Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація обліку дебіторської заборгованості відповідно до П (С) БО 10 "Дебіторська заборгованість на підприємстві"

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
51
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КУРСОВА РОБОТА
 
з дисципліни "Бухгалтерський облік" на тему:
 
"Організація обліку дебіторської заборгованості відповідно
до П (С) БО 10 "Дебіторська заборгованість на підприємстві"
 
Зміст
 
Вступ
Розділ 1. Виробничо-фінансова характеристика ВСК "Здвиж"
Розділ 2. Теоретичні основи обліку дебіторської заборгованості
2.1. П (С) БО №10 "Дебіторська заборгованість"
2.2. Економічний зміст розрахункової операції
2.3. Поточна дебіторська заборгованість
2.4. Довгострокова дебіторська заборгованість
Розділ 3. Порядок обліку та списання дебіторської заборгованості
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
 
Вступ
 
Постійно зростаюче переливання оборотних засобів у запаси – це безумовно суттєва причина росту кредиторської заборгованості. В цих запасах прихована збитковість підприємств України. На збільшення запасів також впливають інфляційні очікування. Ймовірно, що значна доля того, що числиться в запасах, у дійсності давно перероблена і не один раз продана продукція, і все в тому ж безподатковому секторі. Можна сказати, що в значній мірі, причиною економічної кризи в нашій країні являється криза платежів, яка проявляється у тому, що підприємства не здійснюють платежі одне одному за товари, роботи і послуги. Цей процес супроводжується ростом дебіторсько-кредиторської заборгованості при розрахунках між суб'єктами підприємницької діяльності. У країнах з розвинутою ринковою економікою підприємства (виробники) не залежать від своєчасного перерахування грошей покупцями їх продукції. Вони мають змогу безперешкодно перетворювати грошові вимоги на гроші, під заставу грошових вимог (векселів) одержувати кредит, здійснювати їх дисконт. До того ж, вони можуть шляхом проведення факторингових операцій відразу після відвантаження товарів покупцям продати комерційним банкам чи спеціальним конторам борги останніх, передоручивши їм ще й ведення своїх рахунків. Для таких посередницьких функцій й виникли спеціальні установи – комерційні банки. Українські ж банки, поки що, не стали посередниками у розрахунках і опорою підприємств в нових умовах господарювання. Вітчизняні підприємства не можуть розраховувати на регулярне, стабільне, надійне і безперешкодне користування не на "здирницьких" умовах банківськими кредитами, будувати на взаємному співробітництві свою діяльність, своєчасно отримувати кредитні ресурси. Давно назріла потреба переорієнтації банківської діяльності з грошової спекуляції на роботу з платіжними вимогами і зобов'язаннями; відродження комерційного кредиту та надання боргам майнового статусу; створення умов для безперешкодного перетворення грошових вимог і зобов'язань на гроші, їх взаємного погашення і переуступання. Таким чином, доки в Україні не організоване ефективне грошово-кредитне обслуговування підприємств-виробників, проблема неплатежів вирішена не буде.
Актуальність теми курсової роботи визначається важливістю удосконалення організації розрахунків, зокрема безготівкових, у розв'язанні глобальних економічних проблем України, і необхідністю трансформації бухгалтерського обліку та аудиту розрахунків відповідно до економічних відносин ринкового спрямування. Саме ефективна організація розрахунків повинна активно сприяти зміцненню договірної дисципліни; підвищенню відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями; прискоренню обороту оборотних коштів; зменшенню видатків обігу; ефективному використанню тимчасово вільних коштів та іншого. Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних і дослідження методологічних положень з обліку розрахунків, а також розробка практичних рекомендацій по удосконаленню організації обліку розрахунків та їх аудиту. Об'єктом курсової роботє ВСК "Здвиж". Відповідно до об'єкту, предметом курсової роботи є облік розрахунків з покупцями та замовниками; облік розрахунків з постачальниками та підрядниками; облік розрахунків з оплати праці; обліку розрахунків з бюджетом; облік розрахунків за соціальним страхуванням; облік розрахунків з іншими дебіторами. Значне місце в роботі буде посідати вивчення механізмів управління дебіторською заборгованістю. Адже ж, саме від ефективності управління розрахунками на підприємстві в більшості і залежить його фінансовий стан. Важливість управління дебіторською заборгованістю цілком зрозуміла. Дебіторська політика підприємства повинна бути побудована таким чином, щоб не допустити випадків несплати заборгованостями покупцями з одного боку, а з іншо-го – залучити нових покупців. Залучення нових покупців можливе шляхом впровадження знижок, збільшення строків сплати тощо. Будь-яке підприємство залежить від своїх дебіторів. Вони в значній мірі впливають на результати господарської діяльності підприємства. Крім того, необхідно вчитися ефективно та раціонально використовувати позики, які можуть лише на деякий час вирішити проблему неплатоспроможності. Кредити мають бути економічно обґрунтованими і доцільними. Керівництво підприємства повинне чітко визначити необхідних розмір кредиту і те, чи окупляться відсотки за цей кредит в майбутньому.
Позикові кошти, безумовно, підвищують ринкову вартість підприємства, але вони повинні бути в такому розмірі, який не шкодить фінансовому стану, а навпаки підвищує його ліквідність та платоспроможність.
З урахуванням заданої мети, необхідно вирішити наступні завдання:
Дати виробничо-фінансову характеристику діяльності ВСК "Здвиж"
Розкрити економічний зміст та основи обліку дебіторської заборгованості.
Розглянути порядок обліку та списання дебіторської заборгованості.
 
Розділ 1. Виробничо-фінансова характеристика ВСК "Здвиж"
 
Виробничий сільськогосподарський кооператив "Здвиж", розташований у пригородньому селі Шибене Бородянського району Київської області, на правому березі річки Здвиж. Територія господарства розташована в північній частині с. Шибене. Відстань від господарства до районного центра м. Бородянка – 15 км, до обласного центру м. Києва – 65 км, до найближчої залізничної станції м. Бородянки -15 км, від найближчого порту Київ річний – 60км. Господарство має вигідне розташування і хороші шляхи зв'язку.
Каналами реалізації ВСК "Здвиж" є реалізація продукції населенню, м’ясокомбінат, та молокозавод. Ці канали знаходяться на невеликій відстані від кооперативу, що є дуже зручно. Шляхи постачання та реалізації продукції обладнані асфальтованим покриттям.
Середньорічна кількість опадів припадає на літні місяці (червень, липень). Основний запас продуктивної вологи в ґрунті створюється за рахунок осінньо-зимових опадів. Район розташування господарства знаходяться в помірно-посушливій зоні лісостепу Полісся України. Кліматичні умови цієї зони за даними спостережень метеостанцій м. Бородянка та агро-кліматичного довідника по Київській області характеризується достатньою кількістю опадів, рівномірністю їх розподілу у різні періоди року. Клімат даного району помірно-континентальний, м’який, з достатнім зволоженням. Зима коротка, м'яка з частими сильними відлигами. Середня тривалість вегетаційного періоду 204 дні. Середня температура січня -6º, липня + 19, 5º. За рік випадає 524 мм опадів, головним чином влітку. На цій території кристалічні породи покриті осадочними породами третинних та четвертинних відкладень. До третинних відкладень відносять пісок, а до четвертинних глину і лес. Макрорельєф середньохвильовий, на схилах залягають чорноземи звичайні мало гумусні середньо злиті та мало злиті. Зволоження ґрунтів здійснюється за рахунок атмосферних опадів.
Ці землі придатні для вирощування сільськогосподарських культур. ВСК "Здвиж" складається з двох основних галузей – рослинництва і тваринництва.
Таблиця 1
Розмір виробництва ВСК "Здвиж" за 2011-2013роки
Показники201120122013Відхилення 2012 від 2011Відхилення 2013 від 2012
Вартість валової продукції,  тис. грн. в т. ч. : 21381221976022915359489393
рослинництво74218775447966933262125
тваринництво13959414221614948426227268
Площа с. г. угідь всього, га, 249242233-7-9
у т. ч. взято в оренду, га249242233-7-9
Середньорічна вартість основних і оборотних засобів,
тис. грн. 376, 7384, 2390, 97, 56, 7
Вартість товарної продукції всього по господарству, тис. грн. 201, 8209, 5214, 87, 75, 3
Середньорічна чисельність працівників, зайнятих у сільському господарстві, чол. 141112-31
З них. Зайнятих у тваринництві533-2-
З них. Зайнятих у тваринництві989-11
Поголів’я худоби умовні голови157141150-169
Виходячи з даних, розмір виробництва ВСК "Здвиж" за 2011-2013 роки видно, що: валова продукція сільського господарства у 2012 році підвищилась на 5948 грн., а саме на 102, 8%., а в 2013 відносно 2012 підвищилась на 9393 грн, а саме на 104, 27%. В звітному році відносно базисному, збільшилась товарна продукція на 102, 5%. Збільшення обсягів виробництва та підвищення виробництва продукції в основному зумовлене покращенням погодних умов, так як підприємство в виробництві та технологій виробництва продукції ніяких координальних змін не проводило. Земельна площа господарствау період з 2011 по 2013 рік, майже не змінювалась. Спеціалізацію сільськогосподарського виробництва можна визначити на основі товарної продукції.
Товарна продукція – це частина валової продукції, виготовленої сільськогосподарськими підприємствами для реалізації. Розраховується в натуральному виразі і грошовій оцінці. Враховує сільськогосподарські товари продані населенню, державі підприємством. По складу і структурі товарної сільськогосподарської продукції ВСК "Здвиж" за 2011-2013 роки можна зробити висновки, що продукція зернових культур у 2009 році збільшилась, її питома вага в структурі товарної продукції склала 107, 34%, це відбулося внаслідок того, що збільшилась врожайність зернових культур. Реалізація скотарської продукції в звітному році порівняно з базисним, збільшилась на 105, 1%. Це зумовлене тим, що підприємство має стійкі канали реалізації. ВСК "Здвиж " має малий рівень спеціалізації.
Основні економічні показники господарської діяльності підприємства. Головний засіб виробництва в сільському господарстві – земля. Її основна властивість утворювати споживчу вартість. Її функціонування, як засобу і предмету праці – родючість. Економічна оцінка використання земля враховує не тільки природні властивості, а також враховують рівень інтенсивності господарювання. Структура земельних угідь ВСК "Здвиж" можна сказати, що кількість земельних угідь в господарстві постійно зменшується. Спостерігається трансформація земель, пасовища віддали під сінокоси. Функцію по безперебійному обслуговуванню виробництва виконують оборотні засоби. Оборотні засоби – це сукупність грошових коштів, які вкладені в оборотні фонди і фонди обігу. Якщо брати до уваги показники ефективності використання оборотних засобів в ВСК "Здвиж", то середньорічна вартість оборотних засобів зросла на 103, 77%, або на 14, 2тис. грн.. в 2013 році відносно 2011 року.. Час, протягом якого оборотні засоби повертаються господарству зменшився на 91 день і складає 217 днів. Виробництво в сільському господарстві не можливо без трудових ресурсів.
Трудові ресурси – це частина населення, яка має сукупність фізичних і духовних здібностей, що дають змогу працювати. В господарстві до трудових ресурсів належать особи, які уклали з ним трудові угоди, зараховані до складу працівників і працюють в їхній галузі виробництва.
Забезпечення ВСК "Здвиж" робочою силою і рівень її використання на протязі 2011-2013 років, свідчить про те, що чисельність працівників в господарстві майже не змінюється. Забезпечення стабільного або достатнього продовольчого постачання зумовлене необхідністю збільшення виробництва. Одним з таких шляхів є інтенсифікація. Під інтенсифікацією розуміють напрямок розширеного відтворення, при якому зростання розміру виробництва продукції досягається на основі підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва, впровадження ефективних засобів виробництва. Щодо економічної оцінки ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, то ми можемо сказати, що валова продукція в 2013 році відносно 2011 року збільшилось на 107, 17%, або 15341 грн. Це пов'язане з тим, що в 2013 році було вироблено продукції найбільше.
Таблиця 2
Фінансові результати діяльності ВСК "Здвиж" за 2011- 2013 роки
Назва2011201220132013 до: (%) У середньому за 3 роки, грн
20112012
Дохід від реалізації продукції639, 7647, 463098, 4897, 31639, 0
Не прямі податки та інші вирахування з доходу000000
Чистий дохід639, 7647, 463098, 4897, 31639, 0
Інші операційні доходи000000
Інші доходи000000
Разом чисті доходи639, 7647, 463098, 4897, 31639, 0
Собівартість реалізованої продукції381, 1376, 5390, 9102, 57103, 82382, 8
Інші операційні витрати268, 90437, 9162, 850235, 6
Інші витрати0242, 400080, 8
Разом витрати650618, 9828, 8127, 51133, 91699, 2
Фінансовий результат до оподаткування10, 328, 5198, 81930697, 5479, 2
Чистий прибуток (збиток) 10, 328, 5198, 81930697, 5479, 2
Проаналізувавши таблицю 2, можна зробити висновок, що з кожним роком підприємство працює в збиток. І якщо в 2011 збиток становив 10, 3 тисячі гривень то в 2013, становить 198, 8 тисяч гривень. ВСК "Здвиж" виготовляє продукцію, яка мало скуповується або ж не відповідає якості. Загалом підприємство має збитки через витрати на вирощування та реалізацію продукції.
Таблиця 3
Підсумки збору урожаю ВСК "Здвиж" за 2013 рік
Назва посівної культуриУточнена посівна площа, гаЗагальна площа збору, гаОдержано врожаю, ц
Попочатково оприбуткованій вазіУ вазі після доробки
Посіяно озимих культур восени минулого року на зерно та корм, включаючи ріпак. 155, 00ххх
З них загинуло10, 00ххх
Жито озиме145, 00145, 001885, 001835, 00
Овес95, 0095, 00760, 00700, 00
Зернові всього: 240, 00240, 002645, 002535, 00
Багаторічні трави посіву минулих років всього: 47, 00ххх
в тому числі на сінох40, 001400, 00х
на кормх7, 00280, 00х
Кормові культури всього: 47, 0047, 001680, 00х
Посівна площа всього: 287, 00ххх
Переглянувши та проаналізувавши дані з таблиці 3 можна зробити висновок, що ВСК "Здвиж" має достатню кількість посівних площ, а саме 287 гектарів для отримання урожаїв. За даними видно, що головну частину посіву та урожаю займає озиме жито, яке перевищує всі посаджені кормові культури.
Таблиця 4
Напрями реалізації сільськогосподарської продукції на ВСК "Здвиж"
продукціяРеалізовано всьогов тому числі: 
Переробним
п-вамНаселенню в рахунок оплати праціПайовикамІнші напрямки
к-ть,
цв-ть,
грнк-ть,
цв-ть,
грнк-ть,
цв-ть,
грнк-ть
цв-ть,
грнк-ть,
цв-ть, грн
Зерно51279669--3685847514421194--
жито25434150--181226407311510--
овес25845519--18735835719684--
Кісточк-ові плоди200060000------200060000
Худоба та птиця всього: 14914948455546119494873----
В т. ч ВРХ14714474855546119290137----
свині24736--24736----
Молоко 710161036------710161034
(без урахування ваги племінної худоби та птиці, а також худоби, яка продана біофабрикам та біокомбінатам).
Що стосується реалізації продукції на підприємстві "Здвиж", то більшість продукції реалізовується населенню як оплата праці. Молоко та молочні продукти продаються та дають велику суму коштів підприємству. Загалом ВСК "Здвиж" займається зерновими культурами, вони також дають кошти від реалізації.
ВСК "Здвиж" створене та діє у відповідності до закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про підприємство", "Про підприємства України", "Про власність", земельного законодавства та інших законодавчих актів України. У своїй діяльності підприємство користується чинним законодавством, підзаконними актами України і Статутом.
Форма власності- приватна. Організаційно-правова форма – приватне сільськогосподарське підприємство.
Метою діяльності підприємства є здійснення робіт в галузі сільського господарства, а також виробництво та реалізація продукції і сировини. Брати участь у виробництві, переробці, реалізації сільськогосподарської продукції, направлене на одержання прибутку.
Предметом діяльності підприємства є:
організація сільськогосподарського виробництва;
вирощування зернових та технічних культур;
овочівництво;
садівництво;
розведення великої рогатої худоби;
розведення свиней.
переробка сільськогосподарської продукції, як власного так і придбаного виробництва.
Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність і надає її засновнику або уповноваженого ним органу та відповідним органам державного управління. Порядок ведення бухгалтерського обліку та статистичної звітності визначається відповідним законодавством України.
Фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється згідно Статуту. Бухгалтерський облік в ВСК "Здвиж" веде два облікових працівників (один бухгалтер і один економіст). Ведення бухгалтерського обліку здійснюються за журнально-ордерною формою.
 
Розділ 2. Теоретичні основи обліку дебіторської заборгованості
 
2.1. Стандарт бухгалтерського обліку №10 "Дебіторська заборгованість"
 
Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування. Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.
Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:
- визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході; – класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
-визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 – 5 років. Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату. Класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи (приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Положення (стандарту). Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.
Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.
У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
- Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.
- Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості.
- Склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість".
- Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.
- Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.
Залишок резерву сумнівних боргів за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання у звітному році.
Приклад 1. Визначення величини резерву сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості. Для визначення коефіцієнта сумнівності на 31 грудня 2013 року підприємство для спостереження обрало період за останні півроку (липень – грудень 2013 року).
Таблиця 5
Визначення величини сумнівних боргів
МісяцьФактично списано безнадійної дебіторської заборгованості (грн.) Сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього місяця (грн.) 
1234567
Липень600800950200001800017000
Серпень-400700220001200014000
Вересень750500-150001300014500
Жовтень300-770160001200011000
Листопад-650-180001150013000
Грудень5508501400170001400016000
РАЗОМ220032003820ХХХ
Приклад 2: Підприємство визначає величину сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість на 31 грудня 2013 року становить 966000 грн., з наступним розподілом за строками її непогашення: 1-ша група – 700000; 2-га група – 240000; 3-тя група – 26000. Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 грудня 2013 року становить 3020 грн. Для визначення коефіцієнта сумнівності на основі класифікації дебіторської заборгованості на 31 грудня 2013 року підприємство для спостереження обрало період за попередні три роки.
Таблиця 6
Визначення коефіцієнта сумнівності на основі класифікації дебіторської заборгованості
Дата балансуСальдо дебіторської заборгованості відповідної групи (грн.) Заборгованість, що визнана безнадійною в наступному році, у складі сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього року
Група 1Група 2Група 3Група 1Група 2Група 3
1234567
31. 12. 2007200000050000500010008001000
31. 12. 200840000007000030002000200590
31. 12. 200960000001000007000300010001410
Разом1200000022000015000600020003000
Приклад 3: Підприємство визначає величину сумнівних боргів, виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати. За 2013 рік чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати становить 18000000 грн. Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 грудня 2013 року становить 1000 грн. Для визначення коефіцієнта сумнівності підприємство для спостереження обрало період за попередні три роки.
Таблиця 7
Визначення коефіцієнта сумнівності підприємства
РікЧистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплатиСума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, що визнана безнадійною
123
201180000005000
2012100000007000
2013150000009000
Разом3300000021000
 
2.2. Економічний зміст розрахункової операції
 
Облік розрахунків з покупцями та замовниками
Для обліку розрахунків із покупцями та замовниками передбачено рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" На даному рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за! відвантажену продукцію товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка за безпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп. Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має такі субрахунки:
- 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";
- 362 "Розрахунки з іноземними покупними";
- 363 "Розрахунки з учасниками ПФГ".
За дебетом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та включені у вартість реалізації, за кредитом – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Рахунок. 36 – активний. Для недопущення виникнення на ньому кредитового сальдо, облік попередніх оплат, отриманих від покупців, необхідно вести на пасивному рахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними". На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором. На субрахунку 363 "Розрахунки з учасниками промислово-фінансової груші" узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової груми. Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати документом. Реєстром аналітичного обліку є Відомість аналітичного обліку по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ф. 3 Б с. г. У відомості наводиться перелік всіх покупців та замовників, які мали стосунки за звітний період або заборгованість за попередні періоди. За кожним з них показують залишки на початок і кінець місяця і обороти за дебетом та кредитом за звітний період. Заповнюється відомість на підставі реєстрів ф. 3. 1 с-г, ф. 3. 2 с-г, первинних документів та аркушів-розшифровок Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведуть в журналі-ордері 3В с-г. Записи в журнал-ордер с. -г. з кредиту рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" здійснюють на підставі відомості ф. 3. 2 с. -г.
Таблиця 8
Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з покупцями та замовниками
№ п/пЗміст господарської операціїКореспонденція рахунків
ДебетКредит
1Отримання попередньої оплата від покупця311681
2Відображено ПДВ з суми одержаної попередньої оплати643641
3Списана собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) 9027, 23
4Відображено дохід від реалізації продукції (робіт, послуг) 3670
5Нараховано ПДВ70643
6Зараховано раніше отриману суму попередньої оплати68136
7Списана собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) 9027, 23
8Відображено дохід від реалізації продукції (робіт, послуг) 3670
9Нараховано ПДВ70641
10Надійшли кошти від покупців та замовників31136
Підприємства у своїй діяльності можуть видавати аванси підприємствам постачальникам під Поставку матеріальних цінностей або підрядним організаціям під виконання робіт (надання послуг). Авансові платежі оформляються платіжними дорученнями, в яких робиться посилання на відповідний нормативний акт або договір.
Облік авансів, наданих іншим підприємствам ведеться на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами". За дебетом субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами" ведеться облік виданих авансів, за кредитом – відображується сума заліку за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності або прийняті від підрядника повністю виконані роботи.
Аналітичний облік авансів виданих ведеться за кожним окремим дебітором. Сальдо за субрахунком 371 "Розрахунки за виданими авансами" може бути тільки дебетовим.
Таблиця 9
Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків за виданими авансами
№ п/пЗміст господарських операційКореспонденція рахунків
ДебетКредит
1Проведено попередню оплату постача-льникам та підрядникам:
1. 1- готівкою з каси371301
1. 2- перераховано з поточного рахунка в національній валюті371311
1. 3- перераховано з поточного рахунка в іноземній валюті371312
1. 4- за рахунок короткострокових кредитів банку371601
2Відображено податковий кредит і суми попередньої оплати641644
3Оприбутковані матеріальні цінності, що надійшли від постачальника, відо-бражено згідно з актом вартість вико-наних робіт20, 1563
4Відображено податковий кредит64463
5Зараховано суму попередньої оплати63371
6Повернені постачальниками та підряд-никами суми попередньої оплати зара-ховані:
6. 1 – в касу301371
6. 2 – на поточний рахунок в національній валюті311371
6. 3 – на поточний рахунок в іноземній ва-люті312371
7Списана прострочена заборгованість за раніше перерахованих авансах постача-льникам та підрядникам, строк позив-ної давності якої минув944371
Підзвітні особи – це працівники, які одержали грошовий аванс для оплати витрат, доручених підприємством.
Розрахунки з підзвітними особами виникають в основному при оплаті дрібних господарських витрат і витрат у відрядженнях. Перелік осіб, яким видається аванс під звіт, встановлюється наказом керівника, що служить документом на видачу авансу на господарські потреби, а в разі видачі авансу на відрядження оформлюється, крім того, і посвідчення про відрядження.
Фактичні витрати, оплачені підзвітними особами, підтверджуються товарними і фіскальними чеками магазинів, квитанціями відділень зв’язку, актами куплі-продажу – на підтвердження господарських витрат; проїзними документами, квитанціями готелів тощо – на підтвердження витрат на відрядження. Зведеним документом витрат, оплачених підзвітними особами, є авансовий звіт, який складається не пізніше 3-х робочих днів після повернення з відрядження і на наступну добу після одержання авансу на господарські потреби.
Облік розрахунків із підзвітними особами ведеться на рахунку № 372 "Розрахунки з підзвітними особами".
На дебет цього рахунка відноситься сума виданого авансу: 
Д- т 372 К -т 30
За кредитом рахунка 372 обліковуються витрачені суми:
а) на відрядження: 
Д-т 91, 92 К-т 372
б) на господарські витрати: 
Д-т 20, 22, 15К-т 372
Щодо кожного авансового звіту визначається результат використання авансу. Якщо сума авансу перевищує витрати, невикористана сума повертається у касу: 
Д -т 30 К- т 372
Якщо ж сума фактичних витрат перевищує суму авансу, перевитрата повертається підзвітній особі з каси: 
Д-т 372 К-т 30
Аналітичний облік розрахунків із підзвітними особами організується у розрізі особових рахунків і щодо кожної авансової суми окремо.
Таблиця 10
Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з підзвітними особами
№ Зміст господарської операціїДебетКредит
1Видано в підзвіт грошові кошти, аванс на відрядження372301
2Оприбутковані придбані матеріальні цінності:
- без ПДВ20372
- відображено податковий кредит641372
3Оприбутковані придбані підзвітною особою грошові документи (марки, путівки)
-без ПДВ331372
-відображено податковий кредит641372
4Списані витрати по відрядженню23, 91, 92372
5Отриманий дохід від реалізації продук-ції, матеріалів віднесено в підзвіт рєал-патору37270
Облік розрахунків за нарахованими доходами
Облік розрахунків за нарахованими доходами здійснюється на субрахунку 373 "Розрахунки за нарахованими доходами". На цьому субрахунку ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню.
Дивіденди – частина чистого прибутку, розподіленого між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства. Тобто на субрахунку 373 "Розрахунки за нарахованими доходами" відображається дебіторська заборгованість у вигляді дивідендів як результат придбання підприємством акцій інших підприємств.
Проценти (відсотки) – плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. Тобто на субрахунку 373 "Розрахунки за нарахованими доходами" буде відображатися дебіторська заборгованість у вигляді відсотків за позики наданих іншим сторонам.
Роялті – платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торгівельних марок, авторського права тощо).
При нарахуванні дивідендів, відсотків складається бухгалтерський запис: 
Д-т 373 К- т 73
При погашені заборгованості: 
Д-т 311, 301, інші К -т 373
Узагальнення операцій за нарахованими доходами здійснюється в журналі-ордері та відомості № 3 Б с. г.
Облік розрахунків за претензіями
Якщо при прийманні матеріальних цінностей виявлено, що вони не відповідають вимогам стандартів або тара, в якій вони знаходяться, має пошкодження, одержувач зобов'язаний зупинити приймання, скласти акт па продукцію, оглянуту й прийняту, зазначити в ньому, які саме дефекти виявлено, і запросити для завершення приймання представника постачальника. При цьому необхідно забезпечити зберігання вантажу, що надійшов, у нормальних умовах і не допустити його змішування з однорідною продукцією, що знаходиться на складі.
Якщо за викликом підприємства представник постачальника не з'являється, то перевірка якості товарів проводиться експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якості.
Акт про фактичну якість складається в день 'закінчення приймання продукції і підписується всіма особами, які брали участь у перевірці якості і. комплектності продукції. Особа, яка не згодна зі змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку.
Якщо при прийманні продукції виявлено нестачу продукції проти даних, зазначених у транспортних і супровідних документах, то результати приймання продукції за кількістю оформляються комерційним актом. Акт повинен бутті складений того самого дня, коли нестача виявлена.
До акта приймання, яким встановлюється нестача продукції, повинні бути додані:
1) копії супровідних документів або порівнювальної відомості;
2) квитанції станції призначення про перевірку ваги вантажу, якщо така перевірка проводилася;
3) пломби від тарних місць, в яких виявлена нестача;
4) справжній транспортний документ;
5) інші документи, що можуть свідчити про причини виникнення нестачі.
Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою врегулювання спору звертаються протилежної сторони з письмовою претензією. У претензії зазначаються:
1) повне найменування і поштові реквізити заявника претензіїта підприємства, якому пред'являється претензія, дата пред'явлення і номер претензії;
2) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;
3) докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;
4) вимоги заявника;
5) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягаєгрошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;
6) перелік документів, що додаються до претензії.
Претензія підписується керівником або заступником керівника підприємства та надсилається адресатові цінним листом чи вручається під розписку.
До претензії повинні бути додані всі документи, необхідні для її розгляду.
Підприємства, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника. Про результати розгляду претензії заявнику повідомляється у письмовій формі.
Визнана претензія повинна бути погашена або шляхом поставки товару, або шляхом зарахування на рахунок підприємства грошових коштів.
Для бухгалтерського обліку операцій за претензіями Планом рахунків передбачено субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями". Аналітичний облік здійснюється за кожним дебітором і за датами виникнення та погашення заборгованості. Бухгалтеру необхідно слідкувати за інформацією про стан розрахунків за претензіями з метою контролю за терміном позовної давності.
Таблиця 11
Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків за претензіями
№ п/пЗміст господарської операціїКореспонденція рахунків
ДебетКредит
1Проведено передоплату постачальнику371311
2Відображено податковий кредит: з суми попередньої оплати641644
3Оприбутковано фактично одержані запаси2063
4Відображено ПДВ64463
5Проведено залік раніше оплаченої вартості запасів63371
6Пред'явлено претензію по-стачальнику на суму запа-сів, яких не вистачає374371
Претензію визнано і погашено поставкою запасів
7Відображено вартість запа-сів, поставлених в рахунок погашення заборгованості за претензію2063
8Відображено ПДВ64463
9Списано вартість погашеної претензії63374
Претензію визнано і погашено грошовими коштами
10У рахунок погашення прете-нзії постачальником повер-нуті грошові кошти31163
11Списано вартість погашеної претензії63374
12Відкориговане ПДВ мето-дом червоного сторно в час-тині, що припадає на суму поверненої передоплати641644
Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
Матеріальний збиток може бути заподіяний як шляхом умисного розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, так і в наслідок недбалого ставлення відповідальних працівників до вимог дотримання правил зберігання сировини, матеріалів, продуктів тощо.
Виявлення випадків заподіяння збитку на підприємствах супроводжується проведенням інвентаризації майна в місцях його зберігання. 
Д-т 947 К-т 20, 21, 22, 26, 27, 30
Матеріальні цінності, яких не вистачає, оцінюють за фактичною собівартістю і списують:
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) цінностей, який підлягає відшкодуванню визначається згідно з "Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116, зі змінами згідно Постанови КМ № 1253 від 07. 12 2011р.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Рз = [ (Бв – А) Іінф + ПДВ + Азб],
де Рз – розмір збитків (у гривнях) ; Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях) ; А – амортизаційні відрахування (у гривнях) ; Іінф. – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції; ПДВ – розмір податку на додану вартість (у гривнях) ; Азб – розмір акцизного збору (у гривнях).
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або безокисного натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнтта 2.
У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1, 5.
Облік розрахунків за відшкодуванням нідприсметву завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено ведеться на субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків".
Підприємство за операціями за відшкодуванням завданого збитку не може мати прибуток. Тому різниця між сумою, що підлягає відшкодуванню відповідальною особою та їх фактичного вартістю і сумою ПДВ вноситься до бюджету.
Якщо борг в результаті неплатоспроможності не може бути погашений, то він списується: 
Д-т 944 К-т 375
Одночасно балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 "Списані активи", субрахунок 071 "Списана дебіторська заборгованість".
Облік розрахунків з іншими дебіторами
На субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами. " ведеться облік розрахунків за іншими, операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунка 37 "Розрахунки з різними дебіторами", зокрема розрахунки за операціями, пов'язаними зі здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки.
Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.
 
2.3. Поточна дебіторська заборгованість
 
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування (пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну №237 від 25. 10. 1999).
Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
У балансі поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість.
Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг і оцінюється за первісною вартістю. У випадку відстрочення платежу з виникненням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів, що підлягають отриманню за товари, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) в період її нарахування.
Порядок оцінки дебіторської заборгованості наведені нижче:
Оцінка дебіторської заборгованості
Для обліку поточної дебіторської заборгованості Планом рахунків передбачені рахунки: 34 "Короткострокові векселі одержані"; 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"; 37 "Розрахунки з різними дебіторами".
Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (окрім заборгованості, призначеної для продажу) включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.
Поточна дебіторська заборгованість класифікується за трьома напрямками:
1. Дебіторська заборгованість, за якою існує впевненість у погашенні її боржником;
2. Дебіторська заборгованість, за якою існує невпевненість у погашенні її боржником;
3. Дебіторська заборгованість, за якою немає впевненості у погашенні її боржником або закінчився строк позовної давності.
Поточна дебіторська заборгованість буває товарна і нетоварна (неопераційна).
П (С) БО 10 передбачені два варіанти визначення величини сумнівних боргів:
- перший – виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;
- другий – на підставі класифікації дебіторської заборгованості за періодами її виникнення з врахуванням досвіду минулих років щодо платоспроможності дебіторів.
За двома способами величина резерву сумнівних боргів визначається як добуток суми дебіторської заборгованості за продукцію та коефіцієнта сумнівності. Різниця у способах полягає лише в тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку, і як визначається коефіцієнт сумнівності.
У П (С) БО 10 зазначається, що коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію за попередні звітні періоди.
Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати.
Поточна дебіторська заборгованість, що не пов’язана з реалізацією продукції, товарів, робот, послуг (дебіторська заборгованість по розрахунках та інша дебіторська заборгованість) і визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням витрат в складі інших операційних витрат. По такій заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється.
Безнадійна дебіторська заборгованість також відноситься до поточної дебіторської заборгованості, це заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і оцінюється за первісною вартістю.
Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів (абзац восьмий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 363 (від 23. 05. 2003).
Величина сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебіторської заборгованості.
Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає із збільшенням строків непогашеної дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.
 
2.4. Довгострокова дебіторська заборгованість
 
Довгострокова дебіторська заборгованість – це дебіторська заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. При цьому слід розуміти, що при віднесенні заборгованості до поточної або довгострокової до уваги береться не загальний очікуваний строк оплати згідно з договором, а очікуваний строк до погашення, який залишився з дати балансу
Дебіторська заборгованість поділяється на:
безнадійну;
сумнівну;
дійсну.
Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:
дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги;
векселі отримані;
дебіторську заборгованість за розрахунками;
іншу поточну дебіторську заборгованість.
Таким чином, облік дебіторської заборгованості в Україні регулюється чітко визначеним нормативом – П (С) БО 10. Відповідно дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і поточну. В свою чергу дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку класифікується в залежності від: термінів її погашення, ймовірності її погашення, оцінки відображення її в балансі.
До довгострокової дебіторської заборгованості відносять:
заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;
надання позик іншим підприємствам;
надання позик фізичним особам;
заборгованість, що виникає при інших подіях (пожежі, повені, крадіжці тощо).
Достовірна оцінка довгострокової дебіторської заборгованості має суттєвий вплив на правильне відображення інформації в облікових регістрах і звітності. Важливу роль при цьому відіграє принцип обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку таких методів оцінки дебіторської заборгованості, які будуть запобігати завищенню оцінки активів.
Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.
Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості Планом рахунків передбачений рахунок 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість". Він активний, балансовий, призначений для обліку господарських процесів, довгострокової дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб. По дебету цього рахунку відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, по кредиту – її погашення (списання) або переведення до складу поточної.
Даний рахунок має наступні субрахунки:
181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду" – відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені згідно П (С) БО 14 "Оренда";
182 "Довгострокові векселі одержані" – призначений для обліку векселів, \
одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості;
183 "Інша дебіторська заборгованість" – призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунку 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість", зокрема розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками, інші види розрахунків.
Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Регістром аналітичного обліку розрахунків з дебіторами є реєстр дебіторів, а синтетичного – журнал-ордер 3. Сальдо по цьому рахунку відображається у розділі II активу балансу.
Бухгалтерський облік вексельних операцій залежить від виду векселів, порядку заповнення реквізитів векселя та їх змісту, порядку видачі та прийняття (акцепту), передачі та авалю векселів.
Вексель – це письмово оформлене боргове зобов'язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Вексель відноситься до цінних паперів, які характеризуються як документ, що підтверджує майнові права, здійснення і передача яких можлива лише при його пред'явленні.
Розрізняють прості та переказні векселі. Простий вексель (соло) – письмовий документ, який містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити векселедержателю (кредитору) зазначену грошову суму у визначений строк і в обумовленому місці.
Переказний вексель (тратта) – письмовий документ, який містить простий і нічим не обумовлений наказ векселедавця платнику сплатити певну суму грошей отримувачу у визначений строк і у визначеному місці. Простий вексель виписується позичальником із зобов'язанням сплатити борг кредитору. Переказний вексель – це вимога кредитора до позичальника сплатити кошти третій особі – ремітенту.
Особливим видом є казначейські векселі. Казначейські векселі – це векселі, які видаються за рахунок фінансування витрат державного бюджету (за винятком витрат на оплату праці та інших грошових виплат населенню) за згодою відповідного отримувача коштів з державного бюджету.
Казначейські векселі можуть використовуватись з метою: погашення кредиторської заборгованості (за згодою відповідних кредиторів) ; продажу юридичним особам-резидентам; застави з метою забезпечення зобов'язань перед резидентами згідно із законодавством про заставу; заліку в оплату податків до державного бюджету за бажанням власника векселя.
Вексель відноситься до категорії суворо формальних документів. Це означає, що у випадку недотримання чітко встановленої форми векселя останній втрачає вексельну силу.
Порядок бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з вексельним обігом, регулюється нормативними документами. Векселі, одержані у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості, обліковуються на рахунку 162 "Довгострокові векселі одержані".
Бухгалтерський облік вексельних операцій залежить від видів векселів, порядку заповнення показників векселя та їх змісту, порядку видачі та прийняття (акцепту), передачі та авалю векселів.
Оцінка векселя здійснюється в розмірі вексельної суми, зазначеної на ньому прописом та цифрами. Вексельна сума може включати відсоток як додаткову плату за час обігу векселя.
Облік векселів ведеться паралельно з обліком дебіторської і кредиторської заборгованості. Належна оплата векселя у встановлений строк погашає всі вексельні зобов'язання.
Аналітичний облік по вексельним операціям ведеться за кожним одержаним векселем (за видами векселів) : векселі строк сплати по яких ще не настав; векселі, дисконтовані банком; векселі не оплачені у встановлений термін.
До іншої дебіторської заборгованості відноситься видача довгострокових позик працівникам підприємства та інші види розрахунків.
Працівники підприємств можуть отримувати кредити та позики на індивідуальне й кооперативне житлове будівництво, інші цілі.
Видача позик підприємством проводиться, якщо вона передбачена Статутом або іншим аналогічним документом підприємства та за наявності оформлених належним чином документів. При чому максимальний розмір позики для одного працівника законодавством не обмежується.
Видача позик здійснюється як готівкою, так і за безготівковим розрахунком, відповідно до заяви працівника. Позика може видаватись на будь-який термін, але вона повинна бути безпроцентною та поворотною. Повернення позики може визначатись числом місяців або календарним періодом. Якщо термін повернення не встановлюється або визначається моментом вимоги, то в цьому випадку працівник повинен повернути гроші в 7-денний термін з дня пред'явлення вимоги.
Якщо повернення позики відбувається шляхом утримання із суми зарплати працівника, то підписується додаткова угода, в якій передбачено зобов'язання працівника повернути гроші.
Облік видачі довгострокових позик працівникам підприємства та інших розрахунків ведеться на субрахунку 163 "Інша дебіторська заборгованість".
 
3. Порядок обліку та списання дебіторської заборгованості
 
Для обліку сум дебіторської заборгованості застосовується декілька видів оцінок:
1. Дисконтована вартість майбутніх платежів, що очікуються для погашення цієї заборгованості.
Оцінка за дисконтованою вартістю майбутніх платежів застосовується орендодавцями для відображення платежів за договорами фінансової оренди. Інакше кажучи, сума таких платежів повинна відображатися в сумі чистих інвестицій в оренду, що дорівнює загальній сумі мінімальних орендних пяатежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням незаробленого фінансового доходу.
У міжнародній практиці широко застосовується така оцінка. Що стосується українського бухгалтерського обліку, то до прийняття П (С) БО 14 "Оренда" застосування цієї оцінки неможливе.
2. Оцінка за чистою реалізаційною вартістю застосовується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги, Значення цієї оцінки полягає в наступному.
Підприємство, відвантажуючи продукцію або товари, виконуючи роботи або надаючи послуги, не завжди отримує оплату від покупців і замовників негайно. Воно змушене йти на певний ризик для того, щоб збільшити обсяг своєї реалізації в умовах конкуренції. По суті, підприємство надає своїм покупцям комерційний кредит. У таких умовах завжди залишається ймовірність того, що оплата від покупця не надійде. У той же час відповідно до принципу нарахування в момент відвантаження товарів (продукції), виконання робіт або надання послуг підприємство повинне визнати дохід від їх реалізації. У дохід включаються також борги, що, імовірно, ніколи не будуть оплачені. Це призводить до того, що реальний дохід, який отримає підприємство в майбутньому, необгрунтоване завищується на суму зазначених боргів. Тому при визнанні доходу від реалізації його необхідно зменшити на суму сумнівних боргів. Цього вимагає і принцип обачності, згідно з яким не можна завищувати доходи.
Для оцінки суми сумнівних боргів існує спеціальна методика, відповідно до якої підприємство формує резерв сумнівних боргів.
Таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги в момент визнання її активом збільшує дохід від реалізації та оцінюється за первинною вартістю. Але на дату балансу її сума повинна бути зменшена на величину резерву сумнівних боргів. До підсумку балансу заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю, що являє собою різницю між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву сумнівних боргів.
3. Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів довгострокової і поточної дебіторської заборгованості, які не є заборгованістю за продукцію, товари, роботи чи послуги, або очікуваними платежами за договорами фінансової оренди. Для цих видів заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється.
Будь-яка заборгованість, як довгострокова, так і поточна, у якийсь момент може бути визнана підприємством безнадійною. До 2000 року в національному бухгалтерському обліку було відсутнє поняття безнадійної заборгованості, хоч і було передбачене списання на збитки підприємства сум дебіторської заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності або щодо якої є документальне підтвердження про неможливість її погашення, тобто документи, видані судовими органами.
На сьогодні для того, щоб визнати в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість безнадійною, не потрібно документального підтвердження. Досить, щоб була виконана одна з умов:
- закінчився строк позовної давності (3 роки) ;
- існує впевненість у тому, що боржник не погасить свою заборгованість.
Що таке "впевненість" у цьому випадку, П (С) БО 10 не уточнює, але можна передбачити, що коли підприємство-боржник оголошене банкрутом, то підприємство-кредитор може списати його заборгованість як безнадійну, знаючи, що майна банкрута ні: вистачить для погашення заборгованості. У цьому полягає відмінність, порядку визнання боргу покупця безнадійним у чинному бухгалтерському обліку від аналогічного порядку в податковому обліку.
Безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи або послуги списується в момент її визнання за рахунок резерву сумнівних боргів, який формується на дату балансу на підставі даних бухгалтерського обліку минулих звітних періодів. При створенні резерву сумнівних боргів збільшуються інші витрати операційної діяльності, а списання безнадійної заборгованості відбувається не за рахунок зменшення раніше нарахованого доходу, а за рахунок зменшення резерву сумнівних боргів.
Якщо для списання безнадійної заборгованості покупців (замовників) не вистачило резерву сумнівних боргів, різниця списується на витрати періоду. Якщо резерву сумнівних боргів постійно не. вистачає для списання безнадійної заборгованості, підприємству необхідно переглянути методику його формування. Для відображення сум витрат на. формування резерву сумнівних боргів і на пряме списання поточної дебіторської заборгованості в новому Плані рахунків передбачений субрахунок 944 "Сумнівні і безнадійні борги" рахунка 94 "Інші витрати операційної діяльності". Нарахування резерву сумнівних боргів відображається по кредиту рахунка 38 "Резерв сумнівних боргів", а списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву – по дебету цього рахунка.
При списанні дебіторської заборгованості, що утворилася не в результаті відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг, застосовується метод прямого списання сум такої заборгованості на витрати періоду.
Після списання безнадійної дебіторської заборгованості підприємство зобов'язане враховувати її суму на забалансовому рахунку протягом не менше трьох років для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника. Для обліку сум списаної заборгованості застосовується субрахунок 071 "Списана дебіторська заборгованість" забалансового рахунка 07 "Списані активи". Якщо протягом трьох років заборгованість не буде відшкодована боржником, слід остаточно списати її суму із забалансового рахунка. Сума заборгованості, відшкодованої після списання, відображається в бухгалтерському обліку по дебету рахунків 30 "Готівка ", 31 "Рахунки в банках" або інших рахунків обліку активів. Одночасно на цю ж суму слід відобразити дохід по кредиту субрахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" рахунка 71 "Інший операційний дохід".
Резерв сумнівних боргів формується підприємством на дату балансу. Одночасно величина резерву збільшує витрати звітного періоду. За рахунок створеного резерву будуть списуватися безнадійні борги наступного року. Таким чином, метод списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів відрізняється від методу прямого списання) датою включення сум такої заборгованості до витрат. Очевидно, що при застосуванні першого методу витрати визнаються раніше, що відповідає принципу обачності, згідно з яким витрати не можна занижувати.
П (С) БО 10 передбачає два методи формування резерву сумнівних боргів:
1) виходячи із платоспроможності окремих дебіторів;
2) на підставі класифікації дебіторської заборгованості.
Перший метод заснований на результатах аналітичного обліку дебіторської заборгованості по кожному дебітору. Якщо конкретний дебітор визнаний неплатоспроможним, то на суму його заборгованості слід збільшити резерв сумнівних боргів. Незважаючи на те що такий метод допустимий, при здійсненні підприємством досить великої кількості операцій краще використовувати другий метод формування резерву сумнівних боргів.
Другий метод є базовим і заснований на періодизації дебіторської заборгованості. Для того щоб скористатися цим методом, підприємству необхідно проаналізувати інформацію за декілька попередніх звітних періодів щодо виникнення безнадійної заборгованості за продукцію, товари, роботи або послуги. При цьому слід ураховувати те, коли кожна конкретна заборгованість стала безнадійною – до настання строків оплати за договором чи після того, як вона стала простроченою.
За боргами, що стали безнадійними після строку оплати за договором, застосовується розбивка за періодами. Звичайно періодизація простроченої заборгованості здійснюється таким чином: окремо підсумовується заборгованість, що стала безнадійною протягом місяця після настання строку оплати за договором, у строк від 1 до 2 місяців, від 2 до З місяців, і заборгованість, що стала безнадійною більше ніж через три місяці після настання строку оплати за договором.
Оскільки заборгованість може стати безнадійною не тільки в результаті визнання покупця банкрутом, але й після закінчення строку позовної давності (тобто трьох років з дати оплати заборгованості, передбаченої договором), підприємству доведеться враховувати також дебіторську заборгованість, що виникла три роки тому.
За кожною групою заборгованості визначається коефіцієнт сумнівності. Формули для розрахунку величини зазначеного коефіцієнта не існує, він визначається приблизно на підставі спостережень і досвіду, а також даних бухгалтерського обліку за минулі періоди. Смисл розрахунку коефіцієнта сумнівності полягає в тому, щоб визначити для кожної групи дебіторської заборгованості (розподіленої за періодами) відсоток списаних неоплачених рахунків, тобто відсоток непогашення заборгованості. Звичайно коефіцієнт сумнівності зростає зі збільшенням періоду непогашення.
Резерв сумнівних боргів визначається як сума добутків заборгованості за кожною групою на відповідні коефіцієнти сумнівності.
Відповідно до П (С) БО 10, крім звичайної дебіторської заборгованості виділяють сумнівну та безнадійну. Списання з балансу передбачено лише для безнадійної дебіторської заборгованості.
Відповідно до П (С) БО 10, безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України від 16. 01. 2003 р. № 435-ІV позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ). Законодавством також передбачені випадки застосування інших строків позовної давності (ст. 258 ЦКУ). Крім того, передбачено також можливість переривання та зупинення перебігу позовної давності (ст. 263 та ст. 264 ЦКУ).
Операції з нарахування резерву сумнівних боргів та списання безнадійної дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку рекомендуємо відображати наступними бухгалтерськими проведеннями:
Створено резерв сумнівних боргів: 
Д-т 944 К-т 38
Списано за рахунок резерву частину дебіторської заборгованості, визнаної безнадійною: 
Д-т 38 К-т 36
Списано до складу інших операційних витрат частину дебіторської заборгованості, визнаної безнадійною, у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів: 
Д- т 944 К т 36, 37
Відображено на позабалансовому рахунку списану суму дебіторської заборгованості, визнаної безнадійною протягом не менш трьох років або до моменту її погашення: 
Д- т 071Кт
Дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність її погашення боржником. Якщо такої ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати.
Якщо заборгованість неможливо достовірно оцінити, тобто визначити її суму, вона не може бути визнана активом і не повинна відображатися в балансі.
У Балансі суми дебіторської заборгованості відображаються в різних рядках залежно від її видів.
Висновоки та пропозиції
1. У сучасних умовах господарювання одним з найбільш складних і суперечливих питань українського обліку можна вважати облік дебіторської заборгованості, що пов’язано із загостренням проблем неплатежів
Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.
2. Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги", яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості.
Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто, як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів:
1) загальну суму дебіторської заборгованості;
2) заборгованість щодо окремих покупців, замовників і строків виникнення заборгованості понад один рік. Таку заборгованість за наявності виправдувальних документів можна віднести до позареалізаційних витрат і списати на збитки як дебіторську заборгованість, стосовно якої минув строк позовної давності, або записати (з рішення інвентаризаційної комісії) до резерву сумнівних боргів;
3) за даними відомості обліку розрахунків з покупцями і замовниками складається аналітична таблиця за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за часом виникнення.
Регулярне ведення такої відомості дає змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів для усунення простроченої заборгованості. Цей аналіз здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Але, як відомо, для зовнішніх користувачів інформації також дуже важливий стан дебіторської заборгованості підприємства, бо зростання її завжди свідчить про фінансову нестабільність. За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості.
3. Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди загрожує фінансовій стійкості підприємства і потребує залучення додаткових джерел фінансування.
Розглядаючи питання аналізу дебіторської заборгованості (розрахунку з покупцями й замовниками), слід ознайомитися з одним із методів розрахунку з покупцями, що широко використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами, методом надання знижок за дострокової оплати. Відомо, що за умов інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство-виробник реально одержує лише частину вартості реалізованої продукції. Тому підприємству інколи вигідніше зробити знижку на реалізований товар за умови швидкої оплати рахунка (наприклад, у десятиденний строк), ніж втратити більшу суму в результаті інфляції.
Значна питома вага в складі джерел коштів підприємства, як відомо, належить позичковим коштам, у тому числі й кредиторській заборгованості.
Тому, необхідно вивчати та аналізувати поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз із дебіторською заборгованістю.
Передовсім треба перевірити достовірність інформації щодо видів і строків кредиторської заборгованості. Для цього користуються прямим підтвердженням контрагентів, вивченням контрактів і договорів, особистими бесідами з працівниками, які мають інформацію про борги і зобов'язання підприємства.
У процесі аналізу необхідно дати оцінку умов заборгованості, звернути увагу на строки, обмеження використання ресурсів, можливості залучення додаткових джерел фінансування.
Як правило, основною причиною змін структури кредиторської заборгованості є взаємні неплатежі. Це може підтвердити порівняльний аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості.
Аналіз стану дебіторської та кредиторської на кінець звітного періоду заборгованості передбачає також її порівняльний аналіз.
Результатом такого аналізу може бути виявлення:
а) збільшення або зменшення дебіторської заборгованості;
б) збільшення або зменшення кредиторської заборгованості.
Як збільшення, так і зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства.
Так, зменшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може статися через погіршання стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців продукції. Збільшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може бути наслідком неплатоспроможності покупців.
У процесі виробничої діяльності часто трапляються випадки, коли кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську. Деякі економісти-теоретики вважають, що це свідчить про раціональне використання коштів, оскільки підприємство залучає в оборот більше коштів, ніж відволікає з обороту. Але бухгалтери-практики оцінюють таку ситуацію тільки негативно, оскільки підприємство мусить погашати свої борги незалежно від стану дебіторської заборгованості.
Проаналізувавши виробничо-фінансову діяльність ВСК "Здвиж" на стан
дебіторської заборгованості можна зробити такі висновки:
1) ВСК "Здвиж" працює не стабільно – дохід від реалізації продукції у 2013 р. в порівнянні з 2012 р. знизився на 17. 4 тис. грн..
2) Посівні площі поступово скорочуються.
3) Відповідно до звітів про фінансові результати на протязі аналізованого періоду підприємство отримувало прибуток.
4) При обліку дебітторської заборгованості ВСК "Здвиж" курується П (С) БО "10"
5. На підставі зроблених висновків та в подальшому підвищенні рівня виробництва та розширення виробництва можна запропонувати:
1) Розробити та затвердити план документообороту для отримання оперативних даних по бух обліку.
2) Провести маркетингові дослідження по додаткових ринках збуту продукції.
3) Впровадити нові технології та оновити машино-тракторний парк.
4) Розробити заходи по збереженню і економії виробничих запасів.
5) Провести розрахунки по можливості залучених додаткових коштів для розширення виробництва в галузі тваринництва.
Отже, аналізуючи дані дебіторської і кредиторської заборгованості, необхідно вивчити причини виникнення кожного виду заборгованості, виходячи з конкретної виробничої ситуації на підприємстві.
Можна надати такі пропозиції:
1. Перш за все слід зазначити, що у П (С) БО 10 не передбачено чіткого розмежування понять довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. У вищезазначеному стандарті не відзначено, що їх облік ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, поточна заборгованість є оборотним активом, а довгострокова – необоротним. Потрібно створити спеціальну класифікацію дебіторської заборгованості, що надасть можливість здійснювати порівняльний аналіз варіантів угрупування розрахунків з дебіторами за класифікаційними ознаками.
2. Незалежно від причин виникнення дебіторської заборгованості уникнути її неможливо. Тому підприємству необхідно шукати способи ефективного управління дебіторською заборгованістю, зокрема вдосконалення бухгалтерського обліку взаєморозрахунків, організації ефективної та дієвої системи внутрішньогосподарського контролю тощо.
3. Необхідно приділити значення вибору форм розрахунків з покупцями та замовниками. Серед усіх форм безготівкових розрахунків найнадійнішою є акредитив. Він виставляється в банку постачальника і забезпечує своєчасність розрахунків за відвантажену продукцію. Таким чином з метою надання якісної бухгалтерської інформації про заборгованість господарчого суб’єкту, користувачам для прийняття рішень, пропонується розробити таку форму бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, для якої властиві:
- єдиний правильний підхід до обліку дебіторської заборгованості;
- якісний облік довгострокової дебіторської заборгованості, зумовлений наявністю розробки єдиного підходу до реєстрації та обліку довгострокової дебіторської заборгованості в системі синтетичних рахунків; веденням аналітичного обліку за кожним видом довгострокової дебіторської заборгованості в розроблених відомостях аналітичного обліку; узагальненням та накопичуванням аналітичної інформації про довгострокову дебіторську заборгованість.
Для вдосконалення системи обліку та контролю дебіторської заборгованості можна рекомендувати:
1. Розробити комплекс заходів щодо:
- по-перше, пошуку можливостей збільшення кількості покупців і замовників підприємства з тим, щоб зменшити масштаб ризику несплати боргів;
- по-друге, постійного моніторингу потенційних дебіторів (оцінювання фінансового стану та платоспроможності, ринкової репутації, іміджу тощо).
2. Створювати резерв сумнівних боргів та виробити порядок його визначення в обліковій політиці підприємства.
3. Своєчасно здійснювати контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення фактичної дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стабільності підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування. Також доводиться впроваджувати в практику управління лімітування дебіторської заборгованості як у загальних обсягах, так і у розрахунку на одного дебітора (існуючого чи потенційного) і періодично переглядати граничні суми.
4. Систематично проводити інвентаризацію заборгованості.
На мою думку, висвітлені проблеми організації обліку дебіторської заборгованості потребують подальшого дослідження і вдосконалення.
 
Список використаної літератури
 
Нормативно–законодавча база:
  1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України № 966 – ХІV від 16. 07. 1999 р. //Бухгалтерський облік і аудит. 1999 р. – № 6. – 9 – 13 с.
  2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. Наказом МФУ № 291 від 30. 11. 1999 р. – 23.
  3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. Наказом МФУ № 291 від 30. 11. 1999 р. – 70 с.
  4. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. – К. : КНТ, 2008. – 320 с.
  5. Основна:
  6. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник /За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – 3-є вид. – Житомир: ЖГТУ, 2001. – 672 с.
  7. Бухгалтерський облік: Навч. -метод. посібник для самост. вивч. дисципліни. /Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко та ін. – К. : КНЕУ, 2002. – 370 с.
  8. Бухгалтерський облік у сільському господарстві в первинних документах і проводках / За ред. М. Ф. Огійчука та В. М. Пархоменка. -Х. : Фактор, 2008. – 464с.
  9. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах України / За заг. ред. А. М. Коваленко. – Дніпропетровськ: ВКК "Баланс-Клуб", 2009. – 736 с. – Укр. мовою.
  10. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. – 2-е вид., перероб. і допов. / М. Ф. Огійчук, В. Я. Плаксієнко, Л. Г. Панченко та ін. ; За ред. проф. М. Ф. Огійчука. – К. : Вища освіта, 2009. – 800 с.
  11. Коблянська О. І. Фінансовий облік: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. І доп. – К. : Знання, 2007. – 471с. – (Вища освіта XXI століття).
  12. Маренич Т. Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: Підручник. / За ред. В. Я. Амбросова. – 2-ге видання, доповнене і перероблене. – К. : ВД "Професіонал", 2005. – 896 с.
  13. Сук Л. К. Фінансовий облік: навч. посіб. / Л. К. Сук, П. Л. Сук. – К. : Знання, 2010. – 631 с. – (Вища освіта XXI століття).
  14. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами: Підручник / М. Ф. Огійчук, В. Я. Плаксієнко, М. І. Беленкова та ін. /За ред. проф. М. Ф. Огійчука. -6-те вид., перероб. і допов. – К. : Алерта, 2011. -1042 с.
Додаткова:
  1. Азаренкова Г. М., Самородова Н. М. Бухгалтерський облік: Збірник ситуаційних задач і завдань для самостійної роботи студентів: Навч. посіб. – К. : Знання, 2005. – 243 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
  2. Білоусько В. С., Беленкова М. І. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. Видання 4-те. В. С. Білоусько, М. І. Беленкова /За ред. В. С. Білоуська / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2007. – 423с.
  3. Білоусько В. С., Беленкова М. І та ін. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. Видання 6-те. В. С. Білоусько, М. І. Беленкова /За ред. В. С. Білоруська. К., Алерта -2010. – 402 с.
  4. Вербило О. Ф., Бойко З. І., Кондрицька Т. П., Якрошинський В. М. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник (Національний аграрний університет). За ред. доц., канд. екон. наук О. Ф. Вербило. – К. : НАУ, 2004, с – 424.
  5. Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник /За ред. (Економіка. Фінанси. Право) М. В. Кужельного. – 6-те вид. – К. : Видавництво А. С. К., 2004. – 266с. -.
  6. Деречина В. В., Кізім М. М. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник /За ред.. Деречина В. В. / – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 352 с.
  7. Лень В. С., Гливенко В. В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навч. пос. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 608 с.
  8. Лишеленко О. В. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. – Київ: Вид-во "Центр навчальної літератури", 2003. – 215 с.
  9. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. – К. : Знання-Прес, 2003. – 444 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
Інтернет–ресурси:
  1. Бібліотека он-лайн: Бухгалтерський облік http: //www. readbookz. com/cat/3. html
  2. Газета "Все про бухгалтерський облік" http://vobu.kiev.ua
  3. Електронна бібліотека http://pidruchniki.com.ua/
  4. Електронна бібліотека http://www.studentbooks.com.ua/
  5. Електронна бібліотека http://www.twirpx.com/files/financial/
  6. Наукова бібліотека http://pulib.if.ua/
  7. Бібліотека економіста http://library.if.ua/
Фото Капча