Основи екології

 

 

 

 

 

1. За результатами проведеної розрахункової роботи охарактеризуйте види зварювальних матеріалів зт очки зору їх екологічної безпеки.

2. Охарактеризуйте з точки зору екологічної безпеки забруднювальні речовини, які викидаються в атмосферу внаслідок роботи автотранспорту. За результатами розрахунків, наведених в таблиці 7, зробіть висновок про екологічність того чи іншого виду транспорту, обґрунтуйте свої твердження.

3. Назвіть основні шляхи зниження забруднення атмосфери внаслідок роботи автотранспорту.

4. Які Ви знаєте альтернативні джерела енергії? Дайте їх характеристику.

 

 

Внаслідок інтенсивної хімізації сільськогосподарського виробництва відбувається забруднення довкілля забруднювальними компонентами, які містяться в мінеральних добривах або є продуктами їх хімічного перетворення в ґрунті.

Основними шляхами забруднення ндовкілля мінеральними добривами є:

 недосконалість технологій транспортування, зберігання та змішування добрив;

 порушення агрохімічної технології їх внесення;

 недосконалість самих добрив, їх хімічних, фізичних і механічних властивостей.

З азотними мінеральними добривами, внесеними в надмірних кількостях, в ґрунт та ґрунтові води потрапляють нітрати, які вбираються кореневою системою рослин, внаслідок чого відбувається забруднення продуктів харчування та питної води. Вживання питної води з високим вмістом азоту негативно впливає на здоров'я людей. Накопиченню нітратів сприяє також і надмірна кількість органічних добрив (гній, компост, торф та ін.). При надмірному внесенні фосфорних добрив відбувається забруднення ґрунту важкими металами, зокрема кадмієм. Фосфорити можуть бути джерелом надходження у довкілля природно-радіоактивних важких металів: урану, торію, радію. Добрива, що містять у своєму складі 238U і 232Th, мають також домішки радіоактивних РЬ і Ро, які входять до радіоактивних родин цих елементів та завжди їх супроводжують.

Перевищення норм внесення калійних добрив сприяє накопиченню в ґрунтовому розчині залишків хлору. При тривалому застосуванні надмірних кількостей мінеральних добрив в ґрунтах відбувається явище, яке дістало назву «ґрунтовий токсикоз».

МЕТА РОБОТИ: ознайомитись з основними чинниками антропогенного забруднення біосфери внаслідок ведення сільськогосподарського виробництва, методикою проведення розрахунків величини викидів в атмосферу забруднювальних речовин від складів мінеральних добрив.

ЗАВДАННЯ: розрахувати величину викидів забруднювальних речовин в атмосферу від складів мінеральних добрив.

 

 

 

Величина викиду в атмосферу пилу від складів мінеральних добрив за місяць буде становити:

де: – втрати добрив у вигдяді пилу, ‒ кількість мінеральних добрив, що зберігається на складі, ( ); ‒ коефіцієнт розвітрювання гранульованих мінеральних добрив (табл. 9); ‒ коефіцієнт збитку (табл. 9).

Величина викидів в атмосферу пилу від складів мінеральних добрив за рік розраховується за формулою:

3.1.2. Розрахунок величини викидів у повітря парів аміаку при зберіганні аміачної води

Розрахунок величини викидів парів аміаку у повітря при зберіганні аміачної води проводиться за формулою:

де: –маса аміачної води, що зберігається у ємкостях за рік, т (табл. 8); ‒ норматив збитку при зберіганні ‒ 0,15%; ‒ коефіцієнт випаровування аміаку (табл. 8).

 

 

 

1. За результатами проведеної розрахункової роботи охарактеризувати різні види мінеральних добрив з точки зору їх екологічної безпеки.

2. Охарактеризуйте з точки зору екологічної безпеки шкідливі речовини, які містяться в мінеральних добривах у вигляді домішок.

3. Назвіть основні шляхи зниження забруднення атмосфери внаслідок ведення сільськогосподарського виробництва.

4. Які ви знаєте джерела мінеральних речовин альтернативні мінеральним добривам? Дайте їх характеристику.

 

 

Реєстрація та контроль стану довкілля здійснюється в двох напрямках:

 пряме вимірювання концентрації забруднення або ключових речовин, таких як кисень, вміст якого при забрудненні зменшується;

 використання біологічних показників (від мікробіологічних методів та вимірювання біологічного споживання кисню (БСК) до застосування індикаторів для цілих угрупувань).

Для визначення ступеня забруднення середовища та впливу забруднювача на біоту, а також для оцінки шкідливості забруднювача застосовують такі поняття:

 гранично допустимі концентрації речовин (ГДК);

 гранично допустимі викиди забруднювачів (ГДВ);

 гранично допустимі екологічні навантаження (ГДЕН);

 максимально допустимі рівні (МДР);

 кризові екологічні ситуації (КЕС);

 санітарно-захисні зони (СЗЗ).

Величини цих показників встановлюються головними санітарними інспекціями в законодавчому порядку на основі комплексних наукових досліджень.

МЕТА РОБОТИ: ознайомитись з основними методами реєстрації та контролю забруднень довкілля та визначення якості і обсягу забруднень, методикою проведення розрахунків величини гранично допустимих