Основи екології

 

Величина викидів забруднювальних речовин визначається в залежності від кількості палива, що згорає, та питомих показників виділення забруднювальних речовин. При цьому в розрахунок береться лише величина викиду оксиду вуглецю та азоту, інші компоненти у викидах не зустрічаються або їх частка незначна.

1.2.1. Розрахунок величини викидів діоксиду вуглецю:

де ‒ річні витрати палива, (слід перевести у тонни); ‒ коефіцієнт втрат теплоти через хімічну неповноту згоряння палива; ‒ коефіцієнт, що враховує частку втрати теплоти, обумовленої наявністю в продуктах згоряння оксиду вуглецю ( = 0,5); ‒ найнижча теплота згоряння палива ( = 35,8 МДж кг‒1); ‒ втрати теплоти через механічну неповноту згоряння палива, %; ‒ густина газу 0,76 кг м3.

1.2.2. Розрахунок величини викидів діоксиду азоту:

де ‒ річні витрати палива, (слід перевести у тонни); ‒ найнижча теплота згоряння палива ( = 35,8 МДж кг‒1); ‒ параметр, що характеризує кількість оксидів азоту, які утворюються на один ГДж тепла, кг/ГДж; ‒ коефіцієнт, що залежить від ступеня зниження викидів оксиду азоту в результаті застосування технічних рішень ( = 0,05).

 

 

 

Розрахунок величини викидів металевого пилу від ділянок механічної обробки металу, від токарних, свердлильних та точильних верстатів в атмосферу визначається за формулою:

де ‒ кількість верстатів, шт.; (АТ, АС АТЧ ‒ токарних, свердлильних та точильних); ‒ річний фонд робочого часу верстата, год рік‒1; ‒ коефіцієнт ефективності роботи пиловловлювачів (табл. 2); У ‒ питомий викид металевого пилу верстата, кг год‒1/ шт.

Сумарна величина викиду металевого пилу визначається як арифметична сума викидів кожного верстата.

Викид аерозольної емульсії від токарного верстата визначається за формулою:

де ‒ кількість токарних верстатів, шт.; ‒ річний фонд робочого часу токарного верстата, год рік‒1; ‒ питомий викид аерозольної емульсії від токарного верстата, кг год‒1/ шт.

Питання для самоконтролю та обговорення:

1. Назвіть основні чинники антропогенного забруднення атмосфери та охарактеризуйте основні з них з точки зору впливу на довкілля.

2. Яким чином проводиться облік викидів забруднювальних речовин у повітря? Назвіть основні критерії якості повітря.

3. Дайте характеристику основних методів очищення повітря від пилу та газоподібних домішок.

 

 

 

Речовини, що забруднюють атмосферу, поділяють на дві групи – гази та тверді речовини. До газоподібних сполук відносять оксиди вуглецю, азоту, сірчаний ангідрид, сполуки хлору. До твердих речовин відносять пил та сажу. Крім цього існує ще й шумове забруднення атмосфери.

Розрізняють стаціонарні (організовані), нестаціонарні і неорганізовані джерела забруднення атмосфери. Стаціонарні джерела забруднення виділяють забруднювальні речовини через спеціальну систему газоходів або повітропроводів (труба, вентиляційна шахта, тощо), що дозволяє застосовувати газоочисні та пиловловлюючі засоби.

Нестаціонарні джерела забруднення це автомобільний, залізничний та інші види транспорту. Неорганізовані джерела забруднення виділяють забруднювальні речовини в результаті недосконалості технологічного обладнання.

МЕТА РОБОТИ: ознайомитись з основними чинниками антропогенного забруднення довкілля, методикою проведення розрахунків величини викидів в атмосферу забруднювальних речовин від нестаціонарних джерел та методами очищення повітря від шкідливих домішок та пилу.

ЗАВДАННЯ: розрахувати величину викидів забруднювальних речовин в атмосферу від неорганізованих джерел.

 

 

 

Від процесів електро-, газозварювання, наплавлювання, електро-, газорізання та напилювання металів в атмосферу викидаються такі забруднювальні речовини як тверді відходи та зварювальні аерозолі у складі яких присутні оксиди марганцю, хрому, сполуки кремнію, фториди, нікель та його оксиди, гази. Розрахунок величини викидів забруднювальних речовин при ручному дуговому зварюванні проводиться за формулою:

де: – вага електродів, які використовуються за рік, (табл. 3); – питомий показник виділення забруднювальних речовин при зварюванні та наплавці металів, г кг‒1 (табл. 4).

 

 

 

Розрахунок ведеться окремо по кожному виду транспорту.

Максимальний разовий викид i-ї забруднювальної речовини визначається за формулою:

де: – маса викиду і-тої забруднювальної речовини за цикл запуску, прогріву та маневрування автомобіля, г/с; – кількість автомобілів певної марки, шт. (табл. 6); – середній коефіцієнт випуску автомобіля; – середньодобовий час роботи двигуна за добовий цикл виїзду і заїзду автомобілів певної марки (табл. 6), с; – кількість виїздів за рік, разів (табл. 6).

де: – лінійні витрати палива автомобілем даної маси на 1 км пробігу, л км‒1; – густина палива: для бензину 0,74 г л‒1, для дизельного палива – 0,825 г л‒1; для газу