Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. Я. О. Сєріков. – Харків, ХНАМГ, 2007. 227с.

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
227
Мова: 
Українська
Оцінка: 

реєстрації в органах Держгортехнагляду. Для реєстрації потрібні такі документи: заява, паспорт посудини, акт про монтаж і установку посудини, схеми включення з вказівкою джерела тиску, параметрів його робочого середовища, арматури.

Технічні засоби, що забезпечують безпеку посудин, працюючих під  ти-ском
Для запобігання аварій посудин, що працюють під тиском, при переви-щенні тиску вище допустимого значення використовують такі основні технічні засоби:
1.Допоміжну захисну арматуру. Це запірно-захисні запобіжні, редукційні, зворотні чи самозапиральні клапани. 
Запірна арматура повинна забезпечувати в закритому положенні щіль-ність відключення, а у відкритому – мінімальний опір рухові речовини, яка виходить з посудини в аварійній ситуації. 
Для регулювальної арматури основною вимогою є забезпечення рівномірної зміни кількості продукту, що протікає через неї з посудини. 
Самозапиральні клапани встановлюють, в основному, на газопроводах. Вони перекривають прохід газу при недопустимих змінах його тиску.
2.Спеціальні запобіжні пристрої – розривні мембрани, відривні клапани, запобіжні чи блокувальні пристрої для байонетних затворів.
Так, наприклад за «Правилами» Держгортехнагляду паровий котел повинен бути обладнаний такими технічними запобіжними засобами захисту: запобіжними клапанами (робочим і контрольним); приладами  для вимірювання рівня води в котлі; запірним вентилем; зворотним клапаном нагнітальної лінії живлення водою; спускним вентилем.
Основне навантаження щодо відповідальності за безпеку праці при роботі посудин, працюючих під тиском, несуть запобіжні клапани, але вони мають істотний недолік – значну інерційність дії. Це може призвести до невідповідності часу, який необхідний для їхнього спрацьовування або для забезпечення поступової зміни тиску в посудині, нормативним вимогам безпеки. 
У тому разі, якщо в посудині існує ймовірність швидкого (миттєвого) підвищення тиску вище номінального значення, то замість запобіжних клапанів використовують інші спеціальні захисні пристрої – запобіжні мембрани, що руйнуються при перевищенні тиску в посудині на Р ≤ 0,25 Рдоп (вище дозволеного).   
Запобіжні мембрани встановлюють:
1.Як самостійні запобіжні пристрої.
2.Перед запобіжними клапанами.
3.Рівнобіжно з запобіжним клапаном.
4.Разом з іншими запобіжними пристроями (вибухові люки, вогнеперешкоджувачі, відсікателі та ін.
Основна умова, що ставиться до конструкції мембрани, – забезпечення достатньої пропускної здатності мембранного пристрою при спрацьовуванні. Це полягає у вивільненні прохідного перерізу мембрани для випуску середовища з посудини з швидкістю, яка не менша за швидкість збільшення тиску в апараті.
Вибір матеріалу, з якого виготовляється мембрана, залежить від умов експлуатації посудин і апаратів (тиску, швидкості його на¬ростання, фазового складу, агресивності середовища та ін.). Як такі матеріали використовують чавун, скло, графіт, сталь, алюміній, бронзу.
У випадку скидання токсичних і вибухонебезпечних продуктів клапани, мембрани та інші захисні пристрої обладнують спеціальними відводами, які не допускають забруднення навколишнього середовища.
 
Контрольні запитання і завдання
1.Визначення посудин, що працюють під тиском.
2.Що є границею посудини, що працює під тиском ?
3.Опишіть фізичні процеси, що протікають у водяних і парових кот-лах. 
4.У чому полягає основна небезпека водяних і парових котлів ?
5.Які фактори сприяють виникненню вибуху котла, що працює під тис-ком?
6. Опишіть фізичні процеси, що протікають у ресиверах, з'єднаних з компресором.
7.Якими причинами обумовлюється виникнення вибухів у компресо-рах ?
8.Які фактори сприяють виникненню вибуху в компресорах ?
9.У чому полягає основна небезпека автоклавів ?
10.Які фактори сприяють виникненню аварійних ситуацій при роботі з автоклавами ? 
11.Які причини викликають вибухи кисневих балонів ?   
12.Які позиції включає технічний огляд посудин, що працюють під тис-ком?
13.Які використовуються види механічних випробувань посудин, що працюють під тиском ?
14.Як проводять гідравлічні випробування посудин, що працюють під тиском?
15.Як проводять пневматичні випробування ?
16.Як виконують випробування запобіжних клапанів ?
17.Як виконують випробування розривних мембран ?
18.Які організаційні заходи забезпечують безпеку експлуатації посудин, що працюють під тиском ? 
19.Які технічні засоби забезпечують безпеку експлуатації посудин, що працюють під тиском ?
20.У яких випадках використовують запобіжні мембрани ? 
 
Глава 3.3. Електробезпека
 
Практика показує, що в усіх областях застосування електричної енергії на підприємствах і в організаціях мають місце випадки ураження людини електричним струмом.
Це може відбуватися в наступних випадках:
•при дотику до струмоведучих частин електроустановки;
•при наближенні на недопустимо близьку відстань до неізольованих струмоведучих частин;
•з появою в електроустановці аварійного режиму що, як правило, призводить до появи так званих напруги кроку і напруги дотику;
•при невідповідності параметрів електроустановки нормам, наведеним у відповідних ГОСТ, ДСТ, Правилах устрою електроустановок (ПУЕ), Правилах безпечної експлуатації електроустановок (ПБЕЕ).
З метою забезпечення електробезпеки всі виробничі приміщення підрозділяють за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом на три класи:
Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі приміщення з відносною вологістю не більше 75 % і температурою повітря в межах + 5…+ 250 С, з не-струмопровідними підлогами (дерев'яними, пластмасовими), з повітряним середовищем без струмопровідного пилу.
Приміщення з підвищеною небезпекою – це приміщення, що характеризуються наявністю однієї з таких ознак: 
•вогкість з постійною відносною вологістю повітря більше 75 %; 
•струмопровідний пил; 
•струмопровідні підлоги (земляні, металеві, залізобетонні, цегельні); 
•висока температура повітря (вище 35 0С); 
•можливість
Фото Капча