Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи екології

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

викидів забруднювальних речовин, категорії небезпечності об’єкта господарської діяльності, розмірів його санітарно-захисної зони.

ЗАВДАННЯ: розрахувати категорію небезпечності об’єкта господарської діяльності за величиною викидів основних полютантів; розрахувати розмір санітарно-захисної зони об’єкта господарської діяльності; розрахувати величину гранично допустимих викидів забруднювальних речовин для об’єкта господарської діяльності.
 
4.1. Розрахунок гранично допустимих викидів шкідливих речовин об’єктом господарської діяльності
 
ГДВ для кожного стаціонарного джерела встановлюють за умови, що викиди шкідливих речовин від такого джерела сумісно з фоновим забрудненням у приземному шарі атмосфери не створять концентрацію, що перевищуватиме ГДК.
Розрахунок (для нагрітих викидів) проводиться за формулою:
( ) √ ⁄
де: – фонова концентрація, мг/м3 ( = 0,5 ГДК); – висота труби, м (табл. 10); об′єм викидів, м3 с‒1; – різниця між темп. газоповітряної суміші, що викидається, і темп. навколишнього повітря, С; ‒ коефіцієнт, який залежить від стратифікації атмосфери ( = 180); - безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосфері (F для золи = 3, для двоокису сірки і окислів азоту – 1); ‒ безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з отвору джерела викиду (m = 0,88; n= 1); ‒ коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості на розсіювання домішок ( = 1, якщо в радіусі 50Н від джерела перепад відміток місцевості < 50 м на 1 км).
Об′єм викидів розраховують за формулою:
де: ‒ діаметр отвору джерела викиду, м (Д = 1,5 м); – середня швидкість викиду газової суміші з отвору джерела викиду, м с‒1 ( = 10 м с‒1).
 
Таблиця 10
Вихідні дані для розрахунку величини гранично допустимих викидів забруднювальних речовин об’єктом господарської діяльності
 
4.2. Розрахунок категорії небезпечності об’єкта господарської діяльності (ОГД)
 
Категорія небезпечності ОГД розраховується за формулою:
Σ( )
де: – маса викиду і-ї речовини т рік‒1; ‒ середньодобова гранично допустима концентрація і-ї речовини мг м3 (табл. 11); j ‒ безрозмірна константа, яка дозволяє порівняти ступінь шкідливості і-ї речовини зі шкідливість сірчистого газу і залежить від класу небезпечності речовини (табл. 12).
Значення КНП розраховуються при умові, що > 1. Якщо < 1, то КНП не розраховується і приймається за 0.
 
Таблиця 11
Значення ГДК, які використовуються для розрахунку ГВД у атмосферу
 
За величиною класу небезпечності об’єкти господарської діяльності поділяють на чотири категорії небезпечності. Граничні умови для поділу об’єктів господарської діяльності на категорії небезпечності у залежності від значення КНП визначають за даними таблиці 13.
 
Таблиця 13
Категорії небезпечності
 
4.3. Розрахунок розмірів санітарно-захисної зони об’єкта господарської діяльності
 
Відстань від джерела викидів до зовнішніх меж санітарно-захисної зони (СЗЗ) за напрямками румбів з урахуванням рози вітрів визначається за формулою:
де: – розрахункова відстань від джерела до межі СЗЗ; ‒ нормативний розмір СЗЗ (100-200 м); ‒ середньрічна повторюваність напрямку вітру румба, що розглядається, %; (дані беруться з агрокліматичного довідника); ‒ повторюваність напрямку вітру одного румба при круговій розі вітрів, (100%/8 = 12,5%).
Питання для самоконтролю та обговорення:
1. Назвіть основні поняття, які використовують для визначення ступеня забруднення навколишнього середовища.
2. Назвіть два основні напрямки здійснення реєстрації та контролю забруднення довкілля.
3. Назвіть основні методи визначення якості та обсягу забруднень.
 
ТЕМА 5. ТЕХНОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТУ
 
Радіоактивне забруднення ґрунту виникає внаслідок випадання радіоактивної речовини з атмосфери при випробуваннях ядерної зброї, при аварійних викидах з атомних реакторів, від технологічних відходів атомних електростанцій.
Переважна кількість радіонуклідів залишається у ґрунті. На піщаних ґрунтах протягом 10-15 років вони можуть вимиватись на глибину до 40-50 см і досягати рівня ґрунтових вод.
Повітряна та водна ерозія викликають транслокацію радіонуклідів у ландшафтах, забруднюючи при цьому інші території. В процесі живлення рослин радіонукліди вбираються ними з ґрунту, а потім по трофічних ланцюгах потрапляють в організм людини і тварини.
На сільськогосподарських землях рівень забруднення сільськогосподарської продукції залежить від щільності радіоактивного забруднення, властивостей ґрунту, біологічних особливостей рослин та погодних умов.
Основними радіонуклідами, які визначають радіаційний стан на забрудненій території, на сьогодні є цезій-137 і стронцій-90.
Цезій-137 – хімічний аналог калію, бере участь у всіх реакціях обміну в рослинах, організмі тварин та людини, біологічно рухомий і швидко виводиться з організму.
Стронцій-90 – хімічний аналог кальцію, стійко зв’язується з організмом рослин, тварин і людини. Повільно виводиться з організму, бо має здатність накопичуватись у кістковій тканині.
МЕТА РОБОТИ: ознайомитись з основними чинниками радіоактивного забруднення ґрунтів, методикою визначення вмісту радіонуклідів в сільськогосподарській продукції, методами зниження радіоактивного забруднення ґрунтів.
ЗАВДАННЯ: оцінити рівні забруднення сільськогосподарської продукції радіонуклідами при вирощуванні культур на землях з різною щільністю радіоактивного забруднення.
 
5.1. Розрахунок рівня забруднення сільськогосподарської продукції цезієм-137 і стронцієм-90
 
Контроль можливого рівня забруднення радіонуклідами здійснюється за допомогою коефіцієнтів переходу радіонуклідів в продукт.
Якщо відома щільність забруднення, то можна розрахувати вміст радіонукліда (Q) в конкретному продукті. Розрахунок проводиться за формулою:
Фото Капча