Основи адміністративного права

- діяли в стані крайньої необхідності;

- діяли в стані необхідної оборони;

- є неосудними.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення.

Адміністративне правопорушення (проступок)–це винна (умисна або необережна), протиправна дія або бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

- протиправність дії або бездіяльності, тобто вчинок людини є прямо заборонений нормами адміністративного права і законодавства, або суперечить цим нормам і може завдавати шкоди інтересам особи, матеріальному становище особи або загрожувати небезпекою;

- караність дії або бездіяльності – за такий вчинок особи нормами адміністративного права і законодавства передбачено застосування до особи-порушника заходів державного примусу: адміністративного стягнення;

- суспільна шкідливість, а в окремих випадках і суспільна небезпечність дії або бездіяльності;

- винність дії або бездіяльності. Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Юридичний склад адміністративного правопорушення утворюють наступні елементи:

1.Суб’єкт–це фізична особа (приватна, посадова), яка досягла 16-ти річного віку і є осудною.

2.Об’єкт–суспільні відносини, що складають в процесі адміністративно-організаційної діяльності і управління; сама людина та її здоров’я, честь та гідність; власність; права та свободи громадян.

3.Об’єктивна сторона–наявність протиправної дії або бездіяльності, протиправних наслідків і причинно-наслідкового зв’язку між ними та обставини здійснення правопорушення: місце, час, спосіб і засоби вчинення правопорушення.

4.Суб’єктивна сторона, яка характеризує ставлення людини до свого протиправного вчинку: вина особи; мета і мотив її поведінки.

 

 

Адміністративне стягнення–міра адміністративної відповідальності, що передбачена законодавством і застосовується до порушника за вчинення адміністративного проступку з метою його виховання та запобігання вчинення нових правопорушень. Адміністративні стягнення існують наступні: попередження, штраф, виправні роботи, оплатне вилучення предмета, конфіскація предмета, позбавлення спеціального права, адміністративний арешт.

Попередження виноситься в письмовій формі службовою особою. Його суть полягає в офіційному, від імені держави, осуді протиправної поведінки. Воно застосовується, тоді, коли особа вперше скоїла незначне адміністративне правопорушення і до неї недоцільно застосовувати більш суворе стягнення.

Штраф–це грошове стягнення у розмірі передбаченому законодавством за вчинення адміністративного правопорушення. Розмір штрафу встановлюється залежно від тяжкості вчиненого правопорушення з врахуванням майнового стану винного.

Оплатне вилучення предмета, що став знаряддям або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні і подальшій реалізації з поверненням вилученої суми колишньому власникові, з відрахуванням від неї витрат на реалізацію вилученого предмету. Вилученим може бути лише предмет, який знаходиться у приватній власності порушника.

Конфіскація предмета, що став знаряддям або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, зводиться до примусової безоплатної передачі цього предмету чи грошей у власність держави.

Позбавлення спеціального права, наданого тому чи іншому громадянинові, застосовується на строк до 3х років за грубе або систематичне порушення порядку користуванням цим правом. Під спеціальними правами розуміють права, надані компетентними держав-ними органами, стверджені документом встановленої форми і зразка (право на керування транспортними засобами, право на полювання тощо).

Виправні роботи–адміністративне стягнення, яке має за мету грошове покарання, тобто вплив на матеріальні інтереси порушника, призначається лише судом (суддею) на строк до 2 місяців. Особа відбуває його за місцем основної праці з відрахуванням до двадцяти відсотків її заробітку в доход держави. Крім утримання, виправні роботи супроводжуються ще деякими обмеженнями – забороняється надавати в цей час чергову відпустку, забороняється звільнення з роботи і переведення на іншу роботу.

Адміністративний арешт встановлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративного правопорушення на строк до 15 діб і призначається тільки судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, які мають дітей до 12 років, які не досягли 18 років, до інвалідів 1-ї та 2-ї груп (за дрібне хуліганство, розпивання спиртних напоїв у громадських місцях).

За одне адміністративне правопорушення може бути застосоване одне основне або одне основне і додаткове стягнення Оплатне вилучення предмета та конфіскація можуть застосовуватись і як основне і як додаткове адміністративне стягнення, решта стягнень застосовуються тільки як основні.

Обтяжуючими обставинами вчинення адмінправопорушення є: продовження протиправної поведінки після вимоги припинити її; повторне вчинення протягом року такого ж або однотипного правопорушення, за яке було накладено стягнення; втягнення неповнолітнього у вчинення правопорушення; вчинення правопорушення особою, яка раніше скоїла злочин; вчинення правопорушення групою осіб; вчинення правопорушення за надзвичайних обставин; вчинення правопорушення у стані сп’яніння.

Пом’якшуючими обставинами, в свою чергу є: щире розкаяння; відвернення шкідливих наслідків самим порушником або добровільне відшкодування збитків; стан сильного душевного хвилювання або збіг тяжких сімейних чи особистих обставин; неповноліття правопорушника; вагітність правопорушника чи наявність у правопорушника дитини віком до одного року.

Якщо одна особа вчинила два або більше адміністративні правопорушення, то стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Я якщо особа вчинила кілька правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкцій передбачених за найсерйозніше з вчинених правопорушень. В такому випадку може бути накладене одне основне і одне додаткове стягнення. Адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше 1 місяця з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – 2 місяці з дня його виявлення.

Якщо особа, на яку було накладено адміністративне стягнення, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то вона вважається такою, що не притягалась до адміністративної відповідальності.

 

 

Органи, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення визначені Кодексом про адміністративні правопорушення:

- адміністративні комісії при виконавчих комітетах міських та районних рад народних депутатів;

- виконавчі комітети селищних та сільських рад народних депутатів;

- районні та міські суди;

- органи внутрішніх справ, державних інспекцій та інші уповноважені органи державної виконавчої влади.

Справи про адміністративні правопорушення, які вчинені неповнолітніми особами віком від 16 до 18 років розглядаються виключно суддями міських та районних судів. Всі справи про адміністративні правопорушення розглядаються відкрито.

На місці вчинення правопорушення уповноваженою на це посадовою особою відповідного державного органу складається протокол, у якому фіксується вчинення правопорушення. Протокол не складається у випадках, якщо згідно законодавства відразу накладається і стягується адміністративний штраф, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення. Оформлений належним чином протокол надсилається державному органу (посадовій особі), який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення. Яні саме справи якими органами можуть бути розглянуті визначено ст. 218 – 244-8 КпАП.

Справа розглядається у присутності винного у скоєнні правопорушення і потерпілого (якщо такий є). Участь у справі про адміністративне правопорушення можуть брати, крім правопорушника і потерпілого: законні представники (батьки, опікуни, усиновителі, піклувальники), адвокат, свідки, експерт, перекладач, прокурор.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право:

- знайомитися з матеріалами справи;

- давати пояснення; подавати докази;

- заявляти клопотання;

- користуватися правовою допомогою;

- користуватися послугами перекладача;

- виступати рідною мовою;

- оскаржувати постанову по справі.

Якщо по з’ясуванню обставин справи буде встановлено склад адміністративного правопорушення у діях особи, то розгляд справи завершується винесенням постанови про накладення адмінстягнення, а в іншому випадку – постанови про закриття провадження у справі.

Копія постанови повинна бути вручена потерпілому протягом 3-х робочих днів і по врученню на протязі 10-ти днів може бути оскаржена або до вищестоящого органу, якому підпорядкований орган, що розглядав справу або до суду.

 

1. Що представляє собою адміністративне право?

2. Що складає предмет галузі адміністративне право?

3. Які прийоми впливу на поведінку суб’єктів використовує адміністративно-правовий метод?

4. Що входить до системи адміністративного права?

5. Які Ви знаєте принципи адміністративного права?

6. Що таке адміністративно-правовий метод?

7. Що представляє собою адміністративний процес? процедура? провадження?

8. На яких принципах ґрунтується адміністративний процес?

9. Які Ви знаєте види адміністративних проваджень?

10. Які документи входять до адміністративної справи?

11. Хто є суб’єктами розгляду звернень громадян?

12. Які Ви знаєте види звернень?

13. Які є види реєстраційних проваджень?

14. Які є види дозвільних проваджень?

15. Що таке адміністративно-правові форми?

16. Що представляють собою правові акти управління?

17. Які види вимог існують до правових актів управління?

18. У чому полягають правові наслідки дефектності правових актів управління?

19. Які способи усунення дефектності актів управління Ви знаєте?

20. Які види актів управління Ви знаєте?

21. Який порядок чинності правових актів управління?

22. Які стани актів управління Ви знаєте?

23. Що представляє собою адміністративно-правовий договір?

24. Які відносини регулюються галуззю адміністративного права?

25. Які ознаки адміністративного правопорушення?

26. Який склад адміністративного правопорушення? Чим відрізняється адміністративне правопорушення від злочину?

27. Який порядок притягнення громадян до адміністративної відповідальності?

28. Які Ви знаєте види адміністративних стягнень?

29. Які особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності?

 

1. Адміністративно-правові норми та їх види.

2. Державне управління як предмет адміністративного права України.

3. Види правової управлінської діяльності.

4. Види адміністративних процесів.

5. Розгляд звернень громадян як вид адміністративного процесу.

6. Адміністративно-правовий договір.

7. Способи оскарження актів управління.

8. Роль органів прокуратури в адміністративно-правових формах діяльності.

9. Процес вироблення правових актів управління.

10. Проблеми класифікації актів управління.

11. Особливості адміністративної відповідальності посадових і службових осіб органів державної влади.

12. Адміністративна відповідальність неповнолітніх.

13. Адміністративний процес, що здійснюють органи державної виконавчої влади.

14. Адміністративна справа.

15. Адміністративне право України як самостійна галузь права.

16. Предмет адміністративного права України.