Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості етапів розвитку теорії та методики анотування

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження розвитку теорії і методики анотування
1.1 Аналітичний огляд джерельної бази досліджень
1.2 Суть, призначення і функції анотацій
1.3 Види та класифікація анотацій
Висновок до І Розділу
Розділ 2. Особливості етапів розвитку теорії та методики анотування
2.1 Розвиток теорії анотування в кінці 18 та в 19 ст.
2.2 XX ст. – новий теоретичний і методичний рівень анотування
2.3 Сучасний етап розвитку теорії анотування
Висновок до ІІ Розділу
Розділ 3. Розвиток методики анотування документів
3.1 Основні положення методики анотування
3.2 Складання анотацій різних типів для бібліографічних покажчиків
3.3 Особливості складання видавничих та книготорговельних анотацій
Висновок до ІІІ розділу
Висновок
Список використаних джерел
 
Вступ
 
За формулюванням, наданим у ДСТУ 2394-94, анотація – це «стислий коментар чи пояснення щодо документа чи його змісту, а іноді навіть його короткий опис, що додається, як правило, у вигляді примітки після бібліографічного опису документа». Проте більш вдалим є визначення анотації з «Короткого термінологічного словника із бібліографознавства та соціальної інформатики», згідно з яким анотація – коротка характеристика документа з погляду його змісту, призначення, форми та інших особливостей. Анотація містить узагальнену характеристику первинного документа, вона не переказує його зміст, на відміну від реферату, а розкриває тематику твору, його читацьку адресу, інші ознаки, які можуть цікавити користувачів. Більшість анотацій дають оцінку первинному документу, вказують на його значення, місце серед інших. Складання анотацій, мабуть, найбільш творчий і суб'єктивний процес з усіх процесів аналітико-синтетичної обробки документів, він найменше формалізований і тому вимагає від анотатора найвищого професіоналізму.
Можна вважати, що елементи анотування виникли в глибоку давнину, коли використовували розгорнуті назви творів, що містили певну характеристику їх. Багато книг мали передмови й післямови, в яких часто подавали детальну характеристику змісту, причини написання, призначення, розповідалося про авторів.
Анотування в сучасному розумінні виникло з потреб бібліографічної діяльності. З появою значної кількості видань, щоб полегшити орієнтацію читачів у їхньому потоці, виникла необхідність здійснювати кваліфікований аналіз, короткий переказ, авторитетну оцінку публікацій.
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження.
Об'єктом дослідження курсової роботи є інформаційна діяльність в суспільстві.
Предмет дослідження – основні етапи розвитку теорії і методики анотування.
Метою курсової роботи є дослідження основних етапів розвитку теорії і методики анотування.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
- охарактеризувати теоретичні аспекти дослідження розвитку теорії і методики анотування;
- дослідити особливості етапів розвитку теорії та методики анотування;
- дослідити розвиток методики анотування документів.
Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Кушнаренко Н. М. [12], Удалова В. К. [12], Ильюшенко М. П. [7], Воробйов Г. Г. [2], Слободяник М. С. [20], Швецова-Водка Г. М. [24] та ін.
Головні методи дослідження – історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації, соціокультурний аналіз.
Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій, спецкурсів.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел.
 
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження розвитку теорії і методики анотування
 
1.1 Аналітичний огляд джерельної бази досліджень
 
Для написання даної курсової роботи використано та опрацьовано 25 джерел літератури. Серед яких присутні нормативні документи, підручники із предмету Документознавство, наукові видання, статті та періодичні видання в яких розглянута дана тема.
Опрацювання досить великої кількості різноманітної літератури дало змогу розглянути дану тему, як з точки зору теорії та і з точки зору практики.
В практичній частині курсової наведено на конкретних прикладах методику анотування як в сучасний час так і від початку історії даного питання. З даного питання всі терміни та визначення написані в ДСТУ 2732: 2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. – К., 2005.
Для довідкових анотацій не характерні пряма рекомендація, конкретна оцінка твору, але це не передбачає формального ставлення до анотованого документа, до того ж оцінка анотованого твору може мати непрямий характер. Наприклад, сам факт уміщення анотації в бібліографічному покажчику може свідчити про позитивну оцінку документа.
У довідковому анотуванні застосовуються певні особливі методичні прийоми. Так, при складанні довідкових анотацій загального характеру уточнення назви документа здійснюється, якщо назву сформульовано нечітко чи недостатньо повно. Якщо ж бібліографічний опис дає досить повне уявлення про зміст документа, в анотації більше уваги приділяється відомостям про автора, обставинам написання твору, характеру викладу матеріалу. Саме такі анотації широко використовуються в покажчиках загальної бібліографії.
Горліс-Горський Ю. Холодний Яр: Роман. – Л. : Червона калина, 1992. – 341 с – (Іст. б-ка).
Основу роману становлять події 1918-1922 pp. у Холодному Яру на Чигиринщині.
Кулешов С. Г. Концепції документа як засобу соціальних комунікацій // Бібліотекознавство. Документознавство. інформатика: 36. наук, праць. – X., 1999. – С 81-88. – (Вісн. Харк. держ. акад. культури; Вип. 1).
Відомий український фахівець у галузі документознавства викладає свій погляд на
Фото Капча