+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
26
Мова:
Українська
Вивчали загальний білок у сироватці крові, білкові фракції, тимолову пробу, активність амінотрансфераз сироватки крові, загальний білірубін та його фракції в сироватці крові, загальний холестерин та b-ліпопротеїди сироватки крові (В. Г. Колб та співат., 1982). В крові визначали концентрацію С-реативного білку (методом преципітації), сіалових кислот (методом Геса), загального білку (біуретовим методом), білкових фракцій (методом електрофорезу на папері), білірубіна та його фракцій, трансаміназ, глюкози капілярної крові загальнопринятими методами. Оскільки швидкість осідання еритроцитів не завжди відображає активність процесу, особливо за в’ялого перебігу та мінімальному ступені активності, на кафедрі госпітальної терапії №2 застосовується методика визначення сігма-ШОЕ, яка була розроблена V. Pawlotsky і співавт. в ревматологічній клініці медичного факультету Університету Рона у Франції. Вона приводить результати ШОЕ до постійної величини гематокриту, чим досягається більш об’єктивна оцінка ШОЕ.
Рентгенологічне дослідження суглобів проводилось в рентгенологічному відділенні стаціонару по загально прийнятій методиці. При оцінці рентгенограм були використані критерії J. H. Kellgren і R. C. Lawrence (1957).
Для оцінки стану біліарної системи у обстежуваних хворих застосовували багатомоментне дуоденальне зондування з наступним фізикохімічним і біохімічним дослідженням жовчі, міхурову і печінкову порції диференціювали за допомогою розробленого на нашій кафедрі кристалоскопічного методу, який не потребує спеціальних реактивів і значно зменшує час дослідження. Ультразвукове дослідження (УЗД) печінки та жовчних шляхів виконувалось на ультразвуковому сканері “Aloka” SSD – 630 (Японія). Динамічна гепатобілісцинтіграфія (ДГБСГ) з бенгальскою розою міченою 1131 за допомогою сцинтиляційної камери Pho Gamma LVOF фірми “Searle” (Голандія) з наступною обробкою даних на комп’ютері РДР – 11/34 фірми ЄС (США) проводилась на кафедрі рентгенології Національного медичного унівеститету (зав. кафедрою – д. м. н., проф. А. Ф. Лазарь). Для з’ясування етіології гепатиту визначали маркери вірусних гепатитів.
Для вивчення стану гастродуоденальної системи проводили ендоскопічне дослідження шлунку та дванадцятипалої кишки. Визначення кислотоутворюючої функції шлунку проводили за допомогою внутрішньошлункової рН – метрії.
Дослідження стану кісткової тканини проведені автором спільно із співробітниками відділу остеопорозу інституту геронтології під керівництвом доктора медичних наук, професора В. В. Поворознюка. *
Структурно-функціональний стан кісткової тканини (щільність, еластичність та міцність кістки), ступінь остеопорозу вивчали за допомогою ультразвукового денситометру “Achilles+” (Lunar Corp., США). Ультразвукову денситометрію проводили на обох нижніх кінцівках. Мінеральну щільність кісткової тканини оцінювали користуючись “Т-шкалою” та “Z-шкалою”. “Т-шкала” (Т-індекс) являє собою показник середньоквадратичних відхилень (SD), на якій щільність кісткової тканини відрізняється від такої молодих здорових людей. “Z-шкала” (Z-індекс) відображає на яку частку середньоквадратичного відхилення (SD) відрізняється індекс міцності кісткової тканини порівняно з відповідною віковою нормою. Всім хворим проводили ортопедичне обстеження, тканини обстежуваного оцінювали поставу, ходу, наявність викривлень хребта, деформацій органів опорно-рухового апарату.
Під час обстеження хворих було сформовано базу даних. Статистичний аналіз результатів досліджень проводили з використанням пакета комп’ютерних програм “Statgraphics – 2, 3”. Всі отримані дані зазнавали статистичної обробки з використанням пакету статистичних програм MultiFac 2. 2., STATISTICA 5. 0, а також електронних таблиць Microsoft Exel Office 97. Нами використано методи варіаційної статистики, оцінки взаємозалежності між досліджуваними явищами та чинниками, проведена оцінка відмінності за окремими параметрами в основній та контрольних групах. Достовірність результатів оцінювали за допомогою критерію Ст’юдента.
Результати досліджень та їх обговорення. Всі хворі на ОА на момент обстеження скаржились на біль в суглобах різної локалізації, який виникав або посилювався після фізичного навантаження, частіше під кінець дня або в першу половину ночі і зменшувався у спокої. На короткочасну ранкову скутість скаржились 15, 8% (26) пацієнтів. На хруст в суглобах, або крепітацію – 96, 3% (158). Болісність при пальпації спостерігалась у 44, 5% (73) хворих. Припухлість суглобів та підвищення місцевої температури зустрічались у 39, 6% (65) пацієнтів, кісткові розростання – у 33, 5% (55).
У хворих на ОА найбільш часто уражались великі суглоби нижніх кінцівок (у 121 хворого, що становило 73, 8%), ураження великих суглобів верхніх кінцівок зустрічались рідше (у 85 хворих, що склало 51, 8%), дрібні суглоби кистей і стоп були втягнуті в патологічний процес у 27 хворих (16, 5%). Поєднання перебігу захворювання з ураженням хребта спостерігалось у 5 хворих (3, 0%), моноартроз було виявлено лише у 10 хворих (6, 1%). Вузликовий тип ми діагностували у 48 хворих на ОА (29, 3%). Він характеризувався більш упертою і торпідною течією у порівнянні з безвузликовим. Наявність реактивного синовіїту ми встановили у 65 (39, 6%) хворих на ОА. Субклінічний синовіїт був виявлений у 34 пацієнтів, слабкий синовіїт – у 19 хворих, помірний у 11, значний синовіїт – у 1 хворого. Згідно рентгенологічної стадії хворі на ОА розподілились наступним чином: І стадія була виявлена у 51, 2% (84) хворих, ІІ стадія – у 26, 2% (43), ІІІ стадія – у 17, 7% (29), IV стадія – у 4, 9% (8) пацієнтів. Порушення функцій суглобів І-го ступеню було виявлено у 40, 9% (67) хворих, а ІІ-го ступеню – у 11, 6% (19).
148 (90, 2%) хворих на ОА мали скарги з боку гепато-біліарної системи. Болі в правому підребір’ї були присутніми у 89, 0% (146) пацієнтів. 19, 5% (32) хворих на ОА скаржились на різної інтенсивності та тривалості біль в правому підребір’ї з ірадіацією в праву лопатку, плече або