Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи радіаційної фізики, дозиметрії і радіометрії

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
52
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і основні дозиметричні величини

 
§1. Іонізуючі випромінювання
 
Іонізуючими випромінюваннями називають випромінювання, які іонізують атоми і молекули тіл, через які вони проходять (відривають від них електрони). Як показує практика, іонізуючі випромінювання шкідливі для здоров’я людини і ця шкідливість зв’язана з іонізацією живих тканин.
З квантової механіки відомо, що всяке випромінювання можна розглядати як хвильовий  процес, або як потік частинок. Але хвильові і корпускулярні властивості випромінювання проявляються не завжди і в неоднаковій степені. Так, видиме світло в багатьох випадках зручніше розглядати як електромагнітну хвилю, властивості якої визначаються рівняннями Максвела. Таке представлення дозволяє пояснити багато явищ – інтерференцію, поляризацію, дифракцію. Але, наприклад, фотоефект на основі цього представлення задовільно пояснити не можна. Для пояснення цього явища приходиться застосовувати корпускулярні представлення. Корпускулярні і хвильові характеристики матеріальних об’єктів зв’язані співвідношеннями
 ,  .                                                   (1.1)
Тут Е – енергія частинки, h-постійна  Планка, р – імпульс, λ – довжина хвилі, ν – частота. Величини Е, р являються корпускулярними характеристиками об’єктів, ν, λ – хвильовими.
Іонізуючі випромінювання мають велику енергію частинок (десятки кеВ – десятки МеВ) і відповідно великий імпульс. Тому довжина хвилі де-Бройля λ (1) мала і хвильові властивості цих випромінювань проявляються дуже рідко.
Види іонізуючих випромінювань
1. Альфа-випромінювання
Альфа-випромінювання являє собою потік альфа-частинок (ядер гелію   – нижній індекс означає заряд ядра в елементарних зарядах, верхній масу в атомних одиницях маси а.о.м.). Утворюються α-частинки при α-розпаді ядер і мають кінетичну енергію до десятків МеВ. Альфа-частинка, оскільки вона має електричний заряд і велику масу, є сильно іонізуючою частинкою. Внаслідок взаємодії альфа-частинок з електронною оболонкою атома окремим електронам надається значна енергія, і вони вилітають з атома. В результаті цього атом втрачає електричну нейтральність і стає позитивно зарядженим іоном. Іонізація атомів живих тканин є шкідливою для життєдіяльності організму. Іонізація α-частинками відрізняється високою густотою іонів, тому особливо шкідлива. Пробіг α-частинок в живій тканині із-за великої втрати енергії на іонізацію невеликий і є величиною, меншою 1мм.
2. Бета-випромінювання
Воно являє собою потік електронів (β “–” - випромінювання) або позитронів (β “+” - випромінювання). Електрон і позитрон є легкими елементарними частинками з масою, що дорівнює   а.о.м., мають електричний заряд, що дорівнює елементарному (позитивний у позитрона і негативний у електрона) і спін рівний   (в одиницях  ). Ці частинки утворюються при β-розпаді ядер. Спектр енергій неперервний від нуля до максимального значення Еm, характерного для розпаду даного елемента. Еm є величина від десятків кеВ до декількох МеВ. Рухаючись в речовині, β-частинки взаємодіють з електронною оболонкою атома, передають деяким електронам значну енергію і відривають їх від атомів. Звідси видно, що β-випромінювання, як і α-випромінювання, є безпосередньо-іонізуючим. Взаємодія β-випромінювання з атомами більш слабка, ніж α-випромінювання. Тому іонізація живої тканини характеризується значно меншою густиною і меншою шкідливістю для організму.
3. Фотонне випромінювання
Фотон є квантом електромагнітного поля, або квантом електромагнітної хвилі. Енергія фотона, або кванта, визначається з першої формули(1). Фотон має імпульс
                                                   (1.2)
і власний момент імпульсу або спін, кратний  .
Фотон може взаємодіяти безпосередньо з електронами атома і передати їм значну енергію, але ймовірність такої взаємодії мала. Швидкий електрон, який виникає внаслідок такої взаємодії, рухаючись в речовині, може іонізувати багато атомів. Таким чином, при дії фотонного випромінювання, основна іонізація здійснюється не безпосередньо фотонами, а швидкими електронами, які утворені фотонами. Тому фотонне випромінювання називають посередньо-іонізуючим.
До іонізуючого фотонного випромінювання відносяться рентгенівське і гамма-випромінювання. Рентгенівське випромінювання найчастіше отримується в рентгенівських трубках при ударі електронів великої енергії об анод (антикатод) трубки. Енергія рентгенівських фотонів має величину від одиниць кеВ до декількох сотень кеВ. Гамма-випромінювання випромінюють збуджені ядра атомів при переході їх в основний стан. Таке збудження виникає, наприклад, при радіоактивному розпаді або при інших ядерних реакціях. При радіоактивному розпаді дочірнє ядро, що утворюється в результаті розпаду, часто знаходиться в збудженому стані. Енергія гамма-фотонів, як правило, знаходиться в межах від декількох десятків кеВ до десяти МеВ.
4. Протонне і нейтронне випромінювання.
Протон і нейтрон – елементарні частинки, що мають масу приблизно рівну 1 а.о.м. і спін  . Протон має електричний заряд, рівний елементарному, нейтрон заряду не має. Протон і нейтрон являються окремими станами частинки нуклона, яка є складовою частиною ядра. Нуклони – тяжкі частинки. Протон має електричний заряд і може взаємодіяти з електронами атома. Якщо він має достатню енергію, то може безпосередньо іонізувати атом, відриваючи від нього електрон. Як і інші важкі заряджені частинки протони значних енергій створюють в живій тканині достатньо густу іонізацію.
Нейтрони не мають електричного заряду, тому безпосередньо з електронами атома не взаємодіють і відірвати електрон не можуть. Але між нейтроном і ядром не виникає кулонівського бар’єра, тому нейтрони легко можуть проникнути всередину ядра. При
Фото Капча