Особливості організації надання медичної допомоги дітям при надзвичайних ситуаціях

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО ПОРАНЕННЯ І КРОВОТЕЧУ

1.1 Поняття про рани, класифікація ран та їх ускладнення

1.2 Види кровотечі та їхня характеристика

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

2.1 Перша медична допомога дітям при пораненнях

2.2 Перша медична допомога дітям при кровотечах

2.3 Перша медична допомога дітям при синдромі тривалого здавлювання і закритих ушкоджень

2.4 Перша медична допомога дітям при опіках

2.5 Перша медична допомога дітям при раптовому припиненні серцевої діяльності і задусі

Висновок

Список використаних джерел

 

Клініка і результат протікання хвороби людини, яка отримала будь-яке ушкодження в побуті, у випадку виникнення стихійного лиха, виробничих аварій, терористичних актів, залежить від своєчасності і грамотності надання першої медичної допомоги на місці події.

Сучасні форми участі громадськості і всього населення в наданні першої медичної допомоги в мирний і воєнний час зародилися давно і були випробувані ще Н. І. Пироговим. Однак вона може бути ефективною тільки в тому випадку, якщо той хто надає допомогу діє свідомо, володіє елементарними медичними знаннями і прийомами. У зв'язку з цим доцільно надати коротку медичну характеристику відповідних станів ураженого.

Задача першої медичної допомоги дітям полягає в тому, щоб шляхом проведення найпростіших заходів врятувати життя дитини, зменшити її страждання, попередити розвиток можливих ускладнень, полегшити стан та передбачити захворювання.

Перша медична допомога може бути зроблена на місці ураження самою дитиною (самодопомога), її товаришем (взаємодопомога), санітарними дружинницями. Заходами першої медичної допомоги є: тимчасова зупинка кровотечі, накладення стерильної пов'язки на рану і опікову поверхню, штучне дихання і непрямий масаж серця, введення антидотів, дача антибіотиків, уведення болезаспокійливих (при шоці) препаратів, гасіння палаючого одягу, транспортна іммобілізація, зігрівання, укриття від жари і холоду, надягання на ураженого протигаза, видалення ураженого з зараженої ділянки, часткова санітарна обробка.

Надання першої медичної допомоги в можливо більш ранні терміни має вирішальне значення для подальшого плину і результату поразки, а іноді і порятунку життя. При сильній кровотечі, поразці електричним струмом, утопленні, припиненні серцевої діяльності і задухи, у ряді інших випадків перша медична допомога повинна надаватися негайно.

 

 

Раною називається ушкодження, яке характеризується порушенням цілості шкірних покривів, слизових оболонок, а іноді і глибоких тканин і супроводжується болем, кровотечею і зіянням.

Рани можуть бути вогнепальними, різаними, рубаними, колотими, забитими, роздавленими, рваними, укушеними. Вогнепальні рани виникають у результаті кульового чи осколкового поранення. Вони можуть бути наскрізними, коли маються вхідні і вихідні раневі отвори; сліпими, коли куля чи осколок застряють у тканинах, і дотичними, при яких куля чи осколок, пролітаючи по дотичній, ушкоджує шкіру і м'які тканини, не застріваючі в них. Різані і колоті рани мають малу зону ушкодження, рівні краї, стінки рани зберігають життєздатність, сильно кровоточать, у меншому ступені, чим інші, піддаються інфікуванню. Колоті проникаючі рани при невеликій зоні ушкодження шкіри чи слизової оболонки можуть бути значної глибини і становлять велику небезпеку в зв'язку з можливістю ушкодження внутрішніх органів і занесу у них інфекції, наслідком чого може з'явитися перитоніт і сепсис. Рубані рани мають неоднакову глибину, супроводжуються забитим місцем і роздушенням м'яких тканин. Забиті, рвані і роздавлені рани характеризуються складною формою, нерівними краями, просоченням крові, омертвленими (некротизированими) тканинами на значному протязі, у них створюються сприятливі умови для розвитку інфекції. Рвані рани виникають при грубому механічному впливі, часто супроводжуються відшаруванням шматків шкіри, ушкодженням сухожиль, м'язів і судин, піддаються сильному забрудненню. Укушені рани завжди інфіковані слиною [8, 111].

Усі рани, крім операційних, вважаються первинно інфікованими. Мікроби у рану попадають разом із предметом, що ранить, землею, шматками одягу, з повітря і при дотику до неї руками. Мікроби, що потрапили в рану, можуть викликати її нагноєння, такі ускладнення, як бешихове запалення. Найбільш небезпечне влучення в рану мікробів, що розвиваються при відсутності повітря і викликають анаеробну інфекцію (газову гангрену). Іншим небезпечним ускладненням ран є їхнє зараження збудником правця. З метою профілактики правця при всіх пораненнях, що супроводжуються забрудненням, особливо землею, а також при роздушені тканин пораненому вводять очищений протиправцевий анатоксин чи протиправцеву сироватку.

Мірою профілактики зараження ран є найбільш раннє накладення на неї асептичної пов'язки, що попереджає подальше надходження мікробів до неї.

Рани можуть бути поверхневими чи проникаючими в порожнину черепа, грудної клітини, черевну порожнину. Проникаючі поранення найбільш небезпечні.

Проникаючі поранення грудей часто супроводжуються ушкодженням легень, що викликає кровохаркання, кровотечу в порожнину плеври і підшкірну емфізему. Серед проникаючих поранень грудей розрізняють поранення з закритим, відкритим і клапанним пневмотораксом: повітря при пораненні проникає в плевральну порожнину через рану у грудній стінці, чи бронхів легенів. Нерідке входження повітря в порожнину плеври, що починається в момент поранення і відразу ж припиняється внаслідок зсуву м'яких тканин по ходу раневого каналу. Так виникає закритий пневмоторакс. При влученні невеликої кількості повітря в плевральну порожнину відбувається швидке його розсмоктування.

Проникаючі поранення грудей