Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи екології

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для проведення практичних занять з курсу
«Основи екології»
 
ЗМІСТ
 
Передмова
Тема 1. Забруднення довкілля стаціонарними джерелами викидів забруднювальних речовин
Тема 2. Забруднення довкілля нестаціонарними та неорганізованими джерелами викидів забруднювальних речовин
Тема 3. Забруднення довкілля внаслідок ведення сільськогосподарського виробництва
Тема 4. Реєстрація та контроль антропогенного забруднення довкілля
Тема 5. Техногенне забруднення ґрунту
Тема 6. Еколого-агрохімічна оцінка ґрунту та складання його екологічного паспорту
Тема 7. Плата за викиди, скиди та розміщення відходів забруднюючих речовин в навколишньому середовищі
 
ПЕРЕДМОВА
 
Вивчення дисципліни «Основи екології» базується як на теоретичній основі так і на практичному освоєнні умінь орієнтування в екологічній ситуації, яка виникає в процесі виробництва, здатності оцінювати рівні забруднення екологічних середовищ та приймати рішення щодо методів та технологій, необхідних для охорони довкілля від забруднення.
Дані «Методичні поради» розроблені у відповідності з програмою вивчення дисципліни «Основи екології». Вони допоможуть студентам навчитись самостійно оцінювати рівні забруднення екологічних середовищ та здійснювати їх моніторинг.
Для самостійного вивчення ряду розділів дисципліни студентам пропонуються теми і література для підготовки рефератів, аналіз яких дозволяє проводити повний контроль рівня знань студентів.
Освоєння теоретичного курсу та практичне опрацювання питань дисципліни дозволять студентам більш широко і об’єктивно розглянути сучасний стан екологічних проблем та методів управління екологічною безпекою.
 
ТЕМА.1. ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ СТАЦІОНАРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ РЕЧОВИН
 
Забруднення – це небажана зміна фізичних, хімічних або біологічних характеристик (властивостей) біосфери, що може призвести до негативних наслідків та погіршення якості атмосфери, гідросфери, літосфери та біосфери. Допустимі рівні забруднення довкілля регламентуються відповідними стандартами, нормативами та законами. Розрізнюють наступні види забруднювань:  механічні – це викинуті як непридатні, спрацьовані тверді частки та предмети на поверхні Землі, в ґрунтах, воді (пил, уламки машин та апаратів);  хімічні ‒ це тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи та сполуки штучного походження, які надходять у біосферу й порушують природні процеси кругообігу речовин та енергії;  фізичні – це зміни теплових, електричних, електромагнітних, гравітаційних, світлових, радіаційних полів у природному середовищі, шуми, вібрації, тощо;  біологічні – це поява в природі нових різновидів живих організмів (напр. вірусу СНІДу), підвищення патогенності паразитів та збудників хвороб, а також швидке розмноження окремих видів, збудників захворювань рослин, тварин, людини, бактеріологічна зброя. Крім того розрізняють забруднення стійкі, ті що довго зберігаються в природі (пластмаси, поліетилени, деякі метали, скло, радіоактивні речовини з великим періодом напіврозпаду тощо), та нестійкі, які порівняно швидко розкладаються, розчиняються, нейтралізуються в природному середовищі під впливом різних факторів і процесів. Навмисні забруднення — це умисні (заборонені) протизаконні викиди й скиди шкідливих відходів у водні об'єкти, повітря й на земельні ділянки, цілеспрямоване знищення лісів, перевилов риби, браконьєрство та ін. Супутні забруднення — це поступові зміни стану атмосфери, гідросфери, літосфери й біосфери як в окремих районах, так
і планети в цілому: спустелювання, висихання боліт, зникнення малих річок, поява кислотних дощів, парникового ефекту, руйнування озонового шару. МЕТА РОБОТИ: ознайомитись з основними чинниками антропогенного забруднення довкілля, методикою проведення розрахунків величини викидів в атмосферу забруднювальних речовин від стаціонарних джерел та методами очищення повітря від шкідливих домішок та пилу.
ЗАВДАННЯ: розрахувати величину викидів забруднювальних речовин в атмосферу від стаціонарних джерел.
 
1.1. Розрахунок величини викидів забруднювальних речовин в атмосферу від котельні, яка працює на твердому паливі
 
Розрахунок забруднювальних викидів в атмосферу від котельні залежить від типу палива, яке використовується: котельні, які працюють на твердому паливі (кам’яне вугілля), рідкому паливі (мазут) та газоподібному паливі (природний газ).
Для котельні, що працює на твердому паливі розрахунок ведуть за такими показниками:
 викиди твердих речовин (сажі);
 викиди діоксиду вуглецю;
 викиди діоксиду сірки;
 викиди діоксиду азоту.
1.1.1. Розрахунок величини викидів твердих речовин (сажі):
де ‒ річні витрати палива, ; ‒ зольність палива, %; де ‒ коефіцієнт, що залежить від типу топки та виду
палива, становить 0,0025; ‒ коефіцієнт, що залежить від типу попеловловлювача.
1.1.2. Розрахунок величини викидів діоксиду вуглецю:
де ‒ річні витрати палива, ; ‒ коефіцієнт втрат теплоти через хімічну неповноту згоряння палива; ‒ коефіцієнт, що враховує частку втрати теплоти, обумовленої наявністю в продуктах згоряння оксиду вуглецю ( = 1); ‒ найнижча теплота згоряння палива ( = 25,95 МДж кг‒1); ‒ втрати теплоти через механічну неповноту згоряння палива, %.
1.1.3. Розрахунок величини викидів діоксиду сірки:
де ‒ річні витрати палива, ; ‒ вміст сірки в паливі, %; ‒ частка оксидів сірки, зв’язаних леткою золою палива ( = 0,1); ‒ коефіцієнт, що залежить від типу газопопеловловлювача.
1.1.4. Розрахунок величини викидів діоксиду азоту:
де ‒ річні витрати палива, ; ‒ найнижча теплота згоряння палива ( = 25,95 МДж кг‒1); ‒ параметр, що характеризує кількість оксидів азоту, які утворюються на один ГДж тепла, кг/ГДж; ‒ коефіцієнт, що залежить від ступеня зниження викидів оксиду азоту в результаті застосування технічних рішень.
 
1.2. Розрахунок величини
Фото Капча