Організація виробництва продукції на підприємстві

У загальному вигляді класифікація факторів, що впливають на величину виробничої потужності підприємства, зображена на рис. 1. 1. Особливістю цих факторів є те, що для збільшення заходів, пов’язаних з ними, потрібні капітальні вкладення.

 

Цілком іншу природу мають фактори, які впливають на використання виробничих потужностей. Заходи, пов’язані з ними, спрямовані в основному на використання резервів, мають організаційний характер і не вимагають великих капітальних вкладень в основне виробництво. Ці фактори можна розділити на соціально-економічні і організаційно-технічні.

Кількісний вираз факторів, які впливають на поліпшення використання виробничих потужностей, виявляється у співвідношенні часу роботи і часу витрат у плановому періоді. Ці фактори діють у сфері організації функціонуванні засобів праці в часі. Тільки повному використанню виробничих потужностей сприяє скорочення часу непродуктивної роботи устаткування.

Аналіз суті й особливостей впливу факторів, що впливають на рівень використання виробничих потужностей, дає змогу функціонально їх класифікувати на зовнішні і внутрішні (рис. 1. 2.) Така класифікація може бути застосована при оцінці внутрішньозаводських резервів використання виробничих потужностей. Керуючись нею, виявити резерви в їх сукупності, визначити питому вагу кожного з них, а також дати їх кількісну оцінку.

 

Рис. 1. 2 Класифікація факторів, що впливають на рівень використання виробничої потужності підприємства

 

У класифікаціях на рис. 1. 1, 1. 2 фактори показані у загальному вигляді. Однак це не виключає їх подальшої диференціації.

Аналіз і класифікація факторів дають змогу чітко розмежувати такі поняття, як “випуск продукції”, “використання виробничої потужності”, “розвиток виробничої потужності”, а також сформулювати більш досконалі методологічні принципи обгрунтування величини виробничої потужності. Закономірність вияву і дію факторів на рис. 1. 1, 1. 2, що впливають на величину і рівень використання виробничих потужностей підприємств, не зазначає змін у зв’язку з переходом до роботи в ринкових умовах. Більше того, є методологічною передумовою виявлення ефетивного використання наявних резервів в обох аспектах (величини і рівня використання), оскільки саме в ринкових умовах мобілізація ринкових резервів збільшення і поліпшення використання виробничих потужностей підприємств виступає важливим фактором підвищення ефективності до роботи.

Виробнича потужність підприємств є величиною змінною, вона залежить від умов діяльності підприємства і встановлюється тільки на певний момент часу. Виробнича потужність підприємства визначається в тих самих одиницях вимірювання, в яких обчислюється продукція, яку виготовляє підприємство.

Виробнича потужність визначається за формулою:

 

 , (1. 1)

 

де n – кількість провідного обладнання, шт. ;

КФРЧ – корисний фонд робочого часу, год. ;

КВН – коефіцієнт виконання норм виробітку;

ТЄ – трудомісткість обробки одиниці виміру, год.

Потужність може визначатися за іншою формулою:

 

 , (1. 2)

 

де Пн – нормативна годинна продуктивність одиниці обладнання, шт. /год.

Якщо на підприємстві виготовляється декілька видів продукції, то виробнича потужність підприємства визначається за формулою:

 

 ,

 

де   – максимально можливий випуск кожного виду продукції;

Ці – оптова (договірна) ціна одиниці продукції.

При розрахуну випуску продукції з діючих виробничих потужностей розраховують середньорічну виробничу потужність.

 

 , (1. 3.)

 

де Пn. p. – виробнича потужність на початок року;

Пввед. – виробничі потужності, які вибули протягом планового періоду;

tввед. – кількість місяців функціонування введених виробничих потужностей;

Пвиб. – виробничі потужності, які вибули протягом планового періоду;

tвиб. – кількість місяців, протягом яких виробничі потужності не функціонують.

Оцінка рівня використання виробничих потужностей відіграє важливу роль у системі управління діяльністю підприємства. Для оцінки реального стану їх використання потрібна система показників.

Кожний з показників, який входить до тієї чи іншої групи, має строго визначене призначення в системі аналізу і використання для оцінки одного із напрямів використання виробничих потужностей.

До показників використання виробничих потужностей відносять:

1. Коефіцієнти використання потужностей розрізняють:

- Коефіцієнт використання проектної потужності, який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції, не нижчого, ніж передбачений проектом рівень. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, передбаченої проектом (у грн., т, шт.), до величини проектної потужності в аналогічних дослідженнях. На основі отриманих за допомогою цього коефіцієнта відомостей можна оцінювати процес освоєння проектних потужностей, досягнуті техніко-економічні показники в межах нормативного строку, скорочення періоду введення в дію нових потужностей, тобто можна врахувати фактор часу при оцінюванні рівня використання нових потужностей.

- Коефіцієнт використання виробничого потужності, який характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, яка за величиною може значно відрізнятися від проектної. Цей коефіціент можна отримати шляхом ділення планового або фактичного обсягу валової, товарної або чистої продукції на значення потужності відповідного виду.

2. Ступінь прогресивності технічного процесу характеризується питомою вагою впроваджених нових технологій.

3. Ступінь прогресивності обладнання характеризується рівнем механізації та автоматизації виробництва.

4.