Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості розповсюдження вільноіснуючих нематод північно-західної частини Чорного моря

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

у мулі від усього мейобентосу складала в середньому від 24, 9 до 66, 5%. На станціях, де переважає замулена ракуша, чисельність нематод коливалась від 7 200 до 492 500 екз. • м-2, що дорівнює 34, 6-45% організмів мейобентосу. Чисельність нематод у біотопі піску і ракуші невелика і складала від 1 000 до 27 000 екз. • м-2, що еквивалентно 24 – 37, 5% загальної кількості мейобентосних організмів.

У період наших досліджень зафіксовано 50 видів нематод. Найбільше різноманітна у видовому відношенні фауна відзначена у мулистих грунтах на глибинах 17-24 м – 35 видів. У замуленій ракуші і піску з домішкою ракуші (глибина 6-10 м) нематоди подані бідніше (29 і 23 види відповідно). Серед досліджуваних організмів до тих, що зустрічалися постійно (60-100%), можна віднести наступні види: T pontica, S. pulchra, N. poecilosomoides, Sph. ostreae. Види з зустрічальністю 25-50% (Ax. ponticus, E. longus, Sph. gracilis, M. collaris, P. caecus, E. brevis) можна віднести до другорядних.
В трофічному відношенні у мулистих грунтах домінують невибираючі детритофаги (1В), складаючи в середньому 31-43%. Вибираючі детритофаги (1А) переважають у мулах 22, 8% і замуленій ракуші 20, 8%. У біотопі піску і ракуші їх роль невелика (8, 8%). Частка рослиноїдних (2А) і хижаків (2В) навпаки збільшується від мулів до грунтів із домішкою крупних фракцій.
Григорівський і Сухий лимани. Необхідність вивчення фауністичного складу та кількісних показників вільноіснуючих нематод лиманів північного Причорномор'я визначалася, в першу чергу, відсутністю даних про цю групу гідробіонтів. Процеси антропогенного евтрофування, що відбуваються в північно-західній частині Чорного моря, не могли не вплинути на структуру і динаміку щільності, як усього мейобентосу, так і нематод у цих лиманах.
Нематоди Григорівського лиману по щільності поселень – керівна група, що складає в середньому 70-75%. Найбільша чисельність нематод відзначена у мулистих грунтах. Межі її щільності коливалися від 33 330 до 1 984 000 екз. • м-2. Вперше для лиману виявлено: 35 видів, серед яких S. pulchra, Ax. ponticus, T. pontica, P. caecus., зустрічальність їх сягає 100% ; найбільшу щільність поселень і високі показники індексів щільності в усі сезони року.
У Сухому лимані нематоди – домінуюча група, хоча їх щільність майже скрізь була низькою і коливалася від 15 000 до 77 500 екз. • м-2. Вперше для даного лиману наведено видовий склад нематод (14 видів). Домінуючими по чисельності (81%) і біомасі (86%) у мулах були види: S. pulchra і T. pontica.
Узмор'я української дельти Дунаю. Інтерес до фауни нематод Килійської дельти Дунаю, Жебриянської бухти і узмор'я пов'язаний із важливістю виявлення особливостей впливу Дунаю на структуру і функціонування угруповання нематод.
Слід зазначити, що за результатами досліджень (Воробйова, 1999) структура мейобентосу акваторій узмор'я Дунаю є найбільш спрощена в порівнянні з іншими районами ПЗЧМ. Нематоди також відзначали скрізь, однак частка їх у загальній чисельності мейобентосу коливалася від 20, 3% до 47%, на підставі чого їх можна віднести до субдомінантних.
Фауна нематод досліджуваних ділянок включає 50 видів, що відносяться до 4 рядів (Enoplida – 16 видів, Chromadorida – 11, Monhysterida – 18, Araeolaimidae – 5). Нематоди розподілені досить нерівномірно. Видова різноманітність зменшувалась від узмор'я до гирла Дунаю. Значення індексу Шеннона склали (1, 43 і 0, 59) відповідно.
На узмор'ї щільність нематод у досліджуваний період була досить високою в біотопі мулу і варіювала від 81 750 до 666 524 екз. • м-2. Значно нижчою вона була в біотопі піску з домішкою черепашнику (від 5 750 до 48 433 екз. •м-2). Фауна нематод представлена найбільш різноманітно, тут зафіксовано 46 видів. З 28 видів нематод, виявлених у мулі, до домінуючих можна віднести лише S. pulchra і T. pontica, що мають високий відсоток зустрічальності (67 і 56% відповідно). На багатьох станціях ці види досягали щільності поселень в межах 82 350 – 142 848 екз. • м-2. Субдомінантні види по зустрічальності – Ax. setosus, Sph. ostreae, P. caecus, M. rotundicapitata.
Щільність нематод у Жебриянській бухті, що характеризується, в основному, мулистими станціями, в порівнянні з біотопом мулу на узмор'ї нижча і склала 83 118 екз. • м-2 (середня біомаса – 201, 8 мг• м-2). Керівну роль по кількості видів займають ряди Monhysterida (50%) і Chromadorida (23%). У Жебриянській бухті було виявлено 28 видів нематод. Домінував як по зустрічальності, так і по щільності поселень лише один вид – S. pulchra (зустрічальність – 70%, середня щільність – 31 174 екз. • м-2).
У рукавах дельти Дунаю з усього різноманіття нематод вдалося ідентифікувати до виду тільки шість, інші визначення будут виконані в подальших дослідженнях. Домінують по зустрічальності і щільності поселень види з ряду Monhysterida (M. rotundicapitata, C. longicaudatus, M. setosus). Щільність нематод варіювала від 24 000 до 148 000 екз. • м-2.
Особливості формування видового складу і кількісних показників нематод у сучасних умовах північно-західної частини Чорного моря.
На підставі даних, отриманих автором, розглянуті основні тенденції розвитку нематод в умовах антропогенного навантаження. Для цього було використано матеріал, зібраний на однотипному грунті (мулі) у літній період.
При формуванні великих зон придонної гіпоксії спостерігали зміну
Фото Капча