Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 
РЕФЕРАТ на тему:
 
"Особливості державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні"
 
Зміст
 
Вступ
1. Зміст і цілі зовнішньоекономічної діяльності України
2. Особливості зовнішньоекономічної діяльності в Україні
3. Практичне застосування державного регулювання у сфері ЗЕД
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Зовнішньоекономічна діяльність є одним з головних напрямків розвитку багатьох сучасних держав, джерелом товарів, виробництво яких неможливе усередині країни, також доходів від експортно-імпортних операцій. Для багатьох країн, де з певних причин відсутні виробничі процеси, ЗЕД – єдиний спосіб забезпечення себе необхідними товарами,
Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність, пов'язана з товарообміном між партнерами, що знаходяться в різних країнах.
Розглянемо об'єктивні причини, які змушують держави займатися зовнішньоекономічною діяльністю. Це нерівномірність розподілу сировини по поверхні землі (в одних країн є корисні копалини, а в інших немає) ; різні кліматичні умови, що позначається на способі обробітку землі, врожайності сільського господарства; розходження в економіці та економічній структурі держав (є розвинені промислові країни, а є менш розвинені – аграрні) ; неоднаковий рівень розвитку техніки і технології в окремих галузях (наприклад, німецькі автомобілі, японська електроніка, французькі вина, російське озброєння, американські літаки тощо, майже в кожній державі є товари, які вони роблять краще за інших). Державі вигідніше спеціалізуватися на виробництві тих товарів, витрати при виробництві яких – мінімальні, і завозити ті товари, витрати, з виробництва яких вище, ніж при їх ввезенні.
У зв'язку з прагненням України стати повноправним членом міжнародного співробітництва та товарообміну, налагодити економічне співробітництво з іноземними партнерами, обсяги здійснення зовнішньоекономічних операцій досить сильно збільшилися за останні роки. Крім того, багато національних підприємства розширюють масштаби своєї діяльності, виходять на нові рівні, в тому числі захоплюють частки іноземних ринків. Звичайно, все це позитивно позначається на економіці країни, тому що сприяє зростанню національного доходу, підвищує імідж України на міжнародному ринку.
 
1. Зміст і цілі зовнішньоекономічної діяльності України
 
Поняття зовнішньоекономічної діяльності з'явилося в 1987 р. з переходом на нову систему управління і початком здійснення зовнішньоекономічних реформ. Суть їх зводилася до децентралізації зовнішньої торгівлі і переходу від міжурядових зовнішньоекономічних зв'язків до зовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємств. У результаті в процесі зовнішньоекономічних реформ склалися два поняття: зовнішньоекономічні зв'язки і зовнішньоекономічна діяльність, останнє з яких змінило існуюче раніше значення і характер зовнішньоекономічних зв'язків.
Зовнішньоекономічна діяльність на відміну від зовнішньоекономічних зв'язків здійснюється на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств і т. д.) з повною самостійністю у виборі іноземного партнера, номенклатури товару для експортно-імпортної угоди, у визначенні ціни і вартості контракту, обсягів і термінів постачання і є частиною їх виробничо-комерційної діяльності, як з внутрішніми, так і з закордонними партнерами.
Таким чином, зовнішньоекономічна діяльність являє собою сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і комерційних функцій. Обов'язковими супутніми умовами зовнішньоекономічної діяльності є виконання певних операцій по забезпеченню просування товару від продавця до покупця; по своєчасному наданню різного роду зовнішньоторговельних послуг – транспортних, страхових, експедиторських, банківських; по здійсненню платіжно-розрахункових операцій, а також наявність комерційної і валютно-фінансової інформації про кон'юнктуру зовнішніх товарних і грошових ринків.
Відповідно до Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу, міжнародної (або зовнішньоторговельної) вважається угода, укладається між контрагентами, тобто торговими партнерами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних країнах, або, іншими словами, в юридичному адресі яких вказані різні держави.
Вихідним принципом зовнішньоекономічної діяльності підприємств служить комерційний розрахунок на основі принципів господарської та фінансової самостійності і самоокупності з урахуванням власних валютно-фінансових і матеріально-технічних можливостей. Відповідальність за результати зовнішньоекономічної діяльності лежить на самому підприємстві не тільки в частині експортних поставок, а й імпортних закупівель для розвитку експортного та імпортозамінного виробництва, технічної реконструкції.
Зовнішньоекономічну діяльність і зовнішньоекономічні зв'язки слід розглядати як єдине ціле. Держава значним чином впливає на зовнішньоекономічну діяльність окремих підприємств. Воно може, як стимулювати, так і обмежувати її.
Основні цілі зовнішньоекономічної діяльності держави, можна класифікувати таким чином:
1. Митний контроль товарів, що переміщуються через державний кордон;
2. Нетарифне регулювання експорту та імпорту окремих товарів загальнодержавного значення;
3. Заходи оперативного регулювання зовнішніх економічних зв'язків, включаючи тарифне регулювання (податки, мита і збори).
Ці цілі істотно впливають на визначення стратегії зовнішньоекономічної діяльності галузевих міністерств, відомств, окремих підприємств і об'єднань.
Таким чином, зовнішньоекономічна діяльність держави складається із сукупності підприємств, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Основною метою ЗЕД держави є її регулювання.
Відповідно до закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів, яка побудована на взаємовідносинах між ними і має місце на території України або за її межами.
Цей же закон визначає і принципи ЗЕД діють на території України. Всього принципів 8, але розглянуті будуть основні найбільш важливі серед них:
1) Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва. Даний принцип означає, що вступ у ЗЕД є добровільним. Однак слід зауважити, що вільний вступ застосовується лише для великих підприємств у пріоритетних сферах виробництва. І таким чином, щоб невеликому підприємству, що займається, наприклад, виробництвом мінеральної води, необхідно для виходу на зарубіжний ринок або просто для експорту продукції спочатку наростити власне виробництво, далі виконати безліч бюрократичних процедур. Всі ці заходи значно обмежують свободу суб'єкта, що бажає займатися ЗЕД, і вимагають вагомою доопрацювання в законодавстві, щоб відповідати цим принципом.
2) Принцип юридичної рівності і недискримінації. За цим принципом забороняється дію держави, яке обмежує діяльність ЗЕД. І, тим не менш, зберігаються елементи дискримінації українських експортерів за кордоном, а також застосовуються методи обмежувальної ділової практики, зокрема картельних угод для витіснення чи недопущення України на перспективні, ємні ринки.
3) Принцип захисту інтересів суб'єктів ЗЕД. Суб'єкти ЗЕД захищаються на своїй території, поза територією України відповідно до міжнародного законодавства (захист державних інтересів України). Відносно цього принципу, захист суб'єктів ЗЕД на своїй території вимагає значного доопрацювання нашого законодавства з приводу ЗЕД, а також конструктивні заходи уряду для поліпшення і збільшення зовнішньоекономічних зв'язків з розвиненими і країнами, що розвиваються.
4) Принцип еквівалентності обміну і неприпустимості демпінгу при ввезенні (вивезенні) товару. На жаль, цей принцип неодноразово порушувався суб'єктами ЗЕД України щодо експорту продукції металургійного комплексу. Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» також визначено види зовнішньоекономічної діяльності, здійснювані на Україну. До них відносяться:
- експорт та імпорт товарів (продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, капіталів, робочої сили) ;
- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, у тому числі виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, аудиторських, юридичних та інших, не заборонених законами України;
- надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;
- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності, навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;
- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних і страхових установ за межами України;
- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном на території України та за її межами;
- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності, аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;
- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, симпозіумів, аукціонів, торгів, конференцій, семінарів та інших подібних заходів за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
- організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту;
- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі;
- орендні, в тому числі лізингові операції;
- операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, біржах і на міжбанківському валютному ринку;
- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності;
- інші види зовнішньоекономічної діяльності не заборонені законами України.
 
2. Особливості зовнішньоекономічної діяльності в Україні
 
Зовнішньоекономічний аспект сучасної політичної ситуації на Україні обумовлюється існуванням і впливом трьох потужних факторів:
- фінансової залежності країни від західних міжнародних організацій,
- енергетичної залежності від Росії та країн СНД,
- зацікавленості у просуванні українських озброєнь на ринки зарубіжних країн, у тому числі і країн «третього світу», а також країн СНД.
Слід спеціально зазначити, що у зв'язку з несприятливо складається для України кон'юнктурою світового ринку, а також з в зв'язку з руйнуванням виробничого потенціалу української паливно-видобувної та метало-переробної промисловості, традиційно формувалася зацікавленість її в просуванні на зовнішні ринки товарів продовольчої групи, а також продуктів виробництва чорної і кольорової металургії та вугільної та хімічної промисловості має явну тенденцію до зниження.
Україні необхідно виходити з того, що ЗЕД, що є всі види господарської діяльності, пов'язані з участю країни в міжнародному поділі праці, є невід'ємною частиною всієї господарської діяльності держави.
У нових умовах, коли економіка Україна прагне до ринкових умов, коли в країні зруйновані структури державного регулювання ЗЕД, характерні для командно-адміністративної системи управління, а нові перебувають у процесі становлення, цілі і завдання державного регулювання ЗЕД істотно змінилися. У сучасних умовах, які характеризуються падінням виробництва, дестабілізацією фінансової системи країни, широкої лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності, що означає по суті ліквідацію державної монополії на зовнішню торгівлю та інші види ЗЕД, необхідно визначити ті форми й методи впливу на суб'єктів господарювання – учасників ЗЕД, які були б здатні забезпечувати захист державних інтересів.
Досвід проведеного в Україну (в т. ч. у складі колишнього СРСР), починаючи з 1987 року, курсу на лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності в умовах загальної нестабільності, серйозного соціально-економічної кризи, порушення господарських зв'язків між виробниками практично у всіх сферах економіки, наявності значних цінових диспропорцій, економічно абсолютно необгрунтованого невідповідності між цінами на сільськогосподарську і промислову продукцію на користь останньої, дезорганізації господарської інфраструктури на великому економічному просторі, показав, що політика поспішної лібералізації ЗЕД призвела до досить великим витратам в економіці.
Відсутність належного порядку у зовнішньоекономічній сфері діяльності, необгрунтоване послаблення державного контролю у цій галузі робить негативний вплив на розвиток національної економіки, призводить до значного відтоку капіталу із країни, оскільки нестабільне політико-економічне становище в Україні не може стимулювати виробничі капіталовкладення. І в цих умовах лібералізація ЗЕД, неефективність державного валютного контролю призвели до «витоку» капіталів з України. До того ж «знецінюється» і сам курс на лібералізацію ЗЕД: безглуздо стимулювати експорт, якщо валютні доходи осідають за кордоном і не вкладаються в українську економіку.
У таких умовах, що склалася в країні ситуація вимагає:
- посилення контролю над репатріацією українських капіталів,
- створення умов для надійного та вигідного приміщення іноземної валюти в національні банки.
Але для цього необхідно скоригувати політику лібералізації ЗЕД в бік більш чіткої і раціональної організації державного контролю ЗЕД, який, з одного боку, має забезпечити захист державних інтересів, а з іншого боку, не порушувати дії суб'єктів господарської діяльності як з економічної, так і з правової точок зору.
На сучасному етапі складаються напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України створюють реальну загрозу національному виробництву, яке вже зараз серйозно потерпає від конкуренції багатьох товарів, що надходять по імпорту. До такої вільної, не захищеної державою конкуренції українська промисловість ще не готова. Тут необхідний дуже виважений підхід при визначенні пріоритетів у зовнішньоекономічній політиці Україна і виборі тих чи інших засобів такої політики, здатних захистити від руйнування ряд галузей української промисловості, і, перш за все, наукомістких виробництв. За деякими оцінками, якщо становище не зміниться, через 2-3 роки може скластися ситуація, при якій багато галузей національної промисловості, включаючи електроніку і деякі інші наукомісткі та трудомісткі прогресивні види виробництва, виявляться остаточно зруйнованими.
Щоб змінити вкрай несприятливий розвиток подій, необхідно, нарешті, покінчити з оманою, що держава лише має створювати правила ринкової поведінки, а вже економіка, якщо їй не заважати, сама піде ринковим шляхом саморозвитку і саморегулювання. Як свідчить світовий досвід, держава ніде і ніколи не відігравало ролі стороннього спостерігача. Воно нерідко і дуже активно втручалася в економічні процеси, і особливо це відноситься до кризових станів в економіці. Ні в одній країні світу вихід з кризи не відбувався (та й не міг відбуватися) без істотного впливу держави на економіку. І лише потім стає реальним все більший вплив ринкових стимулів і методів. А вже зовнішньоекономічної діяльності вищесказане стосується в першу чергу.
З метою суттєвого підвищення ефективності участі України в міжнародному поділі праці, у світових зв'язках, зміни положення в зовнішньоекономічній сфері, основний акцент слід зробити на державну підтримку, наприклад, галузей-локомотивів з сильним держсектором, включаючи оборонні галузі з потужним науково-технічним потенціалом, здатних до інтервенції у світову економіку, а також до налагодження високоефективного виробництва, щоб на цій основі стимулювати розвиток інших галузей промисловості, і перш за все тих, які дозволять домогтися значного внутрішнього зростання виробництва і споживання.
1. На перших порах в якості першочергових заходів доцільно зробити спроби в пошуках відповідних «ніш» на світових ринках для тієї продукції, доведення якої до рівня світових вимог можливо в короткі терміни за рахунок порівняно обмежених коштів.
Для реалізації такої зовнішньоекономічної політики необхідні конкретні державні програми, підкріплені відповідним фінансуванням, і система добре організованого державного контролю їх реалізації.
2. Слід також налагодити ефективну підтримку експорту шляхом збільшення державного кредитування експортерів та виробників, досить широке надання державних гарантій під експортні операції. На зміну багатьом дрібним організаціям, які виходять в даний час на зовнішній ринок, повинні прийти порівняно нечисленні зовнішньоторговельні організації, що об'єднують навколо себе виробників, що випускають значні обсяги експортної продукції, великі зовнішньоекономічні спеціалізовані акціонерні товариства, надають на оплатній основі на високому професійному рівні зовнішньоторговельні, транспортно-експедиторські, фінансові, валютно-кредитні та інші послуги, зовнішньоекономічні асоціації, холдинги і т. д.
3. Однією з важливих сфер ЗЕД є залучення іноземних капіталів в українську економіку. Але при цьому вкрай необхідно визначити пріоритетні галузі і види виробництв, куди в першу чергу слід ці інвестиції залучати, а також створити для цього відповідні економічні умови та правове забезпечення гарантій цих капіталовкладень. І якщо мати на увазі залучення іноземних інвестицій, то в цьому плані пріоритетними галузями швидше, мають бути такі, які мають експортну структуру і спрямованість і можуть досягти необхідної конкурентоспроможності в процесі участі в світових господарських зв'язках.
4. У той же час вкрай важливо розробити і послідовно здійснювати активну політику захисту українського внутрішнього ринку. Необхідна раціональна політика виборчого протекціонізму найбільш важливих для української економіки галузей, пов'язаних в першу чергу з авіакосмічної індустрією, з деякими галузями ВПК і ін
Таким чином, держава покликана не тільки задавати загальні орієнтири реформи ЗЕД, а й послідовно прокладати їм дорогу. При цьому в першу чергу потрібна жорстка і в той же час зважена політика держави, спрямована на подолання кризових ситуацій, з тим, щоб перетворити її в ефективний сектор української економіки.
 
3. Практичне застосування державного регулювання у сфері ЗЕД
 
Результатом послідовної та наполегливої роботи Держмитслужби з приєднання до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) стало прийняття у жовтні 2006 року Верховною Радою України відповідного закону, проект якого був розроблений Держмитслужбою. Приєднання України до цієї конвенції сприятиме закріпленню єдиних міжнародних стандартів і підходів до регламентації тотожних правовідносин у митній справі в Україні, усунення розбіжностей у митних процедурах, які перешкоджають розвитку міжнародної торгівлі та здійсненню ЗЕД українськими підприємствами, спрощенню митних процедур та стимулюванню міжнародного співробітництва, введення в національне законодавство загальноприйнятих порядків здійснення митного контролю, використання інформаційних технологій та розширенню правової бази для здійснення спільного митного контролю із суміжними країнами.
Триває робота з приведення законодавства України у сфері захисту прав інтелектуальної власності до рівня світових стандартів. Кабінетом Міністрів України розглянуто, і в жовтні 2006 року направлений до Верховної Ради України розроблений Держмитслужбою законопроект, яким передбачено надання митним органам права призупиняти митне оформлення у разі переміщення через митний кордон товару, про який не подана заявка про захист прав інтелектуальної власності, але є достатні підстави вважати, що під час його переміщення можуть бути порушені права інтелектуальної власності.
У рамках програми БУМАД, у державній митній службі України відбулася зустріч представників митних адміністрацій Чорноморського регіону, на якій було обговорено питання налагодження обміну інформацією про переміщення товарів між портами Чорного моря. За результатами зустрічі вирішено створити робочу групу із забезпечення реалізації практичною ефективної структури своєчасного обміну інформацією про морські перевезення щодо затримок підозрілих поставок, вантажних човнів, яхт та модуля дій з метою полегшення процесів митного контролю та оформлення. Крім того, в жовтні в Держмитслужбі працювала діагностична місія Всесвітньої митної організації, яка позитивно оцінила діяльність Держмитслужби України та надала рекомендації щодо подальшого вдосконалення її роботи. Зокрема, ведеться робота щодо забезпечення цих рекомендацій.
Проведено ряд заходів з розбудови, реконструкції та облаштування митної інфраструктури.
У вересні 2006 року урочисто відкрита новозбудована майданчик (виїзд з України) одного з найсильніших на кордоні з Республікою Польща пункту пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Ягодин», спорудження якої проводилося в рамках Програми прикордонного співробітництва Tacis за рахунок міжнародної технічної допомоги ЄС.
Здано в експлуатацію міжнародний пункт пропуску через державний кордон з Румунією «Солотвино-Сігету-Мармацієй», урочисте відкриття якого за участю глав зовнішньоекономічних відомств України та Румунії. Також, розпочато реалізацію проекту будівництва нового пункту перетину кордону в Ужгороді. Ужгородською митницею підрядній будівельній організації передано майданчик під будівництво, будівлі для офісу, дозвіл для проведення будівельних робіт.
Митними органами здійснюється контроль за дотриманням законності при митному оформленні товарів і транспортних засобів.
У серпні – жовтні 2006 року митними органами порушено 61 кримінальну справу про контрабанду на загальну суму 18, 8 млн. гривень. За фактами порушень митного законодавства за цей час заведено 6592 справи про порушення митних правил, вартість предметів правопорушення в яких становить 227 млн. гривень.
У справах про порушення митних правил вилучено промислових товарів, сировини і матеріалів – на суму понад 42 млн. грн. ; Продовольчих товарів і сільгосппродукції на суму 4, 8 млн. грн. ; Валюти та дорогоцінних металів на суму 23, 8 млн. грн. (Більше 55% від показника з початку року) ; 377 одиниць транспортних засобів вартістю понад 12 млн. грн. Застосовано конфіскацію в 3657 справах на суму 18, 9 млн. грн. У державну виконавчу службу передано конфіскованих за рішенням суду предметів на суму більше 10 млн. грн., До Держбюджету перераховано конфіскованої валюти на суму близько 3 млн. грн. З метою посилення протидії контрабанді та порушенням митних правил спеціальними групами здійснено ряд заходів в зоні діяльності Одеської митниці та на західному кордоні України.
Постійно проводиться аналіз і обробка інформації, яка міститься в Єдиній інформаційно – аналітичну систему Держмитслужби та обробляється інформація, яка приходить з різних джерел (інформування від фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів, структурних підрозділів Держмитслужби України, інформація від осіб, які дзвонять за телефоном довіри Держмитслужби) з метою виявлення як поодиноких випадків порушень митних правил суб'єктами ЗЕД, так і добре налагоджених схем незаконного ввезення на територію України товарів і транспортних засобів.
Наприклад, 6 серпня 2006 року посадовими особами Держмитслужби України, залученими до проведення спеціальних заходів, припинено спробу незаконного переміщення через митний кордон України 44 900 пачок сигарет, які були заховані від митного контролю у паперових мішках, де, за документами, повинен був знаходитися пігментний двоокис титану.
Оперативною групою у складі працівників центрального апарату Держмитслужби України та Південної регіональної митниці в період з 1 серпня до 14 серпня 2006 року в зоні діяльності Одеської митниці при проведенні оперативних заходів було складено 12 протоколів про порушення митних правил на загальну суму понад 2 млн. грн., порушено 2 кримінальні справи на суму 2, 8 млн. грн.
Порівняння 2005 і 2006 років говорить про те, що на фоні зменшення кількості справ, де предметом правопорушення є валюта, середня вартість по одному такому справі становить близько 9, 6 тис.. Грн., Що майже на 5 тис. грн. Більше, ніж у 2005 році.
15 серпня 2006 на т / п «Ізварине» Луганської митниці під час проведення митного контролю автомобіля «Субару Легасі», який переміщувався з України до Росії під керуванням громадянина України, було виявлено приховані від митного контролю іноземну валюту у кількості 1900000 дол. США і 7243000 крб. РФ. Складено протокол про ПМП за статтею 352 МКУ.
У жовтні 2006 року на т / п «Гоптівка» Магістральской митниці, під час проведення митного контролю «ВАЗ 2108», який переміщувався з України до Росії під керуванням громадянина України, була виявлена прихована від митного контролю валюту: 4 000 000 рублів РФ, які перебували під декоративною обшивкою автомобіля в конструктивних порожнинах задніх крісел.
10 вересня 2006 на т / п «Дніпропетровськ – Аеропорт» Дніпропетровської митниці при проведенні митного контролю пасажирів одного з рейсів у громадянина Ізраїлю були знайдені заховані на тілі, кросівках і шкарпетках вироби з дорогоцінних металів, інкрустовані каменями у кількості 5587 шт.
Активізована робота в напрямку виявлення наркотичних речовин.
На початку вересня Миколаївській митницею під час митного контролю теплохода «ULCAS» (Мальта), який прибув з порту Некрутов (Туреччина), виявлено понад 7 кг кокаїну, який знаходився в технологічних порожнинах судна. За матеріалами митниці, СБУ в Миколаївській області порушено кримінальну справу.
Київською регіональною митницею в міжнародному експрес – відправленні з Аргентини в середині сідла шкіряного з упряжкою і стременами було знайдено більше 1 кг кокаїну. У результаті відпрацьованих спільно з СБУ програм була проведена контрольована поставка цієї речовини.
Для підвищення ефективності діяльності та забезпечення сприятливих умов для збільшення обсягів міжнародної торгівлі, поліпшення якості послуг, що надаються митними органами при переміщенні через кордон громадян, товарів і транспортних засобів, враховуючи попередній досвід роботи митних служб та сучасні тенденції, характерні для світової спільноти, прийнято рішення про реформуванні організаційної структури митної служби. Створено регіональні митниці в Києві, Донецьку, Львові, Одесі, Сімферополі. У їх штатах передбачено дві посади перших заступників начальника регіональної митниці – з координації, організації та контролю роботи структурних підрозділів регіональної митниці та з координації та контролю діяльності підпорядкованих митних органів.
Розпочато реформування правоохоронної блоку митної служби.
Наказом Держмитслужби створено Регіональну митниця боротьби з митними правопорушеннями, яка підпорядкована безпосередньо Главі Служби. У рамках визначеної зони діяльності Регіональна митниця забезпечуватиме комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи. Посадові особи цієї митниці матимуть право проведення контрольних заходів на всій митній території України та будуть незалежні від керівників місцевих митних органів, що дозволить забезпечити підвищений контроль за якістю виявлення, попередження та розслідування митних правопорушень.
Передбачається кардинальне оновлення процесу митного контролю та оформлення. З цією метою ведеться робота зі створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця», складовими елементами якої стануть такі підсистеми як: електронне декларування, електронний документообіг, аналіз ризиків і керування ними, контроль за транзитом, єдина міжвідомча автоматизована система збору, зберігання і обробки інформації, в тому числі від різних відомств, автоматизоване здійснення усіх видів державного контролю, уніфікована база нормативних та довідкових документів, які використовуються в митних цілях, інформаційне забезпечення пост – аудиту та правоохоронної діяльності, а також оцінка якості реалізації митної справи.
 
Висновки
 
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства – це сфера господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою інтеграцією і кооперацією, експортом і імпортом товарів і послуг, виходом на зовнішній ринок. На рівні підприємства зовнішньоекономічна діяльність спрямована на укладання та виконання контрактів з іноземними партнерами. Зовнішньоекономічна діяльність є складовою частиною всієї роботи більшості підприємств Республіки Білорусь. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності дає підприємству нові можливості, такі як використання переваг міжнародної кооперації виробництва та свобода у прийнятті рішень для здійснення своїх виробничих завдань;
Відмінності зовнішньоекономічної діяльності підприємства від внутрішньогосподарської полягають в тому, що зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на валютній основі, регулюється спеціальними заходами держави. На зовнішньоекономічну діяльність підприємства впливає рівень розвитку і стабільність національної економіки, система світових цін, а також правова система власної країни і правові системи країн, в яких підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність;
Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності в більшості країн є зовнішньоторговельна діяльність – обмін виробленої продукції, робіт, послуг між учасниками зовнішньоекономічної діяльності шляхом проведення різного роду міжнародних комерційних (зовнішньоторговельних) операцій. Завершенням даних операцій є комерційні зовнішньоторговельні операції;
Слід відзначити, що зовнішньоторговельні операції, перш за все, класифікуються на експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт;
Таким чином, зовнішньоекономічна діяльність охоплює різні напрями її здійснення. Кожен вид і напрямок зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів, що беруть участь в ній, включає широкий комплекс господарських, виробничих, правових, валютно-фінансових та інших відносин. Особливе місце серед них відводиться валютно-фінансових відносин;
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності є складовою частиною економічної політики держави в сучасних умовах. Республіка Білорусь проголосила курс на формування відкритої економіки, яка покликана сприяти зростанню ефективності виробництва. Але, враховуючи світовий досвід, повністю відкривати білоруський ринок для іноземних компаній можна тільки поступово, так як більшість наших виробників не витримують з ними конкуренції.
У сучасних умовах велике виробництво не може повноцінно розвиватися тільки в межах своєї країни. В даний час ситуацію в галузі зовнішньоекономічної діяльності білоруських підприємств можна охарактеризувати як складну. Це пов'язано з багатьма факторами, насамперед, з економічною кризою в країні, падінням рівня виробництва, низьким рівнем конкурентоспроможності виробленої продукції, хронічною нестачею коштів у підприємств. Вітчизняним підприємствам притаманний малий науково – технічний потенціал, застаріла виробнича база і форми управління виробництвом. Все це, безсумнівно, є відлунням проведеної у минулому економічної політики.
 
Список використаних джерел
 
1. Авдокушин, Е. Ф. Міжнародні економічні відносини: навч. посібник / Е. Ф. Авдокушин. – М. : Маркетинг, 2006. – 340 с.
2. Андрійчук В. «Стратегічні засади та напрями формування ефектівної ЗЕП України» / / «Політика і наш час» – 1999 – № 1;
3. Будкін Н. «Україна та ЄС. Лібералізація співпраці «/ / Політдумка – 1995 – № 2-3;
4. Наказ ДМСУ № 933 «Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 09. 07. 97 № 307».
Фото Капча