Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація дільниці з виробництва темброблоків

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
53
Мова: 
Українська
Оцінка: 

на оплату праці включають заробітну плату робітників, які безпосередньо зайняті у виробництві продукції.

 Заробітна плата – заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.
 Заробітна плата складається з основної й додаткової оплати праці. Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами в розмірах, не вище за встановлені чинним законодавством. Рівень додаткової оплати праці здебільшого залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства. Зазвичай до додаткової оплати праці відносять премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а також надбавки й доплати, не передбачені чинним законодавством або встановлені понад розміри, дозволені останнім.
 В Україні застосовується тарифна система оплати праці, яка включає відрядну та погодинну форми оплати праці.
 Я обираю відрядну оплату праці, адже оплата здійснюється згідно кількості виробленої продукції. Правильно організована відрядна оплата праці створює у робітників заінтересованість у збільшенні випуску продукції установленої якості, підвищення кваліфікації, застосування передових методів і прийомів праці.
 Для основних робітників при відрядній формі оплати фонд основної заробітної плати розраховують за формулою:
 
7.1.3 Розрахунок суми витрат на соціальні заходи
 Витрати на соціальні заходи включають збір до Пенсійного фонду, внески до Фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, внески до Фонду страхування на випадок безробіття та до Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві. Величина цих нарахувань встановлюється у відсотках до суми основної і додаткової заробітної плати основних робітників:
7.1.4 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування
Стаття «Утримання та експлуатація машин і устаткування» є комплексною та охоплює такі витрати, як амортизаційні відрахування стосовно машин та
устаткування, котрі належать до основних фондів, витрати на електроенергію, стиснуте повітря, пальне для приведення їх у дію, технологічний інструмент, ремонт, оплату праці з відповідними відрахуваннями на соціальні потреби робітників, які обслуговують машини (наладчики, електрики, слюсарі та ін.). На ці витрати складається кошторис для кожного цеху (виробництва) на рік (квартал). На одиницю кожного різновиду продукції витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування обчислюються методом розподілу. За базу розподілу приймаємо основну заробітну плату основних робітників:
 
7.2 Розрахунок накладних витрат
 
Накладні витрати – це витрати, не пов'язані безпосередньо з технологічним процесом виготовлення продукції, а утворюються під впливом певних умов роботи в організації по управлінню та обслуговуванню виробництва. Прикладом цих витрат є допоміжні матеріали, заробітна плата управлінського та обслуговуючого персоналу (непряма), витрати на утримання і ремонт будівель, приміщень, устаткування, амортизація і страхування основних засобів, орендна плата, оплата комунальних послуг тощо. 
7.2.1 Розрахунок загальновиробничих витрат
 Загальновиробничі витрати – це непрямі витрати, що пов'язані з управлінням, організацією та обслуговуванням виробництва, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат і розподіляються між об'єктами витрат пропорційно базі розподілу.
 Розраховуємо витрати на оплату праці керівників з відрахуваннями на соціальні потреби:
 
7.2.2 Розрахунок адміністративних витрат
Адміністративними є витрати, пов'язані із обслуговуванням виробництва і управлінням ним в масштабі всього підприємства. До адміністративних витрат відносяться такі витрати: 
 1) витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона); 
 2) витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); 
 3) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення; 
 4) податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові 
 5) платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); 
 6) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; 
 7) інші витрати адміністративного призначення.
 
7.2.3 Витрати на збут
 Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): 
 1) витрати пакувальних матеріалів;
 2) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку; 
 3) витрати на передпродажну підготовку товарів; 
 4) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; 
 Розраховуємо суму витрат на збут:
 
Таблиця 7.3
Загальні витрати на виробництво і збут темброблоків
п/п Статті витратСума, грн.
1Основні і допоміжні матеріали14907,19
2Куповані комплектуючі вироби946241,76
3Основна заробітна плата основних робітників82883,60
4Додаткова заробітна плата основних робітників20720,90
5Відрахування на соціальні заходи39887,73
6Витрати на утримання та експлуатацію устаткування66272,25
7Загально виробничі витрати162261,76
8Адміністративні витрати91171,96
9Витрати на збут79990,51
Разом:1504337,66
 
 
8. Калькуляція собівартості
 
Калькуляція собівартості – розрахунково-вартністна методика бухгалтерського обліку, за допомогою якої розраховується собівартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.
 Калькулювання необхідне для вирішення низки економічних завдань, а саме: обґрунтування ціни на вироби, аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, обчислення рентабельності виробництва, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів та інше.
Розраховуємо планову калькуляцію одиниці продукції за статтями витрат:
 
 
Таблиця 8.1
Калькуляція собівартості темброблоків
п/пСтатті витратСума, грн.Питома вага, %
1Основні і допоміжні матеріали0,390,99
2Куповані комплектуючі вироби24,8962,90
3Основна заробітна плата основних робітників2,185,51
4Додаткова заробітна плата основних робітників0,541,37
5Відрахування на соціальні заходи1,052,65
6Витрати на утримання та експлуатацію устаткування1,744,40
7Загальновиробничі витрати4,2710,80
Виробнича собівартість35,0788,62
8Адміністративні витрати2,406,07
9Витрати на збут2,105,31
Повна собівартість продукції39,57100
 
За даними таблиці 8.1 розраховуємо:
 1) суму витрат на виробництво:
2) суму адміністративних витрат і витрат на збут:
3) повну собівартість річного обсягу продукції:
 
 
 
9. Розрахунок фінансових результатів виробництва
 
9.1 Розрахунок ціни продукції
 
Ціна – це грошовий вираз вартості, кількості грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, державного контролю, економічну поведінку ринкових суб'єктів та інші суб'єктивні моменти.
 Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток. Їх наявність в ціні є обов'язковою. Крім того, до складу ціни можуть входити: акцизний збір, податок на додану вартість, націнки постачальницько-збутових організацій, торгівельні надбавки або знижки.
 
9.2 Розрахунок обсягу товарної продукції
 
 
9.3 Розрахунок очікуваного прибутку і рентабельності продукції
 
Валовий прибуток – різниця між виручкою та виробничими витратами. 
Він включає прибуток і невиробничі (адміністративні, комерційні та інші) витрати. 
 
Чистий прибуток – це різниця між валовим прибутком та адміністративними витратами, що не включаються до собівартості реалізованої продукції.
Для того щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами, які і забезпечують підприємницьку діяльність, тобто визначити рентабельність.
Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулою:
 
10. Оцінка ефективності діяльності організованого підрозділу
 
Важливим показником ефективності виробничої діяльності є зниження собівартості продукції. Економію витрат на виготовлення продукції можна визначити за формулою:
Зміцнення матеріально-технічної бази, впровадження нових технологій, зростання потужностей забезпечують підприємству капітальні вкладення (виробничі інвестиції). Їх суму визначаємо за формулою:
Ефективність капітальних витрат характеризують 2 показники:
1) термін окупності капітальних витрат:
2) коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) капітальних витрат, який показує розмір щорічного відшкодування капітальних витрат.
 
Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності порівнюється з нормативним. Для промисловості нормативний коефіцієнт складає – 0,16. Вкладення вважаються ефективними якщо розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності більший за нормативний.
 В даному випадку капітальні вкладення на виготовлення темброблоків є ефективними.
 Розраховуємо інші показники економічної діяльності: 
 1) трудомісткість річного обсягу продукції за формулою:
2) витрати на 1 грн. товарної продукції за формулою:
3) виробіток на одного основного робітника:
а) в натуральному виразі 
б) у вартісному виразі 
4) зняття продукції з 1 м2 виробничої площі:
5) фондовіддача – скільки продукції виготовлено на 1 гривню вартості основних фондів. Розраховуємо за формулою:
6) фондомісткість – показує долю вартості основних виробничих фондів на 1 гривню випущеної продукції. Розраховуємо за формулою:
7) фондоозброєність – озброєність одного працівника основними виробничими фондами. Розраховуємо за формулою:
8) середня заробітна плата ПВП:
 
Таблиця 10.1
Економічні показники виробництва темброблоків
 
Висновки
 
Для того, щоб забезпечити випуск 36500 темброблоків на рік нам необхідно:
1)запустити у виробництво 38020 темброблоків, оскільки можливі технологічні відходи;
2)дільниця матиме площу 120м2, на ній буде розміщено 12 робочих місць, коефіцієнт їх завантаження становитиме 77%;
3)для обслуговування робочих місць потрібно 7 основних робітників, крім того для обслуговування робочих місць буде 2 допоміжних робітники. Організовувати роботу на дільниці буде майстер.
 Дільниця буде випускати продукцію на суму 1636295 гривень, прибуток з якої становитиме 191990 гривень. Рентабельність продукції 13,29%.
 Середньомісячна заробітна плата основних робітників становитиме 1233,39 гривень, а ПВП – 1340 гривень.
 Собівартість продукції становить 39,57 гривень, ціна реалізації 53,80 гривні.
Отже, дільниця буде працювати та приносити прибуток від продажу.
Фото Капча