грабова, Н. М. Теорiя бухгалтерського облiку: підручник / Н. М. Грабова. − 6-е вид. − К. : А. С. К., 2012. − 266 c. − ISBN 966-53-294-5
Гриб, Ю. Безнадійна заборгованість / Ю. Гриб // Бухгалтерія. – 2011. − № 30. − С. 24-27.
Гриб, Ю. Безнадійна заборгованість / Ю. Гриб // Бухгалтерія. – 2009. − № 30. – С. 23-27.
Губіна, І. Інвентаризація розрахунків / І. Губіна // Бухгалтерія. – 2008. − № 39. – С. 43-48. 124
Завгородний, В. П. Бухгалтерский учет в Украине с использованием Национальных стандартов: учебное пособие / В. П. Завгородний.
Зубрицька, І. Резерв сумнівних боргів – як його показати в балансі / І. Зубрицька // Дебет-Кредит. – 2012. − № 4. – С. 12-17.
Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів, документів та розрахунків // Баланс. – 2012. − № 6 (183). – С. 5-14.
Карпова, В. Туманність вітчизняного підзвіту / В. Карпова // Бухгалтерія. – 2012. − № 11. – С. 51-54.
Кім, Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: навч. посіб. / Г. Кім., В. В. Сопко, С. Г. Кім. – Київ: Центр навчальної літератури, 2013. – 510 с. – ISBN 966-8568-42-7.
Корецкий, С. И. Краткое руководство по бухгалтерии / С. И. Корецкий. – М. – Сирин, 1925. – 320 c. − ISBN 978-5-89392-257-8
Корніюк, О. Карткові розрахунки: пріоритети розвитку / О. Корніюк // Бухгалтерія. – 2011. – № 14. – С. 69-71.
Краснокутська, Л. Відрядження по Україні та за кордон / Л. Краснокутська. Бухгалтерський облік і аудит. – 2012. − № 7. – С. 17- 23.
Кужельний, М. Теоретичні аспекти бухгалтерського обліку / М. Кужельний // Бухгалтерський облік і аудит: Науково-практичний журнал. − 2011. − № 8/9. − С. 45-49.
Завгородний, В. П. Бухгалтерский учет в Украине с использованием Национальных стандартов: учебное пособие / В. П. Завгородний.
Грабова, Н. М. Теорiя бухгалтерського облiку: підручник / Н. М. Грабова. − 6-е вид. − К. : А. С. К., 2012. − 266 c. − ISBN 966-53-294-5
Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність: журнал / проф. Ф. Ф. Бутинець, доц. Н. М. Малюга – Житомир: ЖІТІ, 2011. – 480 с. − ISBN 966-7570-14-2
Фото Капча