Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 

у зовнішньоекономічній сфері діяльності, необгрунтоване послаблення державного контролю у цій галузі робить негативний вплив на розвиток національної економіки, призводить до значного відтоку капіталу із країни, оскільки нестабільне політико-економічне становище в Україні не може стимулювати виробничі капіталовкладення. І в цих умовах лібералізація ЗЕД, неефективність державного валютного контролю призвели до «витоку» капіталів з України. До того ж «знецінюється» і сам курс на лібералізацію ЗЕД: безглуздо стимулювати експорт, якщо валютні доходи осідають за кордоном і не вкладаються в українську економіку.

У таких умовах, що склалася в країні ситуація вимагає:
- посилення контролю над репатріацією українських капіталів,
- створення умов для надійного та вигідного приміщення іноземної валюти в національні банки.
Але для цього необхідно скоригувати політику лібералізації ЗЕД в бік більш чіткої і раціональної організації державного контролю ЗЕД, який, з одного боку, має забезпечити захист державних інтересів, а з іншого боку, не порушувати дії суб'єктів господарської діяльності як з економічної, так і з правової точок зору.
На сучасному етапі складаються напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України створюють реальну загрозу національному виробництву, яке вже зараз серйозно потерпає від конкуренції багатьох товарів, що надходять по імпорту. До такої вільної, не захищеної державою конкуренції українська промисловість ще не готова. Тут необхідний дуже виважений підхід при визначенні пріоритетів у зовнішньоекономічній політиці Україна і виборі тих чи інших засобів такої політики, здатних захистити від руйнування ряд галузей української промисловості, і, перш за все, наукомістких виробництв. За деякими оцінками, якщо становище не зміниться, через 2-3 роки може скластися ситуація, при якій багато галузей національної промисловості, включаючи електроніку і деякі інші наукомісткі та трудомісткі прогресивні види виробництва, виявляться остаточно зруйнованими.
Щоб змінити вкрай несприятливий розвиток подій, необхідно, нарешті, покінчити з оманою, що держава лише має створювати правила ринкової поведінки, а вже економіка, якщо їй не заважати, сама піде ринковим шляхом саморозвитку і саморегулювання. Як свідчить світовий досвід, держава ніде і ніколи не відігравало ролі стороннього спостерігача. Воно нерідко і дуже активно втручалася в економічні процеси, і особливо це відноситься до кризових станів в економіці. Ні в одній країні світу вихід з кризи не відбувався (та й не міг відбуватися) без істотного впливу держави на економіку. І лише потім стає реальним все більший вплив ринкових стимулів і методів. А вже зовнішньоекономічної діяльності вищесказане стосується в першу чергу.
З метою суттєвого підвищення ефективності участі України в міжнародному поділі праці, у світових зв'язках, зміни положення в зовнішньоекономічній сфері, основний акцент слід зробити на державну підтримку, наприклад, галузей-локомотивів з сильним держсектором, включаючи оборонні галузі з потужним науково-технічним потенціалом, здатних до інтервенції у світову економіку, а також до налагодження високоефективного виробництва, щоб на цій основі стимулювати розвиток інших галузей промисловості, і перш за все тих, які дозволять домогтися значного внутрішнього зростання виробництва і споживання.
1. На перших порах в якості першочергових заходів доцільно зробити спроби в пошуках відповідних «ніш» на світових ринках для тієї продукції, доведення якої до рівня світових вимог можливо в короткі терміни за рахунок порівняно обмежених коштів.
Для реалізації такої зовнішньоекономічної політики необхідні конкретні державні програми, підкріплені відповідним фінансуванням, і система добре організованого державного контролю їх реалізації.
2. Слід також налагодити ефективну підтримку експорту шляхом збільшення державного кредитування експортерів та виробників, досить широке надання державних гарантій під експортні операції. На зміну багатьом дрібним організаціям, які виходять в даний час на зовнішній ринок, повинні прийти порівняно нечисленні зовнішньоторговельні організації, що об'єднують навколо себе виробників, що випускають значні обсяги експортної продукції, великі зовнішньоекономічні спеціалізовані акціонерні товариства, надають на оплатній основі на високому професійному рівні зовнішньоторговельні, транспортно-експедиторські, фінансові, валютно-кредитні та інші послуги, зовнішньоекономічні асоціації, холдинги і т. д.
3. Однією з важливих сфер ЗЕД є залучення іноземних капіталів в українську економіку. Але при цьому вкрай необхідно визначити пріоритетні галузі і види виробництв, куди в першу чергу слід ці інвестиції залучати, а також створити для цього відповідні економічні умови та правове забезпечення гарантій цих капіталовкладень. І якщо мати на увазі залучення іноземних інвестицій, то в цьому плані пріоритетними галузями швидше, мають бути такі, які мають експортну структуру і спрямованість і можуть досягти необхідної конкурентоспроможності в процесі участі в світових господарських зв'язках.
4. У той же час вкрай важливо розробити і послідовно здійснювати активну політику захисту українського внутрішнього ринку. Необхідна раціональна політика виборчого протекціонізму найбільш важливих для української економіки галузей, пов'язаних в першу чергу з авіакосмічної індустрією, з деякими галузями ВПК і ін
Таким чином, держава покликана не тільки задавати загальні орієнтири реформи ЗЕД, а й послідовно прокладати їм дорогу. При цьому в першу чергу потрібна жорстка і в той же час зважена політика держави, спрямована на подолання кризових ситуацій, з тим, щоб перетворити її в ефективний сектор української економіки.
 
3. Практичне застосування державного регулювання у сфері ЗЕД
 
Результатом послідовної та наполегливої роботи Держмитслужби з приєднання до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) стало прийняття у жовтні 2006 року Верховною Радою України відповідного закону, проект якого
Фото Капча